Юрій Болоховець: «Реформування лісової галузі – нові можливості й прибутки, фаховість та дорожня карта»

2021-11-05 08:04

«Мета реформування лісгоспів – це нові можливості економіки саме на цеховий підрозділ лісництва. Спеціалісти будуть працювати в галузі. Кадрові питання вирішуються на місці, все інше – політична провокація»

Чернігівщина багата на лісові ресурси. І наша прекрасна й чудова країна славиться не тільки Карпатами. Північ України – то неповторні ліси. Наші легені. І ресурс. Усі ці надбання треба берегти та охороняти. Примножувати й розвивати галузь. І така людина є. Той, хто свідомо взяв на себе таку відповідальність і за невеликий термін став реформатором лісової галузі України.

Він не боїться спротиву в корумпованих кабінетах, він прийшов працювати. Наш земляк Юрій Болоховець – глава Держлісагентства України. З ним – спеціальне інтерв’ю для «Деснянської правди».

– Пане Юрію, ви очолюєте Держлісагентство України майже рік. Що вдалося зробити за цей час?

– Мені поставлено чіткі задачі безпосередньо Міністром та Президентом країни Володимиром Зеленським стосовно формування лісової галузі. Бо її становище на той час стан не влаштовувало уряд, суспільство і самих лісівників. Тому разом ми напрацювали чітку дорожню карту, яку необхідно розробити та впровадити швидкими й рішучими кроками. Зауважу, що це не тільки оптимізація лісгоспів, про яку багато говорять. 

Це і діджиталізація галузі. Ми відцифрували весь процес свого виробництва, від низової ланки, такої, як лісництво, до самої Агенції. Це виписки дозвільних документів – лісорубний квиток, сертифікати походження, інші складні та ризиковані документи, які ми тестуємо, і до кінця цього року це буде в додатку «ДІЯ». 

Також відбулася зміна нормативно-правової бази, яка давно не змінювалася. Це складний процес. Розумієте, що зміна нормативно-правового акту – це, кращий термін, – пів року, а в гіршому випадку – роки. Нам вдалося змінити ставку дивідендів для лісогосподарської галузі. Це дуже важливо. Ми платили 80% дивідендів. Та хіба можливо розвиватися за 20% прибутку? Її нам знизили на 50%. А якщо ми продовжуватимемо позитивну динаміку – буде взагалі 30%. Підприємства почали показувати свої прибутки, суттєво оновлювати матеріально-технічну базу. Таким чином, це впливає на виробництво (що є нашою основною метою). Не чекаючи Закону «Про ринок деревини», на який я маю надію і над яким ми також працюємо, тому що такого закону в Україні взагалі не було. Закон має стейкхолдерів з абсолютно різними позиціями - і це нормально. Закон все одно має бути.

В першому читанні ми прийняли Закон «Про збереження самостійних лісів». Це теж дуже важливо.

Коли ми говоримо про самовільні рубки, то в нас у межах Чернігівщини абсолютно легально вирубується 1000 гектарів природних лісів щорічно. Цей ліс більш стійкий. Тому маю надію, що саме цей закон дасть можливість зберегти ліси та примножити їх. 

Цього року ми прийняли ще одне важливе та вольове рішення – вся деревина вийшла на електронні торги. Ми зробили жорстку конкуренцію на ринку. Неможливо домовитися ні з ким. Конкурувати можна тільки ціною. Ми додатково вивели 5,5 млрд доходу. Президент дав завдання – 6 млрд по року. Звичайно, ці кошти вийшли з корумпованих кабінетів і ми маємо опір в середині та зовні структури. І всі зрозуміли, що це не жарти...

5,5 мільярдів – це 1,7 сплати податку додатково, не кажучи про обов’язкове оподаткування. Це плюс 44% зарплати в країні в цілому. Зараз середня зарплата в галузі становить 15 000 грн. Зокрема, на рідній Чернігівщині вона виросла на 80%. Ці речі дають можливість ставити вимоги нашим працівникам. Ми знизили самовільні рубки та пожежі в 5 разів. Я вважаю, що все ж так само показник заробітної плати мотивує людей цінувати свою роботу й навчатися. До речі, останнім рішенням нашої колегії було ось що: людина, яка вступила в ряди лісової охорони, зобов’язана протягом двох років здобути відповідну освіту.

Тому ось показники росту зарплати за 9 місяців – 53% та 44%. Для заробітної плати це безпрецедентно, такого не було за всю історію лісового господарства.

Це обґрунтована відповідь усім критикам реформи. Якщо в січні я говорив про це буквально, «на пальцях», – то зараз маємо конкретні цифри. Зокрема, кошти, які є в кожній ОТГ – це суттєвий ріст доходів від лісового господарства. 

– Які найпроблемніші регіони в нашій країні? 

– В Україні був і є проблемний регіон у нашій галузі – це Карпати. Ми вивчили досвід німців, поляків, особливо в частині гірської території, та прийняли рішення, що не рубатимемо Карпати. А впроваджуватимемо в цьому регіоні європейські методи. Ми міняємо нормативно-правову базу та за три роки переходимо на новий метод господарювання. А це значить, що ми не будемо заготовляти деревину суцільними рубками, а вибірково забиратимемо, наприклад, сухе, спіле дерево. Отже, територія буде завжди вкритою лісом. Специфіка цього процесу така, що всі отримують кращий результат: лісівники – за рахунок освітлення, екологи та громадськість мають завжди вкриті лісом гори. 

– Найболючіше питання – оптимізація лісгоспів. Що насправді відбувається? 

– Це питання не нове. Для його вивчення ми залучили професійних працівників із усіх суміжних галузей: лісівників, мисливців, переробників та лісове господарство. Були дискусії окремо в кожній галузі. Об’єднання проходило за географічно- виробничими показниками. Звичайно, багато хто хотів об’єднати лісгоспи за політичними критеріями, за «округами». Але у нас була принципова позиція - ми дивилися, як об’єднуються території, який там ресурс, економіка та інфраструктура. Завдяки Міністру, дотичному до нас Уряду, який координує нашу діяльність, нам дали можливість зробити це ефективно. Вийшов указ Президента №228, протокольне доручення Кабміну – і на основі цього ми зробили своє колегіальне реформування. Два тижні тому люди отримали накази про оптимізацію. Всі працівники попередженні, і, як результат, лісгосп об’єднується. Всі ці показники прораховані в кожній області та на кожному підприємстві. Аргументів із податками на місцях не існує взагалі, тому що вже сьогодні ми всі місцеві податки можемо роз’єднувати та платити за місцем роботи людей. Питання скорочення лісгоспів абсолютно не стосується робітників. Тут мова про скорочення адмінапарату. Всі кадрові питання вирішуються на місці. Взагалі, мета реформування – посилити низову ланку – лісництва.

Лісгосп має стати сучасним підприємством, де керівник має змогу ефективно керувати, а працівники отримують достойну заробітну плату й технічне забезпечення. Зараз недоцільно утримувати «палаци» й роздуті штати, ми не витримуємо…

– Але політична сторона питання інакша. Ті, хто мають агропідприємства чи політичні амбіції, розпалюють питання серед працівників лісгоспів. Як працюєте з таким явищем? Оптимізація стосується тільки адмінапарату. А все інше – це політичні бонуси й нічого іншого...

– 2000 року в галузі було 95 000 людей. Сьогодні 42000 працівників. Ми розуміємо, що самостійно нас покидають кращі кадри, тому головна мета – зупинити процес, залучати молодь. Лісівник майбутнього - це освічена людина в формі, з планшетом у руках та на нормальному авто в лісі. Його офіс – ліс. Ця людина любить ліс. І сьогодні ми маємо 3000 актуальних вакансій.

– Чи можна висадити мільярд дерев, як це пропонує наш Президент Володимир Зеленський?

– У зазначеному вже наказі №228 іде мова про Велике заліснення. За 3 роки 1 мільярд дерев і за 10 років 1 млн гектарів лісів.

Пор дерева. Це тренд загально світовий. Наприклад Європа садить за 10 років 3 млрд. Наша планка амбітна. Три роки – 1 млрд. І це реально! Але питання складне. 

Цієї осені підприємства Держлісагентства висадять близько 30 мільйонів сіянців (весною ми висадили близько 200 мільйонів, але Указ Президента підписаний у червні, тому ці цифри не рахуємо). У наступному році ми плануємо висадити близько 300 мільйонів рослинних дерев.

Держлісагентство – головний драйвер цього процесу. Нам належить 73% лісів України. Але мета – залучити всіх, кожного свідомого громадянина. Це наша з вами національна відповідальність. У нас створено спеціальний сайт zelenakraina.gov.ua – де є вся інформація, як долучитися до висадки. Крім того, Кожен може висадити дерево й опублікувати фото на сайті. Я особисто висадив декілька сотень дерев. У нас багато цікавих акцій попереду. Приєднуйтесь!

– Пане Юрію , якщо ми говоримо про лісників майбутнього, то як із технічним забезпеченням у них зараз, на прикладі Чернігівщини?

– Цього року за рахунок дивідендів ми відправили всі кошти на оновлення матеріально-технічної бази. Закупили дуже багато пожежних автомобілей та модулей, сучасних авто для лісової охорони, таких, як Suzuki Jimny, Toyota Hilux, Volkswagen Amarok. Це вкрай необхідно, щоби зменшити браконьєрство. На Чернігівщині мною поставлене завдання керівнику управління за цей та наступний рік замкнути систему відеонагляду області з трирівневим контролем, плюс – будівництво сучасного лісозаводу, на прикладі Львова. В Україні плануємо відкрити 9 таких заводів. Один коштує приблизно 80 млн, він побудований за європейським зразком. Для нашої області це нові робочі місця, що є досить важливим сьогодні.

– Чи впроваджуєте міжнародний досвід лісництва. Що берете за основу?

– Ми обираємо флагманів – це Америка та Європа. Навчаємося також у поляків і німців. За указом Президента розпочинаємо інвентаризацію лісів. За 2 роки будемо мати проміжні результати, за 5 – остаточні.

Обладнання ми зробили з німцями, а стосовно лісозаводу працювали з Латвією. Вони провели схожу реформу в себе, взяли найкраще у скандинавів. Сьогодні, наприклад, датчани купують садівний матеріал у латвійців. Але не існує моделі, яка б нам підходила. Ми велика країна. Ліси абсолютно різні майже в кожній області. Херсон та Карпати – це різні екосистеми. Підхід повинен бути адаптований.

– Актуальне питання: що робити з усиханням лісів?

– Ліси – це живий організм, який може хворіти. Якщо ми не будемо використовувати ліс - його не стане більше, його стане менше. Хворий та спілий ліс потрібно своєчасно забирати. За виручені кошти створювати нові ліси. Зазначена проблема дуже значна, ми маємо пониження ґрунтових вод майже на 4-5 метрів. Тобто доросле дерево втрачає живлення, хворіє. Зараз ми швидко реагуємо і, враховуючи цей момент, змінюємо породи дерев. Ми повертаємося до адаптивного наукового підходу. Те, що допустимо для Полісся, не може бути реалізовано в Карпатах. Де ми маємо проблему, тому що на початку минулого століття ліси на цій території були використані та насаджені ялиною. Це був на той час розумний підхід, треба було будувати. Ялина заполонила Карпати, її назвали смерекою – але це не природна для Карпат порода. І все було добре поки не почались кліматичні зміни. Потрібно повертатися до місцевих порід, таких, як ялиці та буки.

– Ви не забуваєте рідну Чернігівщину. Часто буваєте з офіційними візитами. Нещодавно зустрічалися з керівниками громад області. Про що спілкувалися?

– До спілкування запросив голова ОДА В’ячеслав Чаус. Питання одне – оптимізація та укрупнення. Це конструктивна зустріч. Громади активні. Розробили меморандум про сплату податків. Я пояснив причину оптимізації. Хотів, щоби вони це почули з перших уст. Звичайно, думки є різні. Але я завжди за фаховість. Підходимо до цього процесу максимально професійно, вивчаємо кожний випадок окремо, спілкуємося з людьми. Один із прикладів реформування – на рахунках громад, динаміка роботи позитивна, тому ми підтримуємо зворотній зв’язок, щоби працювати разом.

Христина ЛАВРИЩЕВА 

Інші новини:


​​​​​​​Секрет високоточної зброї від стресу та відновлення жіночого здоров’я після ударів війни – від відомих лікарів Василя Отрошка й Олексія Казакова

Відомий проєкт видання "Деснянська правда"  – ДП Кава – відновився в повному форматі. І 16 червня в готелі "Придеснянський", який гостинно відчинив  свої двері для такого заходу, зібралися наші пані та панянки, успішні в багатьох сферах діяльності на Чернігівщині.

2022-06-27 12:21