Громадські ініціативи. Від ідеї до реалізації

2020-05-05 09:56

Хочеться зробити комфортний дитячий майданчик чи організувати творчий осередок, де будуть проводити свій час та насолоджуватися спілкуванням однодумці?

Про це можна тільки мріяти чи, додавши зусль, реалізувати свій задум? 

Секретами успіху проєктів, якими пишається Чернігів, із нами поділилися їх куратори. Вони на власному прикладі довели, що будь-яка ідея має право на життя та втілення
 
Олександра Федоренко, керівниця проєкту «Зелена сцена»:
 

— Я вважаю що громадський активізм та бізнес дуже схожі. Якщо ми говоримо про громадське життя – це той самий проєктний менеджмент, і ті ж самі інструменти.

Важливо разом із ідеєю зробити одну важливу річ –  проаналізувати ситуацію. Тобто побачити реальний стан речей – наскільки ця ідея буде корисна і доречна. Корисність ідеї важлива, щоби розуміти, наскільки твої наміри є чистими. Це робиться для того, щоб людині, яка буде реалізовувати ідею, було легше розуміти, для чого вона це робить, і надалі виписувати стратегію. 

Коли аналіз ситуації вже провели,  ми ставимо цілі. Що таке цілі? Ціль, як правило, ставиться, виходячи з проблематики. Ціль є протилежністю якоїсь проблеми. 

Коли у 2012 році ми створили проєкт “Зелена сцена”, це була наша маленька ініціатива, яка тоді ще не перетворилася на великий фестиваль. У той час проблемою спільноти було одне – нікуди сходити, у центрі міста нічого не відбувається, немає цікавої музики. Те, що тоді пропонувала міська влада, було дещо застаріле та несучасне в контексті навіть такого невеликого міста, як Чернігів. Уже потім з’явилося ще багато ініціатив, без яких “Зелену сцену” вже важко уявити. Але тоді проблематика стояла саме так, і вже з неї виходила ціль. 

Важливо, щоб ціль була реальною, тому що мріяти – це добре, але ви маєте чітко знати, чого саме прагнете досягти ,і потім будувати плани та стратегію, як саме реалізувати мету. 

Другий крок – це стратегічний план. На початку прописується загальна канва для себе, а потім уже більш детальний план із залученням ресурсів. 

Крім усього головним моментом, особливо у громадській справі, є те, щоби ціль мотивувала.  Надважливо, щоб ти як куратор захопився цією метою і щоб твоя команда була також захоплена нею. Бо без цього полум’я та приємного хвилювання нічого не вийде. Без цього справа може бути недовговічною та швидко прийде емоційне вигорання. 

Третій крок – люди та команда. Якщо проєкт потребує спілкування з людьми, важливо, щоби команда була на “одній хвилі”, щоби не було недомовленостей та непорозуміння. Тоді ви рухатиметеся та працюватимете  в одному напрямку. 

“Зелена сцена” починалася, як ініціатива трьох людей. А вже через декілька років це вже була міцна команда з 10 організаторів та ще стількох же помічників. Дуже важливим моментом є те, що всі учасники проєкту “Зелена сцена” класні, талановиті й неординарні. Всі генерують нові ідеї, локації та ініціативи.

У всіх є потенціал для зростання: і в тих, хто втілює свої ініціативи, і в людей, які є цільовою аудиторією. Ми всі можемо стати кращими та допомогти одне одному. Якщо фестиваль “Зелена сцена” тобі цікавий, ти приходиш туди зі своїми друзями чи дітьми, і ви всі разом насолоджуєтесь атмосферою, усміхаєтесь та радієте, тоді ми точно досягли своєї мети. Люди, яким сподобався фестиваль, розповідають про нього у соцмережах, діляться своїми враженнями – і це також є важливим моментом. 

Я підкреслю, що головним є – мотив реалізатора ідеї. Він має кайфувати від того, що робить, і тоді все вийде!

Наталія Воскресенська-Павленко, керівниця проєкту “Комфортне Батьківство. Чернігів.”: 

— По-перше, все починається з ідеї. Бажано сформулювати її письмово. Якщо в тебе серйозний проєкт, то кожен крок має бути чітко прописаний. Треба досконально вивчити питання, стати в ньому експертом і бути в ньому компетентним. Якщо я хочу організувати благодійний ярмарок, щоби зібрати гроші для дітей-сиріт, то маю розуміти, яка сама мета збору цих коштів. 

По-друге, треба привертати увагу громадськості до цього питання. Я маю вивчити, скільки саме є сиріт в Чернігові, чого вони потребують, скільки потрібно грошей на подарунки, яким чином я буду збирати гроші та, можливо, дізнатися про досвід інших благодійників. 

Другий найголовніший пункт – скласти план та прописати деталі. Місце, де буде ярмарок, дозвіл на проведення заходу, матеріально-технічне забезпечення, скільки підприємців потрібно залучити тощо. Також треба продумати агітаційну компанію – залучення ЗМІ та пости у соцмережах. Прописання термінів є також важливим кроком. Треба визначити, скільки потрібно часу для залучення партнерів, для написання постів, до якого терміну має бути готова матеріально-технічна база.

Третій пункт – залучення однодумців. Одному дуже важко реалізувати свою ідею, тому вкрай важливо знайти людей, які поділяють твій задум. Чим чіткіше висловите свою ідею, тим більше буде у неї прихильників. Не варто  просто писати: “Мені потрібна допомога”, краще розписати, чому саме люди мають долучитися до реалізації вашої ідеї. 

Четвертий крок – розподілити обов’язки серед людей, які долучилися до вашої ідеї. Краще визначити відповідальних осіб, які будуть писати пости, моніторити ціни чи кількість речей, які необхідні для ярмарку тощо. Тобто потрібно дати кожній людині завдання, якщо людина хоче брати в цьому участь. Автор ідеї має контролювати, наскільки людина справляється зі своєю задачею, які в неї виникають труднощі, та допомагати у їх подоланні. Дуже важливо радитися з однодумцями та робити “мозковий штурм”, аналізуючи думки одне одного. 

П’ятий пункт – із урахуванням ідей команди вносимо корективи у свій план.

Чим краще ти підготуєшся до реалізації, тим буде легше потім втілити ідею. 

Шостий крок – переходимо до справи, корегуємо всі кроки та усуваємо всі перепони, які можуть заважати ідеї.

Ольга Рись, організатор проєкту CheTwinsFest : 

— Сьогодні у мене є три кейси, якими я пишаюся. Це фестиваль двійнят CheTwinsFest, проєкт про онкопереможців «Онкаут» та ініціатива про дружбу між особливими та нормотиповими дітками «Диво — це я». Якщо говорити про шлях від ідеї до реалізації, то, на мою думку, він одночасно простий і складний. Простий, тому що сам механізм реалізації можна взяти для будь-якої ідеї. А складнощі, власне, із самою реалізацією.  Отже, шлях такий. 

Перш за все вам потрібно перевірити свою ідею на життєздатність. Обрати мінімум 5 людей: а) яким ви довіряєте; б) які можуть з аргументованою критикою поставитися до вашої ідеї; в) у них має бути досвід організації чогось подібного або вони мають бути експертами у вашому питанні. Якщо ви зрозуміли, що ваша ідея ліквідна, тобто більшість опитаних схвалили її і вона має право на існування, другим кроком має бути самостійний аналіз. Вам потрібно зрозуміти, хто міг би підтримати та кому можна цю ідею продати. Також — в які стосунки ви можете вступити зі своїми партнерами (бартер, участь за піар тощо). Крім того ви маєте усвідомити, наскільки ця ідея цікава вашій аудиторії. Увесь цей аналіз ви маєте здійснювати емпіричним шляхом.

Третій крок – це персональна відповідальність

Якщо у вашій команді багато волонтерів та людей, які не мають досвіду організації подібних заходів, то вони повинні відчувати, що в будь-який момент ви зможете їх підтримати та взяти відповідальність (антикризовий менеджмент) на себе. Інформаційна кампанія — четвертий компонент. Знайдіть найкращі канали комунікації. Скажімо, про дитячий фестиваль ефективніше анонсувати через заклади освіти, а не витрачати бюджет на онлайн-просування. 

Важливим кроком є п’ятий. Особиста подяка за досягнутий результат: і організаторам, і підрядникам, і людям, для яких усе було проведено. Цим самим ви подаруєте помічникам та своїй аудиторії можливість доторкнутися до вашої великої мрії та стати її частиною.

Підготувала Поліна Могінська

Інші новини:


У Чорнобилі вперше за 100 років з’явився ведмідь

Дослідники Чорнобильської зони достеменно ще не знають, звідки він прийшов та й скільки їх.

2020-09-24 11:22