Чи ж станемо зразком для Європи?

2020-03-31 09:43

Нашвидкоруч підраховую: з молока яке  вподовж року виробляє тваринницький комплекс ПСП « Авангард» — це Бахмаччина — можна було б виробити трохи більше 10 мільйонів пачечок чудового, найвищого гатунку, морозива. І підтверджується це тим, що Яготинський маслозавод закупляє його виключно для виготовлення дитячого харчування, яке експортується й за кордон.

— Ото ж 10170 тонн, як ото люблять писати журналісти, білопінної продукції  надоїв торік наш фермівський колектив!

Йду з Василем Васильовичем Бойком широким фермівським подвір‘ям. Нові на європейський штиб тваринницькі приміщення.

— А ось тут, в найближчому часі, намічаємо звести ще одне — на тисячу корів. Тобто вдвічі розширити дійне стадо! — ділиться планами на майбутнє заступник директора господарства. — Відбірний молодняк, як колись по всій області, зараз уже закуповувати не має потреби. Бо вже три роки   маємо високий статус племзаводу. Тепер наших теличок закупляють. Минулого року, уявіть, аж з Казахстану відібрали п‘ятдесят нетелів. А там тваринництву знають толк.

Про оте «збирання по всій області» добре пам’ятає технік штучного осіменіння  Наталія Вікторівна Литвиненко.

— Чотирнадцять років тому, якраз оце в провесні, ще раз змінилося керівництво нашого, добитого до ручки, «колгоспу». Директором став фермер з сусіднього села  Василь Булах.  Без будь — яких вищих освіт, без управлінської практики ( все це буде згодом). Дехто зпідтишка підсміювався… мовляв: на місяць-два. А воно виявилося: чоловік:  твердий, жилавий та ще й з хліборобським толком. Тоді в нас  ледве  до двох з половиною тисяч літрів на « лиску»  дотягував надій за рік. А зараз в чотири рази більше!

— Якщо в цифру: то надоїли за торік від корови 9636 кілограмів  молока! — уточняє менеджер тваринницької галузі Юрій Юрійович Хмарук. — А Голландці ж, між іншим, мають по 15 тисяч. Так що є куди зростати.  То ж сьогодні ми клопочемося якнайретельнішим відбором молодняку. Ну, й, звичайно, корми. Ви  напевно помітили, що в нас повні годівниці. Цю роботу ведуть оператори по приготуванню й роздачі кормів Олександри Гришко та Левицький, Володимир Тенетник. Сінаж, сіно, макуха, соя, меляса відповідно найліпшого раціону. 90 відсотків кормів власного виробництва. Худоба в нас не обділена. 63 людини обслуговує 2600 голів великої рогатої худоби. Заробітні плати залежать від надоїв, тому всі стараються трудитися на кінцевий підсумок.

— І все ж таки, скільки чистими на руки отримуєте? — запитую  уже в доїльній залі двох молодичок, що клопочуться біля строкатої вервечки безрогих корів.

— Та коли як! — сміється  Наталка Ковтун, — коли тринадцять, коли чотирнадцять тисяч. Це за місяць — звичайно! Працюємо не щодень, а через дві доби.

Наталія Петрівна ще школяркою допомагала мамі поратися біля корів. Тепер уже сама працює 19 років. На її очах відбувалося все оце зростання. «Хліб там легкий, де нас немає!» — в тон відгукується Людмила Шевченко. Тут ми вже, наче рідня велика. І радостями , й турботами ділимося. О шостій приходжу, і жодного дня не було, щоби Василь Миколайович Булах ранком не заглянув: то з добрим словом, то з жартом, а як свято: то й з гостинцем. Знаєте, воно й тепліє на душі, бо ж директор — це як батько в родині.

Звертаю увагу, що на тваринницькому комплексі працює здебільшого молодь. Саме так і є. Середній вік — З4 роки. А дояркам Вікторії Скребець Аллі Солошенко, Мирославі  Самохіній ще далеко й до тридцяти. Вони в сусідньому приміщенні саме розпочали, ой як потрібну державі працю. Всього12 майстрів машинного доїння обслуговують 950 корів. Щоденно господарство виробляє 28 тонн молока. По три дійниці на корову. Коли ж дійне стадо зросте вдвічі, а план розвитку господарства тут чітко розписаний  на п’ять років вперед, куренівське ПСП «Авангард» перекриє результат вісьми господарств району, який  був за благополучних радянських часів. Але якісь  молока значно краща. Ось тому залюбки його купляє Яготинський маслозавод та французьке підприємство «Бель Шостка Україна», значну частку продукції відсилаючи собі додому.

— Тваринницту, як головному напрямку господарювання, — підсумовує Василь Васильович, — підпорядкована вся рослинницька галузь. Третина посівних площ в нас відведена під кормові культури. Лише люцерни 430 гектарів. А вона природнім азотом дуже щедро збагачує грунт. Окрім — по 160 тонн гною вносимо на гектар. А отже мінеральних добрив купуємо  в рази менше ніж ті господарства, де тваринництво бездумно знищено. Отже виробництво продукції нам обходиться значно дешевше, і вона значно чистіша і якісніша. В Європі за таке чи молоко, чи м’ясо великі надбавки. Вірю, що і в нас держава зверне колись на це увагу. І неякісне вирощувати стане просто невигідно. Сьогодні вже бахмачівці належно оцінили високу якість сиру «Гауда» нашої сироварні, а чи масла: вони ніколи не залежуються на прилавках, тому є задум розширити виробництво. Якщо такі  господарства, як наше, уряд почне підтримувати — село розцвіте. Нам не потрібні будуть ніякі кредити. Вірю станемо зразком для Європи, а не навпаки.

Іван ПРОСЯНИК
Фото автора

Інші новини:


У Чорнобилі вперше за 100 років з’явився ведмідь

Дослідники Чорнобильської зони достеменно ще не знають, звідки він прийшов та й скільки їх.

2020-09-24 11:22