Андрій Думич: «Щоби професійно виконувати свій обов’язок, потрібно постійно вдосконалюватися»

2020-03-02 11:32

Є ті, хто працює заради нашого спокою й чию роботу ми або не помічаємо, або сприймаємо її неоднозначно. Наразі мова  про патрульну поліцію, підрозділи якої в Чернігівській області, та й загалом у всій країні, були створені лише кілька років тому. А близько півтора року тому наше Чернігівське обласне управління патрульної поліції отримало нового керівника – Андрія Думича. Із  ним ми  спілкуємося  про особливості як його роботи, так і загалом патрульної поліції в нашому місті.

– Перше запитання, що може зацікавити наших читачів: як молода людина, трохи старша за  30 років, обійняла таку високу посаду? Розкажіть, як ви починали працювати в патрульній поліції? Чи була це давня мрія?

– Це не було дитячою чи юнацькою мрією. У мене мрія була інша, яку, в принципі, й здійснив – мені було цікаво ремонтувати якісь електротехнічні пристрої. І перша моя освіта – інженер-­електромеханік. Потім була армія, а після неї кілька років підприємницької діяльності. Та коли в 2014 році була проведена масштабна агітаційна робота з реформування правоохоронних органів,  я вирішив спробувати.

Спочатку було просто цікаво пройти цей етап. Починав я у Києві, а на той час там було дуже багато людей, що намагалися прийти на цю роботу. І був великий конкурс – більше 30 кандидатів на одне місце. Я жодного дня не пожалкував, що прийшов у патрульну поліцію.

Службу я починав одразу командиром роти. Так вийшло, що коли навчання добігало кінця, кандидатів на посади командирів роти, заступників командирів роти обирали серед слухачів. Голосували курсанти в кожній групі, а також психологи та викладачі. За результатами цього конкурсу ми ще проходили додаткові курси. Згодом мені запропонували посаду в Херсоні – їхав туди я командиром батальйону. Трохи менше півроку на цій посаді, а згодом, оскільки у тамтешнього керівника не було заступника, мені запропонували спробувати свої сили на посаді заступника начальника управління в Херсонській області. Обіймав цю
посаду два роки. А потім мені запропонували очолити управління в Чернігівській області.

– Які завдання та цілі перед вами стояли, коли ви перейшли в Чернігів, та що вдалося вже зробити за цей час? Що змінилося в управлінні?

– Уся наша робота регламентована законом, Положеннями про Департамент патрульної поліції. Тому коли я прийшов, управліннявже працювало. І завданням керівника було рухати цю організовану роботу в правильному напрямку.

Тоді у нас не працювала комісія з набору працівників. І задля того, щоби ми могли отримувати поповнення особового складу, потрібно було відновити її роботу. Тому однією з головних задач, які поставив перед собою, – розпочати набір в патрульну поліцію. Оскільки з 2016 року по 2018-й хтось із працівників переводився, хтось звільнявся, збільшувався некомп-
лект у нашому підрозділі. Вирішенням цього питання ми займалися майже півроку, й орієнтовно влистопаді 2018-го цю комісію було відновлено. Ми почали набирати нових патрульних і направляти їх на навчання до Академії патрульної поліції. Отож трохи більше, ніж через півроку до нас почали приходити молоді кадри. На момент, коли заново запрацювала комісія, у нас неукомплектованість підрозділів становила понад сорок працівників. Нині ж – два тижні тому, ми оголосили новий набір, лише на п’ять співшукачів.

Також у нас з’явилися деякі нові підрозділи. Одночасно з моїм приходом – рота тактико-оперативного реагування. Це силовий підрозділ, що займається охороною громадського порядку під час проведення мітингів і різних заходів, а також виїжджає на виклики разом із іншими патрулями для їх підсилення. Також з’явився відділ зв’язків з громадськістю – це патрульні, що проводять різні інформаційні акції, взаємодіють із населенням, громадськими організаціями. Задля більшої комунікації з громадянами та більшої ефективності роботи поліції. Їх робота більше превентивного характеру. Наприклад, ходять у школи, реалізовують проєкт «Шкільний офіцер поліції». Навчають дітей правової свідомості, дають їм правові навички, аби ті, коли виростуть, були вже більш адаптовані й не вчиняли ті правопорушення, з якими нам зараз доводиться боротися.

– Що для вас головне у роботі?

–Якщо говорити про пріоритети роботи, мені хочеться, аби ми, я і мої підлеглі, працювали ефективно. Наприклад, на сьогоднішній день ми впровадили в нашому підрозділі процедуру додаткового навчання. Зрозуміло, що багато патрульних, які служать з 2016 року, частину навичок втрачають. А щоби професійно виконувати свій обов’язок, потрібно постійно вдосконалюватися, тримати себе в формі.

– Які складні моменти можете виділити в роботі патрульної поліції?

– На мою думку, найскладніше – це робота з людьми. І це в будь-якій сфері. А в роботі патрульного поліцейського, думаю, це всі розуміють, мова йде про постійний контакт із не найкращими проявами людської поведінки. Зрозуміло, ми приїжджаємо на якісь конфлікти, сімейні сварки, слідкуємо за безпекою на дорогах, зупиняємо правопорушників. І дуже часто ті, з ким нам доводиться працювати, не погоджуються, що вони щось порушили чи порушують. І оце найважче для патрульних – залишатися справді професіоналами, десь пригнічувати своє відчуття справедливості. Особливо, коли ти розумієш, що людина винна, але ми обмежені повноваженнями або в нас недостатньо доказів, щоби довести правопорушення.

Повноважень і не може бути достатньо. Звичайно, вони десь повинні починатися і десь закінчуватися. Завжди кажу нашим патрульним, навіть якщо в якійсь ситуації ми не можемо допомогти в межах своєї компетенції, але завжди можемо допомогти людині, як мінімум, порадою. Чи пояснити, до кого потрібно звернутися або як би ми вчинили в подібній ситуації. І це, можливо, допоможе знайти потрібний вихід із ситуації.

Із складнощів саме керівного складу, скажу, що, звичайно, ми переживаємо за наших патрульних поліцейських, які щодня виїжджають на зміну. Ситуації бувають різні. Наприклад, на вихідних був напад на нашого співробітника під час виклику з приводу конфлікту між чоловіком і дружиною, що разом вживали алкоголь. Агресивно налаштований чоловік з порогу кинувся на патрульного поліцейського. Добре, що обійшлося без ушкоджень. І моя робота як керівника – на рівні керівництва працювати зі слідчим відділом, щоби така ситуація була розглянута й доведена та не лишилася безкарною.

– До речі, цікаво, з яких причин патрульних поліцейських викликають найчастіше?

– Найчастіше – адміністративне правопорушення, конфлікт, звернення інформаційного характеру, тілесні ушкодження, порушення тиші, ДТП без травмованих тощо. Це найбільш розповсюджені звернення. Однак звернення інформаційного характеру може в себе включати будь-що. Оператор, який приймає рішення і заповнює картку виклику, повинен попередньо хоча би приблизно кваліфікувати, що там відбувається на місці. Однак не завжди це вдається, тому вбивається «звернення інформаційного характеру», а патрульні вже на місці розбираються, чи взагалі там є компетенція роботи патрульної поліції, чи ні. Часто це якраз ті виклики, що не підтверджуються. То ми приїжджаємо, роз’яснюємо норми законодавства та що компетенції поліції немає, пояснюємо, куди слід звернутися.

– Чи завжди патрульні мають складати протоколи на порушників порядку?

– Рішення приймається на місці й часто залежить від намірів заявника. Інколи, якщо взяти для прикладу порушення тиші, людям достатньо, щоби просто прогнали галасливу компанію під під’їздом. Якщо це постійно та в квартирі – наприклад, сусід знизу любить привести компанію, музику голосно послухати, й часто шумлять після десятої вечора, то тут багато залежить від заявника. Чи хоче він писати заяву, чи є свідки, котрі можуть підтвердити, що дійсно було порушення тиші. Оскільки патрульний поліцейський не може просто на місці почути й сказати «так, тут порушення тиші» і скласти протокол. А от якщо він матиме доказову базу, на основі цього може винести постанову. Якщо ж людині достатньо, щоби просто в цей момент припинився шум, тоді інші, жорсткіші методи впливу не застосовуються.

– Також цікавить питання: чи мають право патрульні поліцейські входити в помешкання без дозволу власника?

– Якщо мова йде про звернення, які ми наводили для прикладу вище, то ні. Адже це поза межами наших повноважень. Однак, якщо є підозра, що в приміщенні відбувається те, що загрожує життю людини, то такі повноваження – увійти в це приміщення – у поліцейських є. Відповідне рішення приймається на місці представником слідчої групи, разом із черговим від прокуратури. Вони завжди виїжджають разом із патрульними на виклики, в яких йдеться про можливе скоєння злочину, що загрожує здоров’ю та життю громадян.

– Скажіть, ви працювали в патрульній поліції в трьох містах. Є якісь особливості, відмінності саме з точки зору професії?

– Так, є. Чернігів – найспокійніше серед тих міст, де я працював. Після Херсону, коли я сюди приїхав, мені навіть здавалося, що якась інформація проходить повз мене, що мені щось недоговорюють, не доповідають. Однак тут справді набагато спокійніше. Цьому сприяє й інфраструктура. Всі бачать, як місто змінилося за кілька років. Наприклад, нові дороги та освітлення. І це справді впливає на безпеку громадян. Адже, коли вулиці освітлені, звичайно, там трапляється менше проявів злочинності. Тому тут спокійніше. Також Чернігів більш компактне місто. А до особливостей Херсону ще належить те, що він дуже близько до Криму й південь більш розхитаний. Є забагато заходів, активностей, коріння яких незрозуміле. Київ навіть не порівнюємо, бо самі розумієте – столиця та місто з кількамільйонним населенням.

– Повертаючись особисто до вас і до роботи Чернігівського обласного управління патрульної поліції. Знаю, що ви захоплюєтеся активним спортом та долучаєте до цього підлеглих. Можете трохи про це розповісти?

– Так. Захоплююся спортом у всіх його проявах: футбол, волейбол, настільний теніс. Та найбільше люблю й найчастіше граю саме у футбол. Співробітників також закликаємо долучатися до спільних занять такими видами спорту. До речі, перший турнір серед особового складу з футболу провели якраз, коли я прийшов у цей підрозділ. Неодноразово організовував змагання в Херсоні. Тому, коли прийшов у це управління й дізнався, що тут не було жодного такого спортивного заходу, ми швиденько цей недолік виправили. Тепер маємо свій чемпіонат серед підрозділів управління: у нас є п’ять рот і апарат управління. Тобто
шість команд, між якими і проводимо турнір.

– Як колеги це сприймають?

– Добре! Оскільки це впливає на атмосферу в колективі. Адже потрібно трохи абстрагуватися від роботи, тому ми такі заходи й проводимо. А для тих, хто сам не грає у футбол, є додаткове змагання – на кращого вболівальника чи команду вболівальників. Їх також визначаємо після турніру. Це потрібно, аби співробітники збиралися разом і спілкувалися не лише на робочі теми. Та навіть на роботі патрульні проходять інструктаж, огляд медиком, отримують зброю, спецзасоби, сідають у патрульні автомобілі і роз’їжджаються. Майже не спілкуються. А такими спортивними заходами ми їх збираємо разом – подібна активність сприяє покращенню атмосфери в колективі та допомагає зняти стрес.

– Цікаво! І на останок ще пара запитань. Які плани з роботи управління маєте на цей рік? А також що б ви хотіли сказати нашим читачам на завершення?

– Щодо планів і бажань: дуже хочеться, аби цьогоріч у нас в місті з’явився новий вид наряду – велопатруль. Для цього вже є гарні напрацювання, і якщо все буде нормально, то на час літнього сезону в Чернігові в парках, скверах, на пляжах будуть патрулювати велоекіпажі. Також посилюємо роботу загалом і підтримуємо ті надбання, що вже маємо. Читачам хочу сказати, що дуже хочеться, аби громадяни сприймали роботу поліції не тільки з поганої сторони. Бо у нас зазвичай в соціальних мережах дуже багато «зради» (нарікань), що швидко розноситься. А хороші вчинки поліцейських дуже швидко забуваються. Так само виконання обов’язків поліцейськими часто сприймається громадянами в негативному руслі. Пам’ятайте, що поліцейський – це та сама людина, тільки на неї покладено багато повноважень і велика відповідальність. Відповідальність, з якою ми живемо щодня. І коли поліцейські відчуватимуть вдячність, повагу до своєї роботи, то докладатимуть удвічі більше зусиль, аби забезпечувати правопорядок. А також закликаю громадян активніше долучалися до забезпечення правопорядку. Пам’ятати, що наша особиста безпека залежить не тільки від роботи поліцейських, а також і від нас самих. Тому дотримуйтеся правил дорожнього руху, не порушуйте громадський порядок, навчайте цьому своїх дітей!

Спілкувався Дмитро ПАВЛЕНКО
Фотографії надані пресслужбою Управління патрульної поліції в Чернігівській області

Інші новини:


Нова велика війна?

Військові дії між Азербайджаном і Вірменією розпочалися в ніч на 27 вересня. Обидві сторони звинуватили одна одну в ескалації конфлікту через спірний регіон Нагірний Карабах.

2020-10-01 09:56