Поговоримо... чернігівською. І не тільки

2019-12-24 14:43

«Словник говіркових, розмовних, рідковживаних та застарілих слів української мови» Миколи Ткача – перший в Україні подібний словник українських діалектів, що вміщує в собі говірки всіх етнічних груп українців. Презентація цієї книги відбулася 21 листопада в Чернігівській міській ЦБС.

Це рідкісне видання на 1000 сторінок, де зібрано значення близько 100 тис. слів, на жаль, вийшло накладом тільки у 100 примірників, тож одразу стає бібліографічною рідкістю. Важко повірити, що над такою об’ємною, змістовною та вагомою книгою працювала лише одна людина, оскільки такий обсяг роботи до снаги виконати тільки колективу. Словник Миколи Михайловича можна поставити поруч зі словником Бориса Грінченка. Презентоване видання заслуговує на схвалення широкого загалу і мусить бути у вільному доступі та в кожній родині. Ця ґрунтовна праця, над якою Микола Ткач трудився дуже вдумливо й натхненно, – підсумок років ретельної копіткої роботи, за які автор опрацював величезну кількість лексичного матеріалу, використовуючи діалектні словники регіональних говірок, фольклорні збірники, літературні твори та власні записи, які збирав повсякчас.

«Будь-який словник є величезним скарбом для України. Ті словники, які були складені в радянську добу, піддавалися тоталітарній чистці, мали відповідати ідеології певного режиму. Ця праця унікальна тим, що вона не зазнала жодних чисток, а її автор Микола Ткач виріс на національному мовному ґрунті, він увібрав у себе мову мами, тата, цієї землі, українського народу. У словнику велика кількість саме поліських діалектів, і коли читаєш та натрапляєш на знайомі слова, то одразу душа зігрівається від того трепету рідних слів. Але тут можна знайти і слова різних регіонів, наприклад Закарпаття, Прикарпаття чи Центральної України, Слобожанщини. Ця книжка – цілий світ, макрокосмос українського народу й українського слова», – зазначила директорка ЦБС Людмила Зіневич.

Микола Ткач – знакова постать не тільки на Чернігівщині, а й на теренах усієї України та за її межами. Це людина, яка все своє життя віддала роботі над Словом, для нього воно було найпотаємнішим захопленням. Микола Михайлович так кохався в рідному слові, що навіть дипломну роботу захищав українською мовою. Нині важко уявити українознавство без його напрацювань. Професор, кандидат історичних наук, лауреат багатьох міжнародних, всеукраїнських премій, зокрема Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» та Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша. Автор наукових посібників, монографій, численних поетичних збірок: «Риштування», «Древо», «Непочата вода», «Вино з тюльпанів», «Час любові і болю» та інших. Також Микола Ткач – автор науково-популярних видань «Пахощі Боянових слів», «Слово о полку Ігоревім: реконструкція, переклад, словник-довідник» та багатьох інших. Останні його книги – «Вербове коріння» (написана білим віршем) та «Українська звичаєва культура». Окрім літературної й наукової діяльності Микола Михайлович збирав народні пісні, записував народні традиції та звичаї, організовував свята, а на його слова написано понад 50 пісень.

«Він був талановитим поетом, прозаїком, українознавцем, культурологом, етнологом, за висловом лауреата Шевченківської премії Миколи Шудрі, «дослідником великої наукової потуги», – зазначив у передмові до словника брат Миколи Ткача – Михась Ткач. Саме братові довелося видавати і презентувати словник, адже авторові, на жаль, не судилося, бо 17 квітня 2019 року серце видатного сина Чернігівщини перестало битися.

«Над цим Словником Микола працював кілька останніх років, будучи вже дуже хворим. Про те, що він упорядковує такий Словник, я дізнався від нього років сім тому. Він був настільки захоплений цією працею, що при зустрічах чи у розмові по телефону зі мною повсякчас уточнював значення того чи іншого слова, багато з яких збереглися в нашій пам’яті з дитинства, але практично не вживалися. І, незважаючи на стан здоров’я, просиджував за комп’ютером по кілька годин щодня. У листопаді 2018 року Микола приїхав до мене в Чернігів уже зовсім безнадійним – не міг підвестися з ліжка. Але мав неймовірну силу волі до життя, до праці й віру, що започатковану працю Господь дасть йому можливість завершити. І ця віра підняла його на ноги. Перші кроки по кімнаті почалися з десяти кроків, а коли зробив п’ятдесят, то знову на початку нового 2019 року сів за комп’ютер. У перших числах квітня радісно похвалився: «Словник закінчив, вичитую». Але видати, на жаль, не судилося… Він зверстав і скинув на флешку його за три дні до того, як покинув цей світ», – згадує Михась Ткач у «Слові про брата» в передмові до словника.

Інші новини:


Сніданок від шеф-кухаря у ліжко, або Як працюють чернігівські ресторани під час карантину

Уже декілька тижнів у Чернігові зачинено ресторани. Більшість закладів повністю припинили роботу. Інші ж почали працювати у форматі нового режиму — тієї ж доставки та замовлень на винос.

2020-04-03 10:05