Надзвичайний форум реального сектору економіки Чернігівщини

2020-03-05 10:03

Захід відбувся 28 лютого у приміщені Чернігівської обласної ради. На нього зібралися понад 400 підприємців не лише з області, а й із інших регіонів нашої країни. Причиною, що обумовила необхідність такого публічного заходу, стало різке погіршення бізнес-клімату в другому півріччі 2019-го та на початку 2020-го років.

Організатори форуму – Чернігівська регіональна торгово-промислова палата, Чернігівське обласне об’єднання організацій роботодавців «Сіверщина», Громадське об’єднання «Сяйво Сіверщини», Асоціація роботодавців Чернігівщини та Антикорупційна громадська спілка «Совість» – зазначили, що такий захід відбувається, аби донести до влади проблеми, котрі сьогодні гальмують розвиток виробництва, а, відповідно, – і розвиток економіки України. Форум був поділений на чотири дискусійні панелі, в ході яких представники промислового виробничого сектору, аграрної та переробної галузей, експортерів, а також малого та середнього бізнесу конкретно позначили та обговорили названі проблеми і те, як їх можна та потрібно вирішити.

Перші коментарі – від одного з організаторів Надзвичайного форуму, його головного модератора президента Чернігівської регіональної торгово-промислової палати Костянтина Іванова.

«Ми вирішили зібрати цей форум тому,  що чітко фіксуємо погіршення бізнес-клімату на Чернігівщині зокрема та в Україні в цілому. І власне мета форуму – зафіксувати ці погіршення, зрозуміти їх причини, закликати регуляторів, Верховну Раду, Кабінет міністрів до того, щоби ситуація була скорегована. Щоби ці негаразди в бізнес-кліматі України були прибрані. Аби ми могли працювати в нормальному підприємницькому, економічному режимі», – зазначив він.

Розповідаючи про причини ситуації, яка склалася в країні, Костянтин Іванов повідомив, що їх декілька. Одна з них – неконтрольований курс гривні, коливання якого призвело до катастрофічних наслідків для українських підприємств-експортерів. Адже таке екстремальне неконтрольоване зміцнення, яке відбулося в третьому та четвертому кварталах минулого року, не характерне для економіки нашого типу й так званих «м’яких валют». До яких належить і гривня. Економіки, що розвиваються, мають працювати в моделі 2-3-відсоткової інфляції національної валюти в річному вимірі. А неконтрольоване зміцнення гривні потягло за собою зупинку експортерів, розрив ними контрактів, адже з певного моменту вони почали працювати у збиток.

«Наступне, що гальмує економічний розвиток Чернігівщини, – це тарифна політика. Ми бачимо зростання тарифів на всі енергоносії. Подорожчали послуги монополіста – Чернігівобленерго. Вони зросли екстремально – з 1 січня одразу на 30%. І тепер це одне з найдорожчих значень в Україні. Дорожче тільки там, де війна – в Луганській області та на Закарпатті, де це обумовлено специфікою мережі. Такі тарифи знищують не тільки інвестиційну привабливість для зовнішніх потенційних інвесторів, а  вбивають і будь-які інвестиційні плани головного інвестора – наших чернігівських виробників. Оскільки переплачуючи 30 копійок на розподілі кожного кіловату, вигідніше просто розгорнути свої підприємства десь за Козельцем у Київській області в Броварському районі, де ці витрати на 30 копійок дешевші.

Наступне – це проблема газу – проблема всієї країни. Платити за розподіл, не користуючись, не беручи жодного кубічного метру – абсолютний нонсенс. І слабенькі аргументи газових, газорозподільних компаній, котрі, до речі, як енергетики також є регіональними монополістами, – зазначає Костянтин Іванов. – Ми не бачимо антимонопольного регулювання в цьому питанні. Але є ще один вимір в питанні компаній, що постачають енергоресурси, крім виміру монополізму, це вимір офшоризації. Адже «Чернігівгаз» і «Чернігівгаз збут» як дочірня компанія та Чернігівобленерго і «Енера Чернігів» як дочірня компанія – всі вони мають кінцевих беніфеціарів в офшорній юрисдикції на Кіпрі. Так от, ми – все підприємництво Чернігівщини, маємо відносини формально з українськими компаніями тут, а, по суті, з фактичними монополістами, власники яких заховані в офшорах. І виходить, що розмовляти нам нема з ким. Звичайно, це моє оціночне судження, що це українці та їх олігархічні прізвища відомі. Вважаю, що Президент, Кабінет міністрів, усі ми – все суспільство – маємо докласти зусиль для того, щоби олігархічні клани позбулися можливості просто качати з нас гроші, прикриваючись кіпрськими офшорами.

Є прийнятий Верховною Радою закон 1210, він регулює ці відносини, унеможливлює, власне, використання офшорних юрисдикцій для оптимізації оподаткування. Президент не підписав його протягом 30 днів, які в нього були для цього, або для того, щоби накласти вето, відправити на доопрацювання. Відповідно до українського законодавства, по закінченні цього терміну закон мав бути через 15 днів опублікованим і таким, що вступив у дію. 28 лютого, сьогодні, цей термін закінчився. Але дивним чином цей важливий закон 1210 досі не набрав чинності та розміщений на сайті Верховної Ради в розряді законопроєктів і, порушуючи норми законодавства України, не відправляється для офіційної публікації».

Продовжуючи заглиблюватися у проблематику питань Надзвичайного форуму, ми попросили прокоментувати його причини й інших організаторів. Далі наводимо пряму мову  інших учасників форуму.

Віктор Лазар, голова Спільного представницького органу сторони роботодавців Чернігівської області, голова Чернігівського обласного об’єднання  організацій роботодавців «Сіверщина»:

«Останнім часом, починаючи з жовтня 2019 року,  дуже різко погіршилися умови роботи промисловості в Україні. Постраждали в першу чергу компанії, котрі працюють на експорт, які завойовували ринки роками і свою продукцію відвантажували за межі України. Однак при цьому – створюючи робочі місця та сплачуючи податки в нашій державі. А сьогодні нема жодного сенсу експортувати, адже експортувати в нуль ніхто не буде. І сьогодні в Україну пішов імпорт.

Також аграрії – фермери, великі й маленькі аграрні компанії в 2019 році отримали збитки в середньому орієнтовно по 4000 гривень на гектарі через коливання національної валюти. Якщо аграрний бізнес в 2019-му спрацював у нуль – це велике щастя. Люди залучили кредитні ресурси, купували техніку, добрива, засоби захисту по курсу 27 гривень за долар. І в їх бізнес-планах було розраховано отримання прибутків. Але вони їх не отримали.

Тому ми сьогодні зібралися на цьому форумі, щоби у відкритому діалозі поговорити з владою».

Володимир Демиденко, президент Антикорупційної громадської спілки «Совість»:

«Відсутність довгострокової стратегії України стримує  як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів. І влада відмовляється здійснювати довгострокове планування. Це вигідно для неї – вона стає безконтрольна. Відбулися й певні кадрові зміни в керівництві державних контролюючих органів.  Не кажемо, що це погано. Просто ми маємо встановити режим співпраці з новою владою такий, який був уже встановлений із попередньою владою.

Ми розробили методику правового примусу до співпраці з органами влади. Також ми будемо підписувати меморандум про співпрацю і на його підставі працюватимемо і рухатимемося в тому напрямку, який ми визначили. Нова влада повинна почути народ і разом співпрацювати».

Ігор Вдовенко, голова Чернігівської обласної ради:

«Важливо почути позицію і думки представників підприємницької спільноти Чернігівщини – бізнесменів-практиків, які з нуля, важкою щоденною працею створили свої підприємства, дали роботу людям, сплачують податки, наповнюючи бюджети. Нині вони у багатьох випадках є рушійною силою для фінансової підтримки, розбудови інфраструктури та соціальної сфери громад, в яких проводять свою діяльність.

Зараз надважливо забезпечити спроможність кожного виробника товарів та послуг ефективно продовжувати започатковану власну справу. Давно доведено, що є лише один спосіб забезпечити стійкий, довготривалий добробут народу — створити успішну економіку, яка неможлива без підприємця».

Наталія Романовська, директорка ПрАТ Чернігівська швейна фабрика «Елегант»:

«Говорю зараз про легку промисловість, за ті її напрями, що працюють за давальною схемою. Це й наша швейна фабрика «Елегант», це «ТК-стиль», «Сівертекс». Зараз кажу про підприємства, на яких працює близько тисячі працівників, що зайняті в галузі надання послуг європейським замовникам. Коли ми на початку року укладаємо договори, то домовляємося, що ми будемо виробляти та за якою ціною. Звісно, коли ми сідали в 19-му році за стіл перемовин, то курс євро (а ми працюємо в цій валюті з країнами Євросоюзу) становив більше 32 гривень. Наприкінці ж року – трохи більше 26 гривень. Відповідно наші заробітки впали. І люди недоотримали заробітну платню».

Валерій Куліч, директор ТОВ “Форсаж”, депутат Чернігівської обласної ради:

«Наявність коштів у регіоні і державі – це наші з вами податки, які генерує бізнес. З точки зору розвитку, всім зараз треба розібратися, що саме нам заважає.

Реальною проблемою сьогодні є,  безумовно, падіння курсу гривні, яка відбулася через спекулятивні дії Міністерства фінансів, а також логістичні проблеми і проблеми в енергетичній сфері з газовими монополістами та з енергетикою. Наприклад, з 1 січня збільшились тарифи на транспортування електричної енергії. Якщо взяти Київську область, там транспортування електроенергії для споживачів області коштує майже у 2 рази дешевше, ніж у Чернігівській. Отже, майданчик для будівництва заводу чи підприємства інвестор вибере в Чернігові чи у Броварах? Відповідь, на жаль, очевидна.

Гострі питання стоять наразі й на ринку землі. Якщо приймуть земельний закон – це вдарить по економіці, тому що аграрний сектор фактично призупинив усі замовлення промисловості з розвитку технологічних процесів. Усі чекають, чи буде ринок землі, чи ні. Це неабияк шкодить промисловому виробництву, тому що аграрний сектор в Україні – це один із найбільших замовників промислової продукції.

Мої очікування від форуму – це винесення на широкий загал тих гострих питань, які хвилюють бізнес, бо яку би проблему ми не порушували, вона впирається у наявність  коштів, а кошти дає реальний сектор економіки у вигляді податків. І нині головне завдання держави – створити всі необхідні умови для збільшення виробництва та експорту товарів».

Владислав Атрошенко, міський голова Чернігова:

«Те, про що я буду говорити – не бенефіс-політика, а крик душі громадянина, українця, чернігівця. І підприємця, промисловця – в тому числі. Такого стану дезорганізації і розбалансованості державних інституцій та держави в цілому, як сьогодні, я в Україні за своє свідоме життя ще не бачив. Ми перед кожним роком чекаємо прийняття державного бюджету, щоби дізнатися, що на нас чекає в бюджетоутворюючих податках  і які видатки ще додатково на нас навісять. Ми чуємо балачки про бюджетну децентралізацію, але, фактично, збільшення коштів у місцевому бюджеті пов’язане зі збільшенням «мінімалки» – і все. Для цього року ми відстояли разом зі ще кількома міськими головами, щоби в нас не забрали акциз. На цьому місто втратило б  97 мільйонів.

Ми чуємо про бюджетну децентралізацію – але Чернігів у 2020 році на самоврядні функції отримав на 144 мільйони гривень менше, ніж у 2019-му. Вибачте, але це ж рух не туди!

Нам потрібно об’єднуватися і доносити свої думки до уряду та народних депутатів».

Анатолій  Дідур, голова  наглядової  ради  ПрАТ «Куликівське молоко»:

«Я представляю молокопереробну галузь, яка тісно пов’язана з аграрною. Наша галузь залежить від сировини, а обсяги вироблення молока в Україні катастрофічно знижуються. Люди не хочуть тримати корів. А у сільгоспвиробників, за офіційними даними, 2019 року поголів’я скоротилося більш ніж на 6%. Один з наших постійних партнерів повністю припинив виробництво молока. Зробити це можна за день-два, а от щоб відновити – потрібні роки. Пан міністр начебто казав, що хоче підтримати мале й середнє фермерство в Україні, а в першій редакції цього закону про ринок землі йдеться про 200-300 га, якщо я не помиляюся. Йдеться про земельний банк, але важливо також підтримати таку важку галузь, як виробництво молока. Вона важка з точки зору інвестицій, зайнятості населення. Якщо ми подивимося на досвід США чи ЄС, то скрізь вона дотується. У нас в листопаді-грудні вартість сировини була навіть дорожча, ніж в ЄС. Але там фермери отримують 12-13 євроцентів державної підтримки і можуть собі спокійно працювати.»

Олександр  Ларченко, голова Чернігівської районної ради:

«Вся аграрна галузь сьогодні завмерла в очікуванні. Інвестиції і виробництво призупинились, – а такий підвишений стан не може довго тривати. Що в цьому випадку робити? Треба розробляти закон обігу ринку, але не зразу. Треба вводити його поступово упродовж десятиріччя, і цей закон має бути єдиним.

Земля має продаватися виключно фізичним особам – громадянам України в межах до 1000 га в одні руки. Держава повинна дати фермерам ресурс для купівлі землі, і  саме стільки, скільки їм потрібно. Також треба відразу зняти спекулятивний ефект. Бо сьогодні хочуть скупити землю дешево, а завтра вже будуть продавати її набагато дорожче».

Ірина Березинець, голова ГО «Сяйво Сіверщини»:

«У Чернігові у 2019 році малих підприємців, платників єдиного податку було понад 12 тисяч. Вони сплатили до бюджету 227 із половиною мільйонів гривень. Це великі гроші. І я так розумію, що в  нашій державі мікропідприємництво чомусь розглядається як основний платник податків. Але мале підприємництво не повинно бути основоутворювальним елементом для бюджетів. Його суть — забезпечувати себе, свої родини, залучати найману працю до роботи у сфері якісного обслуговування та роздрібної торгівлі. Нині держава хоче взяти з малих підприємців більше податків, ніж вони можуть сплатити. Тому ФОПи вийшли на вулицю і захищають своє право на роботу та існування в нашій країні».

Ніна Южаніна, народний депутат України, член Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики:

«Розумію, як серйозно вплинув курс валют на підприємницьку діяльність. Він ніби тримається, але невідомо, що буде завтра.  А ось і цифри, які треба враховувати. На 13,8 млрд не виконано план надходжень до бюджету за січень. Так само в лютому  буде мінус  10 і більше млрд. Я була в регіонах і бачила, що сільгосппідприємці  живуть одним днем. А люди, котрі працюють, мають чітко знати, як планувати свої бюджети. І що робити далі. На такий форум треба запрошувати міністра економіки. Він має чути про проблеми виробників із перших уст. До того ж експортоорієнтовні підприємства страждають найбільше через непрогнозованість подальшого курсу.

Ще одне. Бачила своїми очима, як страждає тваринництво. І який неправильний і несправедливий розподіл коштів за галузями. Тваринництву, вважаю, потрібне особливе сприяння. Також варто обміркувати рівні умови сільгоспгалузей  в податкуванні. НесНа молоко, вважаю, треба інша система податків. Бо не буде цього натурального продукту в Україні.»

Валентин Запорощук, президент ГК «Провіант», віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців:

«Торік в Україну збільшився імпорт молочної продукції з Польщі. І нині на полицях великих супермаркетів десь третина молочної продукції польського виробництва. Кількість цього молока дуже швидко збільшується. І супермаркети самі імпортують цю продукцію. Чим більше її купують, тим більше дають їй місця. Тим самим витісняючи нашого виробника. Якщо так триватиме далі, нам просто не буде де продавати свою продукцію. А це може призвести до того, що ми втратимо молочну галузь як таку. За 30 років незалежності України молочна галузь була за межами бізнесових процесів, які б дали можливість конкурувати на зовнішніх ринках. Ми працювали на внутрішній ринок, на ринок наших сусідів. Але на далеке зарубіжжя поставляти свою продукцію не могли, бо вона була не конкурентною. І тепер ми не маємо рівних умов із нашими сусідами».

Антон Поляков, народний депутат України 9-го скликання:

«Президент України підписав закони про касові апарати і «кешбек», проти яких виступали підприємці. Хоча він прилюдно обіцяв піти на переговори з ініціативними групами підприємців. Обіцяв це глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Я був ініціатором законопроєктів 2644-2645, які відміняють дію прийнятих законів. Під цими законопроектами підписалося багато депутатів. Нині ми регулярно збираємося на мітинги. І ми добилися включення цих законопроєктів у роботу комітету. Бо без цього вони могли лежати у Верховній Раді місяцями і ніхто б за них не згадував. Далі ці законопроекти розглядатимуться у фінансовому комітеті у Верховній Раді. І лише після цього їх зможуть винести до зали для голосування. Тому знову всі підприємці України з’їжджатимуться на мітинги, де відстоюватимуть інтереси малого бізнесу».

Анатолій  Хрущ, директор підприємства «Атілос»:

«Ми виробляємо світлофори, вуличні світильники, це державна комунальна сфера, все йде через закупівлі. В 2019 році ми зменшили обсяги виробленої продукції й, відповідно, проданої. Мабуть, тенденції будуть зберігатися, і з цим треба щось робити. Чому це відбувається?  Тому що з Китаю нам привозять сміття, яке дешевше, ніж наша якісна продукція. Те, що вона найвищої якості, ми можемо довести, вона відома, надійно працює в Україні та за кордоном. Але те, що більше купують наші державні служби відповідно до Закону «Про публічні закупівлі» – дешева продукція, яка привозиться з Китаю, де її просто відбраковують. В ст. 5 Закону «Про публічні закупівлі» є правильні слова: треба вибирати «найбільш економічно вигідну, найбільш економічно ефективну пропозицію». Я думаю, що при цьому треба враховувати податки, які сплачують працівники, саме підприємство, і вводити якийсь ценз, аби це було насправді більш вигідно для країни»

Оксана Базар, заступниця голови Чернігівської профспілки підприємців:

«Ми вже давно ведемо діалог із владою, хоча намагаються не помічати. Власне, маємо проблеми з кожною новою владою. От і зараз – новий «подарунок» – знищення спрощеної системи оподаткування. На жаль, нам нав’язують облік в РРО, що для малого та середнього бізнесу просто неприпустимо.  Не касовий апарат страшний, але для його запровадження немає підґрунтя. Первинної документації немає апріорі. Й без реформування податкової, митної  служб прогресу в цій справі не буде. Тому наразі спрощена система оподаткування – рушійна сила малого та середнього бізнесу. Адже саме на цій системі будь-хто може почати свою справу. Нова ж система вимагає утримання бухгалтера, комп’ютерних програм  і т.д.. А це додаткові кошти. І не кожному дрібному підприємцеві вони по кишені.»

Олександр Красногор, приватний нотаріус:

«Я представляю чернігівський нотаріат, працюючи в цій системі вже 20 років. Останні зміни в  економічному законодавстві стосуються і нас. Наприклад, в очікування впровадження ринку землі наше суспільство розділилося на тих, хто підтримує закон, кажучи, що весь світ рухається в напрямку продажу землі. Інші навпаки – не згодні з проєктом.  Ми, правники, хочемо в усьому розібратися. І цей надзвичайний форум якраз і зібрався для того, аби розставити крапки над «і». Тут можна почути думку представників промисловості, аграрного сектору економіки, народних депутатів. Маю сказати, що ринок землі сьогодні абсолютно невпорядкований. Документи  здебільшого правильно не оформлені. Тому треба спочатку навести лад у всьому, внести у реєстр, оформити кадастрові номери тощо.  А вже далі говорити про ринок. Ми ж будемо й далі стояти на шляху дотримання законодавчих вимог, аби наші підприємці, громадяни  отримували повну юридичну  й нотаріальну допомогу, аби не було рейдерства. Бо коли ти обізнаний, у курсі новацій, озброєний літерою закону, тоді всі права наших клієнтів будуть забезпечені».

Зазначимо, що на завершення заходу Костянтин Іванов запросив Віктора Лазара зачитати резолюцію форуму, яку склали та доповнили за його результатами. Підприємницька спільнота Чернігівщини звернулась до Президента України, Кабінету Міністрів, Верховної Ради України, обласної державної адміністрації. Присутні одноголосно підтримали звернення, адже документ торкнувся усіх ключових моментів, врегулювання котрих потрібно для відновлення нормального розвитку економіки як Чернігівської області, так і України. Зокрема в резолюції серед іншого вимагається:

  • зупинити негативну політику Національного банку України та уряду, щодо необґрунтованого різкого укріплення національної валюти;
  • від Кабінету міністрів вимагається терміново відкликати з Верховної Ради проєкт закону про ринок землі на суттєве доопрацювання;
  • для сталого розвитку підприємництва вимагається скасувати норми законів 128-ІХ, 129-ІХ в частині фіскалізації ФОПів та «КЕШБЕК» та підтримати законопроєкти №2644 та 2645;
  • забезпечити передбачувану політику державних регуляторних органів, насамперед Національного банку та НКРЕКП, спрямовану на розвиток середнього та малого бізнесу реального сектору економіки;
  • зруйнувати свавілля енергетичних монополістів, шляхом безоплатної передачі розподільчих газових та електричних мереж з державної в комунальну власність територіальних громад.

Підсумовуючи роботу Надзвичайного форуму, один з його організаторів Костянтин Іванов  зазначив, що на заході були представлені всі верстви бізнесу. Адже для того, щоби бути почутими, потрібно подати свій голос, висловити свої думки. І з огляду на це головною метою форуму є забезпечення ефективної співпраці підприємництва з владою в напрямку підтримки сталого розвитку промисловості України.

Матеріал підготували Дмитро ПАВЛЕНКО, Людмила ПАРХОМЕНКО, Валентина НАУМЕНКО, Поліна МОГІНСЬКА, Вікторія СИДОРОВА
Фото надані ЧРТПП

Інші новини:


Нова велика війна?

Військові дії між Азербайджаном і Вірменією розпочалися в ніч на 27 вересня. Обидві сторони звинуватили одна одну в ескалації конфлікту через спірний регіон Нагірний Карабах.

2020-10-01 09:56