Підприємці вимагають від президента накласти вето на закони про касові апарати та «кешбек»

2019-10-10 10:13

Позаминулого понеділка, 30 вересня, біля Офісу президента на Банківській збиралися представники малого та середнього бізнесу – кілька сотень підприємців із різних регіонів України. Представників від Чернігівщини, яких очолила Світлана Жимолостнова, голова профспілки підприємців «Єдність», було багато.

Вони активно та сміливо висловлювали свої думки й давали інтерв’ю мас-медіа. Що спричинило цю масову акцію? 20 вересня Верховна Рада схвалила у другому читанні законопроєкт №1053-1 про внесення змін до закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг. Мета й завдання законопроєкту №1053-1 – запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО), які можуть використовуватися поряд або на заміну класичним РРО залежно від потреб та фінансових можливостей суб’єкта господарювання. Також парламент ухвалив закон №1073 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг».

Саме вони й викликали бурхливе та публічне обговорення підприємцями невідповідності цих законів реаліям економічного життя в країні.

Акція називалася «Кава з президентом». Аби розмова відбулася, біля Офісу поставили столик із двома стільчиками, термос із кавою та дві чашки. А віддалік – символічну труну з написом «Малий бізнес».

Загалом, автори законів стверджують, що вони спростять податкову систему й виведуть бізнес із тіні. Підприємці не погоджуються і називають прийняті документи крахом для малого підприємництва. Адже доведеться купувати касові апарати та їх обслуговувати, стежити за чеками і наймати бухгалтерів. Це не просто дорого. Є безліч нюансів, котрі неподоланні для багатьох, як Еверест.

Як пояснили представники малого бізнесу, ухвалення зазначених законів знищить їхній невеликий бізнес. Зокрема, за словами підприємців, ці закони передбачають запровадження касових апаратів навіть у маленьких крамницях, а всі чеки треба буде направляти до податкової і платити з кожного чека податок, а якщо сума за рік буде вищою за 300 тисяч гривень, то треба буде вже платити податки як великий бізнес. Наразі у малого бізнесу фіксований податок.

«Бізнес не проти касового апарата, мікропідприємець просто не в змозі його вести, цей облік. Тому що він повинен займатися вирощуванням своєї бізнес-ідеї, а він відволікатиметься на роздруковування чеків, на подолання різної звітності, це нівелює сам принцип спрощеної системи», – заявив голова української громадської організації «Союз захисту підприємництва» Сергій Доротич.

Підприємці штурмувати Офіс не збиралися. Просто хотіли висловити свою думку президентові. До протестувальників прийшов народний депутат Микола Тищенко. Але його абстрактні пропозиції не вгамували народ. 

З петицією до президента представників малого підприємництва до Офісу не впустили. Натомість вийшов голова Державної податкової служби Сергій Верланов. На його пояснення підприємці мали свою відповідь. І також резонну. Тому залишилися при своїй думці: тільки вето на податкові новації.

Упродовж акції мітингувальники скандували «Вето!», «Президента – на каву!» Виступали перед мікрофоном  підприємці з Одеси й Черкащини, Чернігова, Сум, Миколаєва та розповідали про те, який тернистий шлях пройшли зі своїм бізнесом, як його розвивали, створювали  робочі місця. А тепер можуть усе втратити.

Кава, на яку кликали президента, охолола. Президент її скуштувати не вийшов. Але в Офісі звернення таки зареєстрували. А глава держави передав: нехай підприємці створять тимчасову раду, куди ввійдуть підприємці з усіх регіонів України. І тоді можна буде вести конструктивний діалог з приводу ветування вищезазначених законів. 

Треба сказати, що фахівці говорять про них як про «податкову бомбу уповільненої дії», що може уразити й малий бізнес, і важку промисловість. А ще – споживачів. А підприємці вимагають від уряду перш за все прийняття законів, які стимулюватимуть боротьбу з офшорами, а не тих, які спрямовані на знищення малого й середнього бізнесу.

Ось, наприклад, як коментує ситуацію із законами політолог Олександр Радчук (інформпортал «Слово і діло»): «Автори документів розраховують, що новації дозволять запровадити кращий облік доходів підприємців. А це, своєю чергою, дозволить значно швидше вивести «з тіні» підприємців, які користуються перевагами спрощеного оподаткування і зловживають ними. До того ж до моніторингу за діяльністю таких підприємців залучать громадян. Вони зможуть фіксувати порушення й отримувати відшкодування. Так званий «кешбек» дозволить покупцеві скаржитися, якщо ФОП не видала фіскального чека, до органів, що контролюють.

У цій історії є дві суттєві пастки для підприємців. По-перше, їм доведеться або погодитися на застосування касових апаратів, або офіційно припинити свою діяльність. При цьому зростуть витрати на адміністрування – бухгалтера та юриста. Тож доходи бізнесменів або впадуть, або навпаки – підвищаться ціни для споживачів. По-друге, влада підготувала штрафи для підприємців, які порушують нові правила. Є ризик того, що штрафи доведеться сплачувати навіть тоді, коли система зв’язку касових апаратів із центральною базою даних може не спрацювати через слабкий сигнал оператора чи недостатнє покриття мережею Інтернет.

Підприємці наголошують на тому, що, беручись за впровадження нових методів контролю за малим і середнім бізнесом, держава не подбала про інші сфери, в яких новою владою було обіцяно навести лад. Насамперед це податок на виведений капітал. Крім того йдеться про посилення контролю за так званим «сірим» імпортом та контрабандою. Більшість ФОПів нарікає, що почати боротьбу із «тінню» варто було б із посиленням контролю за роботою митників.

По-друге, перш ніж запроваджувати «кешбек», варто було би відновити якісну роботу з ринкового нагляду. Адже наявність чи відсутність чека ще не означає підтвердження якості товару. До того ж чеки підприємці видають і зараз, проте сама система фіксації порушень та сплати штрафів за неякісну продукцію так і не функціонує.

Тож цілком імовірно, що багато підприємців як працювали недобросовісно, так і продовжать займатися своєю діяльністю «в тіні». Інші – або припинять діяльність, або витрати на обладнання та адміністрування частково перекладуть на плечі споживачів».

А тепер – слово нашим підприємцям.

Наталія Дерев’янко, підприємниця другої групи (обіг – до мільйона, максимальна кількість найманих працівників – 10 осіб):

– У нас спільний сімейний бізнес із чоловіком у Чернігові, я маю трьох найманих працівників, магазин і невеличке підприємство з виробництва автомобільних чохлів. Ми приїхали сюди, аби президент нас почув. Перед ним стоять підприємці, які не поїхали за кордон, справно платять податки, що складаються не тільки з єдиного соціального внеску. Ми сплачуємо оренду, заробітну плату. І розуміємо, що із введенням РРО у нас будуть великі проблеми. Бо сьогодні неупорядкована система первинних документів. І ми фактично працювати не зможемо. Нині дуже низький рівень обігу, інфляція сягнула до 500%, але ніхто з цим нічого не робить. Ми, хто голосував за нинішнього президента, прийшли сюди, аби він наклав вето на неприйнятні для нас закони. Ми не боїмося касових апаратів. Але треба робити так, як у Європі. Спочатку створюється моніторингова група, ці люди виїжджають на робочі місця, місяць усе вивчають, бачать, які прибутки у підприємця. Якби наші служби побачили, як ми працю-ємо, про ті закони навіть питання би не виникло. Я сьогодні особисто веду свою бухгалтерію. А тепер маю взяти на роботу бухгалтера, це додаткове фінансове навантаження, як і обслуговування касового апарата. І чому починають з нас, а не з власників первинних документів, великого бізнесу?

Марина Паянок, представниця Спілки підприємців у Прилуках:

– Щороку малий бізнес починають штурмувати. Ми вже вчетверте цього місяця вийшли на мітинг, аби президент нас почув. У мене теж свій бізнес, який я будувала протягом 25 років. Починала з ринків, потім відкрила свої маленькі магазинчики. Сплачую справно податки, плачу зарплату людям. А коли говорять, що підприємці не хочуть платити, то все це – маніпуляція. Нас хочуть посадити на загальну систему оподаткування (це 20% від обороту), а вона нас знищить. Тому питання не в касовому апараті. У мене просто не вистачить коштів сплатити всі витрати. Тому мої працівники виїдуть по безвізу на якісь роботи за кордон. Мій бізнес закриється, гроші на податки зникнуть теж. І кому від того стане краще?

Людмила Дубинська, підприємниця з Городні: 

– Ми з чоловіком приїхали сюди для того, аби все було цивілізовано, а закони підтримували малий бізнес. Ми пенсіонери, прожити на пенсію нереально, тому й відкрили маленький магазинчик подарунків. Усе у нас «по-білому», сертифіковано, бо це фабрична сувенірна продукція. Але касовий апарат ми не потягнемо, також і бухгалтера. Складно в Городні буде  працювати й за програмою на смартфоні.

Наталія Кохан, власниця магазинів «4 сезони» в Чернігові:

– У нас із чоловіком сімейний бізнес. Підприємцями ми стали понад 20 років тому. Після вишу прийшли на роботу за розподілом, а нам сказали, що молоді спеціалісти не потрібні. Був час перебудови, і куди подітися режисеру та диригентові? Та й де була сама культура в ті часи? Тому й вирішили зайнятися торгівлею, були «човниками», їздили закуповувати товар до Москви. А потім крок за  кроком створили свій малий, але дуже потрібний бізнес, маємо взуттєві магазинчики з хорошим і не дуже дорогим товаром, котрий люблять покупці. Найманим працівникам платимо «білу» зарплату, сплачуємо всі податки, оренду. До речі, є у нас фішка – працевлаштовуємо насамперед жінок, котрі самі виховують дітей.

Вважаю, що починати наводити лад треба не з малого бізнесу, а з  контрабанди товарів, яка заходить на митницю. Ми купуємо товар на одеських ринках. І половина його – нелегальна. Тож де взяти накладні? Адже всі працюють без них… Треба боротися з проблемою в зародку, а ми – кінцева ланка. У нас виходу немає, бо залишимося без товару взагалі та з порожніми прилавками. Отож головна біда – корупція. А не ми. І чому крайній завжди – малий підприємець? Касові апарати тому й не вихід. Бо все це передчасно. А скоро працювати в магазинах буде нікому, бо люди шукають роботу за кордоном. Така акція від того, що наболіло за роки.

Опісля мітингу чернігівські підприємці розмовляли з народним депутатом Сергієм Гривком від партії «Слуга народу», котрий опікується Чернігівщиною. І він пообіцяв чернігівцям свою допомогу.

Минулого понеділка акція повторилася вже в Чернігові. Підприємці були одностайні – закони мають бути заветованими. Про це говорили, зокрема,  й Світлана Жимолостнова, й Ірина Березинець, голова ГО «Сяйво Чернігівщини» та директорка ТОВ «Аксіос Сівер», ФОП. Пані Ірина також зазначила, що підприємці не  відступатимуть. Мітингувальники написали відповідне звернення, котре віднесли до облдержадміністрації, та відправили президентові України.

Такі акції знову відбулися майже в усіх областях України. Наступна – 15 жовтня. І так – до перемоги, кажуть її учасники. Адже мікробізнес, як його тепер називають, має жити і працювати у своїй державі, годувати свої сім’ї, створювати робочі місця й чесно сплачувати податки.

Що ж, сподіваємося, президент почує мікропідприємців. І вже незабаром буде зроблено перші кроки в обіцяному діалозі.

Підготувала Людмила ПАРХОМЕНКО
Фото авторки та Олександра КРАСНОГОРА, який також підтримав підприємців своєю присутністю на акції в Чернігові та сказав, що Асоціація правників Чернігівщини, яку він очолює, – на боці малого бізнесу.

Інші новини:


Таємний гість ресторан «Сенатор»

Наш гість продовжує відвідувати заклади харчування. Ми говоримо саме про обслуговування, меню, тонкощі роботи. Але на просторах Інтернету ви можете дізнатися про все це самостійно.

2019-10-20 16:45