Весілля на передовій

2020-02-05 11:22

Їхні погляди зустрілись на полігоні у Гончарівському, а почуття розгорілись на Світлодарській дузі. 

Сергій розповідає, що побачив Анну вперше на полігоні в Гончарівському, дівчина йому сподобалась, і коли та потрапила до шпиталю, то в серці щось защемило. Відтоді з поля зору її не випускав. Зустрічатися пара розпочала, коли підрозділ перебував на Світлодарській дузі.

Наречений родом з Чернігівщини, на війну потрапив ще в 2014 році по мобілізації і пройшов шлях від солдата до офіцера. Наречена – черкащанка, із родини військових, пішла на війну вслід за своїми братами, які вже декілька років несуть службу на передовій.

Із пропозицією Сергій не барився. Коли разом із Анею були на весіллі у своїх друзів, то остаточно вирішив – сім’ї бути!

Побратими говорять, що вже давно зрозуміли, що між Сергієм та Анною є щось більше, аніж спілкування. І коли справа дійшла до одруження, то не здивувалися.

Наречена згадує, що з самого дитинства мріяла про білу сукню і красиве весілля. Завдяки волонтерам і побратимам підрозділу парі вдалося втілити мрії в реальність. Після одруження Сергій зізнається, що вірить у те, що незабаром війна закінчиться, а вони разом із Анною далі продовжать будувати сім’ю у Білій Церкві,де дислокується їхня бригада.

Командир батальйону, в якому проходять службу молодята, розповідає, що підготували для пари романтичний сюрприз. 
 
Текст і фото — Володимир ЛЕВЧЕНКО, молодший лейтенант
Пресгрупа оперативно-тактичного угруповання «Північ»

Інші новини:


"Сьогодні у нас новий відлік часу, і ми, попри все, рухаємося вперед"

Найкращим подарунком на нещодавній день народження для голови Чернігівської обласної ради Олени Дмитренко був прапор артилерійської бригади. "Артилеристи - справжні боги війни, - говорить пані Олена. - Я мала щастя з ними познайомитися. Наразі вони знову повертаються на бойові позиції. Це - нереальні хлопці, які щодня ризикують своїм життям, але в них зовсім немає помпезності. Немає такого: “Я - герой-захисник!" І стукання себе в груди. Амбіції - це не про них. Вони просто живуть тим, що захищають нас. Спілкуючись із такими воїнами, змінюєш свою думку про все, розумієш, наскільки у нас є круті ЗСУ-шники. І відчуваєш невимовну повагу. Бо вони просто роблять те, що мають робити, і йдуть до перемоги".

2022-08-09 16:42