Сергій Гривко: «Розвиток громад і України – відповідальність кожного її жителя»

2021-11-19 10:05

Сергій Гривко – народний депутат України 9 скликання, член депутатської фракції «Слуга народу». Кандидат наук з державного управління. Родом – з Чернігова. Починав свій шлях громадським активістом. 

Свої ідеї і напрацювання втілював на місцевому рівні, зокрема, вносив пропозиції міській владі щодо розбудови міста, налагодження інфраструктури, зокрема туристичної, створення можливостей для молоді. Сергій один із борців з корупціонерами. Він неодноразово звертався по правоохоронних органів та інших контролюючих органів щодо корупційних справ низки чернігівських чиновників. Захищав ліси та природу рідної Чернігівщини. А ще написав «Фантастичний план розвитку будь-якої країни на прикладі України», у якому виклав своє бачення усіх необхідних змін. До речі, Сергій Гривко – лідер за кількістю поданих законопроєктів серед народних депутатів Чернігівщини (за останні 30 років). Наша розмова з Сергієм Гривком – про сьогодення, про своєрідний звіт його роботи за 2021.

– Пане Сергію, 2021-й рік – рік посиленої боротьби з пандемією COVID-19. Чи позначилося це на роботі парламенту, зокрема, і вашій особистій?

– Цей рік для мене був не менше активним, аніж минулий. Якщо говорити цифрами, то я відвідав 98% засідань у парламенті, майже всі засідання у Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, подав 477 звернення. І, головне, цьогоріч я продовжив активну законотворчу діяльність – я став автором і співавтором 97 законопроєктів, 17 із яких – особисто ініційовані мною. Для порівняння, торік я зареєстрував 104 законодавчі ініціативи.

– Тобто турборежим у парламенті залишився?

– Законотворчий турборежим у парламенті залишився. На жаль, через пандемію, війну, енергетичну та економічну кризу показники країни знизились. Звісно, це не могло не позначатися на рівні життя наших людей, роботі, бізнесу тощо, а тому, в першу чергу, віддавали перевагу тим законопроєктам, які мобілізують усі наявні ресурси для відновлення і прискорення розвитку національної економіки, а відтак – наших міст і сіл.

– Чи є серед ваших 97-ми законопроєктів спрямовані на підтримку економіки?

– Безумовно. Значна частина законопроєктів спрямовані на збільшення бюджету держави, адже саме економічна стабільність – запорука розвитку держави. Наприклад, я є автором законопроєкту №6110 – щодо належного забезпечення територіальних громад України необробленою деревиною з метою сприяння їх соціально-економічного розвитку. Важливим є законопроєкт №6099, мета якого – стимулювання розвитку економіки за рахунок підтримки закупівлі товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва. А от важливим безпосередньо для нашого північного регіону є мій законопроєкт №5174 – щодо стимулювання соціально-економічного розвитку областей, що межують із Росією.

– Помітною є ваша активна робота на Чернігівщині. Ви їздите у громади, зустрічаєтеся з людьми, тобто не обмежуєтеся законотворчою діяльністю?

– Я люблю спілкуватися з виборцями. Кожна зустріч – це низка ініціатив для моєї законотворчої роботи. Люди на місцях розповідають про болюче, ну а я, у силу своїх можливостей, реагую на це – запитами, зверненнями та законопроєктами. Я вважаю, що розвивати Україну потрібно спільно. Розвиток громад і України – відповідальність кожного її жителя і я дякую людям за активність. Чим більше активним людей – тим швидше розвиток держави. До речі, за цей рік провів вже понад дві сотні зустрічей у громадах Чернігівщини.

– Що сьогодні турбує жителів громад?

– Тарифи. Це найперше. Енергетична криза дуже сильно позначилась на житті кожного українця. Було направлення десяток пропозицій до дій уряду для подолання енергетичної кризи, які частково були враховані. До речі, у жовтні цього року я направив депутатський запит Міністру енергетики України Герману Галущенку з проханням роз’яснити ситуацію щодо наявності запасів газу і потрібної норми для безперебійного проходження опалювального сезону. Запит був зачитаний у парламенті і нині я чекаю відповіді для розуміння ситуації.

– Чи може народний депутат вплинути на ситуацію з тарифами?

– Звісно, що сам народний депутат нічого не зробить. Над цією проблемою українське суспільство повинне працювати консолідовано. Сьогодні Україну свідомо чи не свідомо завели у тарифне болото і маніпулюють нами. Україні потрібно думати не про те, як покрити оцю страшну різницю у тарифах, а як навчитися заощаджувати щоб врятувати населення. Модернізація котелень, запровадження енергозберігаючих технологій, утеплення будинків, соціальних закладів – цього ніхто не відміняв і це потрібно було робили одразу після запровадження реформи децентралізації влади, ще 5 років тому. Органам місцевого самоврядування потрібно зробити акцент на Програмах підтримки енергозбереження.

– Які плани на новий 2022 рік?

– Законопроекти, зустрічі з людьми, реформи. Працюватиму, зокрема, над модернізацією нашої освіти.

– Не жалкуєте, що стали народним депутатом, адже це дуже складна і відповідальна робота?

– Я свідомо йшов у депутати, щоб зробити нашу Україну успішною. У 22 роки я написав «Фантастичний план розвитку будь-якої країни на прикладі України» на 60 сторінок. Я працюю згідно з планом і роблю усе можливе, щоби розвивати Україну. Нині я зосереджений на законотворчій діяльності, втіленні ідей, які я планував ще задовго до отримання статусу народного депутата, також ідей, якими діляться зі мною громадяни. Хочу встигнути все зробити за два роки цього скликання.

– Яке побажання чи, можливо, настанову, ви хотіли б адресувати українцям, які хочуть бачити Україну процвітаючою країною?

– У першу чергу, потрібно бути людиною – завжди і всюди: у словах, у справах і діях. Також нині важливо об’єднуватись і невпинно працювати на благо України! Разом! Щиро бажаю усім нам єднання, бути активними членами суспільства, ділитись ідеями та пропозиціями, займатись спортом та турбуватись про здоров’я. І, що важливо, впроваджувати енергозберігаючі технології вдома.

Інші новини:


Приголомшливий успіх чернігівських плавців на чемпіонаті світу

Чернігівські плавці з інвалідністю вибороли 2 золоті та 11 срібних нагород на 1-му Чемпіонаті світу з плавання на короткій воді серед спортсменів з порушеннями слуху. Змагання проходили з 13 по 21 листопада у місті Ґлівіце (Польща), повідомляє Новий Чернігів.

2021-11-29 08:31