Наталія РОМАНОВСЬКА: «Ми пишаємося тим, що одяг від фабрики «Елегант» носять у всьому світі»

2020-06-18 09:57

14 червня в Україні відсвяткували професійне свято працівників галузі легкої промисловості. Завдяки ним не тільки українці, а й уесь світ купує якісну продукцію. Підприємства легкої промисловості щорічно удосконалюють технологію виробництва та поліпшують якість своєї продукції.

Привітати робітників і фахівців галузі зі святом журналісти «Деснянської правди» завітали до Чернігівської швейної фабрики «Елегант». Керівниця підприємства Наталія Романовська поділилась своїми планами:

— Пані Наталіє, фабрика «Елегант» цього року відзначає сторіччя. Чи збираєтесь ви святкувати?

— Минулого року в нас були колосальні плани. Ми хотіли знайти всіх, хто раніше працював на підприємстві, й запросити на свято. Тому що такий ювілей — це заслуга не однієї людини, а всього колективу, який працював тут протягом 100 років. Також ми хотіли запросити на святкування і керівників усіх чернігівських підприємств, бо фабрика «Елегант» є засновником легкої промисловості у Чернігові. Але карантин вніс свої корективи, тому святкування поки що відклали.

— Багатьом чернігівцям теж хотілося би вдягатися в одяг від вашої фабрики…

— Уже більше, ніж 25 років, ми надаємо послуги згідно з системою толінг — надання послуг із сировини замовника. Зараз «Елегант» працює на 100% для іноземного замовника. При 100% завантаженні підприємство може випускати від 25000 виробів будь-якої складності на місяць. Якщо помножити на 10 місяців — це буде 250 000 виробів. У Чернігові проживає близько 300 000 людей. Тобто майже кожен міг би ходити у виробах Чернігівської фабрики «Елегант». Але ж ніхто не захоче мати однаковий одяг. У зв’язку з великою конкуренцією та бажанням людей бути індивідуальними, виробництво одягу під своїм брендом ми поки що не розглядаємо.

— Як фабрика працювала у період карантину?

— У березні на підприємстві була запланована щорічна оплачувана відпустка. І коли 17 березня нас сповістили про карантин, ми були вимушені зібрати припустиму кількість людей для того, щоби шити маски і захисний спецодяг за потребою замовника. Ми отримали замовлення на сертифіковані костюми, в пошитті яких було зайнято близько 40% співробітників підприємства. Також фабрика самостійно закупила спеціальне обладнання, якого не вистачало, і ми виконали весь необхідний план, відшиваючи до 2000 захисних костюмів за день.

Незважаючи на те, що у світі нині економічна криза, ми зберігаємо всі робочі місця в цехах і заробітну плату — це найголовніше.

— У чому успіх фабрики «Елегант»?

— Це однозначно — колектив. Саме згуртованість колективу демонструє результати сторічної праці та надбання підприємства. Це люди, які працюють на фабриці десятиріччями і вкладають душу в свою працю.

— На вашу думку, що б ви вдосконалили на підприємстві?

— Потрібно постійно купувати нове обладнання та модернізовувати його. Автоматизація процесів — також одне з головних питань. Ми повинні бути універсальними: вміти шити як футболки, так і лляний жакет, та й — вишити виріб. Тоді вже можна буде розмовляти про власні проєкти. Ми купили сучасний розкрійний комплекс за 150 000 євро (це власні кошти). У зв’язку з тим, що ми купуємо обладнання не китайське, а німецьке та японське, — його вартість дуже висока.

— ­До Дня працівників легкої промисловості що ви побажаєте своїм співробітникам?

— Свій рідний чудовий колектив швейної фабрики “Елегант” вітаю з професійним святом. Від щирого серця бажаю, щоби наш наступний професійний рік був більш продуктивним. Хочу, щоби всі співробітники чернігівської фабрики “Елегант” та всі працівники легкої промисловості пишалися тим, що виробляють якісні речі для покупців усього світу, а також – своїми робочими місцями, колективом та підприємствами, на яких вони працюють.

Юлія Шидо, працівниця цеху пошиву:

— На швейній фабриці «Елегант» я працюю з 2007 року. Прийшла сюди одразу по закінченню швейного училища. Дуже важко працювати швачкою, бо ця робота вимагає посидючості, точності, терпіння. Ми шиємо дуже багато нових моделей. І всі вони абсолютно різні. Замовники хочуть, щоби речі були якіснішими. Керівництво просить, аби виконувалися більші плани. Важко, але мені подобається моя робота. Любов до шиття, мабуть, передалася від мами. Вона замолоду любила вишивати. І говорила, що професія швачки затребувана, тому завдяки їй у мене завжди буде «свіжа» копійка. І я сама собі зможу шити одяг. Так я стала швачкою. Сьогодні мені вручили почесну грамоту як кращій працівниці 2020 року. Це дуже приємно, радісно. З нагоди Дня працівників легкої промисловості зичу своїм колегам здоров’я, терпіння, більших зарплат і гарних замовників.

Світлана Жовторіпенко, працівниця цеху пошиву:

— За освітою я продавець, але так склалося, що пішла працювати швачкою. І на фабриці вже 15 років. Робота у нас дуже важка, але ми тримаємося. З нагоди свята хочу побажати всім нашим дівчатам міцного здоров’я, наснаги, удачі та достатку. Щоб зарплати були більші, а трудилися менше. Адже легка промисловість — та зовсім не легка праця. Нерідко буває так, що сидимо за швейними машинками й до роботи, й після неї. Добре, що у нас гарний колектив. Хороший майстер і директор. Це дуже важливо. Ми завжди підтримуємо одне одного, допомагаємо одне одному. За це велике спасибі. Це надихає на роботу.

Олена Клюєва, працівниця цеху розкрою:

— Працюю на фабриці 20 років. Робота дуже важка, але я відчуваю, що це моє. Все життя хотіла шити. Але на роботі я крою, а вдома шию все і всім. Сама пошила синові піджак, пальто. Люблю свою роботу. У нас чудовий колектив. Працюємо дружно, злагоджено. З нагоди Дня працівників легкої промисловості хочу побажати, щоби ми завжди такими залишалися. Всіх дівчат та хлопців, які обслуговують наше обладнання, вітаю зі святом і бажаю великих успіхів у праці та особистому житті. Зичу всім здоров’я та миру, щоб у нас усе було гаразд. За 20 років на фабриці багато чого змінилося. З’явилося нове обладнання, нові технології, операції, тканини. Оптимізується виробничий процес. Фабрика стала сучасною. Ми йдемо в ногу з часом. Фасони одягу стали дуже красиві – як чоловічі, так і жіночі. Хочу, щоби наша фабрика й надалі розвивалася.

Ірина Бойко, працівниця цеху розкрою:

— На фабрику я прийшла працювати одразу по закінченню третього швейного училища. Два роки навчалася шити чоловічий одяг і рік училася на закрійницю. А прийшовши на роботу, я одразу потрапила в розкрійний цех. Відпрацювала тут 20 років, а потім пішла на роботу до стоматологічної поліклініки. Та через півтора року повернулася назад на швейну фабрику. Дівчата прийняли мене як рідну. Загалом, було таке враження, наче я тут працювала завжди. У нас дуже дружній колектив. Через це я й повернулася. І багато хто з наших дівчат каже: де б їм не доводилося працювати, у нас найкраще, бо є взаємодопомога, розуміння. Протягом 20 років колектив у нас практично не змінився. З нагоди свята хочу побажати всім здоров’я. Бо наша праця його потребує насамперед.

Віра Манжарова, працівниця цеху розкрою:

— Працюю тут із 1968 року. Одразу після школи пішла у швейне училище, а після нього — на нашу швейну фабрику, де труджуся по сей день. У серпні буде 52 роки. І жодного разу у мене не виникло бажання поміняти роботу чи піти звідси. Я люблю свою професію, люблю свій колектив. Багато чого змінилося на фабриці за ці роки. І приємно бачити позитивні зміни. За цей час оновили обладнання, яке полегшує нашу роботу. Помінялися люди. У святковий день бажаю всім здоров’я, удачі та щоб на роботу йшли, наче на свято.

Олена Гавриленко, працівниця цеху пошиву:

— Швачкою працюю вже 20 років і дуже люблю свою професію. Відчуваю, що це моє. Але швейної фабрики завжди чомусь боялася і ніколи не думала, що колись тут працюватиму. Але так склалося, що після закриття ательє прийшла працювати на фабрику. І жодного разу не пошкодувала. Багато чому навчилася тут. Зокрема — швейній майстерності. Щось пізнавала сама, щось підказували дівчата. У нас чудовий жіночий колектив. Ми звикли одне до одного, поріднилися. У серпні маю піти на пенсію, але навіть не уявляю, як житиму без фабрики та наших дівчат. Хотілося и ще залишитися. Дуже люблю свою професію. І з нагоди свята бажаю, щоб у нас завжди була робота, хороші зарплати й міцне здоров’я.

«Деснянська правда» бажає працівникам легкої промисловості міцного здоров’я, нових трудових здобутків та процвітання!

Поліна МОГІНСЬКА, Валентина НАУМЕНКО
Фото Валентини НАУМЕНКО

Інші новини:


Цікава новація

У селищі Макошиному планують створити новий осередок правоохоронного захисту — поліцейську станцію.

2020-09-30 08:56