Юрій БОЛОХОВЕЦЬ: про незаконні рубки, підпали та охорону лісу

2020-07-09 09:47

23 червня Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України стосовно проведення національної інвентаризації лісів. Закон передбачає створення в Україні системи збору даних про лісовий фонд із метою подальшого планування ведення лісового господарства, моніторингу лісів тощо. 

Які зміни чекають на лісове господарство Чернігівщини у зв’язку з інвентаризацією? Які основні напрямки роботи державних лісгоспів? Як запобігти незаконній вирубці та підпалам? Про це розповів начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Юрій БОЛОХОВЕЦЬ.  

— Пане Юрію, розкажіть, що таке інвентаризація та як вона стосується лісів?

— Лісова тема сьогодні є дуже актуальна, але багато інформації, яка не перевірена, не відповідає дійсності, тому рішення про проведення інвентаризації лісів дуже актуальне й  необхідне. 

Яка причина і мета інвентаризації? Є різні суб’єкти господарювання: це державні і комунальні підприємства, військові лісгоспи, наукові установи та інші користувачі різних форм власності. Загальна площа лісів об-ласті становить 660 тисяч гектарів, із яких майже 375 тисяч  перебувають у підпорядкуванні 12 державних лісгоспів нашого управління.

Але на сьогодні відсутня загальна, актуальна база обліку і моніторингу лісів усіх лісокористувачів як в Україні, так і в області зокрема. Останній загальнодержавний облік лісів проводився  у 1996 році. Інвентариза-ція дасть змогу зробити облік лісів, оцінити їх стан, динаміку змін, потенціал, узгодити площу, встановити приналежність до суб’єкта господарювання лісами або його відсутність.

Нині тільки прийнято Закон, але нормативної бази проведення інвентаризації, виконавців, порядку проведення, джерел фінансування ще не визначено. Він повинен бути узгодженим із різними структурами, пов’язаними з земельними і господарськими питаннями. Це має бути внормовано Кабінетом Міністрів України. 

—  Який результат очікується крім того, що буде облік лісів і стане зрозуміло, які суб’єкти господарювання відповідальні за ці ліси?

— Ми матимемо реальний наявний стан лісів України в цілому, не лише нашої області. Відповідно, на основі інвентаризації, я маю велику надію, буде розроблена державна стратегія, державна політика розвитку лісового господарства. Адже воно виконує екологічну, соціальну й економічну функцію і  має специфіку - термін вирощування лісів,  розтягнутий на десятки років. Тому стратегія має бути мінімум на кілька десятиліть, із чітким баченням того, в якому напрямку ми йдемо, з головними пріоритетними цілями і шляхами їх досягнення. 

—  На вашу думку, чи є якісь недоліки для Чернігівщини й чи будуть вони після інвентаризації?

— Я не бачу недоліків. Бачу лише позитивні рішення за результатами інвентаризації. У нас в області є ряд лісів, які нікому не належать; є невирішене питання лісосмуг на сільськогосподарських землях; є багато земель, де сьогодні ростуть готові, природні, стійкі ліси, яким по 15-20 років, але вони  —  на землях державної, комунальної власності, які не належать до земель лісового фонду. Інвентаризація допоможе зрозуміти точну ситуацію в лісах, на основі чого має бути розроблена і ухвалена регіональна програма розвитку лісового господарства, прийняти відповідні господарські рішення відносно цієї галузі. 

—  А як нині ведеться облік наших  лісів? Яка статистика?  

— Всі суб’єкти господарювання (такі, як державні, комунальні, військові лісгоспи) здійснюють базове лісовпорядкування. Це комплекс заходів, що розробляє спеціалізована установа, фахівці якої виїжджають на місця і проводять необхідні польові дослідження та камеральні роботи. Вивчається стан лісів, площа, якісний склад (молодняки, стиглі насадження) та визначається обґрунтований розрахунковий ліміт вибирання деревини. Лісовпо-рядні роботи проводяться раз на 10 років.

—  А самосійні ліси входять до складу загальної площі лісів області, що становить 660 тисяч  гектарів?

— Ні, ці ліси не входять до цієї статистики, бо вони проростають на нелісових землях. У переважній більшості вони ростуть на сільськогосподарських землях або таких, що виведенні з користування сільськогосподарсь-кого господарства, але вони все одно не є лісовими землями.

—  Чи зміниться їхній статус у зв’язку з інвентаризацією?

— Сподіваюся, що так. Адже це декілька тисяч гектарів природних лісів. 

—  В чому різниця між лісами та лісосмугами?  

— Лісосмуги створювалися на полях із метою їх захисту від ерозії, підвищення врожайності та рентабельності. Над ними працювали цілі інститути. Це не просто висаджені дерева якимось сільгосппідприємством. Це розроблена система протиерозійних заходів, яка справді працює і потрібна нам саме сьогодні.

— У квітні на Чернігівщині через польові бурі замело піском поля у Семенівському та Ніжинському районах. Однією з причин такого явища — вирубка лісосмуг. У чиєму підпорядкуванні нині перебувають лісосмуги?

— Однією з причин пилових бур є знищення лісосмуг. Але це лише одна з причин. Загалом, я б виділив три: знищення лісосмуг, зниження рівня ґрунтових вод та неконтрольоване розорювання сільгоспземель (луків, па-совищ та інших земель, які не можуть розорюватися). Нині переважна більшість лісосмуг не має свого господаря, законодавство — на стадії розробки. Та проблема зрушила з місця, і, гадаю, що в рамках інвентаризації це питання вирішиться. На мою думку, лісосмуги мають передаватися в охорону власникам земельних ділянок.

—  Які види деревини домінантні для нашого краю?

— Ми лісовий край. Край Полісся. І переважаючими породами у нас є сосна звичайна, береза, дуб, ялина, ясен та інші дерева, притаманні зоні Полісся.

— А скільки дерев заготовляють лісгоспи в області?

— Лісгоспи в області заготовляють близько одного мільйона метрів кубічних деревини. З них близько 700 тисяч метрів кубічних— деревина головного користування, тобто це стиглий ліс. Решта деревини заготовлюєть-ся на рубках догляду або на санітарних рубках.  

— Хто визначає, скільки деревини треба зрубати? І чи є якісь норми?

— Скільки деревини потрібно зрубати, визначає лісовпорядкування. Все залежить від стану лісів. 

— Після того, як зрубали ліс, на цій ділянці залишається пустир чи на ньому щось буде висаджуватися?

—  Користування лісом поділяється на дві частини: лісовідновлення та лісорозведення. На ділянках, де ліс був повністю зрубаний, відбувається лісовідновлення. Тобто старий ліс зрубали, а новий на його місце посадили. Ліс відновлюється стовідсотково. Тобто протягом двох років після зрубу всі ці ділянки повністю заліснюються. Скільки зрубали, стільки й посадили. Більше того, всі зруби заліснюються з урахуванням попередніх помилок та нинішніх змін клімату. Для прикладу: в Україні зростає 9,5 мільйона гектарів лісів. На цій площі заготовляють близько 20 мільйонів кубічних метрів деревини. Польща має приблизно таку ж площу лісів, якщо не помиляюся, —  9,4 мільйона гектарів лісів. Але вони заготовляють до 40 мільйонів кубічних метрів деревини. Тобто у них користування деревиною йде інтенсивніше. А флагман лісового господарства Німеччина має 11 мільйонів гектарів лісів, а заготовляє понад 80 мільйонів кубічних метрів деревини. Таким чином, у нас цей ресурс недовикористано. І приростає лісів набагато більше, ніж ми забираємо. Але не можна розглядати ліс лише в частині деревини. Адже він також перероб-ляє вуглекислий газ, виконує захисну функцію, утримує воду. 

— Наші ліси та довкілля зазнають великої шкоди від поширення інвазійних рослин. Наприклад, інвазійний вид білої акації заполоняє дедалі більші площі, витісняючи ендемічні  рослини. Чи є план боротьби з інвазійними рослинами?

— Справді, є така проблема. Коли, наприклад, після вирубки сосни чи дуба на місці зрубу дуже швидко відбувається відновлення акації. Колись вона була непритаманна нашому регіону, і її вирощували штучно. Нині во-на агресивна й так сильно прогресує, що ми не можемо виростити цінну породу. Тому є певні господарські кроки відновлення зрубу. На це йде від 6 місяців до 2 років. У залежності від того, як розрослася інвазійна рослина.

—  Де використовується чернігівська деревина і хто її закуповує?

— Деревина користується попитом. Вона використовується в будівництві, целюлозно-паперовій промисловості, з неї виготовляють чудові меблі, будинки. І ліс, на відміну від нафти чи вугілля, 100% відновлювальний ре-сурс. Після вирубки ділянку зрубу обов’язково заліснюють. І таким чином він відновлюється. Вирощена нами продукція використовується як в області, так і за її межами. На експорт круглого лісу діє мораторій, тож за кордон неможна вивозити необроблений ліс. Але він експортується в частині пиломатеріалів, будівельних матеріалів, готових виробів. 

—  Відповідний Закон було прийнято 2015 року. А чи збільшилася за цей час обробка лісу?

— Ідея була правильною — збільшити власну переробку, створити додаткові робочі місця. Але нічого крім Закону взамін ми не отримали. Переробники не отримали якихось пільгових умов для оподаткування, кредитів для закупівлі сучасного обладнання. Адже для того, щоби конкурувати на світовому ринку, треба працювати на сучасному обладнанні. А у нас його недостатньо. Врешті ринок в Україні перенаситився, переробляти його ніко-му, ціна на продукцію впала. Держава суттєво втратила імовірні податки, лісівники втратили імовірний дохід, зарплати зменшилися, кошів на відновлення лісів стало менше. І це проблема сьогодення. На Чернігівщині є кіль-ка потужних сучасних приватних фабрик із переробки деревини. Але було б добре  зробити їм назустріч кілька позитивних кроків, надати якусь підтримку. 

Для опалення використовуються паливні дрова в круглому виді. Їх можна переробляти на пілети, щепу. Це вже перероблена паливна сировина. І нині в області є колосальні залишки такої деревини (більше 100 тисяч ку-бічних метрів), бо нема великого споживання, нема попиту на цей вид продукції. А заготовляти деревину без заготівлі дров неможливо. Разом із тим лісгоспи не можуть зупинитися у своєму циклі. Якщо ми зупинимося, не буде з чого платити зарплати, не буде за що відновлювати та охороняти ліси від пожеж і самовільних рубок. 

—  Чи можна сказати, що діяльність державних лісових господарств прибуткова?

— Так, нині вся діяльність державних лісогосподарських підприємств прибуткова. Але фінансовий стан підприємств суттєво знижується. Нині кожне державне підприємство сплачує податки від загального свого доходу близько 50% (більше 45%). Крім того ми сплачуємо податок із прибутку. Торік — 90%, цьогоріч — 80%. За таких умов не може розвиватися жодне промислове підприємство, жоден бізнес. На жаль, нині така державна полі-тика відносно лісового господарства. 

— Пане Юрію, вас призначили на посаду начальника обласного управління лісового та мисливського господарства місяць тому. Який штат управління?

— В самому управлінні 40 осіб, але в нашій структурі перебуває 12 лісгоспів та радіологічна лабораторія (окремий структурний підрозділ), загалом близько 3 тисяч людей, але цифра постійно міняється.

— Який бюджет управління загалом?

— Гадаю, що мало кого цікавить бюджет самого управління, бо це державна служба. А щодо бюджету лісгоспів, то у кожного він різний. У нас  північні лісгоспи є ресурсними та мають велику реалізацію від продукції. І є південні лісгоспи, які малоресурсні, в них суттєво відрізняється реалізація. Тому в середньому місячний дохід від реалізації продукції лісгоспів — від 3 до 10 мільйонів гривень. Якщо в середньому, то за місяць це десь 7-8 мільйонів гривень на кожне державне підприємство. 

— Ви говорили про два напрямки роботи: відновлення лісів та створення нових лісів там, де їх не було. Які ще напрямки роботи ви виділяєте як начальник управління?

— Головним напрямком нашої роботи є також охорона лісів. Як від пожеж, так і від самовільних рубок.  

— Цьогоріч у квітні згоріло більше 1000 гектарів лісу в Міжрічинському регіональному ландшафтному парку. В чиєму підпорядкуванні цей  ліс?

— Ця пожежа була на території Чернігівського військового лісгоспу. Він не підпорядковується обласному управлінню. Це ліси, які перебувають у військовому відомстві в підпорядкуванні Міноборони. Але наші лісівники брали участь у гасінні цієї пожежі. 

— Яким чином відбувається профілактика та збереження лісів від пожеж?

—  99% пожеж, які трапляються в лісах та екосистемах, стаються через людську необережність та недбалість. Тому, в першу чергу, ми проводимо роз’яснювальну роботу, розміщуємо інформацію на стендах у самих лісах. По-друге, треба шукати винних у пожежі та притягувати їх до відповідальності. Щодо переоснащення та пожежогасіння. Ми проаналізували роботу минулого року і робимо більший акцент на мобільність та первинне гасіння. При цьому тісно співпрацюємо з Управлінням ДСНС України.    
— Як охороняється ліс від самовільних рубок?

—  У кожному державному лісогосподарському підприємстві створені ланки з охорони лісу від самовільних рубок. Це мобільні групи, забезпечені транспортом, людьми, засобами зв’язку. Зазвичай ці люди озброєні влас-ною зброєю. І відбувається цілодобове патрулювання. В кожному лісгоспі робиться кілька рейдів у патрулюванні. Зона відповідальності кожного підприємства — в межах його діяльності. Іноді різні підприємства допомагають одне одному. Але тут, на жаль, є велика проблема. У нас в області кілька десятків справ, коли були затримані порушники із вкраденою лісопродукцією, знаряддям для вирубки лісу, технікою. Але ніхто з них не притягнений до відповідальності.

Підготувала Валентина НАУМЕНКО за матеріалами телепрограми «Тема дня» телерадіокомпанії «СуспільнеUA:Чернігів»
Фото надані респондентом

Інші новини:


Свято спорту

12 вересня в Україні відзначили День фізкультури та спорту.

2020-09-18 12:33