Як нині живе найпівнічніша громада Чернігівщини – Семенівська

2022-07-18 08:37

Семенівка, мабуть, однією з перших побачила на своїх вулицях ворожу техніку. Нескінченним, здається, потоком вона сунула і сунула в бік Чернігова. Неможливо навіть уявити відчуття жителів у цей момент. Шок? Ненависть? Безпорадність від неможливості щось зробити в цей момент?..

До 24 лютого, певно, мало хто вірив, що «братній» народ здатний вчиняти такі звірства в сусідній державі. Що вже казати про жителів прикордонних громад, які мають чимало знайомих і родичів за поребриком.  Тим більше, що інформаційний вакуум від українських новин, який влада так і не спромоглася усунути за всі роки незалежності, успішно заповнювався брехливими новинами російських пропагандистів. Але той зимовий ранок змінив світовідчуття і багатьом поставив мізки на місце.

Утім, каже Семенівський міський голова Сергій Деденко, особисто він ще від 2014 року не очікував від «сусідів» нічого доброго. А підступний напад просто розставив крапки над «ї» по своїх місцях.

Семенівська громада була в кращому становищі (якщо, звісно, так доречно говорити), ніж ті громади, що опинилися безпосередньо під окупацією, – ворог просто проїхав транзитом повз. Але життя мешканців одразу стало на військові рейки, а Сергій Деденко мав забезпечувати життєдіяльність громади – незважаючи ні на що.

– Найперше, потрібно було забезпечити правопорядок, бо іншої влади, крім міської, тут не було. Створили міську варту, яка чергувала кожної ночі, патрулі несли службу і по місту, і по селах. По-друге, треба було налагодити поставки продуктів. Із цим нам дуже допомагали місцеві фермери і власники наших невеликих місцевих магазинів, – розповідає Сергій Деденко.

Оскільки ситуація в громаді була більш-менш спокійною, сюди з Чернігова та інших небезпечних місць почали приїжджати переселенці – цілими родинами. Люди добиралися до Березни, а звідти вже їх організовано забирали до Семенівки. Зрозуміло, що і їх потрібно було забезпечити і харчами, і найнеобхіднішими речами. Жителі громади самоорганізувалися і протягом всього цього непростого часу дуже підтримували одне одного. Але власних сил було замало. «Ми тоді почали масово писати листи і просити про допомогу», – пригадує Сергій Деденко.

Легше стало у квітні, після відходу росіян. Тоді почала находити допомога звідусіль: від різних міжнародних і приватних благодійних фондів з-за кордону і з інших регіонів України. Ця допомога не обмежувалася  продуктами, одягом, предметами гігієни. У громаді не було навіть елементарних цвяхів та різних інструментів, які необхідні для виконання певних завдань для забезпечення оборони – кордон і небезпека поруч. «Велика подяка, тим, хто відгукнувся, особливо – волонтерам», – говорить міський голова Семенівки.

Надходила і продовжує надходити і техніка, від якої, як каже Сергій Деденко, комунальники – у захваті. Тиждень тому, за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» від GIZ, до громади приїхала друга частина міжнародної технічної допомоги від Європейського союзу та Німеччині. Це – генератори, бензопили  та фронтальний навантажувач Bobcat S530. До першого пакету допомоги, окрім різного електроінструменту, входили генератори, відрізна машина і ремонтний мобільний автономний дизель-ліхтар.

У травні від благодійного фонду «Розвиток карпатського регіону» та німецьких друзів перший великий подарунок отримали семенівські медики – спецавтомобіль, медичне обладнання та медзасоби. А на початку липня Семенівській міській лікарні від міжнародних донорів передали новий медичний спецавтомобіль «Рено».

Наразі ситуація з продовольством нормальна, розповідає Сергій Деденко, логістика стабілізувалася і в магазинах є продукти. Але питання в іншому – в людей елементарно не вистачає грошей, щоб їх купувати. Пенсії маленькі, хтось залишився без роботи – підприємства призупинили роботу або взагалі закрилися… Держлісгосп, наприклад, працює лише на третину своїх можливостей – недолуга реформа, проведена ще до війни, дається взнаки. Багато фермерів не посіяли збіжжя – небезпечно, на полях подекуди нерозірвані міни чи снаряди, та й щоденні обстріли не вщухають. А бізнес у громаді – це переважно сільське господарство… Від початку війни надходження до бюджету громади – мізерні, лише 40-45% від плану, говорить Сергій Деденко, економіка «просіла» вдвічі. Тож тут багато питань до влади, яка має вживати невідкладних заходів для збереження потенціалу регіону.

Каже, чув про новий законопроєкт, що передбачає 10-річний спеціальний правовий режим господарської та інвестиційної діяльності для підприємців, які працюють на прикордонних с Росією та Білоруссю територіях. Ініціатива гарна, але його вже давно потрібно було прийняти, щоби вберегти принаймні тих, хто ще дивом тримається на плаву. Але головною умовою все ж залишається безпека. Адже працювати в очікуванні постійних «прильотів» неможливо, наголошує очільник громади.

Сьогодні Семенівщина зазнає практично щоденних обстрілів. Під прицілом – Тимоновичі, Янжулівка, Заріччя, Миколаївка, Карповичи, Блешня та інші прикордонні села. Через небезпеку деякі з них уже повністю знелюдніли. Наприклад, село Мхи. Там і так жило небагато мешканців. Коли почало «прилітати» щодня, люди зібрали речі і виїхали. Все це, звісно, не покращує і так дуже непросту демографічну ситуацію в регіоні.

Але, каже Сергій Деденко, попри все, дітки в громаді народжуються. Навіть у лютому-березні, хоча й Семенівська лікарня не має пологового відділення, тут приймали пологи. Тоді народилося 15 маленьких українців.

На жаль, розповідає очільник громади, є і непоправні втрати серед її мешканців. Це – троє молодих чоловіків, які боронили державу в лавах ЗСУ: Андрій Бельдяга з Семенівки, загинув на Сході… У боях біля села Новоселівка під Черніговом віддав своє життя мешканець села Погорільці Євгеній Тетяненко... Микола Довгань із села Жадове загинув на Луганщині…

Але герої не вмирають, вічна їм слава!..

…Сьогодні Семенівська громада долає виклики, які поставила перед нею війна – певно, як і більшість громад України. «Попереду нас чекають нелегкі випробування. Військові дії тривають, а через кілька місяців – зима. Не розуміємо поки що, яким буде опалювальний сезон. Зрозуміло, що він буде найважчим за всі роки незалежності, адже чи буде газ, електрика? Поки що намагаємося переходити на альтернативні види палива… Як працюватимуть освітянські заклади?.. Тобто, запитань нині багато, відповідей – немає. Але, головне, громада – живе. Тепер нам потрібно подолати ворога і дочекатися миру!», – каже Сергій Деденко.

Алла ПРИМА

Світлини з ФБ-сторінки Сергія Деденка та ФБ-спільноти «Рідна Семенівка»

Інші новини:


Красивий бізнес, який не здався, першим відкрився після активної фази бойових дій, навчає своїх та надихає жінок Чернігова

П’ять років тому відкрився відомий чернігівський магазин жіночого одягу, взуття та аксесуарів "KriStal" (проспект Перемоги, 119А). За цей час його вподобало багато чернігівок (і не тільки!). І ось воно, свято першого ювілею. На ньому побували давні й нові друзі, прихильниці магазину, бізнес-пані й панянки, котрі постійно приходять сюди за стильними речами, привітним та професійним обслуговуванням, консультаціями й обов’язково – за гарним настроєм.

2022-08-16 08:55