Фотовиставка "Дах", яка допомагає знову мати справжній затишний дах над головою

2022-07-08 08:42

«Дах» - благодійний фотопроєкт для підтримки людей літнього віку, які втратили житло у Чернігові під час бомбардувань у лютому-березні 2022 року.  У найважчий період для міста талановиті місцеві фотографи знімали трагічні події, сім'ї у сховищах та стареньких, які не мали їжі, а деякі,  на жаль, втратили житло…

"Так ми вирішили привернути увагу до найбільш  незахищених верств населення та допомагати саме людям літнього віку, адже біль,  який вони відчувають, неможливо передати словами, -  говорить відома в Чернігові бізнес-леді та громадська діячка Анна Гальперіна, котра опікується благодійним фондом "Дах" та наразі й фотопроєктом із такою ж назвою. - Тобто перша частина проєкту -  це виставка онлайн. Це благодійний фонд "Дах", який ми започаткували в Чернігові та зараз допомагаємо  сім'ям постраждалих,  виходячи з потреб кожної родини.

Друга частина проєкту -  це виставки за кордоном, зокрема в Італії. Хочу, щоби весь світ побачив ті жахи, які пережило моє рідне місто. А допомогу отримали ті, хто найбільше постраждав - це старенькі люди, їм буде найважче впоратись зі своїми проблемами й морально, й матеріально. Тому наш проєкт, у першу чергу, - залучення  фінансової  допомоги стареньким людям.

 Фотопроєкт - це рефлексійні матеріали, які є продовженням боротьби на мистецькому фронті проти війни росії в Україні.  Благодійна фотовиставка "Дах"  має на меті продемонструвати суспільству почуття українців та вийти на нагальні потреби людей літнього віку, які втратили дах над головою і майно в Чернігові. На жаль, сьогодні проблеми пенсіонерів, які залишились без житла, надзвичайно гострі. Тому мета виставки - створити ширший простір для міркувань та збір коштів для надання фінансової допомоги героям проєкту.

Виставка має дві символічні частини: «хроніки подій» - зйомки перших днів війни й людей, які ховалися у сховищах під час бомбардувань і були свідками шокуючих подій,  та  22 відверті історії літніх людей, які розповідають свою особисту трагедію і показують масштаби руйнувань їхніх будинків та життів.

За даними адміністрації Чернігова, на заміну знищено або постраждалого житла у місті треба пів мільярда євро, знищено понад 10 тисяч будинків, серед яких 35% - саме людей пенсійного віку. Такі страшні цифри не можуть залишити байдужими цивілізовану спільноту, тому ми завжди будемо вдячні за щиру підтримку України, нашого фотопроєкту і допомогу людям у поверненні віри в майбутнє. На жаль, сьогодні проблеми пенсіонерів, які залишились без житла -  надзвичайні. Тому головна ціль нашої виставки -  це збір коштів для надання фінансової допомоги постраждалим. Фінансуємо те, що зараз  найбільше необхідне: будматеріали, побутова техніка, предмети побуту, меблі".

Фотовиставка об'єднує роботи чотирьох фотографів Чернігова, які з перших днів війни знімали трагічні події в місті.

Ольга Короткова, 31 рік:

-  Закінчивши школу в Чернігові, я навчалася в медичному коледжі на фельдшера, та після невдалої спроби працювати в лікарні зрозуміла, що шукаю творчу професію. Одного разу, зовсім випадково, взявши до рук камеру, відчула, що хочу спробувати себе у фотографії і вступила до Вищого професійного училища на спеціальність «фотографія». Навчалася та працювала у нічні зміни, це було важко, але я не здавалася, бо пізнавати нову професію було надзвичайно цікаво. Знімати я почала вже з другого місяця навчання, і всі 11 років фотографувала те, що мені подобалось: усміхнених гарних дівчат, маленьких діток і щасливі сімейні моменти. Але війна за один день змінила мільйони доль, а моя професійна сторінка з лайфстайлу перетворилася на фото руїн мого міста.

Але я вірю в те, що скоро ми будемо жити в мирі та під рідним дахом. Усе буде Україна!

Павло Ходімчук, 40 років:

– Роботи мої - часом із почуттям безпорадності, бо, виходячи знімати, я ніколи не знав, чи повернусь, а якщо так, то чи буде куди.

Я живу в Чернігові з 2010 року, закінчив факультет психології, у фотографії мене завжди цікавила соціальна тематика. Вторгнення застало мене у Києві, але я одразу поїхав до Чернігова, щоби бути поруч із донькою. Після того, як наша квартира постраждала від вибуху, сім'ю відправив у безпечніше місце. Сам же залишився в Чернігові та продовжую знімати.

Андрій Олексієнко, 43 роки:

– Народився і мешкаю в Чернігові. Одружений, сину 15 років. Любов до фотографії спадкова, від батьків. Член Національної спілки фотохудожників України. Пріоритетний жанр зйомок - щасливі люди. На жаль, війна в моїй країні внесла свої корективи, бо 24 лютого 2022 року змінило життя кожного українця. Безліч людей втратили найцінніше, ще більше людей втратили житло. Немає  наснаги знімати, на руйнування болісно дивитись, але мрія про те, що кожен українець знову буде щасливим жити під власним дахом, надихає брати в руки фотоапарат.

Ірен Бринза (Войтихівська), 33 роки:

– Я працюю фотографом з 2010 року. Почала знімати, ще коли навчалася на психолога. Після закінчення університету працювала в громадській організації, яка мала власну газету, головний редактор помітила мої фото, почала давати завдання, саме так я зрозуміла, що фотографія - це моє життя. Тому вступила до  училища на спеціальність «фотохудожник». Багато років працювала на сайті подій Чернігова, на благодійних комерційних заходах, а згодом відкрила свої курси з мобільної та професійної фотографії.

Я живу в Чернігові, коли почалась війна, зрозуміла, що хочу займатися волонтерством - амуніцією для військових, готуванням їжі та допомогою цивільним. Та коли з'явилася ідея організації виставки на підтримку літніх людей, я дуже зраділа, адже бути корисним улюбленою професією -  щастя! Проте весь період зйомок проєкту моє серце стискалось, адже історія кожної сім'ї - то біль, величезні  втрати. Неможливо описати почуття, коли спілкуєшся з тими, хто ніколи не підозрював, що в один момент може втратити все. Просто береш камеру, підносиш до обличчя і ховаєш сльози, слухаючи, що «ми тут пили чай», а «ось тут у нас були плетені крісла», а «ось тут стояла ікона»...  Хочеться, щоби якнайшвидше закінчилась клята війна та наша Україна відбудувала своє щасливе життя.

Фотографії виставки можна побачити на сторінці Анни Гальперіної у ФБ. І детально прочитати історії людей, які постраждали. Тут же – і реквізити, на які можна надіслати кошти.

Інші новини:


Красивий бізнес, який не здався, першим відкрився після активної фази бойових дій, навчає своїх та надихає жінок Чернігова

П’ять років тому відкрився відомий чернігівський магазин жіночого одягу, взуття та аксесуарів "KriStal" (проспект Перемоги, 119А). За цей час його вподобало багато чернігівок (і не тільки!). І ось воно, свято першого ювілею. На ньому побували давні й нові друзі, прихильниці магазину, бізнес-пані й панянки, котрі постійно приходять сюди за стильними речами, привітним та професійним обслуговуванням, консультаціями й обов’язково – за гарним настроєм.

2022-08-16 08:55