День міста у стилі бароко відбувся в Козельці

2019-10-02 11:37

Бароковий фестиваль «Час нових історій» – спільний проєкт Козелецької селищної ради та громадських організацій «Київ Тампере» і «Простір вільної освіти». Він здобув перемогу на конкурсі «Малі міста – великі враження» й отримав часткове фінансування від Міністерства культури України. Представники оргкомітету вирішили поєднати «Час нових історій» із Днем міста. Що з цього вийшло – бачили та чули чернігівські журналісти під час престуру.

Історія перша, театральна

– Нас дуже зацікавив цей формат, – розповідає начальниця відділу зв’язків з громадськістю, ЗМІ та громадськими об’єднаннями Козелецької селищної ради Ірина Санченко. – Напевно, ви помітили, що більшість фестивалів націлено на етно, народні традиції, а для нас це було нове. Все ж таки багата історична спадщина, яку маємо на нашій території, перекликається із запропонованою тематикою – бароко. Ми розуміємо, що це не зовсім те, що звикли бачити жителі селища, але хочемо запропонувати їм щось нове. І зацікавити гостей. 

За словами Ірини Санченко, стартував цей проєкт іще 26 вересня з барокової вистави «Трактирниця» за однойменним твором Карло Гольдоні, що написана в той самий час, коли почав будуватися собор у Козельці. Цю постановку мешканцям громади показали актори Чернігівського молодіжного театру. Будинок культури не зміг умістити всіх охочих. Глядачі були у захваті! Тому адміністрація селищної ради планує подальшу співпрацю з Молодіжним театром.

Історія друга, мистецька

28 вересня у стінах Музею ткацтва в Козельці відкрилася виставка робіт місцевих художників. А в міському парку стартували одразу два заходи: барокові пленери для юних художників та їхніх батьків, а також Happening (щось на зразок презентації) від учнів і викладачів музичної школи.

Діти й педагоги розповідали всім зацікавленим про свої музичні інструменти й давали можливість щось заграти, а також потішили своїми талантами. В цей час юні художники під керівництвом професійних митців пробували свої сили в живописі.
Забігаючи наперед, зазначимо, що фінальним акордом фестивалю став оригінальний арт-перформанс гостей зі столиці «Час будувати – час ламати». Біля головної сцени вони звели умовну стіну з пінопласту, яку експресивно зафарбували бризками фарби, а потім зруйнували вщент. Це видовище викликало багато емоцій у глядачів та спонукало кожного до власної інтерпретації побаченого.

Історія третя, героїчна

Спілкування з художником Сергієм Захаровим – автором карикатурних зображень лідерів так званої «Новоросії», які він розмістив на окупованих вулицях Донецька і за які ледь не заплатив життям, було хвилюючим.

На сходах парку в Козельці митець презентував свою графічну новелу-репортаж «Діра», де розповідає про ситуацію в Донецьку очима самовидця. Про ті страшні реалії, які не можна зняти ні на фото, ні на камеру.

Сергій Захаров розповів, що пробув у полоні півтора місяця. В перший же день йому зламали ребра й інсценували розстріл. Згодом художника відпустили. Коли він повернуся, щоби забрати паспорт, знову опинився в підвалі.

– Я малював стрит-арт і переконався, що мистецтво має потужну силу, – поділився Сергій Захаров. – Ми можемо малювати будь-що, і навіть коли це комусь не сподобається, не очікуватимемо репресій. Але я насправді не передбачав такої реакції. Усвідомлював: якщо заскочать на місці події, це матиме наслідки. Але не очікував, що вистежуватимуть. Цим займалися саме російські спецслужби. І це відбувалося в той час, коли в місті тривали бойові дії. Мені допомагала лише одна людина, яка знімала цей процес і потім викладала відео в Інтернет. Адже висіли ці роботи недовго, їх зняли буквально за півгодини. Так, мені було страшно, руки тряслися, але я хотів показати, що в місті ще залишися люди з проукраїнською позицією.

Графічну новелу «Діра» видало Міністерство інформаційної політики в перекладі вісьмома мовами. Тож ті, хто бажає, можуть замовити видання саме там.

Історії четверта і п’ята, про сувеніри та смачні враження

По обіді основною локацією фестивалю стала центральна площа. Навпроти селищної ради розмістилася велика сучасна сцена. Перед сценою встановили зручні лави та крісла із сіна, щоби поціновувачам музики було комфортно.

На шляху до сцени увагу відвідувачів привертали вироби майстрів. Можна було не лише придбати різноманітні сувеніри, але й опанувати ази деяких ремесел. Щоправда, місцевих сувенірів на цих розкладках ми не побачили. Якщо хочете придбати щось на згадку – магніти, буклети, туристичні марки, варто завітати до Музею ткацтва.

Навпроти сцени розмістилися також намети з їжею. Переважно це були традиційні шашлики й овочі-гриль. Однак хотілося скуштувати місцевих страв. У пошуках оригінальних смаколиків чернігівські журналісти завітали до місцевої кав’ярні, де виготовляють смачне морозиво та пригощають гарячим шоколадом. Отримали ще й гастрономічні враження!

Історія шоста, музична

Концертну програму розпочала капела бандуристів Київського інституту музики імені Р. М. Глієра. Дует у складі Тетяни Лободи та Олени Кореняк ознайомив козельчан і гостей селища зі «старосвітською музикою». Трохи незвично було чути канти, думи чи псалми з великої сцени, але сама енергетика Козельця цьому сприяє! Ще однією родзинкою фестивалю став виступ Мирослави Которович, стипендіатки «Моцарт-академії», титулованої скрипальки, шанованої в багатьох країнах світу, та її гурту – камерного ансамблю «АртеХатта».

Далі чарувала своїм співом солістка Національної оперети України Галина Грегорчак-Одринська. А закривав концертну програму український Паганіні Кирило Стеценко. Музика Баха в сучасній обробці справила неабияке враження на всіх присутніх і засвідчила, що класика безсмертна й актуальна в будь-які часи.

Історія сьома, перспективно-туристична

– Сподіваємося, цей фестиваль стане традиційним для Козельця, – підсумовує селищна голова Олена Дмитренко. – Наша громада дуже активна, колектив молодий, зацікавлений у всьому новому, тому перемога в конкурсі «Малі міста – великі враження» стала для нас важливим кроком. Від Козельця мають бути великі враження, тому що енергетика містечка залежить не від його площі чи кількості населення, а від людей, які тут живуть. Містечко славне, з величезною історією, і я маю надію, що ми розвиватимемося й надалі.

За словами Олени Борисівни, у громаді формується відповідна інфраструктура для прийому гостей. Є готелі, кафе та ресторани. Є декілька екскурсоводів, готових приймати групи. Починає розвиватися зелений туризм, з’являються фермери, готові запрошувати на дегустації. Напевно, бароковий фестиваль сприятиме й розвитку подієвого туризму. Наразі найпоширенішим, за словами селищної голови, є духовний (паломницький) туризм.

Вікторія Кудіна
Фото авторки

Інші новини:


Таємний гість ресторан «Сенатор»

Наш гість продовжує відвідувати заклади харчування. Ми говоримо саме про обслуговування, меню, тонкощі роботи. Але на просторах Інтернету ви можете дізнатися про все це самостійно.

2019-10-20 16:45