Хліба та видовищ?

2019-11-27 13:23

Доречно сказати: дискусія про повернення в легальне поле грального бізнесу триває ще з моменту його заборони у 2009 році. Зауважу: до заборони цей бізнес давав до держбюджету щорічно більше мільярда доларів. Небагато порівняно з Італією, Німеччиною та Великою Британією (від 12 до 20 мільярдів євро щорічно). Тим більше, що цей бізнес ненадовго перейшов у тінь. Пізніше був ухвалений закон про державні лотереї, який частково легалізував сферу азартних ігор. Нині ліцензіями володіють тільки три приватні компанії (власниками яких є якраз ті самі політики, що так настирно вимагали його заборонити), а решта – нелегали. Всі вони заробляють стільки грошей, що нам з вами й не снилось! 

У серпні Володимир Зеленський наголосив на тому, що легалізація азартних ігор стимулюватиме розвиток туристичного кластера регіону біля Чорного моря. Мовляв, роботу казино слід відновлювати саме у п’ятизіркових готелях, для створення більш привабливої туристичної інфраструктури та атмосфери. Новий уряд дослухався до ідеї глави держави і вже в середині жовтня підготував та передав на розгляд до парламенту відповідний законопроєкт. І ця тема одразу ж створила справжній законотворчий бум! Уже на початку листопада в парламенті було зареєстровано аж 7 альтернативних законопроєктів! Усі вони внесені до порядку денного Верховної Ради, однак поки що умовних «фаворитів» серед них немає.

Зокрема, в уряді розраховують, що легалізація дозволить отримувати до 5 мільярдів гривень щороку. Втім, остаточні цифри очікуваних надходжень до бюджету, на думку авторів документа, залежатимуть від того, в якій редакції народні депутати ухвалять закон. Доречно сказати, що урядовцям нашим варто було б опанувати хоча би якісь ази арифметики! Будь-який фахівець у цій сфері вам скаже, що без усяких занадто жорстких (набагато суворіших, ніж у Європі) умов ведення цього бізнесу до держбюджету за ліцензії легко віддаватимуть від сорока мільярдів гривень! 

Отже, що ж пропонує Кабмін? По-перше, будуть дозволені майже всі види азартних ігор: казино, лотереї, букмекерські контори, гральні автомати й покер.

По-друге, пропонується врегулювати питання ліцензій і встановити певні обмеження на їх видачу. Наприклад, займатися азартними іграми зможуть винятково українські компанії, а вартість ліцензії залежатиме від виду грального бізнесу та можливостей для його розвитку. Зокрема, для купівлі ліцензії для казино у великих містах потрібно буде щонайменше 25 мільйонів гривень, тоді як ліцензія на діяльність букмекерської контори обійдеться в 750 тисяч гривень.

По-третє, діяльність грального бізнесу контролюватиме спеціально створена комісія —  колегіальний орган, до складу якого входитимуть 7 осіб. Орган буде підзвітним Кабміну. А ще онлайн-доступ до грального обладнання матиме Державна фіскальна служба, яка зможе також контролювати обіг прийнятих ставок та виплачених виграшів.

По-четверте, документ визначає, що буде створений спеціальний фонд, який поповнюватиметься за рахунок купівлі ліцензій на гральний бізнес. Кошти від цього фонду передаватимуться на різноманітні соціальні потреби.

По-п’яте, будуть запроваджені правила доступу до азартних ігор. Скажімо, не зможуть грати громадяни віком до 18 років, недієздатні особи й ті, хто, причетний до організації грального бізнесу. За участь у нелегальних азартних іграх буде запроваджено штраф у розмірі від 510 до 5100 гривень, а за організацію бізнесу без наявності відповідних ліцензій можна навіть отримати кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

І наостанок. Саме поява багатьох альтернативних документів змусила парламент дещо відкласти розгляд законопроєкту – 15 листопада його планувалося розглянути в першому читанні. Із семи альтернативних законопроєктів 6 було подано нардепами від фракції «Слуга народу».

Значна кількість критики урядової ініціативи стосовно легалізації грального бізнесу пов’язана з дискусією з приводу впливу та наслідків азартних ігор для населення. Відомо, що громадяни бідних країн більш схильні до різноманітних залежностей – і азартні ігри в одному переліку із алкоголем та наркотиками.

Коли врахувати, як невміло наші урядовці й депутати можуть використовувати розважливий досвід розвинених країн, то чи й буде особливий позитив (фінансовий) від цих нововведень? А от проблеми з так званою «ігроманією» та особистими фінансовими кризами громадян нас не обминуть. 

Олександр Шило
Фото з Інтернету

Інші новини:


Свято спорту

12 вересня в Україні відзначили День фізкультури та спорту.

2020-09-18 12:33