Нелегкі труди і дні децентралізації...

2020-03-31 11:49

У сучасному світі новітніх технологій ми багато чого призабули. Наприклад, вчення та думки різноманітних філософів. Деякі з них наполягали на тому, що суспільство розвивається по спіралі.

Зрозуміло, що зі значними чи не дуже відхиленнями. Власне кажучи, як на мене, яскравий приклад цього вчення — подія, що сталася в нашій країні минулого року. Тобто, вибори нового президента та парламенту. Вам це нічого не нагадує? Давайте дуже коротенько поясню.

Пригадаємо початок XX-го століття. Часи ще царської Росії, частиною якої тоді була Україна. 1913 рік — наша імперія на шостому місці у світі за економічними показниками. Все це завдяки тодішнім реформам і сильній системі управління: від царя до сільського старости. Потім розпочалася Перша світова війна, яка для тодішньої нашої країни закінчилася Жовтневим переворотом. Доречно сказати, що більшовики робили його під гімн «Інтернаціоналу», в якому були такі рядки: «Ми світ увесь перевернемо: тепер — ніщо, а будемо — всім!». В голову населення за допомогою партійних газет і агітаторів-пропагандистів втовкмачується думка, що «будь-яка кухарка може керувати державою!» Правда, кінцівку цього гасла ми зовсім забули — «якщо її цьому навчити».

2019 рік. Хоча багато реформ тільки розпочалося, ми більш-менш впевнено стоїмо на ногах, незважаючи на війну з країною-агресором — РФ. Економіка починає зростати. На виборах, у демократичний спосіб, до влади приходить нова політична команда, за яку проголосувала переважна більшість електорату, котра взяла участь у виборах (менше половини). Тобто, менше чверті дорослого населення країни. На те вона й демократія: маємо те, що маємо! 

Минув майже рік, коли керувати країною став новий президент, першим Указом якого стало призначення дочасних виборів і створення, практично, пропрезидентської більшості у Верховній Раді та Кабміні. Такого у сучасній історії не було в жодній країні світу — явище унікальне! Можливість будь-кого керувати державою стала реальністю — навіть назву придумали — «соціальний ліфт»! Тільки щось-таки знову пішло не так — за такий короткий час правління маємо вже другий Уряд і певний колапс президентської вертикалі обласних і районних адміністрацій, які частково недієздатні.

Дефіцит кадрів? Адже без призначення керівників райдержадміністрацій, а не тимчасово виконуючих обов’язки — всі процеси вітчизняної системи управління реально гальмуються. І зрозуміло — не може жодна облдержадміністрація замінити собою всі райдержадміністрації області. Навіть якщо будуть працювати щоденно 24 години на добу! От тут і постає ребром питання — чому так довго не можуть призначити голів РДА? Адже так звані конкурси на ці посади давним-давно оголошено!

Як на мене, то все це неподобство відбувається через те, що ці конкурси якраз «так звані». І відбуваються, як і «конкурси» на вищі керівні посади — за всіма умовами нібито перемагає один, а на посаду призначають зовсім іншого... І така ситуація склалася практично в усіх областях України!

Зараз якраз той момент, коли на тлі нових викликів (пандемія коронавірусу, економічна криза) українська нація має показати себе як єдина родина — де один за всіх і всі за одного. Бо  здолати подібне лихо можемо тільки всі разом. Час балачок давним-давно минув.

Доречно нагадати: ще в 2015 році було розроблено конституційний проект децентралізації. Проте тоді його схвалення було заблоковано в Раді через згадку в прикінцевих положеннях про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей. Чесно кажучи, через політичні ігри — існування тодішньої парламентської коаліції лише на папері й наближення нових виборів.

Але чому ж новообрана влада, врешті-решт, маючи всі можливості швидко провести реформу децентралізації з прямими виборами керманичів областей, префектами, керівниками повітів і тому подібне  — не поспішає?

І наостанок. Знаний у світі американський письменник Джек Лондон дав назву одному зі своїх романів — «Час не чекає». Так воно і є насправді. Все тече — все змінюється! І не чекає. Навіть приносить, як ось нині, м’яко кажучи, неприємну несподіванку — нинішню пандемію. А головне завдання влади — бути готовою до усіляких «сюрпризів».

Олександр ШИЛО
Фото з Інтернету

Інші новини:


В Україні найгірший за п’ять років урожай кукурудзи

Уперше за кілька років урожай кукурудзи виявиться нижчим за 30 мільйонів тонн. Збір ще не завершився.

2020-12-01 11:35