«Я не звик говорити про те, що ми робимо та що будемо робити. Я звик говорити про конкретні результати»

2021-11-16 18:43

Ексклюзив. 

В’ячеслав Чаус – новий керівник Чернігівської ОДА. Людина, яка прийшла системно працювати на розвиток Чернігівщини. І якщо би роботу ОДА в країні в цілому оцінювали за показниками KPI, то В’ячеслав Чаус та його команда мали б шанс бути одними з перших. 100 днів менеджменту вже дали певні результати й цифри. І тут ключове слово – менеджменту. 

Тенденція, коли такі посади обіймають керівники з досвідом управління великими компаніями, наприклад, «Укргазвидобування» (це одна зі сторінок кар’єри В’ячеслава Чауса), є кращим сценарієм для нашої області.

Життєве кредо В’ячеслава Чауса: «Бути чесним, справедливим та тримати слово». І першим, що він пообіцяв особисто мені й «Деснянській правді» – це ексклюзивне інтерв’ю. Слова дотримано. Чернігівщина має не просто шанси. Побачите…

– Минуло 100 днів, як ви очолили Чернігівську область. Ви відвідали чимало міст і селищ Чернігівщини. Які висновки зробили про наш регіон в цілому?

– Щоби робити якісь висновки про регіон, мені не треба було 100 днів. Адже я сам – чернігівець. І, працюючи на попередній роботі, на Чернігівщині побував майже в кожному населеному пункті області. Звісно, була перерва – 7 років, тому є з чим порівнювати: що було й що стало. Наша область, з одного боку, стає інфраструктурно розвиненішою – будуємо дороги, інші об’єкти. І це справді позитив для області. З іншого боку – побачив за ці роки й негативні тренди. Це зменшення населення і, як наслідок, – закриття шкіл. Тому є над чим працювати.

– Яка зараз глобальна проблема для всієї Чернігівщини?

– Одна глобальна проблема, яка заважає вакцинувати населення, щоби ми здобули колективний імунітет, це – низька свідомість наших співгромадян. Для того, аби це здолати, потрібно проводити роз’яснювальну роботу і своїм прикладом, прикладом колег, керівників організацій, підприємств, установ доводити, що вакцинуватися треба. Але найголовніший доказ – статистика, яку ми маємо сьогодні. 97 відсотків людей, що перебувають у лікарнях – невакциновані. Найтяжчі випадки захворювання у лікарнях – у невакцинованих людей. Усі смерті в лікарнях – це невакциновані люди.
 
– Про вакцинацію. Чимало джерел у ЗМІ наводять дві такі теорії. Перша – вакцинація провалюється через те, що існує недовіра до центральної влади. Друга – що вакцинацією приховуються проблеми загальнонаціонального рівня – електроенергія та газ. Як можете прокоментувати це ?

– Як на мене, ці теорії жодної критики не витримують. Як ми можемо вакцинацію, питання життя і здоров’я, перекривати якимись іншими питаннями? Так, маємо проблему з енергетикою, але це окрема тема. Це абсолютно не взаємопов’язані речі.

– Ви – представник інтересів Президента на Чернігівщині. На вашу думку, яке важливе рішення на державному рівні було прийнято Президентом, що основне для нашої країни, який закон чи яка програма були реалізовані?

– Сьогодні у Президента багато програм. Зокрема, з інфраструктурного розвитку – це найголовніше. Щодо соціальної підтримки – це медицина. Ми бачимо, як будуються приймальні відділення, оснащуються медичні заклади, в тому числі, за рахунок коштів НСЗУ. Тому вирішення інфраструктурних і соціальних питань на сьогодні є найбільшим досягненням.

– Нещодавно Президент підписав закон про деолігархізацію і вважає першим кроком у його впровадженні – покласти край діяльності так званих політиків-олігархів. У цьому законі, зокрема, є і пункт стосовно значного впливу на ЗМІ власників та співвласників друкованих, електронних медіа, радіостанцій та телеканалів. Як ви можете прокоментувати цей закон? Чи не буде він заважати свободі слова?

– Я впевнений, що цей закон навпаки – збільшить свободу слова в нашій державі 
й забезпечить незалежне висвітлення всієї інформації. 

– Ви очолюєте Чернігівську обласну державну адміністрацію. Це дуже публічна посада. Ви готові до критики? 

– Я ще на першій зустрічі із засобами масової інформації говорив, що буду вдячний за критику, але вона має бути конструктивною. Адже дозволяє рухатися вперед.

– А як ви оцінюєте роботу ЗМІ в Чернігівській області?

– Вважаю, що Чернігівщина має професійні засоби масової інформації. Але деяким із них часом не вистачає об’єктивності. Наприклад, як у нещодавній історії про рейдерство. Коли пишуть, що тут, як у Чикаго сторічної давнини, бігають із автоматами. А потім, коли ці люди затримані поліцією і з’ясовано, що автомати — то муляжі, ЗМІ про це мовчать. Це погано. Висвітлювати треба об’єктивно.

– Що стосується місцевої політики. Як оцінюєте роботу обласної ради? Ви вже брали участь у засіданні сесії…

– Це був мій перший досвід участі в роботі сесії під час перебування на посаді. Вважаю, що засідання минуло конструктивно. Депутатський корпус ухвалив ті важливі рішення, які готувала обласна державна адміністрація. Більше того, хочу констатувати, що сьогодні між облдержадміністрацією та обласною радою налагоджений конструктивний, дієвий, робочий і живий діалог. І між керівництвом також. Мені дуже подобається, як ми зараз вибудовуємо наші стосунки.

– Про топ-менеджмент, у якому ви маєте великий досвід. Як вважаєте, чи можна за сто днів оцінити керівника та його команду об’єктивно?

– Зважаючи, яку команду і якого керівника, а також, зважаючи на цілі та завдання, що перед ними стоять. Коли триває війна, відбуваються активні військові дії, керівника можна оцінити протягом однієї доби. Якщо ми кажемо про обласну державну адміністрацію, я все-таки брав би для оцінки рік. Тоді будуть конкретні результати тих починань, що розпочалися протягом 100 днів. Я не звик говорити про те, що ми робимо та що будемо робити. Я звик казати про конкретні результати. 

– Коли ви прийшли на посаду, як формували свою команду? Це було складно для вас?

– Команда досі формується, наразі відбуваються конкурси на заміщення вакантних посад. Це не складно, адже два принципи, яких я дотримувався при вирішенні цього завдання, були чіткі та зрозумілі. Перше – професійність, а друге – житель Чернігівщини або з корінням із нашої області. Адже людина може наразі працювати в Києві, а батьки живуть тут. Я теж останні 7 років мешкав у Києві, а дружина з дітьми була тут, я додому приїжджав. Сьогодні ж ті заступники й радники, які вже працюють, усі з Чернігівщини.

– Які риси для вас важливі при призначенні людини на посаду?

– Орієнтація на кращий результат, це перше. Проактивність – друге. І третє – це командність. Адже команди формуються із командних гравців. І, звісно, нульова толерантність до будь-яких корупційних проявів. 

– В облдержадміністрації зараз є вакантні посади? Кого, наприклад, бачите на посаді очільника управління охорони здоров’я облдержадміністрації?

– Є кілька кандидатів і, думаю, вони всі візьмуть участь у конкурсі. Принципи, за якими їх будуть відбирати, залишаються тими ж самими: місцевість, командність, активність, орієнтація на кращий результат.

– На своїй сторінці у Фейсбуці ви прозвітували про всі сфери. Яку панацею для сталого економічного розвитку має Чернігівщина? Що потрібно перш за все розвивати в нашому регіоні? 

– Громади та співпрацю з громадами. Коли у нас будуть розвинені громади і ми їх не дотуватимемо, тому що там інвестори вкладатимуться у виробництво, сплачуватимуть податки на місцях, будуть соціально відповідальними партнерами для ТГ, тоді наша область стане успішною. І тут обласна держадміністрація також має стати партнером для громад, вони повинні відчувати нашу підтримку в усьому. Відповідно, давати зворотню підтримку і нам у тих починаннях, які запроваджує облдержадміністрація. На сьогодні в області є 57 громад. Громади різні, одні дотаційні, інші – навпаки. Різні голови громад: одні більш активні, інші – менш. На жаль, є такі громади, економічна спроможність яких у мене особисто викликає сумніви. Об’єктивно – завдання влади полягає у підтримці громад. Простіше за все трьом великим громадам – Чернігів, Ніжин, Прилуки. Це великі міста, вони мають бюджети й, відповідно, є певні маневри для руху навіть всередині. А є громади, які треба підтримувати постійно. Завдання обласної державної адміністрації – знайти для кожної із 57 громад той рецепт, що дозволив би цю громаду підтримати чи підтягнути. Або допомогти тим громадам, які мають навіть нормальний рівень доходу, використовувати цей дохід більш ефективно. Ми над цим працюємо.

За цей період я, мабуть, побував у половині всіх громад. Спілкувався з головами на місцях. У кожній громаді своя проблематика, і для кожної, відповідно, має бути свій рецепт успіху. 

– Яким, на ваш погляд, має бути керівник громади?

– Крім тих критеріїв, що я наводив вище, очільник громади має бути господарником. Якщо керівник ставиться до тих ресурсів, що є в ТГ, як до цінності громади, й, відповідно, поводиться з ними для блага громади, то така громада успішна. 

– Чернігівщина – аграрна область. Які основні питання допомагаєте вирішувати аграріям?

– Не заважаємо працювати. Були питання з податковими накладними у частини сільгоспвиробників, переважно, у невеликих. Через їхнє блокування склалася дуже проблемна ситуація. Тож ми допомагаємо вирішити це питання спільно з податковою, а облдержадміністрація стала таким собі майданчиком для діалогу та пошуку рішень. Сьогодні цей процес відрегульований, принаймні є порозуміння.

– Велике будівництво на Чернігівщині було загальмоване. Ви вирішили це питання, і програма ефективно запрацювала. Рівень реалізації стрибнув із 12-ти до 65-ти. Як це вам удалося і який об’єкт вважаєте критично важливим і найуспішнішим?

– Всі об’єкти Великого будівництва критично важливі. Не можна порівнювати стадіон, лікарню і філармонію. Якщо взяти ці три об’єкти глобально, то за рівнем критичності – це обласна лікарня. Але ж стадіон у Борзні теж вкрай потрібний громаді. Його не можна порівнювати з тим, що було два місяці тому. Сьогодні діти й дорослі вже ходять туди, Борзнянщина – дуже спортивна. 

Як удалося? По-перше, є об’єктивні й суб’єктивні причини. Все, що було до мого приходу на посаду, я вважаю об’єктивними причинами. Хоча нікого з моїх попередників не хочу критикувати, але на деяких об’єктах стадія готовності була лише 6%. Насправді, дуже пізно почалися всі процедури. І в багатьох випадках дуже неякісно виконувались ці ремонтні роботи. Критичний фактор – дуже низька якість проєктної документації. Щоби виправляти це, потрібно було налагодити діалог із кожним підрядником, який після цього зрозумів: із ним не будуть продовжені договори, якщо не виконуються вимоги. Тому ми сьогодні вже маємо такі відсотки. Я впевнений, що п’ять об’єктів, запланованих цього року, ми здамо.

– Оптимізація лісгоспів. Яка ваша позиція?

– Коли я працював у бізнесі, ми теж оптимізували філії. І люди також не завжди були задоволеними й розуміли цей процес. Зараз ми маємо негатив у Семенівці, Добрянці... Я вважаю, що тут проблема, насправді, в іншому: якщо такі підприємства є на території області, потрібно пояснювати, навіщо це робиться і до чого призведе. Пояснювати, що податки – ПДФО – залишаться на місцях, а те, що відбувається, дозволить закупити нове обладнання. Сьогодні працівники держлісгоспів їдуть у балтійські країни дивитися, як там усе працює, переймати досвід. Мережу треба оптимізувати, адже чим менше буде центрів управління, тим краще для головного підприємства. У нас було їх 12, стане 5. Тому, якщо питання – чи бути оптимізації – вважаю, так. Із власного досвіду знаю, що управляти 5 ідентичними підприємствами ефективніше, ніж 12. Друге: наскільки вона оптимальна? Це має вирішувати підприємство. Ми ж повинні залишити на місцях податки й реорганізувати мережу так, щоби вона працювала ефективно. У нас відбулося три зустрічі з представниками громад. На одній був присутній голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець. Не можу сказати, що за результатами цих зустрічей я отримав для себе стовідсоткове підтвердження цієї ефективності. Однак тих аргументів, які навів Юрій Болоховець, мені достатньо для розуміння, що, за умови залишення податків на місцях, критичного нічого не відбувається. Навпаки, оптимізована мережа має працювати ефективніше.

– ЗМІ зараз широко обговорюють графіки відключення енергетичних потужностей. Чи загрожує це Чернігівщині?

– Якщо така загроза виникне, то вона стосуватиметься всіх областей, на жаль, і нашої.

– Чи є інвестиційні програми ОДА для підтримки малого і середнього бізнесу?

– Сьогодні у нас є спеціальна посада заступника, який займається інвестиціями й розвитком громад. До його компетенції якраз входить програма підтримки малого і середнього бізнесу, дорожня карта залучення інвестицій. Уже є багато проєктів. Якщо хоча би частину з них ми реалізуємо, як я сподіваюся, це буде добре.

– Яку пораду ви можете дати підприємцям, котрі ведуть свій бізнес в умовах пандемії?

– Порада №1 – вакцинуйтеся. Порада №2 – оптимізуйтеся. Порада №3 – переформатовуйте свій бізнес під реалії. Це стандартні речі, котрі треба робити, коли щось відбувається, у тому числі – економічні чи соціальні кризи. Але на перше місце я виношу вакцинування. Наразі держава створила такі умови, що навіть у червоній зоні бізнес працює – при дотриманні карантинних вимог. Зважаючи на дані щодо вакцинації, думаю, найближчим часом ми, по-перше, вийдемо з цього піке. І, по-друге, наявність сертифікатів дозволить більш-менш легко витримати всі обмеження, що існують сьогодні.

– Чи можна спрогнозувати, коли Чернігівщина вийде з червоної зони?

 – Усе залежить від рівня захворюваності. А він напряму залежить від рівня вакцинації – це взаємопов’язані показники. Сьогодні ми маємо десь 65% заповненості ковід-ліжок. Ситуація, звісно, вже трохи стабілізується, але прогнозувати чіткі терміни я не беруся.

– Де складніше працювати – в державному управлінні чи в бізнесі? 

– Однаково непросто.

– Яка освіта, на ваш погляд, повинна бути в ефективного керівника?

– У мене їх три: маю базову юридичну, потім – економічна і бізнес-освіта. Вважаю, що юридична та економічна освіти – це дуже гарна синергія і база для роботи.

– На ваш погляд, які в майбутньому будуть затребувані професії, куди варто йти навчатися?

– Я бачу, куди рухається світ, але хотілося б, аби ми рухалися дещо в інший бік. Коли ми говоримо про реалії, про майбутнє, то все ж це послуги цифровізації, діджиталізації. Тож для того, аби розумітися на технологічних процесах, людина повинна мати відповідну освіту.

– Якими мовами має володіти людина, щоби почати працювати в топ-менеджменті?

– Англійська – обов’язково. Особисто мені ще подобається італійська.

– Що для вас гроші?

– Це можливість задовольняти свої базові потреби.

– Куди ви витратили найбільшу кількість грошей у своєму житті, на автівку чи на нерухомість?

– Не на автівку і не на дорогий годинник…

– А який годинник, до речі, маєте?

– Смарт-годинник Samsung. Коштує близько трьохсот п’ятдесяти доларів.

– Яке у вас власне авто?

– Volkswagen Touareg.

– Криза – це занепад чи можливість? 

– Можливість, що стимулює, допомагає по-іншому працювати.

– Маєте досвід роботи з криптовалютами?

 – Я мав таку історію. Це був такий собі експеримент. Подивився, як це працює, і вивів кошти, не втративши нічого.

– Куди би радили зараз інвестувати?

– Є два напрями інвестицій, якщо говорити глобально. Перший – це пасивна інвестиція, нерухомість. І активна – стартапи. Якщо є достатня кількість коштів, щоби інвестувати ризиково, це – стратапи. 

– А ви ризикова людина?

– Ризикова. 

– Куди би ви інвестували 100 тисяч грн? 

– Залишив би в сейфі – хай полежать, доки я туди не покладу ще 100 тисяч.

– А 1 000 000?

– У нерухомість. Враховуючи мою зайнятість сьогодні, бо не можу займатись чимось іншим, крім функціоналу, на нинішній посаді, то це найпростіший вид інвестицій. Тобто вклав – і отримуєш дохід. 

– Що вважаєте головним у житті та про що мрієте?

– Головне в житті – це здоров’я. А мрію, щоби люди, які зі мною поруч, отримували від мене тепло, і щоби це тепло було взаємним.

– Україна майбутнього – якою її бачите?

– Україна – успішна та європейська!

Спілкувалася Христина ЛАВРИЩЕВА
 

Інші новини:


Приголомшливий успіх чернігівських плавців на чемпіонаті світу

Чернігівські плавці з інвалідністю вибороли 2 золоті та 11 срібних нагород на 1-му Чемпіонаті світу з плавання на короткій воді серед спортсменів з порушеннями слуху. Змагання проходили з 13 по 21 листопада у місті Ґлівіце (Польща), повідомляє Новий Чернігів.

2021-11-29 08:31