Планета на карантині

2020-03-27 13:48

В Лондоні в дефіциті яйця та туалетний папір

Про це в своєму блозі на сайті ВВС і на своїй сторінці в ФБ розповіла журналістка ВВС News Україна Марія Коренюк. В ці дні пані Марія перебуває в Лондоні й продовжує працювати. Ось якою, з її слів, була ситуація станом на 22 березня.  

«Вечір суботи. Пробиваю продукти на касі самообслуговування свого місцевого магазину, як раптом апарат видає різкий звук. Такий самий зазвичай лунає, коли купуєш алкоголь і потрібно підтвердження, що тобі більше 25-ти.

До мене підходить продавчиня, натискає кнопку «Дозволено». Я не зовсім розумію, що відбувається, вино, наче, не купувала.

Питаю: «Це що, через туалетний папір? Обмеження?»

«Так, — каже жінка, — не більше двох в одні руки. І ще стежу, аби його не скуповували ті самі люди». Як їй вдається запам›ятовувати обличчя, не уявляю. Та головне — я — щасливчик! Адже туалетного паперу до того в магазинах не бачила близько двох тижнів. Це — найбільш дефіцитний у Лондоні товар, після антисептика для рук та масок. У Британії яйця — це новий туалетний папір. Майже як в Україні гречка. Місцеві у черзі за мною жартують: «Схоже, яйця — це новий туалетний папір. Їх тепер зі свічкою в руках не знайти!»

Люди змітають з полиць усе: не лише макаронні вироби, консерви і крупи, а й те, що зіпсується за день-два. Лотки із фруктами та овочами — напівпорожні. Біля них штовхаються покупці. Хтось посміхається і намагається, як і раніше, бути по-британськи ввічливим. Та в більшості в очах — паніка, і тут уже не до манер.

Я виходжу з крамниці із закупками на два дні. Більше не треба, адже невдовзі має нарешті приїхати моя доставка продуктів. У Британії чимало людей замовляють товари онлайн. Це геть недорого і заощаджує час. Та якщо раніше замовити продукти можна було з сьогодні на завтра чи, у крайньому разі, — на післязавтра, тепер доставка приїжджає не раніше, ніж за 10 днів.
По дорозі додому заходжу до своєї улюбленої кав›ярні. Тут, як і раніше, у повітрі — аромат свіжозвареної кави. Але столи зсунуті під стіну. Зазвичай перше питання на касі — «Eating in or taking away?» Тобто - «Будете тут чи з собою»? Утім, сьогодні дівчина-бариста у фіолетових гумових рукавичках мовчки простягає мені картонний стаканчик із лате. Каже, що працюють тільки «на винос». Це останнє з обмежень, яке запровадили у Британії (станом на 22 березня – ред.). 

20 березня уряд повідомив: усі кінотеатри, спортзали, кафе та ресторани мають закритися. Виняток — лише заклади, що готують їжу на винос. До цього, на відміну від решти європейських країн, усе працювало у звичному режимі. Єдине: прем’єр-міністр Борис Джонсон наполегливо радив британцям відмовитися від щоп’ятничної традиції — пиячити в пабах. Просив уникати скупчень людей, а тим, хто помітив у себе бодай найнезначніші симптоми коронавірусу, рекомендував самоізолюватися на 7 днів.

А ще у Лондоні закривають метро. Але не все, як у Києві, а лише 40 станцій. Це — десь шоста частина загальної кількості. Скасовують певні автобусні маршрути. Утім, жодних обмежень на кшталт — десятеро людей в одному транспортному засобі — немає. Пасажирів і так украй мало. Сідай, де хочеш, хоч лежи. Більшість людей перевели на дистанційну роботу — з дому, тож і транспортом майже ніхто не користується.

Мої друзі з України та країн ЄС щоразу питають: «Як так?! У вас інфікованих більше, а обмежень жорстких немає?! Немає заборони гуляти, кордони відкриті, літаки вилітають...» І справді, Британія не надто поспішала з обмежувальними заходами. Первинний план, за словами урядового радника Патріка Валланса, був такий, аби більшість населення перенесла хворобу у легкій формі, і тоді б випрацювався такий собі груповий імунітет.

Але вчені з цим не погодилися. В Імперському коледжі Лондона озвучили невтішну статистику: якщо нічого не робити, Британія може втратити півмільйона своїх жителів. Якщо ж ізолювати літніх людей і тих, хто має бодай найменші симптоми, вірус забере життя десь 250 000 населення. А якщо закрити заклади харчування та школи, то потенційні втрати зменшуються до 20 000. Тож з 20 березня британських учнів все ж вирішили відправити на карантин. Щоправда, уроки скасують не для всіх (теж станом на 22 березня – ред.).

Оскільки за місцевими законами дітей до 12 років не можна лишати надовго самих удома, то для певної категорії зробили виняток. Це діти, чиїх батьків під час пандемії країна потребуватиме найбільше: медики, працівники правоохоронних органів, комунальних служб, служб доставки, тощо. Таких школярів навчальні заклади і далі прийматимуть, аби батьки могли спокійно працювати. До категорії так званих «ключових працівників» під час спалаху коронавірусу належать і журналісти. Не всі, а насамперед ті, хто працювати з дому повноцінно не може. До таких потрапила і я.

А ще — тим, хто тимчасово втратить роботу через коронавірус, уряд обіцяє виплачувати 80% зарплати. Поки що впродовж трьох місяців. Проте багатьох британців навіть ці кроки влади не надто заспокоюють. Хтось сіє паніку, готується до найгіршого. Але є і інша категорія людей — тих, хто використовує цей час як можливість допомогти іншим. За останні кілька днів лише мені в поштову скриньку кинули два листи — від місцевої районної громади та від церкви, розташованої за рогом. В обох листах — пропозиція допомогти. Якщо ви самоізолювалися і не можете вийти в магазин, вам куплять продукти і залишать їх під дверима. Якщо сумно і немає кому розрадити — вам зателефонують.

Схожими оголошеннями заліплені й вітрини маленьких продуктових крамничок. Вони — від простих людей, написані від руки. «Допоможу зробити закупи. Безкоштовно. Дзвоніть Келлі». І номер телефону. У соцмережах — такі ж ініціативи від місцевих. Закликають доволі закритих британців нарешті дізнатись, чи раптом не мешкає поверхом вище літня людина. Може, у такі скрутні часи вона потребує вашої підтримки? І, може, тими дефіцитними товарами, за якими ви вистояли довжелезну чергу у магазині, все ж варто із кимось поділитися?

Ось посилання: shorturl.at/hnrs6 

Від редакції: вже 24 березня прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон заявив про посилення заходів протидії поширенню вірусу. Домівку дозволено залишати лише для закупівлі продуктів, фізичної активності раз на день, будь-якої медичної потреби та тим, хто працює. 

У Парижі одному з батьків надають оплачуваний лікарняний
 
Про це повідомляє чернігівка Олена Науменко, яка нині мешкає в Парижі (ми з нею поспілкувалися 24 березня). До карантину жінка не працювала (переїхала зі своїм чоловіком IT-розробником), тому про втрату роботи не хвилюється А от чоловік тепер працює з дому повний робочий день. Але така ситуація для Франції скоріше — виняток. 

— Олено, а як вирішується питання з дітьми у тих, хто працює? 

— Одному з батьків гарантовано надається оплачуваний лікарняний на два (поки що) тижні карантину (для дітей до 16 років). 

Чи працює в Парижі громадський транспорт, метро, магазини, аптеки? 

— Так, громадський транспорт працює десь 30-50 % від звичайної потужності (цього достатньо, щоб забезпечити тих, хто має діставатися на робоче місце). Аптеки, магазини — лише продуктові і кіоски «Tabac»  — працюють, але майже усі вони теж скоротили свій час роботи до 19:00.

Чи є обмеження на пересування? 

— Є чітко визначений перелік поважних причин, за яких ви можете покинути власну домівку. По-перше, це купівля товарів першої необхідності (продукти, ліки). По-друге, дорога на роботу (з документом від роботодавця, що підтверджує необхідність працювати на робочому місці). По-третє, дорога до медичного закладу (якщо це невідкладні операції, або прийом у лікаря). По-четверте, догляд за дітьми або літніми родичами (коли вони потребують вашої допомоги). І, нарешті, індивідуальна фізична активність (пробіжка) та вигул собаки. Необхідно для кожного виходу писати за встановленою формою «самодозвіл» із вказуванням причини та персональних даних (хто, де проживає) та мати при собі посвідчення особи. 

Категорично заборонено наближатися до інших людей ближче 1-1,5 м. Штраф за порушення процедури від 135 євро. Поліція патрулює, зупиняє, перевіряє документи (тільки в перший день дії такого режиму було накладено більше 5 тисяч штрафів). Французи не дуже слухняні. Зі вчорашнього дня скоротили дистанцію для фізичних вправ – не далі 1 км від дому, не довше однієї години і лише один раз на день. До речі, всі парки та міські сади у нас теж закриті з початку карантину. У лісах біля Парижу дуже суворо патрулюють, щоб не гуляли.

— Яка ситуація із захворюваністю в вашому місті? 

— По місту статистики немає, але на регіон Іль-де-Франс, де розташовується  Париж, припадає майже третина усіх підтверджених випадків захворювання у Франції (більше 6 тис на сьогодні).

Олено, що у зв’язку з цим відчуваєте? Як зараз почуваєтеся?

— Відчуваю, що ці заходи не завершаться за два тижні. Сенат Франції прийняв Закон про Санітарну кризу, що дає можливість уряду подовжувати карантин та вводити більш жорсткі обмеження. Дуже переживаю за Україну, своїх близьких. Завжди думала, що за п’ять годин можу дістатися дому, але тепер незрозуміло, коли і на яких умовах відкриються кордони. 
Хоча мій світ зараз і зменшився до розмірів квартири – це усвідомлена необхідність і те єдине, що я особисто можу зробити для швидшого завершення епідемії. Займаюся звичними справами, читаю, малюю, вдосконалюю французьку. Намагаюся більше спілкуватися  з родиною, друзями, подругою у Мадриді (вона там у такому самому карантині). Бо людям, як ніколи раніше, зараз необхідно відчувати, що вони не самі. І найкраща частина щодня, коли о 20:00 по усій країні французи з вікон та балконів аплодують медикам, які зараз, так би мовити, на «передовій». 

У Канаді школи закрили до кінця навчального року
 
Колишня чернігівка Марина Левіна вже з десяток років проживає в Канаді в Калгарі. Її родина – це чоловік, дві доньки та дві собаки. Вони мають канадійське громадянство, живуть у приватному будинку. Пані Марина працює касиром у магазині, тож роботу для неї ніхто не відміняв. А от чоловік – фінансовий аналітик в інвестиційному фонді – зараз має можливість працювати з дому. Отже, яка там зараз ситуація? 

Всі навчальні заклади, басейни, спортзали, кафе у нас зараз зачинені, але деякі ресторани працюють (є обмеження – збиратися не більше 50 осіб). Щодо офісів – то деякі з них ще працюють, це залежить від того, чи можуть співробітники працювати дистанційно. Тим, хто користувався громадським транспортом, дозволили на роботу на виходити. Магазини та аптеки у нас працюють. В моєму магазині ці два тижні була дуже напружена ситуація, люди намагалися закупитися.

Постачальники не встигали заповнювати прилавки. Найбільш дефіцитний товар у нас – туалетний папір. Він зник першим, а зараз, як завозять, то розкуповують за кілька годин. Давно закінчилися санітайзери та дезінфекційні засоби, маски. І їх зараз не завозять, тому що в першу чергу є потреба в них у лікарнях, будинках для літніх людей. 

— Цікаво, а у вас люди шиють маски самі? Бо ми зараз масово згадуємо свої навички з трудового навчання. 

— Щиро кажучи, саморобних масок я не бачила. Взагалі у нас небагато людей ходять у масках. 

— Дивно! Не бояться чи що? Яка ситуація захворюваності в Калгарі? 

— Тих, у кого тести виявили вірус, – понад 200, важких випадків, якщо не помиляюся, – небагато. Але це статистика не в місті, а загалом у провінції Альберта. А в Канаді загалом – понад 2000. 

— Ще хочу уточнити, з ким у вас залишають дітей, якщо батьки працюють?

— Так, це проблема, адже йдуть розмови, що школи у нас будуть закриті до кінця навчального року – це точно. Екзамени відмінили взагалі. У моєї старшої доньки випускний клас, ми вже й сукню замовили, але випускний вечір, схоже, не відбудеться. У нас же ці карантинні заходи почалися трохи пізніше, десь півтора тижня тому. Говорять: менше, ніж на два місяці – нема сенсу закривати, а за два місяці вже майже літо. Люди допомагають одне одному. Матусі дають оголошення, що готові посидіти з дітками сусідів за потреби. У нас працює мати-одиначка, так інші співробітники допомагають – чергують з дитиною. А що робити? Я чула, щоправда, що в деяких садочках йдуть розмови, щоб відкрити одну-дві групи для тих дітей, батьки яких працюють. Це лікарі, медсестри, продавці, поліцейські. Багато кого роботодавці відправляють у відпустку або звільняють, люди отримують виплати з безробіття. 

— Як почуваєтеся у зв’язку з цією ситуацією? 

— Особисто я більш-менш спокійна. Якщо не можеш вплинути на ситуацію, варто її приймати такою, яка вона є. Крім того, я ж родом з СРСР. Ми й Чорнобиль пережили, і кризи. Якось будемо жити, не помремо. До ресторанів ми й раніше не часто ходили. Так що для мене особливо нічого не змінилося. Спортом можемо й дома позайматися. До групи ризику щодо захворюваності ми не входимо. А от мій чоловік дуже переживає, тому що незрозуміло, що буде з економікою, пенсійними накопиченнями. 

Інформацію збирала Вікторія СИДОРОВА

Як зараз живуть Чехія та регіоні Лаціо в Італії

Уляна Стенько, санітарка, м. Прага, Чехія:

— Хворих у Празі дуже багато. І люди свідомо й сумлінно дотримуються карантинного режиму. Виходити з дому можна, лише якщо треба сходити в аптеку, магазин за продуктами чи на роботу. Працювати ходять ті, хто не може працювати дистанційно. Транспорт їздить, але діють обмеження щодо кількості пасажирів  — 10 людей на вагон у метро чи трамваї. При цьому скрізь абсолютно всі чехи ходять у масках. У разі відсутності маски доведеться сплатити штраф — 10 000 крон. До аптек заходять по 4 людини, інші чекають на вулиці, дотримуючись між собою чималої відстані. В магазині люди стоять одне від одного на відстані 2 метрів. При цьому встановлений чіткий графік відвідування продуктових магазинів громадянами. Люди похилого віку купують продукти з 7 до 9 ранку. Всі інші — після 9 години. Найбільший попит на борошно і дріжджі, бо чехи люблять пекти кнедлики.

Під час карантину люди відсипаються, займаються прибиранням, приділяють багато уваги дітям, допомагають старшим родичам. Якщо є можливість, виїжджають за місто на природу, в місця, де нема скупчення людей. Але там вони теж ходять у масках. Поліція контролює. Хоча люди тут настільки свідомі, що вони ставляться до цього з розумінням і не наражають себе зайвий раз на небезпеку.

Для заробітчан наразі роботи нема, бо майже все позакривали: готелі, кафе, інші підприємства сфери обслуговування. І вони думають про повернення додому. А от у лікарнях нині для всіх медпрацівників дуже багато роботи. Їхня праця на вагу золота.
Політики заспокоюють людей. Кажуть, що при дотриманні правил карантину ми зменшимо ризики розповсюдження хвороби й кількість хворих. Говорять, що невдовзі з’являться ліки, вакцина, розроблені китайськими та американськими вченими, які з часом доставлять і в Чехію. Але поки що кордони закриті. А ще політики роблять акцент на тому, що Чехія не  вперше переживає подібну епідемію. І щоразу, рано чи пізно, вирішували проблему.

Олена, мешканка м. Латини, регіон Лаціо, Італія:

— У нас усі сидять удома. Без нагальної потреби  ніхто нікуди не виходить. Люди налякані ситуацією на півночі Італії, тому чітко дотримуються суворих правил карантину. Майже все зачинено, відмінені будь-які заходи. Офісних працівників перевели на дистанційну роботу. Люди, які у зв’язку з карантином не можуть працювати, пішли на свій рахунок. Але плюс у тому, що він оплачуваний — 80% від окладу. Працюють в основному аптеки і продуктові магазини. В магазині — одна людина на 10 метрів площі. Інша черга чекає на вулиці, дотримуючись значної відстані одне від одного. Абсолютно всі мешканці повинні бути в масках. І охорона чітко слідкує за тим, щоб у магазині не було порушень.

Пошта працює в певні години. Транспорт не ходить, відмінили. Машин дуже мало. Рідко хто виїжджає за місто на природу. А якщо їхатимеш, тебе обов’язково зупинить поліція й поцікавиться, хто ти, звідки й куди їдеш, перевірить, щоб усі пасажири були в масках. Поліція перевіряє кожну машину. Тому більшість пересиджує карантин удома. Займаються з дітьми, прибирають, готують щось смачне. Кожен по-своєму якось намагається розрадити себе.

Поки що карантин запроваджено до 3 квітня, але, за місцевими прогнозами, його, швидше за все, продовжать. У нашому місті зареєстровано лише один випадок коронавірусу. Проте люди все одно дуже переживають і без нарікань дотримуються сурових правил карантину, щоб убезпечити себе і рідних. Тим паче, що Італія — друга у світі за смертностю хворих від коронавірусу. Молоді допомагають літнім людям купити продукти, щоб ті зайвий раз не виходили з дому. В інших навколишніх містах і селах регіону — близько 200 хворих. У більшості легка форма, тому вони сидять удома, але повністю ізольовані від інших. У лікарнях ажіотажу нема.

Спілкувалася Валентина НАУМЕНКО

Інші новини:


Мена прикрашається

Місцевий художник Володимир Лавський розмальовує своєю творчістю рідне місто.

2020-09-25 12:14