Природні ресурси прикордонних територій в умовах зміни клімату: від проблем глобальних до проблем локальних

2021-10-06 07:44

21-24 вересня 2021 р. у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка відбулася V Міжнародна наукова конференція «Природні ресурси прикордонних територій в умовах зміни клімату» (абревіатура з англійської NARBAC 2021 – «Natural resources of border areas under a changing climate»).

Це циклічне щорічне наукове зібрання, учасників якого почергово приймають в Україні та Польщі університети-партнери – Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка та Поморська Академія в Слупську. Співорганізаторами цьогорічної конференції, у якій взяло участь 52 науковці з України, Польщі та Білорусі, виступили ще й Національний природний парк «Мезинський» та Чернігівський обласний осередок Всеукраїнської екологічної ліги. Про проблеми, які обговорювалися на конференції, ми поспілкувалися з одним із засновників конференції – професором кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, доктором біологічних наук, професором Олександром Лукашем.

– Глобальні кліматичні зміни – це вирок усьому живому на Землі?

– Не думаю, що вирок. Швидше, це відбір Природи. Процес глобального потепління, про який зараз багато говорять, є закономірним і посилюється господарською діяльністю людини. Якщо говорити про історію Землі, то протягом останнього кліматичного ритму пізньольодовиків’я відбулися як потепління, так і похолодання, які мали глобальний характер. Голоцен є сучасною міжльодовиковою епохою, що перебуває у розвитку й охоплює останні 10300 років. У голоцені сформувалася сучасна фізико-географічна зональність, а відтак і зональність рослинного покриву. Під впливом талих льодовикових вод на Поліській низовині сформувалися заболочені ландшафти з межиріччями, вкритими водно-льодовиковими та водними піщаними товщами, які зрідка переривалися невеликими острівцями лісових ландшафтів. Дуже складною була геологічна історія Чернігіво-Сіверщини, зокрема формування Пра-Десни та Пра-Дніпра у Деснянсько-Замглайському районі: мали місце деформуючий вплив дніпровського льодовика, прорив Пра-Дніпра у долину Пра-Десни та прорив Пра-Десни на південь. Сучасному стану Замглайського лісо-болотного комплексу, який за розмірами й збереженістю гідрофільного біорізноманіття є одним із найбільших у Європі, була присвячена доповідь к.б.н. Світлани Потоцької.

Наголошу на тому, що донині у флорі Чернігівщини після останнього зледеніння трапляються реліктові види рослин – сальвінія плаваюча, альдрованда пухирчаста, водяний горіх плаваючий та інші. Не дивно, що, за палеоботанічними даними, на Чернігівському Поліссі у минулому траплялося дуже багато степових видів, наприклад, ефедра двоколоскова.

– У назві конференції наголошується на прикордонних територіях. Засновники заходу мали на увазі прикордонні території з адміністративних позицій?

– Спектр дослідження природних ресурсів в умовах зміни клімату охоплює рівною мірою як адміністративні, так і природні (наприклад, Полісся і Лісостеп) прикордонні, природно-заповідні території, а також перехідні екосистеми – екотони (наприклад, наземно-водні фітоценози).

– Які глобальні проблеми стану природних ресурсів та їхнього використання обговорювалися учасниками конференції?

– Це, перш за все, проблеми раціонального функціонування та використання ресурсів великих екосистем, зокрема морських. Відомий океанограф із Польщі (Поморська Академія в Слупську) професор Даріуш Фіцек презентував електронний центр обміну океанографічними даними eCUDO.pl – нову, загальнодоступну, базу даних довкілля Балтики, яка дозволяє прогнозувати біопродуктивність Балтійського моря і на цій основі регулювати видобуток морської продукції.

Ще одна проблема, що виникає у час кліматичних змін – «конфлікт» між середовищем і рослинами, які створюють середовище та перебувають на межі свого поширення. Це добре проілюстрував у своїй доповіді польський професор Анджей Ненартович (Університет Миколи Коперника у Торуні) на прикладі лісів із буком лісовим на південно-східній межі їх північного поширення у Польщі. 

Досить часто такі «конфлікти», підкріплені людською діяльністю, призводять до вимирання видів. Тому на особливу увагу заслуговують корисні (насамперед, лікарські) рослини та рідкісні види, які перебувають на межі свого природного ареалу. Науковий співробітник, к.б.н. Олександр Рак презентував позитивний 43-річний досвід вирощування вовчих ягід отруйних в умовах Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України, який є прикладом для успішного збереження рідкісних рослини у регіонах, де вони зникають у природних місцезростаннях.

Лариса Белей, науковець із Карпатського національного природного парку, наголосила, що на території Карпатського регіону останні 15 років лісові масиви поступово втрачають свої захисні, лісівничі, біологічні та екологічні функції через поодиноке, куртинне чи суцільне всихання головної лісоутворюючої породи – ялини європейської.

На конференції окреслилася ще одна важлива екологічна проблема, пов’язана з глобальним потеплінням та антропогенним тиском на довкілля. Це поширення, точніше, наступ, інвазійних видів. Всі вже звикли до того, що порушені степи – це осередок, з якого поширюються у північному напрямку інвазійні, часом небезпечні, види рослин. Процес нових фітоінвазій не припиняється ні на півночі, ані на півдні України. У своїй доповіді на конкретному прикладі це проілюструвала доцент Руслана Мельник (Херсон, ХДУ). Колеги з Херсонського державного університету та національного природного парку «Олешківські піски» дослідили осередок первинної інвазії опунції (рослина з родини кактусових, поширена в посушливих пустельних районах Південної та Центральної Америки) на території піщаного масиву біля с. Нечаєве Олешківського району Херсонської області, про який дізналися з телевізійного сюжету журналістки Олени Ваніної на телеканалі 1+1.

– Як проявляється проблема фітоінвазій на території Чернігівської області?

– Як зазначив доцент Юрій Карпенко (Чернігів, НУЧК), в умовах кліматичних змін небезпеку для природно-заповідних територій Чернігівщини, зокрема Мезинського національного природного парку, становлять заносні види північноамериканського походження. Вони становлять загрозу для довкілля як особливо агресивні види-вторженці в природні екосистеми та такі, що впливають на аборигенне фіторізноманіття.

На прикладі динаміки піщаних та бур’янових угруповань Чернігова це проілюстрували у своїх доповідях аспіранти Ганна Данько та Володимир Бойко (Чернігів, НУЧК). Для Чернігова вже не є екзотикою амброзія полинолиста, борщівники Мантегація та Сосновського, розрив-трава залозиста тощо.

– Отже, наявність нових агресивних видів-вторженців у складі сучасного рослинного покриву Чернігівщини є проявом сучасних тенденцій розвитку флори та рослинності міста під впливом кліматичних змін, що посилюються антропогенним тиском?

– Саме так. Проте наявність усталених теплолюбних видів та їхня участь у формуванні рослинності навряд чи зумовлені сучасною зміною клімату. Це привертало і привертає увагу дослідників. Яскравим прикладом тому є поширення в Чернігові ковили волосистої на Болдиних горах, помічене ще на початку ХХ століття. Участь у формуванні сучасного рослинного покриву схилових місцевостей Чернігова термофільного елемента флори, піонерного виду вишні-антипки є свідченням того, що термофільні риси рослинного покриву у поліському регіоні перш за все зумовлені історично складеними природними факторами, насамперед, рельєфом та ґрунтовими умовами. До речі, я вважаю, що вікова антипка на Валу є залишком суцільних угруповань цього виду, які колись були поширені так само, як і в Маліївому яру, але знищені під час реконструкцій схилів Дитинця.

– Чи не порушувався під час конференції соціальний аспект проблеми використання природних ресурсів у контексті сталого розвитку?

– Позитивні практики Олімпійських ігор для збереження ресурсів планети та протидії зміні клімату проаналізувала доцент Галина Цигура (Чернігів, НУЧК). Вони втілюються завдяки проєктам сталого розвитку, зокрема: насадження олімпійських лісів; контроль якості повітря та води, використання біорозкладного одноразового посуду; виготовлення медалей переважно з натурального каменю; виготовлення інформаційних матеріалів із вторинно переробленого паперу, будівництво спортивних споруд із врахуванням факторів навколишнього середовища і подальшим активним використанням після завершення Ігор тощо.

Під час польової сесії працювала дискусійна платформа «Збереження природних ресурсів в умовах сталого розвитку: почни зі свого помешкання», модератором якої була професор Світлана Стрілець (Чернігів, НУЧК). Учасники цієї дискусії, зокрема, студенти Національного університету «Чернігівський колегіум», через призму аналізу витрат енергетичних та водних ресурсів у своїх помешканнях під час навчання – гуртожитках університету, окреслили найболючіші проблеми з цієї теми та висловили своє бачення їх розв’язання. Саме під час дискусійної платформи була запропонована модель внутрішнього обміну студентами НУЧ та Херсонського державного університету для мобільного навчання під час польових практик у різних природних зонах України.

– Польова сесія під час наукової конференції – що це?

– Це можливість учасникам конференції на власні очі побачити те, що відбувається у природі Полісся внаслідок природних закономірних змін та антропогенного тиску на довкілля. Учасники конференції висловили занепокоєння з приводу щойно проведеного розорювання лучних екосистем у заплаві Десни (за кілька десятків метрів від русла) поблизу с. Вознесенське Чернігівського району. Якщо у подальшому тут буде поле, то на загибель приречені унікальні для Європи придеснянські заплавні ліси, а гідрохімічні показники Десни будуть геть невтішними.

У гідрологічному заказнику загальнодержавного значення «Болото Мох» поблизу с. Єліне (Сновська ОТГ, Корюківський район) учасники конференції визначили основні рисами природного процесу заростання унікального для Чернігівського Полісся мезотрофного сфагнового болота з співдомінуванням рідкісних для Чернігівщини видів – пухівки піхвової, журавлини болотної, багна звичайного.

Завдяки гостинності й професіоналізмові працівників Музею історії партизанського руху на Чернігівщині учасники конференції мали можливість ознайомитися з історичною та природною цінністю лісового урочища «Лісоград», а також, використовуючи фотоматеріали, через призму аналізу історичних подій, порівняти природні комплекси у одному з найбільшому місць локалізації партизанських загонів під час Другої світової війни.

– Сподіваюся, що ця, п’ята, наукова зустріч стосовно проблеми природних ресурсів прикордонних територій в умовах кліматичних змін не остання.

– Звичайно, не остання. Через рік, традиційно останнього тижня вересня, науковці зустрінуться на VI Міжнародній науковій конференції «Природні ресурси прикордонних територій в умовах зміни клімату» у Поморському воєводстві (Польща). Гостей, як завжди, буде щиро приймати наш партнер – Академія Поморська в Слупську. Доречно зазначити, що з 1 жовтня в Академії Поморській в Слупську Академії будуть навчатися протягом семестру 6 студентів нашого університету за програмою семестрового обміну.

Інші новини:


Запобігти страшній недузі

У  Всесвітній день боротьби з раком молочної залози варто вкотре привернути увагу суспільства до проблеми цього захворювання. Адже цей вид раку посідає перше місце в структурі онкологічної захворюваності у жінок. І в зоні ризику − кожна представниця прекрасної статі репродуктивного віку.

2021-10-25 11:53