Юрій ЩУКЛІН: «Сільгоспвиробники – за зелені семафори співпраці з «Укрзалізницею»

2019-11-07 07:40

Ми вже знайомили читачів з Юрієм Щукліним – засновником, ідейним натхненником багатьох транспортно-логістичних компаній, таких як «Зертек», «Алекс Трейд», «Термінатор», АТП, та невеликих підприємств.

Сфера спеціалізації пана Юрія – сучасні логістичні рішення при організації безперервного транспортування зернових, консолідація авто- і залізничних перевезень, оптимізація та скорочення витрат, філософія ощадливості. Наразі він упритул працює з Ічнянським сільгоспвиробничим кластером, допомагаючи швидко й вигідно транспортувати зерно до портів. Але без проблем, на жаль, не обходиться. Про головну перешкоду на шляху до цивілізованого зернового ринку – в інтерв’ю з Юрієм Щукліним.

–  Ми від душі  вітаємо залізничників з їхнім професійним святом. Адже залізниця – це хребет нашої економіки. Ми раді, що вона у нас є. Проте у два останні осінні місяці до нашої співпраці долучилося  одне «але». Завважу: у нашої «Укрзалізниці» постійно присутні фінансові труднощі, в тому числі з виплатою боргів. Але депутати не дозволяють їй підняти тарифи до справедливих. Звісно, кожен шукає шляхи поповнення своїх бюджетів. На жаль, наразі залізниця, здається, збирається вирішити свої проблеми за рахунок сільгоспвиробників.

Як саме? 90% сільгосппродукції, вирощеної нашими фермерами, іншими аграрними компаніями, холдингами, рухається в порти залізницею. Лише 20-30% виробники продають за форвардними контрактами. Тих, хто бажає, більше. Але залізниця відмовляється гарантувати виконання цих форвардних контрактів. Адже в такому договорі сторони прописують умови поставки й попередню ціну та строки поставки. Форвардний контракт також дає можливість планувати, оскільки він передбачає поставку в якийсь період часу з ціною не нижче ринкової. Аграрій упевнений у цьому й не думає про ціну після збору врожаю. Але виробники обов’язково мають поставити продукцію в зазначений термін.

– Тоді має бути й угода із суб’єктом транспортування, аби через нього не зірвалися контракти.

– Саме так. Тому виробники Чернігівщини, частину з яких я представляю, з десяток господарств із Ічнянської територіальної громади, за моєю рекомендацією звернулися в березні до «Укрзалізниці», її директора Євгена Кравцова, висловивши вимоги, прагнення, ідеї та побажання  керівництву, зокрема, працювати, виходячи з раннього планування, тобто наперед. Це нормальна практика, чернігівські виробники її підтримують та обіцяють надавати «Укрзалізниці» вантажі для перевезення, гарантовано, на весь наступний урожай.  Ми надіслали  щомісячні виплати. І написали: якщо у вас є труднощі з такими перевезеннями, то повідомте наперед, аби ми шукали інші шляхи транспортування. Якщо вам потрібні гроші на придбання тих же локомотивів, також повідомте – ми готові взяти  в цьому участь. Конкретної офіційної відповіді ми до сьогодні не дочекалися. Хоча «Укрзалізниця» стала чітко дотримуватися нашого попереднього планування. Нас вчасно забезпечували вагонами, перевезеннями. Все було чудово. Тому ічнянці уклали форвардні контракти із зернотрейдерами до кінця поточного року з обсягами поставок. Тобто вони взяли на себе зобов’язання до кінця року певну кількість тонн зерна відправити зі станції Ічня. І  перевезення за цими форвардними контрактами «Укрзалізниця» вже почала виконувати.

Але письмового договору досі немає. І відмови також. А в «Укрзалізниці» зараз наспіли певні виплати. Кошти брати нізвідки. До всього, існує певний контингент підприємців-посередників між «Укрзалізницею» та виробниками, котрі давно вже в цьому бізнесі та знають усіх учасників ланки перевезень. Вони вирішують питання із забезпечення краще за інших, хоча не мають ні власного зерна, ні засобів перевезення, ні потужностей для завантаження. І ось саме вони створили підвищений попит на послугу перевезення «Укрзалізниці» на грудень. І цей попит перевищує можливості «Укрзалізниці» більш ніж удвічі.  Конкретно заявок на грудень – 1100 ниток графіка при можливості 450 ниток.

– Але при цьому зерна не стало більше…

– Звісно! Наприклад, виробник має 3,5 тисячі тонн зерна. А на них два, або й три посередники подають заявку «Укрзалізниці». От так і з’являється підвищений попит на перевезення, хоча продукції насправді не збільшується. Але вагонів запрошується стільки, скільки «Укрзалізниця» не має. І виконати заявку, таким чином, не може. «Укрзалізниця» каже, що не знає, скільки вантажів насправді, зайві посередники це чи ні. Вона просто має виконувати заявки. Але це лукавство. Вона добре знає, що посередник не має ні вантажів, ні потужностей.

– Ви маєте рацію: підвищений попит, черги, дефіцит зазвичай народжують бажання отримати прибуток.

– «Укрзалізниця» ж каже: хто більше заплатить, той і отримає перевезення. А куди виробникові подітися? На кону збереження ділової репутації і збут урожаю. Адже контракти з покупцями вже укладено. І ділове ім’я треба зберегти. Тому під загрозою чернігівські виробники, бо у них контракти до кінця грудня. І от до 10 листопада відбувається прийом заявок. І перевага може бути на боці посередника, котрий забере  у сільгоспвиробника можливість перевезення та прибуток, який той би міг витратити на свої потреби або на допомогу ОТГ чи конкретному селу. Але у виробника безвихідь. Хоча у нього на очах безсоромно забирається прибуток. Заради якого він працював увесь рік!

І в цьому «розіграші» у програші будуть ті,  хто вирощує врожай. А отримають прибуток посередники й сама «Укрзалізниця». Бо виробники старатимуться все владнати, незважаючи на підвищену оплату за перевезення. Аби не сталося дефолту за контрактами.

І ці витрати не були на початку передбаченими! Уявіть собі, людина виростила кукурудзу, все прорахувала, уклала угоду на її поставку. А тут цирк з аукціоном. Відтак, якщо людина не продасть кукурудзу, вона не закриє свої кредити, не виконає контракт і муситиме ще й штрафи платити. Тепер зрозуміло, які втрати будуть у виробника? 
Отож сільгосппідприємець, котрий за будь-яку ціну готовий зберегти свою репутацію, залишиться без прибутку.

– І як діяти в такій ситуації?

У нас є пропозиції. Наше рішення не дозволяє нажитися на виробникові. Наприклад, за нашими підрахунками, «Укрзалізниця» отримає на цій ситуації 200 мільйонів гривень. Навіть у масштабах Ічнянського району втрати будуть дуже серйозними. Скажімо, один із виробників втратить приблизно 40 доларів на тонні за умови невиконання форвардного контракту. А зерна у нього 30 тисяч тонн. Це мільйон 200 тисяч доларів, або три нові комбайни. Це податки, зарплата, непогашений кредит. До цієї суми треба додати штрафні санкції від покупця. Тому виробник готовий переплатити за тонну зерна 100 гривень. Це 3 мільйони гривень, котрі будуть втрачені на рівному місці.

Тому діяти треба швидко. Ми розробили план «Укрзалізниця та ринок зерна» – про те, як надійно запустити конкуренцію, не втратити ініціативу і зберегти при цьому гроші сільгоспвиробників. Думаю, до цих пропозицій варто прислухатися.  Якщо коротко – то це чіткий розклад руху зернових поїздів, забезпечення всіх регіонів перевезеннями та врахування річного навантаження на поїзд. Можливість обирати перевізника. Раннє планування та попередній продаж – як спосіб привабити й заохотити ресурс. Максимум свободи малодіяльним станціям. Публікація причин низької пропускної здатності задля залучення партнерів, котрі можуть із цією проблемою впоратися. Загалом, цей план докладний, з картами й таблицями. Ми готові надати його і «Укрзалізниці», й відповідному міністерству та іншим зацікавленим структурам. Так само хочемо нагадати про підписаний меморандум між «Укрзалізницею» та чернігівськими виробниками, в якому  є зобов’язання про партнерську співпрацю, а отже,  недопущення шкоди одне одному.

– Часу на вирішення вашого питання не так уже й багато.

– Сільгоспвиробники Ічнянщини – СГ ТОВ «Інтер», ІІОСП «Хлібороб», ПСП «Фортуна», ТОВ «Форсаж», ПОСП «Ічнянське», ТОВ «Ічнянське», ТОВ «Берегиня», ТОВ «Надія», ТОВ «Крупичпільське» – наперед звернулися до директора «Укрзалізниці»: «Підтримуючи Ваші ініціативи щодо раннього планування, інформуємо про наші плани та потреби у транспортуванні на наступний маркетинговий рік (2019-2020 рр.), просимо їх зафіксувати та врахувати факт зростання обсягів відправлень зі станції Ічня (з 12 маршрутів до 20 на місяць)». Також у нас є звернення безпосередньо до міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова. Ось найважливіше з нього.

«На нараді, 30 жовтня 2019 р. АТ «Укрзалізниця» прийнято рішення про вжиття таких заходів, за яких виробники-клієнти УЗ не те що не отримають послугу, а взагалі позбавляються права на її отримання. Проблема запропонованих змін полягає в тому, що вони не формуються на об’єктивно визначених причинах та даних економічного порівняльного аналізу між доходністю монополіста й нанесенням шкоди економіці цілої громади; в неврегульованості нормативними актами; у створенні непередбачених для виробників та експортерів зернових відмінних умов, при яких укладались експортні контракти; в підвищених корупційних ризиках – відсутні гарантії і запобіжники ситуації, за якої в останній день подання заявок на розробку РРМП з пропозицією ціни, відповідну заявку з різницею 10 коп. не буде подано суб’єктом, який через осіб з офіційним доступом скористається інформацією про запропоновані ціни, що враховуються при ранжуванні та наданні РРМП.

Такі новації підривають процес експорту зернових та економіку Ічнянського регіону (ОТГ) через неможливість виконання та укладення форвардних контрактів; в умовах монопольного становища Залізниці створюють перешкоди в доступі до отримання послуги перевезень, фактично позбавляючи права на її отримання за наявності відповідних укладених договорів з АТ; матимуть наслідком антиконкурентні дії спекулянтів (осіб, які не мають достатніх обсягів вантажу, навантажувальних потужностей, під’їзних колій); в умовах публічності договору виробники-клієнти Залізниці позбавлені можливості внесення змін до запропонованих умов, що призводить до зловживань зі сторони Залізниці під час укладення договорів та нав’язування вигідних лише їй умов.

Виробники зернових Ічнянської ОТГ є власниками навантажувальних потужностей (у т.ч. під’їзних колій) та обсягів зернових для їх відправлення за РРМП. Зазначене має бути враховано при розподілі РРМП. Запропоновані Залізницею умови змушують нас переплачувати за перевезення, а такий механізм призведе до продажу вагонів посереднику, який фактично не має вантажів та в межах ст. Ічня не має навантажувальних потужностей, Залізниця чинить дії, які мають ознаки як дискримінації, так і прямого впливу на нашу конкурентоспроможність.

Одночасно нагадуємо, що стаття 13 закону України «Про захист економічної конкуренції» до порушень у сфері конкуренції відносить суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб’єктів господарювання на ринку без об’єктивно виправданих на те причин; створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб’єктів господарювання».

Цим самим ми голосуємо за чесну і взаємовигідну співпрацю не тільки для партнерів – «Укрзалізниці» та сільгоспвиробників, а й для всієї держави.

Розмовляла Людмила ПАРХОМЕНКО
Фото Анастасії Христенко

Інші новини:


Хліб може коштувати понад 100 грн у разі запуску ринку землі

Сьогодні в Україні активно зростають ціни на продукти та з’являються імпортні овочі. Проте після запуску ринку землі ситуація може ускладнитись і хліб в Україні коштуватиме 130-150 грн. Про це сказав голова асоціації фермерів Волині Руслан Хомич, інформує Kurkul.com.

2020-12-02 11:38