Фабрика «Берегиня» — 75 років турботи про дітей

2020-03-05 13:51

Якщо вважати, що зміна поколінь відбувається кожні 20-25 років, то сьогодні чернігівська «Берегиня» виготовляє якісне комфортне взуття, напевно, вже для четвертого покоління маленьких жителів нашого обласного центру і не лише для них. Черевики, чобітки, сандалі цього виробника знають по всій Україні, а частина продукції йде на експорт до Білорусі, Молдови, Чехії, Австрії, Грузії. Це неабияка підстава для гордощів!

Причому пишатися можуть як працівники фабрики, так і чернігівці, адже це в нашому місті працює таке унікальне підприємство. На цей момент «Берегиня» — єдина фабрика в Україні, що спеціалізується на виготовленні взуття для маленьких споживачів – починаючи з ясельного віку до старшого шкільного.

Легка промисловість дуже вразлива

Втім, голова наглядової ради фабрики «Берегиня» Ніна Бас доволі стримано говорить про здобутки свого колективу, адже, за її словами, економіка нашої країни переживає доволі складний період.

Ситуація, яка зараз склалася в економіці, дуже обмежує наші можливості для розвитку. Курс валют стрибає, для експортерів це невигідно, адже ми домовляємося з партнерами про одну ціну, а коли курс знижується, маємо втрати, — пояснює Ніна Павлівна. 

— Зараз величезні проблеми мають ті, хто працював за давальницькою схемою. Деякі підприємства на межі зупинки, тому що несуть збитки. Іноземці не хочуть піднімати вартість, а заробітна плата, вартість енергоносіїв тільки зростають. Проблем виникає чимало. Завжди говорю на різних рівнях, що треба враховувати й соціальну складову. Ми втратили ринки: російський, кримський, луганський, донецький, знайти нових споживачів доволі складно. Якщо говорити про підсумки року, то серед успіхів те, що зберігся наш колектив. Це близько 200 працівників, 170 з них працюють на виробництві. Щороку радуємо наших вибагливих покупців-діточок — новими моделями. Як це не складно економічно, стараємося до кожного сезону представляти нову колекцію, постійно оновлюємо асортимент.

— Цікаво, конкуренція в цій галузі потужна?

— На мій погляд, вона відсутня взагалі. Адже те, що в Україну щороку завозяться тонни секонд-хенду, — це не конкуренція. Це ще одна соціальна проблема. На всіх рівнях я говорю про те, що це втрата гідності. Зробити з країни сміттєзвалище – це не добре. На жаль, люди в цьому непотребі копирсаються та щось собі шукають не від доброго життя. А інші товари часто завозяться напівлегально, за заниженою вартістю, причому якісні фабричні вироби з того ж Китаю до нас практично не доходять. Найчастіше на ринку зустрінемо те, що виготовляється не із взуттєвих матеріалів, а це шкідливо й навіть небезпечно. Тож варто подумати про наслідки, про діток, які й так у нас народжуються слабенькими, а якщо їм запропонувати неякісне взуття, то маємо серйозні наслідки. 

Конкуренція – це коли з’являється новий виробник, нова торгівельна марка, ти з ними змагаєшся, хочеш зробити свою продукцію ще кращою. Я входжу в правління «Укрлегпром» – є така професійна спілка, яка об’єднує підприємства легкої промисловості, дуже багато питань ми піднімаємо, намагаємося вирішити й постійно нагадуємо, що легка промисловість дуже вразлива, адже тут працюють переважно жінки. Не від хорошої долі вони шукають роботу за кордоном, змушені крутитися, заробляти, аби прогодувати дітей. На жаль, залишають дітей на бабусь-дідусів. Це також прикро й навіть ганебно, адже діти почуваються покинутими, сім’ї розпадаються. Мама надсилає дітям гроші, які дістаються їй дуже важкою працею, але ця копійка не завжди цінується.

— Тож брак кваліфікованих кадрів ви теж відчуваєте?

Наш золотий фонд – швачки, котрі працюють вже багато років та механіки переважно старшого віку. Це справжні аси, які знають наше обладнання від А до Я. Хоча підготовка молоді й здійснюється, але вона не затримується ні на нашому виробництві, ні в Україні. Виїздять, працюють в іншій сфері, шукають, де краще. Дуже сумно за цим спостерігати. 

Купуємо своє – підтримуємо своїх

Втім, я залишаюся оптимісткою. Цьогоріч нашому підприємству виповнюється 75, ми працюємо стабільно. Наш профіль – дитяче взуття. Залишаємося лідерами галузі. Щороку випускаємо близько 500 тисяч штук взуття, загалом десь 300-400 моделей, оновлюємо близько 80% асортименту. Під час розробки моделей враховуємо анатомічні особливості побудови дитячої ніжки та рекомендації лікарів-ортопедів. Беремо до уваги модні тенденції, кліматичні особливості регіону, враховуємо й побажання наших клієнтів. Це складно. Задовольнити оптового покупця — наша мета, щоб він придбав взуття і по ясельній групі, і по дошкільній, і по шкільній на нашій фабриці, щоб не шукав деінде. Аби бути в тренді, відвідуємо вітчизняні та міжнародні виставки. Виїздили до Чехії та Казахстану. Налагоджуємо зв’язки, розуміємо, що це важливо. Одна справа — побачити картинку в Інтернеті, інша – потримати наше взуття в руках, відчути якість матеріалів, роботи. Так, ми вибагливі, навіть прискіпливі до матеріалів, бо й наш споживач — особливий. Колись всі комплектуючі можна було купити в одній країні - СРСР, але після перебудови, розвалу СРСР всі зв’язки були зруйновані, виробництво завмерло. Лише зараз дещо починає відновлюватися. Деталі низу нині можемо купити в Одесі, Львові, Запоріжжі, Харкові. Шкіру, замшу, нубук достойної якості також у нас вже виготовляють. Текстильну та лляну тканину доводиться замовляти в Європі, тому що працюємо для дітей і маємо задовольняти їх потреби, нам потрібні яскраві кольори, малюнки. Так що є певні складнощі з сировиною, з кадрами, і зі збутом також, якщо говорити зовсім відверто. Деяку частину нашого взуття відправляємо до Грузії, Молдови, Чехії, але це відсоток доволі незначний. Прагнемо, аби нашими основними покупцями були чернігівці та жителі нашої країни. Варто додати, що асортимент продукції від «Берегині» включає також жіноче та чоловіче взуття, взуття для дому та занять спортом, виробничих і господарських потреб. А розміри є від 18 до 45-го. 

— До речі, на початку нашої розмови ми з вами підрахували, що взуття від «Берегині» має носити, напевно, вже четверте покоління чернігівців. Якби ми всі були більшими патріотами, цінували своє, купували товари місцевого виробника, то і вам було б легше працювати?

— Безсумнівно! Чомусь ми зазвичай думаємо, що десь має бути краще. Але якщо купуємо товари чи послуги в місцевого виробника, то податки надходять у наш бюджет, зарплата йде нашим людям. Вважаю, нам вкрай важливо навчитися бути більш патріотичними. Можливо, це недопрацювання мого покоління. Я колись дізнавалася, як у країнах Балтії домоглися того, аби місцеве населення підтримувало свого місцевого виробника. Мені розповіли, що представники фабрик і заводів буквально виходили з гучномовцями на ринки й пояснювали людям, чому важливо купувати своє. Та насамперед, тому що це внесок у добробут своєї громади, свого міста. І там воно спрацювало. У нас, на жаль, поки що бракує такого розуміння. А головна проблема в тому, повторюю, що ми втратили гідність як нація. Любов до своєї землі, свого народу варто виховувати й прищеплювати від народження, точніше, ще з материнської утроби. Колись я наголошувала на цьому під час зустрічі з Президентом Леонідом Кучмою. Говорила й про те, що тонни лахміття, що завозяться з-за кордону, аж ніяк не сприяють вихованню цієї любові то власної гідності. Якби ми їх мали, може, і проблем у нашому сьогоднішньому житті було б набагато менше.

Вікторія СИДОРОВА, фото Віктора Кошмала

Інші новини:


Антибіотики в Україні виведуть із вільного продажу

Купити антибіотики українці зможуть виключно за електронним рецептом лікаря.

2020-09-29 12:46