Електроенергія для підприємств: чому зростають суми в платіжках у той час, коли ринкова ціна на електроенергію має тенденцію на зниження?

2020-01-30 08:53

Добігає кінця перший місяць 2020 року і чернігівські підприємства та підприємці почали отримувати платіжні квитанції з електропостачання. І хоч ціна електроенергії на біржових майданчиках України останні кілька місяців зменшувалася, чому суми в «платіжках» стають більшими

Ми вирішили розібратися в цих хитросплетіннях ціноутворення на електричну енергію, оскільки такі зміни вплинуть як на роботу самих підприємств, так і на пересічних громадян. Адже загальновідомо, що на кінцевий продукт, який пропонують компанії чи підприємці впливає низка факторів, один з яких – витрати бізнесу на електроенергію. Тож, якщо зростатиме ціна на неї, то з високою вірогідністю зростатимуть і ціни на продукцію.

З прийняттям в 2017 році Закону «Про ринок електроенергії» в Україні стартувало реформування ринку електричної енергії, а по суті його створення та налагодження. Щоби розібратися в питанні, ми звернулися до фахівців в цій сфері – одного з учасників ринку – чернігівської компанії «Профіт Хаб» –  дочірнього підприємства Чернігівської регіональної торгово-промислової палати, котра виступає його засновником і 100-відсотковим власником.

Коли у Верховній Раді було ухвалено закон, що був покликаний зламати монополізм в енергетичній галузі України, на президії Чернігівської ТПП було прийнято рішення про створення такого дочірнього підприємства, котре дало б бізнесу, промисловим споживачам Чернігівщини свого неолігархічного постачальника електроенергії. І на сьогодні, завдяки організаційним зусиллям Торгово-промислової палати, ця мета досягнута.

ДП «Профіт Хаб» стало повноцінним учасником ринку й постачальником електричної енергії з квітня 2018 року, а нині вже переросло регіональний рівень і успішно працює з великими підприємствами не лише Чернігівської, а й інших областей України. Зокрема серед споживачів, з якими налагоджено сталу співпрацю за цей період є і промислові гіганти, хімічні підприємства, комунальні підприємства, заклади торгівлі, спортклуби тощо. Співробітники компанії технічний директор Ольга Тагієва, фінансовий директор Ірина Янченко входять до робочих груп при Міністерстві енергетики, НЕК «Укренерго» та ДП «Оператор ринку», котрі працюють саме над удосконаленням реформи в цій галузі, над внесенням змін в регулярні акти. 
Тож, аби зрозуміти, як працює ринок електроенергії та як формується сума в «платіжках», ми прийшли в ДП «Профіт Хаб». Де нам приділили увагу директор підприємства Ко­стянтин ІВАНОВ, президент Чернігівської регіональної торгово-промислової палати, та фінансовий директор Ірина ЯНЧЕНКО.

— Доброго дня Костянтин Вікторович, чи могли б ви розповісти трохи про те, яким був ринок електроенергії раніше і про те, як він працює зараз.

— Вітаю! Раніше на ринку існувало лише одне підприємство Обленерго. Тобто це була суцільна монополія, яка поєднувала і транспортування електричної енергії і торгівлю нею в одних руках. Припускаю, що частина споживачів вважає ці компанії державними, однак все не так. Це унеможливлювало будь-який вплив на нього з боку споживачів. Адже не було до кого звернутися за наданням послуг, якщо, наприклад, постачальник електричної енергії не влаштовував споживача. У липні 2017 року ухвалено нову редакцію Закону «Про ринок електроенергії». Цим документом передбачено ще два роки підготовчого-перехідного періоду, проте зміни вже відбулися. Так монополіста змусили розділитися та створити дочірні афільовані компанії для продажу кВт•год. В нашому регіоні такою «дочкою» стало ТОВ «Енера-Чернігів». У обленерго ж лишаються тільки функції розподілу електрики. А компанії, такі як «Профіт Хаб», можуть вільно конкурувати, закупаючи електрику напряму на електронних торгівельних майданчиках або у генерації та постачаючи її підприємствам. І як показує практика, робота ринку значно вигідніша для споживача, адже конкуренція створює і кращі умови і кращі ціни. Є і регулятор ринку, ним виступає Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі НКРЕКП – авт..). Серед іншого зазначу, що для населення постачальником можуть виступати лише такі компанії, як «Енера-Чернігів», оскільки їм регулятором надано статус «постачальника універсальної послуги». Однак ситуація зміниться з 1 січня 2021 року, коли й інші компанії зможуть запропонувати свої послуги не лише підприємствам.

— Дякую за розгорнуту відповідь. І підходячи ближче до головного питання, як зараз формується ціна на електроенергію? За що платить споживач?

— В кінцеву суму входять такі складові. Перша – ціна на ринку електрики (на електронних майданчиках). Друга – тариф НЕК Укренерго, який є системним оператором. Третя – тариф за послуги розподілу (Обленерго). І четверта – плата за послуги постачальника.

— Тобто, якщо правильно вас зрозумів, оскільки ринок конкурентний, то зростання сум в платіжках приховане не в ціні електричної енергії? З тієї ж причини, воно і не в платі за послуги постачальника?

— Саме так! Подорожчання в січні цього року відбулося саме в тарифах НЕК Укренерго та АТ «Чернігівобленерго». Причому значне. Однак, у випадку нашого обленерго, на мою думку, недостатньо обґрунтоване.

— Можна трохи детальніше, чим мотивують зростання цін в «Чернігівобленерго» та  чому вважаєте, що воно недостатньо обґрунтоване?

АТ «Чернігівобленерго» підвищив тариф на свої послуги з січня 2020 р. згідно постанови НКРЕКП №2693 від 10.12.2019. В ній серед обґрунтувань зазначено максимальний розмір заробітної платні та фінансування Інвестиційної програми АТ «Чернігівобленерго» на 2020 рік (серед іншого там вказана «амортизація» – про це окремо – авт..)

Також є проєкт Плану розвитку системи розподілу АТ «Чернігівобленерго» на 2020-2024 роки. Який, між іншим затвердило НКРЕКП. Однак саме до цього плану розвитку виникає безліч запитань. У ньому наведені суми коштів, які підприємство планує витратити на реконструкцію, переоснащення, будівництво підсилюючих станцій тощо. Але відсутня проєктна документація, кошториси, технічно-­економічне обґрунтування. тобто не зазначені реальні цифри і програми. І виходить, що за своєю суттю цей План розвитку – ніщо інше, як декларація намірів, яка не підкріплена ані юридично, ані фінансово. Обленерго – комерційна структура, котра використовує своє монопольне становище на ринку електричної енергії та через це не вкладає власні кошти в розвиток бізнесу, і за зазначеним планом, через підвищення тарифу, хоче повернути собі від споживачів за наступні чотири роки близько 2 мільярдів гривень. Примітно також, що відбулося «відкрите» обговорення проєкту Плану розвитку системи розподілу АТ «Чернігівобленерго» на 2020-2024 роки. Щоправда присутні на ньому були лише голова правління, технічний директор та інші представники «Чернігівобленерго», завідувач сектору НКРЕКП у Чернігівській області, троє представників Чернігівської ОДА та один представник облради. При цьому там не було ані постачальників, ані промислових споживачів  ані представників підприємницьких спілок. Тож,про яку відкритість обговорень можна говорити?

— Ми говоримо про зростання тарифів і їх причини. Хотілося б навести читачам конкретні цифри і пояснити їх.

— Звісно! – включається в розмову фінансовий директор ДП «Проофіт Хаб» Ірина Янченко. – Протягом 2019 року тариф на розподіл електричної енергії АТ «Чернігівобленерго» тримався приблизно на одному рівні (в конкретному випадку ми говоримо про тариф на розподіл для 2 класу напруги, котрий використовується більшістю). Тариф НЕК Укренерго  від його появи в липні 2019 року мав тенденцію на зниження – відповідно до реалій ринку. Однак у січні поточного року зріс до 0.1554 грн/кВт•год (порівняно з жовтнем-груднем 2019 р. – 0.11654 грн/кВт•год.. Здавалося б це незначне зростання, однак, якщо перевести в відсотки, то це 33.3% здорожчання. Так само, як і тариф АТ «Чернігівобленерго», який з січня 2020 року підвищено до 0.95289 грн/кВт•год. порівняно з тарифом на розподіл в 4 кварталі 2019 року  0.66576 грн/кВт•год. Підвищення тарифу відбулося на 43.1% для підприємств Чернігівщини. І це ледь не найдорожчий тариф по всій Україні. Грубо кажучи, якщо виключити Луганську та Закарпатську області, що мають свої особливості, то ми на першому місці за дорожнечею послуг з розподілу електричної енергії.

— Пані Ірино, щодо обґрунтування нових тарифів на розподіл електроенергії, про яке йшлося вище: з точки зору бухгалтера, на що можна звернути увагу?

— Достатньо подивитися лише Додаток до постанови НКРЕКП від 10.12.2019 №2693, а саме «Структуру тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ «Чернігівобленерго» на 2020 рік. Там ми бачимо серед складових частин витрат на послуги з розподілу електричної енергії, що включаються в розрахунок тарифу таку складову як амортизація основних засобів. А будь-який досвідчений бухгалтер по цих цифрах може одразу визначити, чи модернізує підприємство своє обладнання, устаткування, техніку тощо. Якщо оновлення відбувається, то цифри в цій графі («амортизація» – авт..) зростатимуть, якщо не відбувається – знижуватимуться. А в додатку до відповідної постанови про тарифи ми бачимо, що ці цифри знизилися відносно попередніх. Тож можна зробити відповідні висновки, щодо відсутності інвестування.

Отже, нині маємо ситуацію, коли монополіст, що втратив частину своїх надприбутків в одній частині енергобізнесу, прагне відшкодувати свої «збитки» за рахунок підвищення ціни там, де в нього відсутні конкуренти. При цьому лише декларуючи, та поки не підтверджуючи свої наміри щодо покращення обслуговування. А в підсумку такі дії негативно вплинуть на пересічних громадян і на розвиток Чернігівщини. Адже, по-перше, ті підприємства, що вже існують на території області будуть змушені підвищувати ціни на свою продукцію, аби компенсувати витрати на розподіл електричної енергії. А по-друге, нові підприємства, особливо, якщо вони мають енерговитратне виробництво, звертатимуть свою увагу на регіони з привабливішими цінами на потрібні їм ресурси. Наприклад, для потенційного інвестора вартість послуг з розподілу «Київобленерго» буде на 30% менша ніж у нашій області. Постає риторичне питання: хто ж в такому випадку отримає бажаного, омріяного інвестора, Київщина чи Придесення?  Це в свою чергу зменшує надходження до місцевого бюджету та гальмує зростання робочих місць.

Також ми приходимо до майже абсурдної ситуації, коли ринкова ціна на електроенергію в ближчому майбутньому може дорівнювати (або навіть бути меншою) тарифам на її розподіл.

Степан РУДЕНКО
Фото надано  Чернігівською  РТПП

Інші новини:


Нова велика війна?

Військові дії між Азербайджаном і Вірменією розпочалися в ніч на 27 вересня. Обидві сторони звинуватили одна одну в ескалації конфлікту через спірний регіон Нагірний Карабах.

2020-10-01 09:56