Навіщо пасікам паспорти?

2020-03-03 10:17

Про захист комах-трудівниць і розвиток бджільництва в нашому регіоні йшла мова на Форумі бджолярів, який зібрав зацікавлених людей з різних куточків Чернігівщини. Форум організували фахівці Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області спільно з обласною Спілкою бджолярів. Його мета – налагодити співпрацю та комунікацію, щоб не допустити отруєння та знищення бджіл. Саме тому до обговорення теми були запрошені сільгоспвиробники, підприємці, представники органів місцевого самоврядування та територіальних підрозділів Держпродспоживслужби.

Крилаті трудівниці вимагають уваги

За словами начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Юрія Павлішена, в 2019 році в нашій області постраждали 8 пасік (це понад 300 сімей бджіл). Лише один випадок отримав лабораторне підтвердження: так, це було отруєння. Тож Юрій Павлішен нагадав присутнім алгоритм дій власників пасік, якщо вони зафіксували загибель бджіл і вважають, що це відбулося внаслідок отруєння пестицидами, які використовують агровиробники під час польових робіт. 

Передусім, бджоляру варто подбати про «паспортизацію» пасіки, тобто зареєструвати її в територіальному підрозділі Держпродспоживслужби та отримати санітарно-ветеринарний паспорт. Є певний порядок, про який пасічникам розкажуть фахівці цієї державної установи або колеги зі Спілки бджолярів. Органи місцевої влади та самоврядування варто повідомляти про розміщення та переїзди пасіки. Без цього добитися компенсації за втрачені бджолині родини та матеріальні збитки буде вкрай важко. 

Наступний крок, вже у випадку ЧП на пасіці, – треба терміново звернутися до органу місцевого самоврядування із письмовою заявою про створення комісії, до складу якої обов’язково мають входити представники Держпродспоживслужби, екологічної інспекції та органів місцевого самоврядування. Ця комісія має оглянути пасіку та оцінити розміри шкоди, а також зробити попередні висновки про те, хто винний у ситуації. З цим актом і зразками з поля бджоляр (підприємець) звертається до сертифікованої лабораторії. Ці кроки йому треба зробити якомога скоріше, бажано за 48 годин. 

Якщо акт отруєння бджіл лабораторно підтвердиться, бджоляру варто звернутися безпосередньо до сільгосппідприємства, яке завдало йому шкоди, та домовитися про добровільне відшкодування збитків. Якщо домовитися полюбовно не вдається – варто звертатися до суду! Втім, керівник Держпродспоживслужби в області неодноразово наголошував, що випадки отруєння бджіл стаються внаслідок поганої комунікації між всіма зацікавленими сторонами. Так, бджолярі вчасно не повідомляють про розміщення своїх пасік, а підприємства не дотримуються вимог щодо проведення певних заходів, спрямованих на захист рослин (зокрема, обробляють посіви не рано-вранці, до моменту вильоту бджіл, а вдень тощо). 

Держава сприятиме легальному бізнесу

Наявність проблем у бджільництві визнає і голова Чернігівської обласної та міської спілок бджолярів Ігор Сокоринський. За його інформацією, менше половини пасік в області працюють офіційно та мають відповідні ветеринарно-санітарні паспорти. Керівники громад, у свою чергу, не завжди знають, яка кількість місцевих жителів займається бджільництвом, де ці пасіки розташовані. «Тільки чітке узгодження дій може попередити негативні наслідки, пов’язані з обробкою сільгоспугідь отрутохімікатами, – наголосив пан Сокоринський. – Аграріям варто попереджати пасічників про свої дії заздалегідь, в тому числі, через засоби масової інформації».

Зацікавлення присутніх викликало повідомлення заступника директора Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА Олега Крапивного про можливу фінансову підтримку бджологосподарств. За його словами, зараз це питання обговорюється в уряді. Йдеться про цільову програму, за якою власники зареєстрованих пасік зможуть отримувати з державного бюджету дотацію на кожну бджолину сім’ю. Щоправда, для цього треба підготувати певний перелік документів і, в першу чергу, «паспортизувати» пасіки. 

Підбиваючи підсумки Юрій Павлішен наголосив, що лише спільними зусиллями усіх зацікавлених сторін, як-то Держпродспоживслужба, органи місцевого самоврядування, пасічники та аграрії можна досягти порозуміння та розвивати бджільництво як дуже перспективну та прибуткову галузь економіки.

Факт

За підрахунками Департаменту агропромислового розвитку Чернігівської ОДА, в нашій області на цей момент нараховується близько 50 тисяч бджолиних сімей.

Якщо уряд ухвалить державну програму підтримки бджолярів і виділятиме на кожну бджолину родину 200 грн. на рік (зараз називають саме таку цифру), виходить, наші пасічники додатково залучатимуть на розвиток своєї справи близько 10 мільйонів гривень щороку.

Вікторія СИДОРОВА
Фото надане пресслужбою Держпродспоживслужби

Інші новини:


Свято спорту

12 вересня в Україні відзначили День фізкультури та спорту.

2020-09-18 12:33