Козацьке свято в Корюківці

2019-10-18 08:38

Три свята, об’єднані між собою вірою, силою та мужністю: День захисника України, День українського козацтва й Покрову Пресвятої Богородиці відзначили в Корюківці 13 жовтня. Зранку біля пам’ятного знака «Воїнам-учасникам АТО – борцям за незалежність України» зібралися громада міста й гості, щоб віддати шану пам’яті загиблих на сході України та спільно помолитися за живих захисників Батьківщини.

Після молитовного вшанування воїнів-захисників святкування перемістилося на майданчик за гімназією.  А там на орловських рисаках гарцювали козаки. Таке чудове свято відбулося за підтримки Корюківської міської ради, зокрема голови Корюківської ОТГ Ратана Ахмедова.

Багато хто питав, звідки ці козаки й козачки в нашому містечку. Приїхали вони з Ічнянщини, із Соколиного хутора. Отаман цього хутора – Микола Череп, краєзнавець, засновник музеїв. Ось що він розповів про цей осередок зеленого туризму, козацьких традицій та збереження української етнографії і культури.

– Кінний театр, який вам так сподобався, – це лише частина Соколиного хутора, який сьогодні є найбільшим туристичним агропоселенням на Чернігівщині. Тут є конюшня, вже знайомий корюківчанам кінний театр, три музеї – історико-етнографічний, визвольних змагань та «Машина часу». А ще – картинна галерея імені Тараса Шевченка й шість садиб, де живуть закордонні і наші туристи. Хутір розташований на колишніх землях Івана Мазепи. Він стоїть на річці Смош. 

Сьогоднішній склад кінного шоу – це на вісімдесят відсотків наша родина. Нині в Корюківці виступав мій онук, найменший Микола Череп, у ролі лучника. Я – з «холодною» зброєю. Невістка й син, Богдана і Дмитро Черепи, – молоде подружжя. Саме вони керують кінним театром. 

– Важко працювати з кіньми?

– Тяжкий труд... Коней треба навчати бігати, галопувати, лягати, сідати. Усього, як то було чотириста років тому в козацькому війську. Цим  якраз і займається молода родина Дмитра Черепа. Загалом, це наша з сином обопільна ідея. Дмитро ще в десятому класі марив кінним театром. Йому хотілося поїхати на Запорозьку Січ... І от коли Дмитро вступив до інституту, він конкретно почав рухатися до своєї мрії. На другому курсі син зайнявся азами кінного шоу. Розпочав вивчати техніку. Їздив уроки брати. Виступав. Після цього ми прийняли рішення – побудувати конюшню. Коні у нас породисті. Нині – орловські рисаки. Дмитро відслідковує лінії родоводу, чемпіонів Європи та України. 

— А ідея монетного двору як виникла?

— Монетний двір – це музейна справа. Наразі ми куємо сімдесят видів туристичних монет, починаючи з часів Київської Русі до сьогодення. На виставці є в оригіналах гроші монголо-татарського періоду, Візантії, Римської імперії, Чернігівського князівства.

– Які плани на майбутнє?

– Збереження й відродження традицій української культури. Дуже багато працюємо над музейною справою. Мінімум іще буде три нові музеї. Один із них –  родини Черепів. У нашій родині є лінії кавказьких і запорозьких козаків. Планів – як у Наполеона (сміється). Дуже хочеться відтворювати й відроджувати тему козацької доби, починаючи з XV століття і до її завершення. Маю на увазі період Калнишевського, останнього кошового Запорозької Січі.

– Для вас козацтво багато важить....

– Козацтво завжди було прогресивним – іще за часів і Хмельницького, і Виговського, і Мазепи. У нас дуже великі білі плями нашої історії між Руссю й козацтвом. Воно ж на порожньому місці не виникло. Козаки вміли тримати в руках зброю, а це в поколіннях передається. За гроші найманцями в різних точках світу успішно воювали. Хоча козацтво, в першу чергу, – це освіта. І у другу чергу – державотворчий процес. Висловлю власну думку: не було би козацтва – не було б України як держави.

Візьмімо Пилипа Орлика і його Конституцію. За козацтва й гілка судочинства була на досить високому рівні. У той час козак мусив знати дванадцять чи п’ятнадцять статей напам’ять. І розказати, й довести свою правоту. Про Мазепу й говорити нічого – талановитим і дуже освіченим був. Хоча людиною – непростою. Вважаю, що за часів цього гетьмана Україна стала державою. Недарма кажуть, що від Богдана до Івана не було гетьмана. Хоч усі гетьмани доклалися до розбудови держави. Найбільше ж – Хмельницький і Мазепа. Перший структурував армію, а другий відкрив для інших держав Україну. Даніель Дефо писав про Мазепу, що Іван Степанович, не маючи королівської крові, перевершував королів. 

* * *
Також цього дня керівники міста і району вітали всіх, хто робить вагомий внесок у справу захисту рідної землі. Міський голова Ратан Ахмедов, голова районної ради Віктор Чернуха та голова райдержадміністрації Олексій Мірошниченко дякували учасникам бойових дій та волонтерам за мужність і патріотизм, зичили міцного здоров’я, миру та вручили військовослужбовцям почесні відзнаки.

Почесними грамотами Корюківської міської ради й медалями «За оборону рідної держави» нагороджені учасники бойових дій на сході України Сергій Животков, Максим Коваль та Антон Никифоренко. Почесні грамоти райдержадміністрації отримали Володимир Примаченко, Сергій Сахута і Сергій Туз. Почесною грамотою районної ради нагородили Миколу Чернуху.

Приєднався до привітань і військовий комісар районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Сергій Морозов, який також вручив відзнаки учасникам бойових дій.

Святкування продовжилися концертом за участі колективів художньої самодіяльності.

Спортивно відзначили свята 24 учасники п’ятикілометрового патріотичного забігу на Кубок Героя, ініціатором якого стала Корюківська молодіжна рада. За результатами забігу серед дівчат 1, 2 і 3 місця розділили між собою Анастасія Туз, Софія Мірошніченко та Валерія Каліна. Серед чоловіків перше місце виборов Євген Сотник, друге – Андрій Сахута, третім став Олександр Кириченко.

А традиційний турнір «Богатирська сила» цього разу зібрав 4 команди: рятувальників, поліції, козаків та воїнів АТО. Відбулися змагання з розпилювання колоди, розбирання і збирання автомата, армреслінгу, стрільби та гирьового спорту. У результаті запеклої боротьби перемогу здобули рятувальники, друге місце посіла команда поліції, а бронзовим призером стала команда козаків.

Завершився святковий день дискотекою під запальні пісні у виконанні місцевих артистів.

Віктор ТАТАРИН, загальний відділ виконавчого апарату Корюківської міської ради
Фото Віктора Татарина

Інші новини:


Герої не вмирають

У вівторок, 11 лютого, відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на фасаді Чернігівської спеціалізованої загальноосвітньої школи №2 І-ІІІ ступенів із поглибленим вивченням іноземних мов у пам’ять про Юрія Степанця — випускника цієї школи, сержанта Збройних сил України, померлого в наслідок служби в зоні АТО.

2020-02-17 08:50