Валерій КУЛІЧ: медична сфера в області розвивається

2019-06-20 13:53

Паралельно з проведенням медичної реформи в нашій державі медичні заклади Чернігова та області за підтримки місцевої влади й органів місцевого самоврядування, керівників об’єднаних територіальних громад оновлюють обладнання, запроваджують передові технології та стандарти обслуговування, залучають до роботи молодих фахівців. Ситуацію в цій сфері аналізує депутат обласної ради, екс-голова Чернігівської ОДА Валерій Куліч.

В обласній лікарні – сучасний ангіограф

– За останні чотири роки в Чернігові та області тривало переоснащення медичних закладів. За той час, коли я був на посаді голови облдержадміністрації, нам удалося реалізувати кілька масштабних проєктів. Зокрема, на базі Чернігівської обласної лікарні було встановлено ангіограф вартістю 22 мільйони гривень. Половину коштів виділило Міністерство охорони здоров’я, половину – обласний бюджет. Завдяки цьому обладнанню можна проводити обстеження судин будь-якого органа чи частини організму: головного мозку, грудної й черевної порожнин, кінцівок, здійснювати оперативні втручання на серці при гострому інфаркті міокарда, коронарографію, стентування артерій, судин тощо. Чернігівські лікарі опанували сучасні технології, коли препарати підводяться безпосередньо в органи з пухлинами, є можливість «концентрованим» ударом впливати на пухлину, при цьому значно зменшивши дозу ліків, а ефект отримати в рази більший. Цей метод застосовується при злоякісних і доброякісних утвореннях різних локалізацій: легені, печінка, нирки, гінекологічні захворювання тощо.

Онкоцентр «озброївся» лінійним прискорювачем

– У травні 2018-го відбулося урочисте відкриття корпусу сучасного радіотерапевтичного обладнання – лінійного прискорювача в колишньому обласному онкологічному диспансері, нині це Обласний онкоцентр. Реалізація проєкту за рекордно короткий термін – близько року – стала можливою завдяки спільним зусиллям обласної державної адміністрації, обласної й міської рад, народних депутатів, РДА та об’єднаних територіальних громад, меценатів, у тому числі закордонних. Вартість проєкту – 103,1 мільйона гривень. Введення в дію лінійного прискорювача не лише дає можливість вивести на новий рівень – рівень світових стандартів – якість надання медичної допомоги онкохворим, а й сприяє скороченню терміну перебування пацієнтів у стаціонарі та тривалості курсу реабілітації в амбулаторних умовах. Нове обладнання веде до зменшення ускладнень і зниження рівня інфекційних уражень після курсу променевої терапії. Я вважаю, це дуже важливо.

Запрацював пілотний проєкт «швидкої»

– Нам удалося повністю реконструювати одне з відділень обласної дитячої лікарні. У липні минулого року ми взяли участь у пілотному проєкті – першими в Україні відкрили сучасну центральну оперативно-диспетчерську службу на станції швидкої медичної допомоги, що значно пришвидшує приїзд бригади на виклик. Проєкт охоплює всю область. Його загальна вартість – понад 10 мільйонів гривень. Фінансування взяли на себе Державний фонд регіонального розвитку та обласний бюджет. Нині центральна оперативно-диспетчерська служба працює цілодобово й забезпечує надання якісної та своєчасної екстреної медичної допомоги. Зокрема, всі машини обладнані GPS-системами, їх рух контролює диспетчер, тому направляє на виклик саме ту машину, яка перебуває ближче. За добу надходить зазвичай 700-800 викликів, а в найгарячіші періоди – близько 1000. Важливо, що кожен працівник служби має середню медичну освіту.

Без сучасного обладнання не було би молодих фахівців

– Варто згадати і про інші проєкти, не такі масштабні. Це й оснащення лапароскопічними стійками основних медичних закладів області. Це дозволяє збільшувати кількість лапароскопічних операцій. Крім того – швидкість відновлення організму пацієнтів зменшується з кількох тижнів до кількох днів, завдається менше шкоди організму. Зроблено чимало. А ще мені дуже приємно відзначити, що і в нашій обласній лікарні, і в обласній дитячій лікарні, і в онкологічному центрі спостерігаємо прихід нових фахівців, які готові та хочуть працювати на цьому обладнанні, реалізовувати нові технологічні підходи. Вважаю, що без сучасного обладнання не було б і цих молодих фахівців. Водночас – можна поставити обладнання, але як воно працюватиме без кадрів? Це процеси взаємопов’язані.

Громади дбають про своїх жителів

– Триває також реформування медичної сфери у громадах. Деякі керівники з перших днів об’єднання потурбувалися про це і створили Центри медико-санітарної допомоги. Як, приміром, іще у 2016 році зробили у Парафіївській ОТГ. Тут функціонує Центр медико-санітарної допомоги, розташований у приміщенні колишньої районної лікарні. Йому підпорядковані дві амбулаторії – у Парафіївці та Іваниці – й чотири ФАПи в інших селах. Амбулаторія у Парафіївці розташована у приміщенні колишньої районної лікарні, від неї перейшла і частина обладнання. Решту придбано за власний рахунок. Тут можна пройти медичне обстеження, фізпроцедури, здати аналізи. Лікарі забезпечені автомобілями та мають можливість виїжджати на виклики. Схожий набір послуг і у Іваницькій амбулаторії. Центр соціальної допомоги у громаді відкрили 2017 року. Його працівники допомагають самотнім жителям літнього віку, а їх у громаді понад 120. Також створені всі умови для цілодобового догляду за літніми людьми. Заклад розрахований на тридцять ліжок, передбачені харчування та медичний догляд. Утримання одного місця в цьому закладі обходиться в сім тисяч гривень на місяць. Людина сплачує 75% своєї пенсії, решту видатків покриває громада. Фельдшерсько-­акушерські пункти на території громади також забезпечені всім необхідним, люди отримують необхідну першу медичну допомогу. Фактично, Парафіївська громада власними силами підготувалася до медичної реформи.

А що в перспективі?

– Коли ж згадати про те, куди ми рухаємося, то на первинній ланці завдяки медичній реформі ми вже бачимо результат. Понад 90% жителів області підписали декларації з дільничними терапевтами, родини отримали своїх сімейних лікарів, уже є прив’язка коштів до певного пацієнта, але лікарні загальної практики ще перебувають у стадії реформування. Також подекуди спостерігаємо недостатню координацію між первинною та вторинною ланками медичної допомоги. Сімейні лікарі інколи не знають, до кого направити пацієнта, який, скажімо, потребує консультації кардіолога чи ендокринолога. А це має відбуватися автоматично. До вузькоспеціалізованого лікаря має також надійти інформація про пацієнта, включно з нещодавніми результатами аналізів, рентгенологічними знімками тощо. Тільки уявіть, наскільки ефективно працюватимуть медичні заклади, якщо система координації між ними буде ефективною.

Максимальна сума фінансування за 2000 пацієнтів для сімейного лікаря становить нині близько 70 тисяч гривень на місяць. Це включно з орендою, комунальними послугами, заробітною платою медсестри тощо. Тож на руки вони отримують тепер близько 10-14 тисяч. Що стосується вторинної ланки, там ситуація наразі не змінилася. Лікарі продовжують нарікати на низькі зарплати. 

Загалом в області визначені 4 медичні округи, які після завершення процесу децентралізації мають територіально збігтися з чотирма майбутніми повітами. І ці 4 округи матимуть 4 потужні медичні центри. Тому всі останні роки визначені медичні установи є також центрами концентрації фінансових зусиль. Ми мали на меті оснастити їх за останнім словом науки й техніки, аби після завершення медичної реформи пацієнти отримували допомогу на найвищому рівні.

Вікторія КУДІНА

Принагідно хочу привітати всіх медиків Чернігівщини з їхнім професійним святом. Бажаю добра, миру, щастя, здоров’я, Божого благословення вам і вашим родинам. Усього найкращого!

Інші новини:


55 років тому на вулиці Чернігова виїхали перші тролейбуси

У квітні 1963-го був підписаний наказ про створення в Чернігові дирекції з будівництва тролейбусної мережі, а трохи більше ніж за рік – 5 листопада 1964-го – в нашому обласному центрі почали здійснювати пасажирські перевезення перші електромашини.

2019-11-15 13:39