Чернігів – обласний центр, і вулиць у нас багато, як й проблем у їхніх мешканців. Але ми обрали одну – вулицю імені Героя Радянського Союзу (посмертно) Йосифа Доценка, й запитали її мешканців: що їх турбує?
Для наших читачів з-за меж Чернігова трохи пояснимо: вулиця Доценка складається з багатоповерхових будинків, розташована поблизу Березового Гаю та межує з вулицями Космонавтів, Рокоссовського й Пухова. Поблизу – кінцева зупинка тролейбуса №8, тут же школа №12.
Усе гаразд… та що дороги?..
Починаємо свій моніторинг біля будинку №28, де на лавочці біля 9-поверхівки сидить пенсіонерка пані Валентина (забігаючи наперед, скажемо, що пані Валентина була цього дня єдиною, яка не побоялася не тільки порозмовляти з нашим кореспондентом, а й сфотографуватися):
— Я всім задоволена, усе подобається: живу сама, тож у мене усе добре, — зазначає пані Валентина. Як вона каже, претензій немає ані до стану доріг, ані до якості питної води чи прибирання сміття.
Подібної позиції притримується й інший пенсіонер — пан Віктор, якого ми зустрічаємо у дворі будинку №17, коли той у масці — як й належить під час карантину, спираючись на палицю, йшов у справах:
— Я зараз живу на дачі — самоізоляція. Вдома майже не буваю, вулицею часто не ходжу, хіба у магазин — важко (показує на палицю, - прим.). Тож, у принципі, з того, що я бачу — мене все влаштовує, — каже Віктор.
А ось родина, яка стояла біля власної автівки у дворі того ж будинку №17, дотримується іншої думки:
— 40 років тут живу — жодного разу не ремонтували дорогу! Люди самі засипають щебенем. Місць для паркування теж не вистачає, — діліться наболілим пан Андрій. — У нас кооперативний ЖЕК (вочевидь, мається на увазі Об'єднання житлово-будівельних кооперативів м. Чернігова, - прим.) взагалі не працює…
— Не знаємо за що платимо гроші! Взимку сніг не чистять у дворах… — додає пані Наталія.
— Раз на місяць миють під’їзд. Зрозуміло, тричі на тиждень прибирає двірник, а так… Бачите — трава висока. ЖЕК-10 своє покосив — косять майже раз на місяць. У нас — раз за літо, — каже Андрій.
— У нашому дворі смітник — у вихідні дуже заважає: в будні двірник прибирає й усе більш-менш, а за вихідні та якщо вітряна погода – все розноситься по двору. Добре, хоч запаху немає (хоча наш під’їзд від смітника далеко), — доповнює дружина.
У дворі біля п’ятиповерхового будинку №15а молода жінка колихала на гойдалці відразу двох дітей:
— Проблема є: тротуар. Ходити неможливо, як і дітям кататися на самокатах чи скейтбордах — самі ями. Якщо кудись вирушаємо й діти їдуть на «власному транспорті» — постійно падають, бо потрапляють у ями, при в’їзді у двір теж ями... — розповіла пані Ірина. — А ось у плані якості води чи доступності громадського транспорту — все гаразд…
У сусідньому, але вже 9-поверховому будинку № 15б, біля під’їзду розмовляло двоє людей пенсійного віку. Запитуємо: чи є проблеми?..
— Дороги не в кращому стані, а в нас половина інвалідів, старих людей — хай ремонтують дороги! — вважає Антоніна Олексіївна.
— Та ні, краще хай буде так, як є — хоч машини «літати» будуть менше! — заперечує пан Сергій із сусіднього під’їзду.
— А ходити як? — парирує сусідка.
— Можна обійти! Коли асфальт покладуть — узагалі не пройдеш. Зараз хоч швидкість скидають! Як б узагалі дороги не ремонтував.
— Та ні, що не кажи, а дороги треба підладнати!
— Не вистачає місць для паркування. Там, де колеса вкопали, — не ставлять, а так будь-де машини поставити!
— Рідко буває гаряча вода. По нашому стояку — взагалі. Кажуть, якось неправильно зробили трубу, чи що… Чоловік лежав у лікарні №2 — так розповідав, що там окріп тече, а в нас постійні проблеми. Бува,є тече наче гаряча, а потім ррраз — холодна. Набрати ванну проблематично, що й казати…
Дороги: як тротуари так й дороги біля будинків — це головна, але, як бачимо, не єдина проблема, про яку довелося почути від мешканців вулиці Доценка цього дня:
— Дороги у нас погані — всюди ями. Коли йдеш у дощ — можеш провалитися у калюжу. Крім цього скарги лише на людей — виходиш уранці та чуєш постійно тих, хто тут не живе. Наркомани чи як? Їх там багато. Дуже багато. Постійно. Десь тут у нас, напевно, є наркопритон. Люди ходять цілими компаніями, а потім сидять під під’їздом. Старі мешканці вже, вочевидь, звикли до цього… — розповідає молода чернігівка Василіса, що сиділа на лавочці біля будинку №8 на вулиці Доценка.
Що ж, проблеми є. Але, будемо сподіватися, якщо не в найближчі місяці, то принаймні в найближчі пару років міська влада зможе їх подолати…
Сєргєй Карась
Фото з Вікіпедії та автора
П’ять років тому відкрився відомий чернігівський магазин жіночого одягу, взуття та аксесуарів "KriStal" (проспект Перемоги, 119А). За цей час його вподобало багато чернігівок (і не тільки!). І ось воно, свято першого ювілею. На ньому побували давні й нові друзі, прихильниці магазину, бізнес-пані й панянки, котрі постійно приходять сюди за стильними речами, привітним та професійним обслуговуванням, консультаціями й обов’язково – за гарним настроєм.
2022-08-16 08:55