Зелені самшити і золоті чорноземи — на карті планети  й Чернігівщини

2020-04-23 08:34

Учора, 22 квітня, планета святкувала Всесвітній День матері-Землі (International Mother Earth Day), а трохи раніше, 18 квітня, Україна відзначила Всеукраїнський день довкілля. 

У період між двома цими святами у Чернігові з’явилося 130 саджанців самшиту, які працівники Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН України висадили перед головним корпусом інституту (що розташований за адресою Шевченка, 97 в обласному центрі). Про самшит, роботу інституту та… всесвітній голод ми порозмовляли з директором інституту, доктором економічних наук, заслуженим економістом України Анатолієм Москаленком

— Ви й працівники вашого інституту висадили 130 саджанців самшиту. Чому саме цю рослину? 

— Україна святкує День довкілля і Всесвітній день Землі. Діяльність Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва якраз спрямована на покращення довкілля – екологічного середовища, а наші наукові розробки сприяють покращенню якості ґрунтів, відновленню їх продуктивних властивостей. Цього року ми вирішили зробити переоблаштування території біля головного корпусу, де було посаджено 130 саджанців вічнозеленого самшиту. Чому саме його? Бо він найгарніше вписується в ансамбль рослин, які вже у нас ростуть. Так що тепер композиція перед нашим корпусом має завершений вигляд. 

— Якраз сьогодні (22 квітня) кілька ЗМІ вийшли з гучними новинами про те, що, у зв’язку з пандемією коронавірусу, Землі загрожує «біблійний голод». Ваш інститут займається, зокрема, науковими розробками, спрямованими на покращення стану сільського господарства. На ваш погляд, яка ситуація з продовольством в Україні: чи загрожує у зв’язку з коронавірусом нам ще й голод? 

— Я знайомий з експертними оцінками як спеціалістів Євросоюзу, так і вітчизняних. Хоча наш інститут прямо не займається порушеною вами проблематикою, а наші розробки спрямовані на збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, зокрема, екологічно чистої. Але можу сказати, що підґрунтя для висновків про загрозу, якщо говорити загалом про світову спільноту, точно є. Адже карантинні заході, введені у більшості країн світу, передбачають певні обмеження. В той же час, якщо ми не посіємо вчасно сільськогосподарські культури, то отримаємо або менший врожай, або, якщо буде незасіяна площа, то й узагалі врожаю не буде. 

На прикладі нашого відділу наукового забезпечення агропромислового виробництва, який розташований у селищі Прогрес Козелецького району, можу сказати, що всі заплановані роботи з дослідів (зараз ми маємо 3 стаціонарні польові досліди загальнодержавного значення) проведені. Саме в цей час тривають внесення ґрунтових гербіцидів та підготовка до посіву колекційних сортів люпину. 

Загалом же, в Україні є тривожні сигнали з південних областей щодо стану озимих культур: вони вийшли з цієї нетипової зими не у кращому стані. Але в цілому в державі, за  належного проведення комплексу весняно-польових робіт (якщо вірити ЗМІ, вони  тривають належним чином у близькі до оптимальних терміни), враховуючи наш величезний аграрний потенціал, відповідне державне регулювання експорту продукції рослинництва дозволить нам спокійно уникнути проблем із продовольством. 

— Розкажіть, над чим зараз, у весняний період, працює ваш інститут? 

— Наші наукові дослідження проводяться цілорічно. Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН – єдина в країні наукова установа, яка координує й проводить дослідження у галузі сільськогосподарської мікробіології. А тому ми не маємо права робити перерви у дослідженнях, навіть на короткий проміжок часу. Весна просто додає обсягів робіт: підготовка насіння, ґрунтів, підготовка до закладки дослідів… Загалом же вся робота пов’язана з дослідженнями біологічної трансформації сполук азоту й фосфору, рослинно-мікробних взаємодій, біологічного захисту рослин та тварин, розробки препаратів пробіотичної дії й мікробних препаратів для покращення азотного і фосфорного живлення рослин. Останнє і є основним напрямом, який дозволяє комерціалізувати наші наукові розробки, впроваджуючи мікробні препарати у практику сільськогосподарського виробництва. Наша наукова установа вийшла на чільні позиції серед наукових установ Національної академії аграрних наук  з рівня комерціалізації наукоємних розробок – на кожну гривню, яку нам минулого року дала держава, ми заробили більше 2 гривень. Тобто повертаємо державі ми більше, ніж беремо у неї, адже наші розробки користуються великим попитом не тільки в Україні, а й  за кордоном: цього року ми відправили перші партії у країни ЄС, ведемо перемовини з Німеччиною щодо експорту ще однієї нашої наукової розробки. Щороку збільшується число вітчизняних споживачів нашої продукції, тих, хто бачить користь від упровадження наших розробок.  

— Щоб ви побажали нашим читачам у День матері-Землі? 

— Головним надбанням нашої держави є близько 50 відсотків європейських та  8 відсотків світових чорноземів, які розміщені саме в Україні. Це дозволяє нам упевнено дивитися у перспективу. Але для цього необхідне науково-обґрунтоване використання земельних ресурсів, щоби вони не погіршували (як це має місце нині), а покращували свої якісні характеристики. Це дозволить нам  мати стовідсоткове забезпечення продуктами харчування та сільськогосподарською сировиною, бути потужним експортером сільськогосподарської продукції. Втім, хотілося б, аби це був експорт не сировини (зерна кукурудзи чи пшениці), а продукції переробки – щоби ми у своїй країні створювали додаткову вартість та експортували вже продукцію кінцевої переробки. 

Матеріал підготував Сєргєй КАРАСЬ
Фото Віктора КОШМАЛА

Інші новини:


Нова велика війна?

Військові дії між Азербайджаном і Вірменією розпочалися в ніч на 27 вересня. Обидві сторони звинуватили одна одну в ескалації конфлікту через спірний регіон Нагірний Карабах.

2020-10-01 09:56