Перша Олімпіада Марка Козака

2020-04-13 07:55

Уже відомо, що Олімпіада-2020 не відбудеться – ігри в Токіо перенесли на рік. Тому головним олімпійським стартом сезону несподівано стали змагання, що вже відбулися, – Юнацька Олімпіада в Лозанні. На цьому заході виступали одразу 4 представники Чернігівщини. З одним із них – лижником Володимиром Аксютою — ми знайомили читачів у попередньому випуску. Сьогодні ж пропонуємо вашій увазі розмову з біатлоністом Марком Козаком: про олімпіаду, навчання, поради старших товаришів та… волейбольний «Університет-ШВСМ». 

Вперше у збірній

У січні цього року ви взяли участь у Юнацькій Олімпіаді в Швейцарії. Розкажіть, як вас відібрали на ці змагання? 

Двадцять першого листопада 2019 року я зі своїм тренером та ще однією чернігівською спортсменкою – Ганною Скрипко, полетіли на відбіркові старти у Фінляндію, де 9 найсильніших українських юнаків та 7 дівчат змагалися за путівки в Лозанну. Було два заїзди: перший – індивідуальна гонка, другий – спринт. У перший гонці я фінішував, показавши 4 результат, отже розумів, що наполовину потрапив на юнацьку Олімпіаду – залишалося лише добре пробігти спринт. Дуже сильно хвилювався, бо за очками конкуренти йшли дуже щільно. Проте я фінішував п’ятим та відібрався під  номером 3 до української збірної. 

Уже відомо, що літню Олімпіаду в Токіо перенесли на 2021 рік, тож ваші змагання стали головними олімпійськими стартами цього року. Поділиться враженнями від Юнацької Олімпіади: які були емоції, що найбільше вразило та чи збільшилося бажання потрапити на дорослу Олімпіаду? 

Це були перші міжнародні змагання в моїй кар’єрі, тому враження залишилися  найяскравіші – на все життя. Тільки-но ми приїхали до олімпійського містечка,  у мене буквально щелепа відвисла від побаченого, від кількості команд із різних країн... Це дуже мотивувало і заряджало. У перервах між змаганнями ми гуляли з командою та  обмінювалися значками, знайомилися зі спортсменами з інших країн: було цікаво дізнатися, що і як вони роблять, аби досягти хорошого результату. 

Що відчуває спортсмен, який на змаганнях представляє Україну? Наскільки тисне відповідальність? 

Узагалі відповідальність дуже велика, проте під час гонки ти про це не думаєш: твоє завдання тут і зараз показати гарний результат. 

Ви зайняли 20-е місце у гонці на 12,5 км та 22-е у спринті на 7,5 км. Чи задоволені результатом та що завадило показати кращу стрільбу (4 та 3 промахи, відповідно)? 

Результатом, загалом, задоволений, але є над чим попрацювати. Не можу сказати, що перехвилювався – хвилювання  якраз не було, але напередодні спринту відчув утому: перед Олімпіадою у нас був важкий збір на пристойній висоті в горах – мабуть, це й  призвело до втрати фізичних кондицій. Що ж до влучності: я був зосереджений, у першу чергу, на відновленні сил після того, як виклався під час заїзду, тому про стрільбу «підзабув»… 

Менш ніж за місяць після Олімпіади, в лютому, ви теж у Швейцарії брали участь у юніорському чемпіонаті світу. Порівняйте атмосферу на цих змаганнях: де  отримали більші враження, та чи знайшли нових друзів, чи спорт – то не про дружбу

Приїхавши на ЧС, я приблизно знав усіх своїх суперників і вже не так дивувався побаченому. Мене цікавив мій результат на тлі спортсменів, які старші за мене на два роки.

Взагалі ж спорт – якраз про дружбу: я знайшов друзів – це були хлопці  з нашої  збірної України. Оскільки я розмовляю чотирма мовами: українською, англійською, російською, польською й трохи, німецькою, тож познайомився зі спортсменами з Чехії, Польщі, Німеччини...

11-й клас на карантині

Зараз через коронавірус у світі зупинено майже всі спортивні змагання. Чи вплинула епідемія на закінчення вашого зимового сезону, чи встигли взяти участь у всіх турнірах, у яких планували? 

Через коронавірус скасували найважливіші для мене змагання цього сезону – першість України серед юнаків, до якої ми довго готувалися. Про те, що змагання, які планувалося провести у Буковелі, не відбудуться, ми дізналися за 4 дні до старту. Нині  також тренуюся сам, удома (розмова відбулася ще до того як Уряд заборонив відвідувати спортмайданчики,- прим.), бо збиратися й тренуватися разом нам не можна… 

Наскільки відомо, ви цікавитеся волейболом та футболом. Тож, напевно, вже чули, що волейболісти вирішили завершити сезон у Суперлізі достроково та без розподілення місць і медалей. Як, на вашу думку спортсмена, це вдарило  по волейболістах чернігівських «Університету-ШВСМ» та «Буревісника-ШВСМ»: наскільки складно так несподівано завершувати сезон? 

Як на мене, волейболісти мають відчувати велике розчарування, адже спорт – це здоров’я, гроші, час. Думаю, всі розраховували показати кращу гру на фініші сезону. Тому співчуваю чернігівським волейболістам та підтримую колег. 

У той же час футбол поки що лише на паузі. Як думаєте, чи зіграє «Десна» ще  цього сезону, та що би побажали чернігівським футболістам – як, наприклад, не втратити форму на карантині? 

Хотілося би побачити їхню наступну гру ще цього сезону, адже хлопці останнім часом добре себе показують. Але якщо так піде й далі з карантином,  то, певно, краще перечекати й не поспішати з відновленням змагань, ніж потім захворіти… Бажаю гравцям «Десни» більше хоробрості, міцного здоров’я та не втрачати ігрову форму під час вимушених домашніх тренувань. 

Ви вже виступали на чемпіонатах України серед дорослих, зокрема в 2019-му році зайняли 13 місце у гонці переслідування на літньому чемпіонаті України. Коли вам важче конкурувати: з дорослими, де в суперниках кращі біатлоністи країни, але де на вас психологічно не тисне результат, або серед молоді, де змагаєтеся з однолітками, але від вас чекають лідерських рис та результатів? 

Я готовий до будь-яких стартів, коли знаю, що пройшов хорошу технічну, фізичну і психологічну підготовку (з чим мені допомагає впоратися тренер Микола Зоц). Люблю змагатися зі старшими: у них є чому вчитися, а з деяких беру приклад...

Чи знайомі ви особисто з Русланом Ткаленком, Сергієм Семеновим і Артемом Примою та чи дають Вам якісь поради «зіркові» чернігівські біатлоністи? 

Особисто знайомий лише з Русланом. Рідко бачу цих хлопців, адже вони постійно в  роз’їздах. 

Ви навчаєтеся в 11 класі. Наскільки складно поєднувати навчання у випускному класі з виступами на важливих міжнародних змаганнях та чи змінилося для вас щось із карантином, чи й раніше ви були фактично на дистанційному навчанні? 

Ооо… З навчанням усе дуже складно… В моїй школі, скажімо так, директора й учителів не особливо цікавить, де я був, що я представляв країну, а не просто прогулював заняття… На початку цього навчального року мене перевели на екстернатуру, хоча сказали, що я можу відвідувати уроки, коли приїду. Проте коли я повернувся, на заняття мене не пустили… Зараз навчаюся вдома сам, готуюся до ЗНО. 

Як думаєте, наскільки карантин завадить вам та вашим одноліткам при здачі іспитів та вступі до ВНЗ, й чи вирішили вже, куди плануєте далі йти вчитися?  

Стосовно того, наскільки нам завадить ця ситуація – ще не знаю. А вступати хочу до НУ «Чернігівського колегіуму» на фізичне виховання. 

Чим займаєтеся під час карантину? Поділиться з нашими читачами таємницею: як не сумувати? 

Як не сумувати, чесно кажучи, сам не знаю. Більшість часу проводжу з рідними, вчуся або тренуюся. 

Чи плануєте пов’язати життя зі спортом та біатлоном або ще не визначилися? 

Так, саме біатлоном я планую займатися  в житті. 

Незабаром, 11 квітня, ви святкуватимете 17-річчя. Які плани на цей рік? 

Поки не знаю. Головні завдання: закінчити школу та вступити до університету. 

ДОВІДКА «ДЕСНЯНСЬКОЇ ПРАВДИ» 

Марк Козак, 16 років. Біатлоніст, учасник Юнацької Олімпіади-2020. Місце народження: Чернігів. Зріст: 180 см. Улюблена книга: «Не нюнь» (Джені Сінсеро). Мрія: поїхати на XV зимовий Європейський Юнацький Олімпійський Фестиваль (2021 рік, Вуокатті). Улюблене місце в Чернігові: Красна площа. Улюблене місто у світі: Ленцергайде (Швейцарія). 

Інтерв’ю підготував Сєргєй КАРАСЬ
Фото з особистого архіву Марка Козака

Інші новини:


Свято спорту

12 вересня в Україні відзначили День фізкультури та спорту.

2020-09-18 12:33