Особливості акредитації освітніх програм закладів вищої освіти

2019-10-10 08:29

Для України дуже важливо розбудовувати свою систему забезпечення якості вищої освіти. Й одним із основних кроків у цьому напрямі є абсолютно новий підхід до акредитації освітніх програм вишів. 

З огляду на те, що нова процедура акредитації викликає багато запитань з боку університетської спільноти, 27 вересня на базі Чернігівського національного технологічного університету відбувся «круглий стіл» за ініціативи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), в якому взяли участь ректори, проректори й відповідальні за систему якості закладів освіти Чернігова та області. Засідання провела заступник голови НАЗЯВО Наталія Стукало у співпраці з керівником відділу правового забезпечення секретаріату Олександром Хименком. Під час заходу було презентовано та обговорено Положення про акредитацію освітніх програм – затверджене МОН і офіційно оприлюднене 27.08.2019.

На початку зустрічі Наталія Вадимівна розповіла про специфіку роботи Національного агентства. НАЗЯВО було створено відповідно до закону 2014 року. Це незалежна установа, партнер МОН. Головні функції агентства ‒ акредитації та забезпечення академічної доброчесності. Воно спеціалізується на чотирьох типах акредитації: освітніх програм, спеціалізованих учених рад, інституційній та незалежних агентств забезпечення якості.

У ході обговорення стало відомо, що акредитація є добровільною і проводиться з ініціативи закладу вищої освіти. Вона розроблялася за європейськими критеріями та стандартами. Всі 10 критеріїв, що прописані в положенні, відповідають ESG-2015, адаптовані до наших реалій та умов. Вони також є універсальними, не пристосованими до певного профілю. Але кожна освітня програма показуватиме в межах цих критеріїв свою унікальність. Оцінювання освітньої програми та освітньої діяльності здійснюватиметься за кожним критерієм згідно зі шкалою оцінювання, яка охоплює чотири рівні відповідності.

Акредитація освітніх програм не є обов’язковою, це нова філософія, що має абсолютну незалежність експертів. Згідно з Положенням, така процедура відбувається на платній основі, що й спричинило обурення керівників закладів вищої освіти. Зроблено це з метою забезпечення незалежності експертів. Тобто 90% від суми, яку платить навчальний заклад за акредитацію освітньої програми, підуть на виплату експертам заробітної платні й коштів на відрядження. Окрім оплат послуг експертів положення передбачає також оплату послуг працівника галузевої експертної ради, який готує проєкт висновку до Національного агентства, куди входять також видатки на організацію й виготовлення сертифікату.

Олександр Анатолійович акцентував увагу на правовому боці закладів вищої освіти, детально зупинився на правах та обов’язках експертів та учасників освітнього процесу.

Як зазначила Наталія Стукало, «Процедура акредитації максимально відкрита і прозора. Ми пропонуємо співпрацю з університетами на основі довіри та взаєморозуміння. Відійшли повністю від паперового спілкування, документи заповнюються онлайн. Важливо: експерти в цій акредитації – не ревізори чи контролюючі органи, а дорадчо-консультативна експертиза. З одного боку, експерти підтверджують те, що написано у звітах самооцінювання, а з іншого ‒ ми всіх ректорів і проректорів просимо бути вимогливими до експертів, бо вони отримують досить вагомі кошти і створюють свій звіт. НАЗЯВО створено 29 галузевих експертних рад, до яких входять стейкхолдери (роботодавці, студенти, викладачі, місцева влада тощо). Галузеві ради у свою чергу переводитимуть в оцінку експертні висновки й рекомендуватимуть Національному агентству, затвердити чи ні».

«Експертна група складається з тьрох осіб: 1-2 експерти від закладів вищої освіти, може бути представник від роботодавців та обов’язково – студент, який перевіряє все, що стосується студентства: умови проживання, доступ до інформації, вибірковість дисциплін, якість наданих освітніх послуг», ‒ пояснив керівник відділу правового забезпечення секретаріату.

Позитивним моментом акредитації є відмова від проведення ККР, зрізів знань і купи довідок. Натомість практикується якісне дослідження у формі інтерв’ю: експерти обиратимуть фокус-групу студентів, і в ході співбесіди буде з’ясовано організацію процедур та відповідність їх критеріям. «Тобто ми вивчатимемо й оцінюватимемо здатність закладів вищої освіти організувати якісний освітній процес, спираючись на принципи власної університетської автономії», – повідомила пані Наталія.

Критерії акредитації досить широкі. В їх межах ЗВО можуть надавати будь-які аргументи на свою користь, зокрема документального характеру. Головне, щоби заклади реагували на зауваження та вели діалог з експертами Нацагентства. Важливим є прагнення до вдосконалення з усуненням недоліків і наявність позитивних зрушень у момент перевірки.
На сайті Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти в розділі «Акредитація» у вільному доступі можна ознайомитися з процесом, схемою акредитації освітніх програм і необхідними документами, рекомендаціями та інструкціями.

Аня ІЛЛЕНКО
Фото авторки

Інші новини:


Таємний гість ресторан «Сенатор»

Наш гість продовжує відвідувати заклади харчування. Ми говоримо саме про обслуговування, меню, тонкощі роботи. Але на просторах Інтернету ви можете дізнатися про все це самостійно.

2019-10-20 16:45