Чернігів стане схожим на Прагу

2020-02-10 11:07

І при тому залишатиметься неповторним і самобутнім у своїй півторатисячолітній красі. Схожість полягає в тому, що місто повністю поміняє систему збирання й утилізації сміття. Саме в цьому знадобиться досвід Праги.

Про це та інше розповідає начальник комунального підприємства АТП-2528 Чернігівської міської ради Руслан ВОЛОК. Чому Прага?

— Руслане Валерійовичу , чому Чернігів зупинився на досвіді саме Праги?

— Причин кілька.  Це вже випробувана європейська  система збирання сміття за допомогою напівзаглиблених контейнерів. Їх чернігівці називають баками. Вони, обладнані датчиками наповнення, розміщуються неподалік будинків, зупинок громадського транспорту. 

І людям зручно, і комунальному підприємству, яке обслуговує підземні баки. Вони значно більшої місткості  (3 кубометри), ніж контейнери на майданчиках (1 кубометр) та під сміттєпроводами (0,5 -0,75 м3).

— Але ж  чернігівці не такі дисципліновані, як жителі Праги. Вони не звикли до подібного.

— Чернігівці, у своїй більшості, нормально сприймають нововведення. Але подекуди, де  за міською програмою  почали встановлювати сміттєві контейнери, певні політики прагнуть заробити політичний капітал і зупинити прогрес. Вони закликають людей жити по-старому. А без  закриття сміттєпроводів неможливо почати роздільне збирання сміття та його сортування. 
Головне - привчити  чернігівців не виливати борщ у сміттєпровід й, відповідно, не розводити антисанітарію, а свідомо виносити побутове сміття до підземних контейнерів. Там згодом будуть  контейнери для роздільного збирання, як у Празі.

— А  чому, наприклад, Чернігів  не використовує досвід  Швеції чи Норвегії?

— Там  населення  із середини  70-80 років минулого століття  привчене роздільно збирати сміття. Та й контейнери, які  там виготовляють, і техніка  мають  ціни у кілька разів вищі. Такі витрати зараз непосильні для бюджету Чернігова, а така вартість не підйомна для жителів нашого міста.

Контейнери і техніка 

— Пане Руслане, скільки контейнерів встановлено станом на  січень у Чернігові?

— Уже  64 контейнери.  На вулицях 1 Травня – 8,  Бєлова – 13, Космонавтів – 10, Пухова – 17, Рокоссовського – 10, Доценка – 3 та  Всіхсвятській – 3. Іще найближчим часом маємо встановити 35 контейнерів, закуплених за програмою,  за яку проголосували депутати міської ради.

— Яка техніка вивозить сміття із Чернігова?

— Для розуміння, стара техніка, яка  тривалий час працювала на нашому підприємстві ще з початку 80-х років. Це ЗІЛи. Тому перехід на більші сміттєвози та великі заглиблені контейнери – економічно вигідний. Адже кожен рейс до сміттєзвалища – це, в середньому, 30 кілометрів. Якби підприємство перейшло на більші машини повністю, то завдяки зменшенню кількості рейсів тільки на паливі економило б 1,8 млн грн на рік. 

А якщо врахувати витрати на зарплати і ремонти, то загальна економія від переходу з одних автомобілів на інші склала би на рік  близько 8 мільйонів. За розрахунками, великий сміттєвоз окупається за 6 років роботи. Тобто напрямок на таку заміну техніки – правильний.

Арифметика економії

— Поясніть це на цифрах детальніше.

— Для вивезення відходів із Чернігова трохи більше  року тому міська рада  закупила 2 великі сміттєвози із заднім  завантаженням і 2 сміттєвози із краном маніпулятором. Новий автомобіль вміщає 72 кубічні метри сміття або 24 напівпідземні баки місткістю 3 кубічні метри.

На майданчиках для збирання сміття стоять євроконтейнери по  кубічному метру кожен. У висотних будинках  по 1-2 контейнери в кожному під’ізді, які мають об’єм 0,5-0,75 кубометра. Водію треба під’їхати під кожен під’їзд, а це час, паливо автомобіля. І додайте до цього важку працю двірників, які  часто пробивають забиті сміттєпроводи.

Тому ідея перейняти досвід  Праги народилася не на порожньому місці.

Сміттєзвалище має бути безпечним

— Скільки людей вивозить сміття з Чернігова і обслуговує сміттєзвалище?

— У цеху санітарного очищення АТП-2528 працює 57 працівників, на полігоні в Масанах ще 14. Крім того  не треба забувати, що інший цех прибирання вивозить ще й сміття з урн та зупинок, а  великогабаритне  сміття зі своїх територій вивозять ЖЕКи,  КП Деснянське і Новозаводське, ОСББ, підприємства й організації. Тому  на полігоні є кілька  карт,  де приймальники обліковують і розміщують різне  сміття.

— І багато Чернігів його продукує?

— Для прикладу, у 2019 році прийнято 796,6 тис кубометрів  відходів. У тому числі від населення – 526,6 тис м3,  бюджетних  установ – 73,2 тис м3, інших споживачів – 172,7 тис м3, вуличного сміття – 24,1 тис м3. Щодня місто продукує 2 тис 182 кубічні метри. Тому об ’єм відходів із дня відкриття сміттєзвалища у 1961р. досяг більше 24 млн м3 (6 млн тонн).

— А які перспективи сміттєзвалища у Масанах?

— Головне – зробити його безпечним для жителів міста і навколишнього середовища. Для цього проводяться роботи з огородження, очищення каналів для фільтрату, дегазації полігону,безпечного технологічного захоронення сміття.

— А чому не переробки його?

— Переробка і рекультивація звалища – це тема окремої великої розмови, яка має у першу чергу законодавчі проблеми державного рівня, а також місцевого. Думаю, цього року в вирішенні цієї проблеми ми побачимо зрушення.

— І насамкінець кілька побажань чернігівцям.

— АТП-2528 гарантує  зі свого боку якісне прибирання, але б хотіли, аби жителі  міста також берегли  й чистоту, й благоустрій та вчили цьому дітей. Дякую тим, хто це робить зараз і щодня.

Розмову вів Іван АДАМЕНКО
Фото автора

Інші новини:


Майбутнє – за співпрацею. Розвиток – за інвестиціями

На Новгород-Сіверщині з робочим візитом побувала Латвійська делегація. Мета – налагодження культурних та економічних зв’язків, започаткування й розвиток спільних проєктів.

2020-09-22 09:15