А чого це всі наполохалися?

2020-05-04 07:13

Судячи з дискусій у соціальних мережах і в ефірах на різноманітних телеканалах, куди вперто продовжують запрошувати так званих експертів та депутатів — у нас переважна більшість громадян України тільки тим і переймається, що щодня порушує закон. Тобто, «відмиває» доходи, одержані злочинним шляхом; фінансує тероризм і розповсюдження зброї масового знищення. 

Безсумнівно, що такі особистості у нас є, але їх не так вже й багато. І з ними повсякденно воюють відповідні силові структури. Врешті-решт, це звичайна практика в багатьох країнах світу й від цього нам з вами нікуди не дітися.

Для тих, хто не в курсі справи — давайте докладно розповімо про цей несподіваний для мене переполох. Що ж трапилось насправді цього вівторка? Нічого такого вже особливого — просто правила фінансового моніторингу стануть значно суворішими. Чому? Бо 28 квітня набула чинності нова редакція закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Власне кажучи, стара редакція закону вже діє близько п’яти років і нікому особливо жити і працювати не заважала.

Ми до неї вже встигли призвичаїтись, а реальні злочинці та корупціонери (яким насправді потрібно «відмивати» (легалізувати) ці «брудні» кошти — вже встигли вигадати схеми, як «обходити» цей закон. Ймовірно, саме для них нова редакція цього закону може стати якимось «каменем спотикання». Своєрідним викликом, на який потрібно буде реагувати й витрачати доволі суттєві фінансові ресурси. 

Про наслідки дії нових правил для більш-менш законослухняних громадян та підприємців (як фізичних так і юридичних осіб) давайте і поговоримо. 

Для простого люду

Отже, в Україні з 28 квітня набув чинності закон про фінансовий моніторинг, який посилить перевірки клієнтів банків та інших фінансових установ. Деякі операції можуть заблокувати. Максимальна сума поповнення банківських карток (крім кредитних) через термінали самообслуговування без ідентифікації клієнта знизиться з 15 тисяч гривень у день до 5 тисяч.

Як передає «Інтерфакс-Україна» із посиланням на прес-службу ПриватБанку, на грошові перекази з картки на картку обмеження не поширюватимуться, оскільки власники карток надали свої дані в банк під час їх оформлення. Якщо клієнт проходив ідентифікацію в банку, то додаткова ідентифікація буде не потрібна. Клієнту необхідно буде авторизуватися за картою або за номером телефону в дистанційних каналах або пройти верифікацію за картою чи телефоном у співробітника відділення. Обмеження для не ідентифікованих клієнтів у 5 тисяч гривень також будуть поширюватися на відправку грошових переказів і внесення коштів на депозит. При цьому для здійснення комунальних та податкових платежів; оплати штрафів, інших обов’язкових зборів і платежів (незалежно від суми), а також для погашення кредитів ідентифікація не потрібна.

У пресслужбі банку також уточнили, що термінали самообслуговування ПриватБанку можуть ідентифікувати тільки картки його клієнтів, оскільки інші банки не відкривають свої бази. Судячи з цього, клієнтам переважної більшості банку — щастить. Банки це зачепить найменше — вони однаково вже здійснювали ідентифікацію своїх клієнтів. 

А от постійним клієнтам, наприклад, платіжної системи «monobank» поки що явно буде непереливки. Адже як цій, так і іншим фінансовим установам доведеться перебудуватися й навчитися «знайомитися» з людьми, яким вони надають послуги. Тобто повністю ідентифікувати клієнтів. Адже при здійсненні переказів від 5-ти до 30 тисяч гривень відправник в момент ініціювання платежу повинен буде вказати ПІБ (прізвище, ім’я та по батькові) одержувача, а при переказуванні понад 30 тисяч додатково вказати ще й номер рахунку одержувача. А якщо цього нема — доведеться показувати терміналу паспорт. І як це зробити?

Поки ніяк. «Як це реалізувати в такі стислі терміни — велика загадка», — вже «волають» деякі засновники та власники цих платіжних систем. Згідно вже з діючим Законом — до кінця року всі термінали повинні обладнати спеціальним пристроєм, який буде зчитувати документи. Зараз же, якщо немає картки, переказати гроші можна, наприклад, через касу банку, показавши паспорт співробітникові фінустанови.

Зауважу, що нову редакцію цього Закону було прийнято ще в грудні минулого року. Як на мене — за чотири місяці можна було „сто разів відміряти і все правильно відрізати.Як сказали мені реальні фахівці — жодних проблем! Тільки за принципом: «зранку — гроші, ввечері — стільці»! І реальні терміни виконання роботи. З можливою надбавкою за швидкість. 

Для підприємців

Швидше за все, це суттєво може попсувати нерви дрібним бізнесменам. Стара версія закону передбачала порогову суму «анонімності» — 400 тисяч гривень або її еквівалент в іноземній валюті. Нині ж це — 30 000 гривень (практично, на порядок нижче — тисяча євро). Якщо ж протягом робочого дня з одного «джерела» будуть відправлені два транші по 25 тисяч — друга операція підлягатиме обов’язковому моніторингу. Оскільки є всі ознаки підозрювати клієнта в дробленні суми, з метою обходу вимог щодо верифікації (підтвердження, що ці кошти ви заробили чесним шляхом). Або що видаєте себе за іншу особу. Або що цю картку ви, вибачте, у когось вкрали й намагаєтеся тепер зняти з неї всі кошти. І так далі й тому подібне. 

Отже, підсумуємо. Нічого страшного не трапилося. І до цього ми поступово звикнемо. Просто деяким категоріям людей варто очікувати більш жорсткий і прискіпливий підхід до фінансових операцій. Тим більше, що штрафи за порушення закону збільшені в десятки разів. І ризик отримати штраф за неналежне виконання закону буде превалювати над ризиком втратити клієнта. Також доведеться регулярно давати обґрунтування фінопераціям і документально підтверджувати легальність джерела походження доходів. 

Олександр ШИЛО
Фото з Інтернету

Інші новини:


Нова велика війна?

Військові дії між Азербайджаном і Вірменією розпочалися в ніч на 27 вересня. Обидві сторони звинуватили одна одну в ескалації конфлікту через спірний регіон Нагірний Карабах.

2020-10-01 09:56