Труди і дні Північної митниці

2020-06-25 13:54

Про роботу митників напередодні професійного свята розповідає  в.о. начальника Північної митниці Держмитслужби України Володимир ПОДОЛЯКО.

— 25 червня – День Державної митної служби України. Свято для митників. Які здобутки нашої Північної митниці в новому форматі?

— Головна мета діяльності митних органів, як і будь-яких органів виконавчої влади, – це найбільш повне та адекватне задоволення всіх суспільно значущих потреб громадськості так званого «публічного» характеру через усебічне забезпечення пріоритету прав та законних інтересів осіб, у нашому випадку – в сфері митно-правового регулювання суспільних відносин.

Крім того система митних органів покликана виконувати ряд специфічних цілей, пов’язаних із участю у формуванні митної політики та її безпосередньою реалізацією. До таких специфічних цілей належать: забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань митної справи; створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України, здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; аналіз і управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю; забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати; запобігання і протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил та інше.
Таким чином, митні органи в процесі здійснення своєї діяльності виконують ряд завдань економічного, контрольного, правоохоронного та регулятивного характеру.

Так, станом на 01.06.2020 в зоні діяльності митниці перебувало на обліку 6 627 суб’єктів ЗЕД із загальної кількості яких фактично здійснювало ЗЕД 956 суб’єктів господарювання.

Загальний зовнішньоторговельний баланс експортно-імпортних операцій Чернігівської та частини Сумської областей, які належать до зони діяльності митниці (за фактурною вартістю товарів) з початку 2020 року становить 13 980,27 млн грн, з них експорт —  5 121,45 млн грн, а імпорт – 8 858,82 млн грн.

Основними торгівельними країнами-партнерами при здійсненні зовнішньоекономічних операцій суб’єктами ЗЕД є:

  • з оподаткованого імпорту – Білорусь (35%), Росія (11%), Великобританія (9%), Польща (7%) та Литва (7%);
  • з загального експорту – Азербайджан (15%), Білорусь (10%),  Румунія (5%), Німеччина (5%) та Польща (5%).

Найбільшу питому вагу у товарообігу оподаткованого імпорту у зоні діяльності митниці становлять наступні товари: міндобрива, амміак безводний, тютюн, вугілля, ацетатний джгут, трактори та пиво.

Основу експорту товарів складають: пиломатеріали, промислово виготовлений тютюн, кукурудза, шпалери, сигарети, заготовки верхньої частини взуття, моноацетатні фільтри (трубки з волокон ацетату целюлози вкриті сигаретним папером), соя, яловичина заморожена, продукт молоковмісний згущений з цукром.

Кількість оформлених митницею митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа форми МД-2, МД-3 (далі – МД) у 2020 році на 40% більше ніж у 2019 році та становить 51 277 шт.

Виконуючи вищезазначені завдання, до Державного бюджету України за перші 5 місяців 2020 року Північною митницею Держмитслужби перераховано 1 727 381, 00 тис. грн, за червень 2020 року – 267 070,3 тис. грн.

Також протягом січня-травня 2020 року за фактами порушень митного законодавства Північною митницею Держмитслужби складено 437 протоколів про порушення митних правил загальною вартістю предметів правопорушень 13 326 106 грн.

— Реформування митної служби вийшло на краще? Відбулася оптимізація роботи регіональних митниць, структур стало менше, виходить, - роботи більше. Як наразі працюється Північній митниці?

— Згідно з низкою рішень Кабінету Міністрів України, прийнятих протягом 2019 року, проведено реорганізацію 28 територіальних органів Державної фіскальної служби України шляхом приєднання їх до 18 тери-торіальних органів Державної митної служби України.

Таким шляхом було створено й Північну митницю Держмитслужби, підрозділами якої з 08.12.2019 розпочато здійснення функцій і повноважень з реалізації митної політики.

Наразі зоною діяльності митниці є Чернігівська область, а також міста Глухів, Конотоп, Шостка та Глухівській, Конотопський, Кролевецький, Путивльський, Середино-Будський, Шосткинський, Ямпільський райони Сумської області.

У структурі митниці створено 10 митних постів, 8 управлінь, 9 самостійних відділів та секторів. У тому числі в зоні діяльності митниці функціонують 11 внутрішніх підрозділів митного оформлення, а також 15 пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон України для автомобільного та залізничного сполучення.

— Як продовження запитання – черги на митниці довгі? Є затори вантажівок при проходженні митних процедур на кордоні? Прискорилося саме оформлення?

— Питання дотримання часових нормативів виконання митних процедур у пунктах пропуску (контролю) через державний кордон України, а також строків здійснення митного оформлення товарів бу-ло та залишається одним із найбільш пріоритетних у роботі митних органів адже безпосередньо пов’язане зі створенням сприятливих умов для громадян та бізнесу.

Наразі черги в пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення відсутні. При цьому митним органом вживаються вичерпні заходи, спрямовані на попередження й усунення факторів, які можуть впливати на їх виникнення, у тому числі й завдяки взаємодії з органами (підрозділами) охорони державного кордону, митними органами іноземних країн.

При цьому для зручностей громадян та суб’єктів господарювання, які планують перетинати митний кордон чи здійснювати міжнародне переміщення товарів, створено інформаційні ресурси, які в реальному часі дають змогу відстежувати наявність черг та переглядати відео з камер спостереження, розташованих у пунктах пропуску (ресурс kordon.sfs.gov.ua; dpsu.gov.ua), інтерактивна мапа вікри-тих/закритих пунктів пропуску (ресурс customs.gov.ua) тощо.

— Бізнес часто нарікає на довгий час проходження митного контролю. Чи можна якось зменшити в часі цю процедуру, в той же час залишивши її якісною у плані перевірок і т.д.

— Чинним законодавством України з питань митної справи чітко визначено строки пред’явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску (контролю) через дер-жавний кордон України, виконання контрольних процедур митними та іншими контролюючими органами, а також строки декларування товарів та завершення здійснення їх митного оформлення.

Так, згідно зі статтею 255 Митного кодексу України, митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред’явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Разом із тим, нормами цієї статті Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав, за наявності яких зазначений строк може бути перевищено, зокрема: бажання декларанта подати додаткові документи та відомості; проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, виявлення порушень митних правил тощо.

Як практичну ілюстрацію дотримання в діяльності митниці вказаних часових нормативів слід відмітити, що середній час оформлення митних декларацій протягом 5 місяців 2020 року склав 00 год. 47 хв., серед них: у митному режимі імпорту – 01 год. 26 хв.; у митному режимі експорту – 00 год. 53 хв.; у митному режимі транзиту – 00 год. 16 хв.

— Чи плануються впровадження єдиної товарно-транспортної накладної на ввезену продукцію, маркування імпортних товарів і їх продаж виключно через РРО? Може, тоді контрабанда змен-шиться і великий бізнес не ховатиметься за середнім та малим бізнесом?

— Безумовно, заходи, які вживаються органами державної влади щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є однією зі скла-дових комплексного підходу у вирішенні проблеми «сірого імпорту» в Україні, який надасть змогу відслідковувати ланцюг постачання товарів від експортера до кінцевого споживача. Проте на цей час законодавство України з питань митної справи не містить нормативного урегулювання цього питання.

— Чи очікує митників підвищення заробітної плати, як обіцялося?

— На сьогоднішній час заробітна плата посадових осіб митних органів складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за спеціальне звання посадових осіб митних органів; надбавки за виконання особливо важливої роботи; командної премії; премії за значні особисті досягнення.

Особливу роль в підвищенні зацікавленості митників у результатах своєї праці, її продуктивності, безперервному поліпшенні її якості, виконанні показників наповнюваності державного бюджету віді-грає надбавка за виконання особливо важливої роботи.
Крім того необхідно зазначити, що Планом Міністерства фінансів України щодо підвищення ефективності роботи митної служби на 2020 рік передбачено, що у вересні цього року на митників очікує переатестація, яка надасть змогу укладати контракти про проходження державної служби, що в свою чергу призведе до підвищення рівня оплати праці, що й передбачено в постанові №310.

— Нині говорять про «державу в смартфоні». Чи озброєна митниця новітніми технологіями? І чого не вистачає?

— Безумовно, митні органи не можуть стояти осторонь технічного прогресу, який безпосередньо впливає на те, що митна справа здійснюється з використанням сучасних інформаційних технологій, які функціонують на національному та/або міжнародному рівні.

В Державній митній службі України створений та функціонує спеціалізований підрозділ, який безпосередньо здійснює розроблення програмного забезпечення для митних органів – Департаменту ін-формаційних технологій та митної статистики.

Починаючи з 2006 року поряд з Єдиною автоматизованою інформаційною системою Держмитслужби митними органами використовується власний програмний продукт – автоматизована система ми-тного оформлення «Інспектор», яка являє собою багатофункціональний механізм функціональних модулів, які дають змогу виконувати завдання, поставлені перед митною службою. Функціонал АСМО «Інспектор» є більшим за зарубіжні аналоги.

Також Держмитслужбою розроблено та забезпечується функціонування єдиного державного інформаційного веб-порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі», завдяки якому забезпечується взає-модія митних, контролюючих органів, а також бізнесу та громадян.

Тривають заходи щодо доопрацювання тестового варіанту офіційного веб-сайту Державної митної служби України, який містить продукти, зручні для громадян та бізнесу.

— Які обмеження було запроваджено через коронавірус?

— В межах виконання рішень Кабінету Міністрів України, зумовлених запобіганням занесенню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом, у зоні діяльності митниці:

  •  тимчасово закрито пункти пропуску «Миколаївка», «Грем’яч» та «Катеринівка» на кордоні з Російською Федерацією;
  • тимчасово припинено пішохідне сполучення у пунктах пропуску «Бачівськ», «Сеньківка», «Нові Яриловичі» та «Славутич»;
  • тимчасово закрито пункти пропуску (пункти контролю) через державний контроль для міжнародного пасажирського залізничного сполучення;
  • також діяли обмеження щодо міжнародного пасажирського автомобільного (для автобусів) сполучення, а також щодо перетинання державного кордону на в’їзд в Україну для іноземців та осіб без громадянства.

—  Які товари найчастіше вилучаються на митниці?

— Станом на 23.06.2020 основними категоріями предметів у справах про порушення митних правил є:

  • промислові товари, сировина й матеріали (запчастини до транспортних засобів та побутової техніки, одяг, взуття, книги, журнали, скло)
  • транспортні засоби
  • продовольчі товари та сільгосппродукція (сигарети, тютюн, алкогольні вироби, фрукти, овочі, м’ясо, ікра, морепродукти).

При цьому протягом 2020 року митницею найчастіше вилучалися:

  • тютюнові вироби та тютюн – 37 випадків, вилучено 660 040 шт. сигарет та 44 кг. тютюну для кальяну
  • транспортні засоби – вилучено 24 одиниці

— Чи зменшився обсяг контрабанди в пунктах пропуску? Які заходи для цього вживаються?  Що найбільше сьогодні везуть в Україну контрабандисти?

— До основних завдань, покладених згідно Митного кодексу України на митні органи також віднесено й запобігання та протидію контрабанді.

Разом з цим, насамперед треба звернути увагу, що поняття контрабанди охоплюється визначенням Кримінального кодексу України, за яке передбачена кримінальна відповідальність.

Так у відповідності до статей 201, 201-1 та 305 Кримінального кодексу України, контрабанда – це переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного ко-нтролю культурних цінностей, отруйних, вибухових речовин, зброї, наркотичних засобів та психотропних речовин. Тобто поняття товарної контрабанди відсутнє, за винятком лісо- та пиломатеріалів цінних порід дерев, та інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України.

Тому, якщо порівнювати контрабанду зброї та наркотичних засобів, виявлених в зоні діяльності Північної митниці Держмитслужби, то за шість місяців 2020 року до правоохоронних органів було направ-лено 26 повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень, а за шість місяців 2019 року – 37 повідомлень.

Як що ж брати ввезення в України товарів з порушенням митного законодавства, і за яке передбачена адміністративна відповідальність, то найбільше сьогодні везуть в Україну тютюнові вироби; одяг та взуття; запасні частини до автомобілів; мобільні телефони (смартфони); транспортні засоби.

— Чи зменшились випадки ухиляння від митного платежу?

— Відповідальність за ухилення від сплати митних платежів передбачена статтею 485 Митного кодексу України. Так, за шість місяців 2020 року Північною митницею Держмитслужби виявлено 9 випадків такого ухилення на суму 285 973 грн, тоді як за шість місяців 2019 року складено 5 протоколів про порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України на суму 18 367 грн.

— Якщо вартість посилки перевищує еквівалент 150 євро, потрібно сплачувати 20% ПДВ. Ви не вважаєте завеликим такий податок?

— Дійсно, з 01.07.2019 до 31.12.2020 неоподатковувана вартість посилок знижено зі 150 до 100 євро. Так, для міжнародних поштових й експрес-відправлень юридичним особам неоподатковуваний ПДВ поріг так і лишається на рівні еквівалента 150 євро. Тим часом для посилок фізичним особам сумарна фактурна неоподатковувана вартість становить еквівалент 100 євро (замість 150 євро). При цьому така ставка ПДВ визначена статтею 193.1 Податкового кодексу України.

З 01.01.2021 особою, відповідальною за сплату ПДВ до бюджету (податковим агентом) при ввезенні товарів у міжнародних поштових та експрес-відправлень на користь фізичних осіб буде оператор по-штового зв’язку або експрес-перевізник.

Єдина умова – якщо таким оператором здійснюється митне оформлення товарів. Також з цієї дати податкові агенти будуть зобов’язані подавати відповідні реєстри відправлень до фіскальної служби.

— Які відбулись зміни в законодавстві, що вже допомогли митниці працювати більш ефективно?

— Останні роки привнесли значні зміни в законодавство України з питань митної справи, які мають на меті покращити й удосконалити виконання завдань, покладених на митні органи, а також забезпечи-ти сприяння бізнесу та громадянам, зокрема:

  • оптимізовано структуру апарату Державної митної служби України та її територіальних органів в напрямку створення єдиної юридичної особи в рамках адміністративної реформи;
  • запроваджено механізм «єдиного вікна», оптимізовано здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України;
  • досягнуто показника 100% митного оформлення товарів з використанням електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом;
  • внесено зміни до Митного кодексу України та інших законодавчих актів щодо: ввезення транспортних засобів на митну територію України; питань функціонування авторизованих економічних операторів; захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України; запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19);
  • запроваджено пілотний проект виконання митних формальностей в автоматичному режимі;
  • прийнято новий Закон України «Про Митний тариф»;
  • активно впроваджуються електронні сервіси обміну інформацією між митним органами суміжних держав, а також призначені для зручності суб’єктів господарювання та громадян.

Підготувала Поліна МОГІНСЬКА
Фото надані респондентом

Інші новини:


Сукні-сорочки

Сукні-сорочки — це прямий крій, акцент на комірці та вертикальна планка із застібками. Вони трішки строгі, трішки зухвалі, і це, мабуть, тому, що нагадують чоловічі сорочки.

2020-07-08 09:14