І паляниці з кренделями, і ковбаси, й екологічний сир – усе від ПСП «Авангард»

2019-11-19 10:22

Миколу Вороб’я знаю давно-давно: з його батьком до куренівської школи разом ходили. Зараз Микола Станіславович, по закінченні Харківського університету харчування та торгівлі, працює головним технологом пекарні ПСП «Авангард», що на Бахмаччині.

– Та ви ж уже писали про нас. Ось як запустимо лінію з виробництва печива, тоді будь ласка!

Справді, це було чотири роки тому до Дня працівників агропромислового розвитку. Тоді в сільській пекареньці, що тільки-но почала  випікати духмяний по-домашньому хліб, працювало 6 людей, тепер – 20. 60 тонн за місяць паляниць, кренделів, маків’яників – загалом тут виробляється 18 видів продукції, та такої, немов мамині руки її щойно з печі витягли. Недарма куренівському хлібу раді й у Борзнянському сусідньому районі. Вже не одна «хлібовозка», а п’ять нових чекають на запашну продукцію біля воріт пекарні. І все це випікається із власного хліба, куренівськими механізаторами випещеного. І не на мінеральній поживі, а на органіці. Бо має господарство 3 тисячі голів худоби. Дійне стадо – одне з найбільших  на Чернігівщині.

– Тож нехтувати власною переробкою молока та м’яса, – сказав заступник керівника ПСП Василь Васильович Бойко, – було би справді гріхом. У ковбасному цеху головним технологом Оксана Миколаївна Слабій. За  ще давніми, перевіреними часом технологіями, без будь-яких штучних домішок, випускаємо улюблений кожним «Сервелат», «Краківську», «Посольську», «Імператорську», загалом – 24 найменування. До 6 тонн щомісяця якісної продукції йде до споживача. Ну і, звичайно, як не згадати нашу «Чесну сироварню». Щойно виповнився рік роботи. А вона вже встигла завоювати ринок не лише на Чернігівщині, Київщині, а й на Черкащині. Тому намічаємо збільшити обсяг випуску продукції.

– Правда, ви про сироварню напишіть, – наполіг Микола Станіславович, – вона ж ось, навпроти.

Ідемо широким подвір’ям колись добитого до ручки державного автопідприємства, яке викупило ПСП «Авангард» і в колишній конторі облаштувало  пекарню, а в їдальні – сучасний сироварний цех.

Лілія Володимирівна Варчак — із Сумщини. Нещодавно закінчила Сумський аграрний університет. Спеціаліст із переробки молочних продуктів. У «Чесній сироварні» – перша самостійна праця.

– А чи не тремтіли руки, як зі студентської лави приступали до роботи?

– Ще й як! – зізнається невеличка, зграбна, швидка і на слово, і на діло головний технолог. – Це ж ціла тонна молока… Але була поруч Тетяна Володимирівна (Тетяна Козлова 33 роки пропрацювала хіміком-лаборантом на знаменитому колись Бахмацькому молочно-консервному комбінаті, від якого лише «ріжки та ніжки» лишилися. – Авт.). Та й Наталка Григорівна Шурубура (вона в Гомелі навчалася на сировара) допомагала. І сир, знаєте, вдався. Ось гляньте на оці круговики, – відчиняє простору камеру зі стелажами. – Їм рік. Саме стільки мають вилежуватися за технологією, розробленою італійцями. Інші сири – місяць. Інші – пів-року.

– А сир варити курінцям справа звична! – підохочується до розмови Наталія Григорівна. – Мама все життя на фермі пропрацювала, мала до цього діла особливо вправні руки, її до весіль завжди кликали «варча-ківський» сир зварити. В кипляче молоко кидаєш домашній зціджений сир, помішуєш, помішуєш, поки звариться , як відійде сироватка, зливаєш, додаєш яйця, масло, трішечки соди, можна насіння кропу чи м’яти. І хай застигає. Я саме такому сиру віддаю перевагу.

Варять такі сири вдома й Лариса Іванівна Шуляк, і Тамара Григорівна Бабак. Он вони ворожать за широчезним, мов акваріумна стіна, вікном на апаратах, що блищать нікелем. Як мовиться, не святі горшки ліплять – майстри!

Майстерність, душа, вправність жіночих рук і в сирах (а випускається в ПСП їх близько десятка найменувань), і в маслі «Домашнє», що у крамницях не залежується. Бо якісне, без будь-яких хімічних складників.  Що повністю відповідає назві «Чесна сироварня». Особливо припав мені до смаку плавлений 300-грамовий сирок, що ніби повернув у студентську молодість.
Майже 200 тонн сиру випустили за рік куренівські майстри. Чудового. Недарма ж черкасці замовляють, уклавши договір на довгострокове постачання.

Саме життя визначило напрям роботи агропідприємства «Авангард», яким віддавна керує Василь Миколайович Булах. І цей шлях єдино правильний, бо дає поступ господарству, а отже, й селу. Ось саме таким підприємствам і потрібно продавати наші ґрунти, бо справжні господарі про рідну землю дбають, як про рідну матір.

Іван ПРОСЯНИК
Фото автора

Інші новини:


Свято спорту

12 вересня в Україні відзначили День фізкультури та спорту.

2020-09-18 12:33