IV ФОРУМ ЕКСПОРТЕРІВ ЧЕРНІГІВЩИНИ

2019-06-19 11:34

Що важливого почули учасники – представники різних підприємств Чернігівщини? Чим ця інформація може бути корисною для розвитку їхнього бізнесу? Спробуємо виділити найцікавіші моменти.

Позавчора Чернігівська ТПП вже традиційно разом із найуспішнішими представниками чернігівського бізнесу провела головну експортну подію року — ІV Форум експортерів Чернігівщини

Президент Чернігівської регіональної торгово-промислової палати Костянтин Іванов і у вітальному слові, відкриваючи захід, і у бліц-інтерв’ю «Деснянській правді», акцентував, що цьогоріч на форумі бізнес об’єднали під ключовою темою – «Інноваційні технології та продукти як вирішальний фактор успіху для українського експорту»


У залі було 70 діючих і потенційних експортерів, тут «розкривалися» успішні бізнес-кейси підприємців Чернігівщини, можливості від міжнародних програм, нові знайомства, нові гравці й теми.

Пан Іванов зазначив, що Чернігів може поділитися новітніми технологіями і всередині своєї держави, й на міжнародних ринках. Варто лише на­звати відомі підприємства, що стали брендами: «ТАН», «Білкозин», «Пластмас» – Прилуки; WebProduction, «Атілос», «Пет Технолоджис», «Коллар»…
– Усі попередні роки (а це вже четвертий форум експортерів. – Авт.) ми віддавали перевагу аграрному сектору й переробці сільгосппродукції,– зазначив президент ТПП. – З боку реального сектору та уряду до них завжди є увага. Але треба «дати трибуну» й тим галузям, чия частка доданої вартості більша. Наука каже, що не може бути побудовано ефективної економіки лише за рахунок аграрного сектору. Треба, щоби були індустрії. І вони у нас є! Це машинобудування, приладобудування. Також можемо пишатися, зокрема, ще двома чернігівськими компаніями, котрі не просто роблять IT-програми на замовлення, а мають готові продукти, що знайшли себе й за межами України. Це «Send Pulse», OneBox та Abomic.

Істотне зауваження! ТПП – не просто майданчик для обміну досвідом. Вона реалізує корисний і потрібний в умовах міжнародних ринків проєкт. Його мета – допомагати експортоорієнтованим виробникам промислової продукції доводити відповідність вимогам регламентам ЄС до безпечності. Експерти Чернігівської ТПП допомагатимуть виробникам розробити технічний файл для їхньої продукції. Тиждень тому вже розпочався пілотний проєкт разом із британськими партнерами за підтримки британського Фонду ефективного врядування (GGF).

Запрошений на форум голова Чернігівської обласної ради Ігор Вдовенко зазначив, що близько третини депутатів органу представницької влади області є підприємцями, які разом із усіма представниками бізнес-спільноти Чернігівщини роблять свій внесок у підвищення рівня її виробничого, інноваційного та експортного потенціалу.

Бо ініціативні й підприємливі люди, які започаткували власну справу, є головною рушійною силою розвитку економіки області, завдяки яким створюються нові робочі місця, запроваджуються новації у сфері виробництва та послуг, зростають надходження до обласного й місцевих бюджетів. За 2018 рік товарообіг підприємств області з іноземними партнерами становив майже 1,24 мільярда доларів США. 

В той же час рівень імпорту був помітно нижчим, що свідчить про нарощування експортного потенціалу області й підвищення позитивного сальдо в міжнародній торговельній діяльності. Для покращання бізнес-клімату Придесення разом із виконавчою владою були розроблені та затверджені обласною радою профільні галузеві програми, прийняті інші документи й рішення, спрямовані на поліпшення інноваційної та підприємницької діяльності в регіоні.

Валерій Куліч, депутат обласної ради, нещодавній очільник облдерж­адміністрації, підприємець, котрий на власному досвіді знає всі плюси й мінуси ведення бізнесу, відзначив чимало важливих і конструктивних моментів форуму. 


– Вважаю дуже важливими останні два стратегічні для розвитку підприємництва і регіону рішення, які депутати ухвалили на сесіях обласної ради. Це дозвіл «Укргазвидобуванню» на роботи на шельфі в Ріпкинському й Чернігівському районах з потенціалом видобутку до 2,5 мільйона тонн нафти на рік. Ці поліські райони, які вважаються досить проблемними, сподіваюся, отримають друге дихання. Компанія вже має ліцензію від відповідного міністерства. І у другому півріччі цього року планує вкласти в розвідку близько 200 мільйонів гривень. Наступного ж року розвідка й видобування становитиме майже 2 мільярди гривень. Планується залучити до роботи близько 600 працівників, що дуже важливо. Другим було рішення про дозвіл будівництва склозаводу на території Городнянського району, котрий не є промислово розвиненим. Безперечно, що реалізація цього проєкту з американськими партнерами, вартість якого – 250 мільйонів доларів, дозволить повернути промислову славу Городнянщині. Зазначу: обласна рада є надійним партнером у цих рішеннях. 

Валерій Куліч також порушив болючу тему: найбільші виклики перед бізнесом Чернігівщини й України – кадри. Багато керівників підприємств скаржаться, що люди масово виїздять на заробітки за кордон. «Звісно, важко конкурувати із зарплатами, які пропонує європейський ринок, – підкреслив депутат. – Але вирішувати проблему треба. Адже нам доведеться конкурувати з глобальним ринком праці. І, збільшуючи заробітні плати, наші виробництва мають бути найсучаснішими, найтехнологічнішими. Це дасть можливість зменшувати собівартість продукції, зміщуючи акценти на заробітну плату. Іншого шляху у нас немає. 
Перспективи просування продукції, вважає Валерій Куліч, у нас серйозні, бо третій рік поспіль Чернігівщина експортує більше, ніж завозить. Отже, досить динамічно розвивається галузь експорту. У нас багато інноваційних проєктів. 

І ще – цей форум якраз покликаний познайомити підприємців. Бо інколи буває, що люди мають підприємства на одній вулиці, а партнерів шукають за сотні й тисячі кілометрів. 

«ДП» запитала Валерія Петровича про експортні проблеми. Наприклад, як вирішується питання відміни 10-відсоткового мита на нішеві культури, котрі експортуються за кордон.
– Ці питання потребують вирішення на рівні ВР у плані зміни законодавства, – відповів Валерій Куліч. – На жаль, досі все на місці. Ми працюємо з комітетами ВР, але швидко все не робиться. Докладатимемо зусиль, аби змінити законодавство.
Так, але здається, це станеться вже при новому парламенті… 

Спікером форуму був і Юрій Кайгородцев, засновник архітектурної студії inLab architects та студії промислового дизайну PLITOS. Його презентація – «Як зберегти час та гроші, використовуючи параметричні методи проєктування». Маю сказати: те, що робить це підприємство, – справжнє диво, яке є реальністю сьогодення. 
– Ми знаємо, як за допомогою інноваційних технологій зробити все швидше. Бо час еквівалентний грошам, – сказав в інтерв’ю «ДП» Юрій Кайгородцев. – Отож ми використовуємо так званий Вау-ефект і мінімалізм. Класику виключаємо. Маємо 10000 специфікацій та можемо написати й показати всі стадії проєктування. До речі, сьогодні все можна корегувати за допомогою слайдів. Я архітектор, і у мене своє виробництво стінових панелей, декорів для фасадів та ландшафтний дизайн. Пишаюся, що наші замовники – Mastercard, Філіп Морріс, Ашан. А міжнародний Гугл поставив наш виріб собі на аватарку! І 4 мільйони підписників дізналися про нашу компанію. І про нас писали всі українські ЗМІ. Ми справді робимо унікальні речі, використовуємо модульні системи з нашого ювелірного бетону, у нас є власні технології для інтер’єру. Із одних і тих самих елементів робимо унікальний малюнок стін. А з унікальних матеріалів – індивідуальні замовлення. До речі, наш замовник – Києво-Святошинська адміністрація в Києві.

У п’ятницю ми отримали перше місце, це визнано міжнародним журі на найпрестижнішому конкурсі України з інновацій. Його «виграв» павільйон у скейтпарку.
– Отже, «пророки» є і в нашій Вітчизні. Часто буває, що своє – краще. Це якраз стосується ваших компаній.
– Так, за нас це говорять замовники. Ми націлені підкорити світ своїми унікальними речами, модульними системами. Все це швидко виготовляється, легко доставляється, і це – дешево. Ми віримо в реконфігурацію – це принцип нашої філософії. Використовуємо екоматеріали – змішуємо наш бетон із рослинними компонентами – коноплями, міскантусом. Із готових модулів ми будуватимемо й будинки. Бо маємо амбіції й масштабуватимемося. 
– Напевно, ви не боялися помилок. 
– Без помилок не буде нічого Треба вміти помилятися. Томас Едісон, наприклад, сказав: «9999 разів знаю, чому лампочка може не горіти».
– У вашій компанії, напевно, багато талантів?
– Є, але небагато. Сьогодні в компанії має бути не піраміда, а колаборація. Є одна суперкоманда, інша. Вони геніальні, вузькопрофільні. Тому колаборуються. Нині немає конкурентів. Є партнери чи неадекватні люди. 

Анастасія Норматова, консультантка ДУ «Офіс з просування експорту», розповіла про діяльність цієї установи та послуги, які надають її фахівці представникам малого й середнього бізнесу. У своєму виступі спікерка проаналізувала стан і розвиток галузі машинобудування, структуру експорту та його перспективи. Їхній Офіс намагається підтримувати машинобудівний сектор, допомагає виробникам виходити на міжнародні ринки, запрошує провідних консультантів. Сформована база з 60 консультантів з різних країн. 

Ще одна затребувана послуга – індивідуальний консалтинг, побудова експортної стратегії. «Ми аналізуємо експортні ринки, готовність підприємства до експорту, пропонуємо експортний план і стратегії виходу на привабливі ринки, – розповіла Анастасія Норматова. – Це потребує часу – від 1 до 3 місяців, тому пропонуємо підприємствам об’єднуватися в групи, асоціації. Також допомагаємо розробити технічну документацію для експорту в ЄС». 

Консультантка ДУ «Офіс з просування експорту» порадила чернігівським підприємцям звернути увагу на сорсингову платформу для експортерів. За її словами, щотижня надходить більше 100 запитів про пошук партнерів в Україні від іноземних компаній. Аби стати для них «видимими», треба зайти на сайт ДУ та зареєструватися в базі. Наразі в цьому електронному каталозі є інформація про 500 українських підприємств. 

Директор ТОВ «П’єзосенсор» Юрій Задорожний розповів про проблеми: «двічі на рік наше підприємство стає банкрутом», «найбільш красиві проєкти, якими ми можемо пишатися, затребувані мало та не приносять грошей», «наша головна проблема – не корупція, з нею ми якось розберемося, а податки». Але речі, які тут виготовляють, – це не жарти. ТОВ «П’єзосенсор» спеціалізується на розробках у сфері дифузійного зварювання (простими словами – створює технології, матеріали та елементи, що поєднують властивості кераміки й металу). Ці технології використовуються для створення датчиків вібрації, яким властиві підвищена міцність, стабільність електричних характеристик і здатність працювати в широкому діапазоні температур. Ці датчики внесені до Держреєстру України як засіб вимірювальної техніки. 

Ці розробки використовуються на Чорнобильській АЕС, об’єкті «ХОЯТ» Ровенської АЕС, Хмельницькій АЕС, в аеропорту Бориспіль тощо. Під час експлуатації зарекомендували себе як вироби, що відповідають вимогам сучасних інтегрованих систем безпеки підприємств. Ці розробки, звісно, вимагають часу й тривають не один рік. «За більш ніж 25 років ми розробили зварювальні чутливі елементи п’єзоакселерометрів, датчиків сили, датчиків пульсації тиску, ультразвукових мікрофонів, високотемпературних мікрофонів, п’єзоелементів для ультразвукових ванн тощо», – розповів керівник підприємства. За рік тут виготовляють близько 70 різноманітних датчиків, є власне конструкторське бюро, відповідне обладнання. 

Ігор Андрійченко, керівник PR-департаменту компанії COLLAR, повідомив, що за 23 роки діяльності чернігівське підприємство стало одним із лідерів у зообізнесі (товари для тварин) саме завдяки інноваціям. У 2016 році флагманські продукти компанії – тренувальне знаряддя для собак PULLER і курточка для собак AiryVest — отримали престижні нагороди в Європі та США. Продукція компанії завоювала визнання у власників тварин, присутня на 5 кон-тинентах, експорт ведеться в понад 60 країн світу, в компанії працюють 560 чоловіків і жінок.

Якщо говорити про Україну, то продукція компанії представлена в таких національних мережах, як «Епіцентр», «Екомаркет», «Караван», «Сільпо», Metro тощо. Міжнародна співпраця ведеться через офіси, розташовані в США, Іспанії, Польщі, Китаї. 
Спікер розповів, як виникали деякі ідеї та як народжувалися товари, що згодом припали до душі власникам тварин у різних країнах світу. А прикладом вагомого успіху в популяризації бренду PULLER він вважає появу чемпіонатів для собак, що стартували спочатку з ініціативи компанії-виробника, а нині проводяться в різних куточках світу. 

Один із наймолодших учасників Форуму експортерів Чернігівщини Нікіта Шолом презентував присутнім результати власних досліджень, які він проводив під час навчання в одному з коледжів Англії. Йдеться про застосування графену для полімерної матриці карбонового волокна. На думку Нікіти, його дослідження можуть зацікавити українських виробників, адже це найкращий електропровідний матеріал у світі. 

Запорукою систематичного успіху при освоєнні нових ринків та при експорті на європейські ринки є системний підхід. Починати «експорт» треба вдома, з аналізу ринку та підвищення власної готовності до експорту. Треба визначити відповідність продукції вимогам цільового ринку, а також потренувати мовні навички й підготувати маркетингові матеріали. «Європейський ринок досить вибагливий та очікує не тільки високої якості продукту, але й високої якості маркетингу та комунікації», – вважає консультант Європейського офісу ТПП Ральф Ловак.


У своєму виступі пан Ловак говорив про практичні проєкти, що можуть стати у пригоді українським виробникам, які планують виходити на ринки ЄС. Перший проєкт від Британського фонду ефективного врядування спрямований на те, щоби фахівці різних ТПП України могли проконсультувати підприємства й допомогти їм довести свою відповідність вимогам законодавства ЄС. Подібні фахівці працюють і в Чернігівській ТПП. Для цього ТПП активно проводить тренінги та семінари, інформацію про них слід шукати на сайті установи. Крім того українські виробники можуть одержати підтримку німецьких експертів на дуже вигідних умовах. ТПП України активно співпрацює з німецькою Службою старших експертів SES і сприяє залученню німецьких фахівців. Зазвичай це пенсіонери, котрі приїздять в Україну й можуть надати допомогу у вирішенні широкого кола завдань і проблем. «Спираючись на власний досвід, рекомендую власникам та керівникам українських підприємств скористатися цією можливістю, щоби легше впоратися з нагальними завданнями й підвищити свою конкурентоспроможність», – підсумував Ральф Ловак. 

Засновник компаній OneBox та Abomic Максим Мирошниченко розповів учасникам Форуму експортерів про нові технології у сфері інтернет-маркетингу, які допомагають здешевити витрати в цій сфері. На думку експерта, будувати маркетинг традиційним способом – поширюючи інформацію про товар чи послугу, формуючи бренд, – шлях доволі тривалий і затратний. Щоби розвивати компанію таким шляхом, знадобиться кілька років. При цьому витрати на іміджеву рекламу важко порахувати, не зовсім зрозуміло, скільки клієнтів та грошей вона вам принесла. 

Прямий маркетинг – більш агресивний і дає швидкі результати, – пояснив Максим. – Не так важливо, який бренд за цим стоїть, головне – дати гучне оголошення, яке приверне увагу, і люди клюють саме на цю інформацію. Але це оголошення має бути не дуже конкретним. У результаті ви отримаєте багато звернень, які коштуватимуть вам дешево, але їх треба правильно обробляти. Це достатньо ефективно. Втім, часто ці звернення вам не підходять, тому наша ідея полягає в тому, аби переадресувати, тобто продати їх тому, хто потребує саме такого клієнта/споживача.

Тему інтернет-маркетингу продовжила голова відділу маркетингових комунікацій компанії SendPulse (м. Чернігів) Аліна Дикуха. SendPulse – це мультиканальний сервіс розсилок, тобто платформа, що використовує різні канали спілкування з клієнтами: e-mail, web push-повідомлення, SMS і Viber-розсилки. Ці повідомлення можна розсилати окремо чи комбінувати. 

Компанія SendPulse – відносно нова, цього року святкуватиме 4-річчя. Але за цей час сервісом, який вона пропонує, скористалися вже понад 1000000 замовників із усіх куточків земної кулі. За словами Аліни Дикухи, офіси і представництва компанії є в Росії, Білорусі, Туреччині, Мексиці та Бразилії. Співробітники компанії в цілодобовому режимі допомагають клієнтам розібратися з сервісом російською, українською, англійською, турецькою, іспанською й португальською мовами. Спочатку компанія орієнтувалася на потужні бренди, але нині переорієнтовується на малий і середній бізнес. Серед клієнтів SendPulse – ICTV, iPay.ua, UCOZ, OBYAVA, Ліга.net, Федерація футболу України, Karcher тощо. 

В цій ніші у чернігівської компанії було чимало конкурентів, а головний – компанія із США, що працює вже 20 років. Утім, розробники зробили ставку на доступніші ціни й безкоштовні продукти. Далі з’явилися нові різновиди розсилок і можливість їх комбінувати. У 2019-му програмісти компанії запустили чат-бот у Месенджері, у планах – «дістати» Телеграм. Для розширення бази клієнтів представники SendPulse відвідують різноманітні тематичні конференції в різних країнах, спілкуються з клієнтами та вивчають їхні потреби, пропонують нові й нові продукти. Багато вкладають у розвиток команди та планують уже найближчим часом відкрити офіс у столиці.

Варто сказати, що президент ТПП Костянтин Іванов дякував усім учасникам форуму, серед них – партнерам Німецько-українського партнерського проєкту торгово-промислових палат KVP Ukraine, Автоцентру Метек Skoda й особисто Валерієві Кулічу за підтримку заходу. А також – медійному партнерові «Деснянській правді», що приємно. Адже одне завдання форуму вирішуємо й ми – інформуємо бізнес-спільноту про програми, проєкти, інновації і партнерів, котрі, справді, можуть бути зовсім поруч.

Людмила ПАРХОМЕНКО, 
Вікторія СИДОРОВА