Чого однозначно робити не варто

• Боятися агресії. 
Дитина відчуває цей страх, і для неї це свідчить про те, що дорослий не може впоратися з її станом. А що ж тоді робити дитині, такій маленькій і беззахисній?

• Засуджувати.
Це може зробити ситуацію ще гіршою, лише збільшуючи напругу і тривогу, від яких дитина позбавляється, в тому числі і шляхом агресії.

• Влаштовувати тайм-аути. 
«Час на подумати» буває дуже корисним для дорослого і, як правило, лише в тому випадку, якщо він сам собі влаштував тайм-аут.  Для дитини ж це означає, що дорослий не готовий бути поруч, коли в ньому вирують настільки сильні емоції, і залишає дитину з ними один на один.

• Ігнорувати агресивну поведінку. 
Під цим, як правило, мається на увазі ігнорування агресивної дитини, що має такий самий ефект, як і тайм-аут.

• Карати за агресивну поведінку.
Покарання, як би нам не хотілося, не допомагає дитині ні «подумати над своєю поведінкою», ні відчути провину. Його основна діюча сила – страх поділу, неприйняття, болю (якщо покарання фізичне). Зовні це може вирішити проблему агресії, але ніяк не допоможе дитині впоратися з тим, що у неї при цьому на душі.

• Пригнічувати й заміщати агресивну поведінку бажаною.
Забороняючи дитині проявляти агресивні емоції («не гнівайся!») або заміщаючи їх тими, що схвалюються в суспільстві («радіти треба!»), ми віддаляємо дитину від контакту з власними почуттями. Тому що всі діти постають перед нами не просто так, вони – наші вірні помічники в контакті з навколишнім світом, що повідомляють нам, чи все гаразд, чи, можливо, щось треба змінити.

Як поводитися батькам з агресивною дитиною

• Для початку необхідно з’ясувати причину агресивної поведінки дитини, потім спробуйте встановити однакові правила й вимоги як для малюка, так і для себе. 

• Намагайтеся частіше говорити дитині про те, що ви її любите, прийміть свою дитину з усіма її недоліками. 

• Обговорюйте з дитиною всі її емоції і почуття. Розкажіть малюкові, що злитися – це нормально. Розкажіть, як можна висловити свій гнів, але не завдавати шкоди іншим.

• Коли дитина розгнівана, постарайтеся перенаправити її агресію в інше русло.

Методи зниження агресії у дітей

• займіться арт-терапією – запропонуйте дитині намалювати, що її турбує, а потім запитайте: «Що ти хочеш робити з цим малюнком? Хочеш його порвати? Кого саме ти намалював?». Якщо дитина вирішить знищити малюнок, дайте їй це зробити. Коли ж захоче залишити, можна вигадати казку з доброю кінцівкою (див. пункт 2);

• займіться казкотерапією. Читаючи дитині спеціальні психологічні казки, ви допомагаєте їй упоратися з агресією. Допомагаючи казковим героям, вирішуючи їхні проблеми, дитина підсвідомо впоруватиметься зі своїми проблемами;

• займіть малюка цікавими захопленнями (наприклад, ліплення з пластиліну, глини, просто малювання, танці, активні заняття спортом);

• частіше залучайте дитину до своїх справ, нехай вона відчує свою значимість. Батьки дуже часто самі відвертають дітей від самостійності, давайте їм робити щось самостійно. Головне – без критики! 

Я вірю, що кожна дитина потребує просто любові. Коли вона у неї є, то у дитини немає потреби в агресії. 

Практичний психолог
Єременко Кристина Олександрівна
Tel: (093) 309-33-43
Instagram: kristennn100
E-mail: sarzhankris@icloud.com; kristinasarjan@rambler.ru