Ліза ДВОРНІЧЕНКО: “Дитячий одяг повинен бути не тільки зручним, а й стильним”

2020-03-23 09:53

Молода дизайнерка дитячого бренду “Giggles” Ліза Дворніченко вже декілька років одягає діточок та отримує надзвичайне задоволення від того, що клієнти у її одязі перевтілюються на маленьких стрітстайлерів, подобаються собі і стають ще щасливішими.

Лізо, розкажіть, де ви навчались і працювали до того, як відкрили власну справу?

– Я народилася у Чернігові й жила у рідному місті до закінчення школи. Змалечку не дуже полюбляла відвідувати дитячий садок, і тому батьки або дідусь чи бабусі забирали мене до себе на роботу. Більш за все мені подобалося на роботі у мами, тому що вона на той час була вже начальником відділу у банку і мене захоплювала атмосфера в офісі. Я годинами любила сидіти вїї кабінеті мами, спостерігаючи, як вона, ділова жінка, у гарному костюмі, ставить підписи, заповнює ділові папери та дає розпорядження. Тому згодом я також хотіла працювати в банку і після закіненчення школи вступила до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на факультет міжнародної економіки. З четвертого курсу перевелась на заочне навчання і почала допомагати мамі, працюючи перекладачем на ділових зустрічах з іноземними партнерами. Я вдячна бабусі, котра була викладачем іноземної мови і з дитинства займалася зі мною англійською. Потім я влаштувалась до банку на постійну роботу менеджером і пропрацювала там до 2014 року, тому що після трагічних подій на Майдані всі відділення нашого банку закрились. Мені запропонували роботу з обслуговування VIP-клієнтів у “Фідобанку”, на яку я погодилась. Через деякий час я познайомилась там зі своїм майбутнім чоловіком, котрий теж працював банкіром.

Чому ви вирішили звільнитися?

– Через важкий робочий графік, тому що клієнти були по всьому світу і могли зателефонувати навіть уночі для проведення банківських операцій. Ситуація у банківській сфері була досить нестабільною, і також зростала фінансова напруга. Порадившись із чоловіком, я вирішила звільнитися. Через тиждень після моєї заяви я дізналася, що вагітна.

Як з’явилась ідея з проектом дизайну дитячого одягу?

– Я не звикла сидіти без роботи і давно хотіла зайнятися справою, яка буде мені до душі. Також  було бажання  купувати для своєї дитини якісний та красивий одяг, але ціну тих речей, які мені подобалися, вважала зависокою. Зараз уже в Україні є багато виробників, які шиють яскравий та якісний дитячий одяг. На той час у більшості був або масмаркет, де ціна не відповідала якості, або дуже дорогі закордонні бренди, в яких ціна дитячого костюму досягала 3000 грн. Чоловік запропонував мені ідею самій розробляти та шити дитячий одяг, і я погодилась.

Ви вміли шити?

– Ні, шити я зовсім не вміла, але коли ми робили у квартирі ремонт, усі ідеї з приводу дизайну були моїми. Мені подобалося підбирати колір та фактури. Чоловік, побачивши мій креативний підхід, надихнув мене займатися дизайном.
Після народження дитини я ще рік виношувала ідею дизайну дитячого одягу, й нарешті наважилась.

Як обирали цех, в якому планували шити одяг?

– Я об’їздила дуже багато швейних цехів, поки не знайшла саме той, що мені потрібен. Вважаю, що не можна створювати класні речі у місці, де брудно і в якому непривітний персонал. Потім я знайшла швейне підприємство, яке задовольнило мої потреби на 100%. Там було яскраве приміщення з якісним обладнанням. Швачки там працювали в належних умовах, із нормованим робочим днем та отримували достойну заробітну плату.

У цьому цеху мені розповіли, яка фурнітура підходить саме для дитячого одягу. Вона повинна бути тільки від перевірених виробників і без нікелю. Нікель може погано впливати на здоров’я людини та викликати алергію.

А які тканини ви закуповували?

– Я не знала, де шукати якісні дитячі тканини, і першими були однотонні італійські. Потім я знайшла магазин із польськими тканинами. Але там побачила всі ті принти, які використовують майже 90% українських виробників. Потім помітила однотонні тканини пастельних тонів, які не користувались таким попитом. Їх я і закупила для власної колекції. Також мені подобались тканини дизайнера Роберта Кауфмана. В американських тканинах мені до смаку кольори та стильні принти. Також вони надзвичайно якісні.

Я знайшла посередників, які скуповують американську тканину за кордоном і продають її в Україні. Якщо раніше ми шили більш базові речі, такі як спортивні костюми, з дизайнерської тканини я пошила стильні вельветові штани, спідниці та фланелеві сорочки. Ця колекція настільки сподобалась моїм клієнтам, що мене просили пошити подібний одяг і на дорослих. Але це, на жаль, неможливо, тому що дитяча тканина завузька і ціна за дорослу сорочку буде космічною.

Якою була перша річ, котру ви пошили?

– Найпершим ми пошили джампсьют – маленький “чоловічок” для дітей віком до 2 років. Потім ми стали шити наші бестселери - костюми з вивернутими швами та однотонні світшоти з принтом “маленька особистість”.

Для дорослих шиєте світшоти?

– Так, на численні прохання батьків ми пошили для дорослих якісні та зручні світшоти, які користуються чималим попитом.

Де знаходите ідеї для власної колекції?

– Нерідко беру деякі ідеї з речей для дорослих. Або у додатку Pinterest, наприклад, можна знайти якийсь незвичний шов чи  дизайн. Я вважаю, що перш за все дитячий одяг має бути практичним. Так для свого сина я обираю речі оверсайз, щоб їх можна було дуже довго носити. У штанях для зручності наших маленьких клієнтів ми не робимо “блискавку”, щоби дитина сама змогла швидко одягти їх.

Спочатку в цеху відшивається зразок одягу, мій син Микита його носить, повзає та випробовує на зручність і міцність.

Чому бренд називається “Giggles”?

– Я придумала назву Giggles – це з американської означає сміх маленької дитини. Також уже згодом  забажала мати власну монограму бренду і звернулась до свого знайомого з Чернігова, який був крутим дизайнером. Він сказав, що комір футболки схожий на усмішку, і запропонував зробити лейбл у вигляді усмішки. Мені одразу сподобалася ця ідея, і так був створений наш позитивний логотип.

Які плани на майбутнє?

– Із планів хотілося би відкрити власний шоурум та шити колекції з органічної бавовни, таким чином піклуючись про нашу планету, та щоб робити своїх клієнтів і їхніх батьків ще щасливішими!

Спілкувалася Поліна МОГІНСЬКА
Фото надане респонденткою

Інші новини:


Цікава новація

У селищі Макошиному планують створити новий осередок правоохоронного захисту — поліцейську станцію.

2020-09-30 08:56