Євген Казанін: «Захисник України має бути вольовим, морально стійким, розумово і фізично розвиненим, технологічно озброєним»

2021-09-28 09:25

Про те, як розпочався новий навчальний рік у Чернігівському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, які плани і новації в цьому відомому в Україні закладі – розмова з в.о. начальника ліцею Євгеном Казаніним. 

– Євгене Борисовичу, це правда, що ви в ліцеї – практично із перших років його становлення?

– Так. Із 1997 року. Працював, починаючи від викладача фізичної культури, начальника кафедри фізичної підготовки, заступника начальника ліцею з навчальної роботи, а наразі виконую обов’язки начальника ліцею. Підполковник запасу, вчитель-методист, вчитель вищої категорії, понад 30 років педагогічного стажу.

1992 року наш ліцей та ще три в Україні були першими військовими ліцеями.

Минали роки – змінювався й ліцей. Він, як і вся наша освіта, пройшов етапи реформування, у 1996 році був переданий із Міноборони до Міносвіти і науки України. Нині ми заклад обласного підпорядкування. Спеціалізований заклад, який забезпечує здобуття освіти військового профілю одночасно із здобуттям іншої профільної середньої освіти.. У нас дворічне навчання. Але 2027 року знову перейдемо на трирічне навчання, як було у перші роки існування.

– Скільки ліцеїстів закінчило ваш заклад? Скільки навчається сьогодні? Куди вступають ваші вихованці?

– За 28 років існування ліцеєм випущено 4107 випускників, із яких вступив до вищих військових навчальних закладів та силових структур 1491 учень. Це 61 відсоток випускників. Нині на офіцерських посадах несуть службу понад 2 тисячі наших випускників. 

Цього року в ліцеї навчається 303 здобувача освіти. Понад 70% наших вихованців – це діти з Чернігівської області. У нас навчається 16 дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, 35 – з багатодітних родин, 42 дитини учасників бойових дій, 3 – з сімей внутрішньо переміщених осіб, 2 – ліквідаторів ЧАЕС, 77 учнів із неповних сімей. Тобто великий відсоток дітей пільгових категорій. 

Це гарний старт у житті – наш ліцей. Ми надаємо якісну освіту, системну військово- професійну орієнтацію. Плюс – безкоштовне проживання, якісне харчування. Вступ до військових вишів на бюджет і майбутнє обов’язкове працевлаштування.
Більшість випускників вступає до військових училищ. Торік 58% випускників вступили до ВНЗ Міноборони та силових структур.

Найчастіше вони обирають Харківський національний університет повітряних сил, Київський національний авіаційний університет (військовий факультет), Військовий інститут телекомунікації та інформатизації, Одеську військову академію.

До речі, серед випускників уже є і військові пенсіонери, ліцейські династії. Так, у вісьмох дітей, що сьогодні навчаються у нас, батьки закінчили ліцей і пов’язали своє життя з професією офіцера. 

Не можу не зупинитися на сумній сторінці ліцею – захищаючи незалежність нашої держави на сході країни, сім наших випускників загинуло. Це – підполковники Олександр Сабада та Ігор Горбенко, солдат військової служби за контрактом Станіслав Ковтун, старший солдат військової служби за контрактом Олександр Півень, капітан Юрій Бутусов, старший лейтенант Олександр Стельмах, солдат Вадим Жеребило. В ліцеї є меморіальна дошка, присвячена загиблим випускникам.

Ми згадуємо їх на усіх заходах і виховуємо майбутніх захисників Батьківщини на прикладі героїв. 

Військова професія – в зоні ризику, вона потребує відповідальності і за себе, і за товаришів.

– Такі риси виховати непросто.

– В закладі існує ліцейське самоврядування. На посади молодших командирів підбираються юнаки з лідерськими рисами, які подають позитивний приклад та мають навички медіації. Таким і повинен бути майбутні офіцер, Захисник України - вольовим, морально стійким, розумово і фізично розвиненим. Він повинен вміти брати відповідальність і за себе і за підлеглих. Крім того, сьогодні, в час інформаційних технологій, офіцер повинен бути технологічно озброєним , вміти працювати з інтерактивними засобами : на бойових планшетах тощо.

Робота з юнаками 14-15 років дуже цікава і відповідальна. Діти стали динамічнішими, креативнішими. Загалом, хлопці наші все встигають. Їхній режим роботи та розпорядок дня продумані до хвилин. Усе регламентовано – від підйому о 6.30 до відбою о 22.00. І це привчає їх до відповідальності, зосередженості. Також дуже важливо, що ліцеїсти отримують навички спілкування, вміння правильно будувати взаємини між підлеглим і старшим за званням. У процесі навчання розкриваються особливі риси вихованців. І таланти. Тому в ліцеї кожен може реалізувати себе.

У нас ліцеїсти займаються в різних спортивних секціях, студіях, гуртках, співають, танцюють, малюють. Наразі створюємо медіа-групу. Навчатимемо юних кореспондентів, фотокореспондентів. Вони братимуть інтерв’ю оброблятимуть інформацію, робитимуть буктрейлери, презентаційні матеріали. На сьогодні у нас підключений швидкісний інтернет, усі класи забезпечені сучасним обладнанням – телевізорами, проєкторами, мультимедійними дошками і всі відеоматеріали можна буде демонструвати під час перерв та виховних заходів.

– Раніше ліцеїсти отримували мобільні телефони увечері, на певний час, аби, зокрема, поговорити з батьками. А зараз?

– Час іде вперед. І від діджиталізації нікуди не подітися. Мобільними телефонами учні користуються на заняттях, бо це просто необхідно, є програми тестування на різноманітних платформах. Зараз запроваджено й електронний журнал. Юнак повинен вміти користуватися гаджетами, найти потрібну інформацію, обробити її та засвоїти. Тому телефони завжди з ліцеїстами. Але все керовано…

– Під час карантину непросто працювати?

– Ми виконуємо протиепідемічні заходи. У ліцеїстів різних курсів – окремі напрямки руху. Навчаються і живуть у казармі вони на різних поверхах. І навіть ходять різними східцями, аби не перетинатися. 

– Як змінилися діти, які хочуть здобути військовий фах, за роки з початку заснування ліцею?

– З одного боку, вони більш просунуті в технологіях, інтернеті, це й зрозуміло. Але раніше ліцеїсти були дорослішими. Нині вони більше діти і їм треба більше уваги. Ліцей якраз і формує їхню виваженість, серйозність. І коли ти обираєш військовий Виш – маєш усвідомлювати свій майбутній шлях, усі ризики пов’язані з майбутньою професією.

Робота з військово-професійної орієнтації проводиться постійно. До нас приїздять щороку представники вищих навчальних закладів МО і проводять агітацію. До речі, наших випускників дуже високо цінують у вишах, призначають на командирські посади. Крім того з ліцеїстами зустрічаються і наші випускники-офіцери, які сьогодні захищають Україну. І таке живе спілкування – найкраще виховання й мужності, й відповідальності, й патріотизму. 

– Окрім військової справи, ліцеїсти ще займаються в МАН, перемагають у змаганнях...

– Так. Керівник ліцейського наукового товариства Тетяна Олександрівна Атаманенко дуже плідно працює з манівцями з «біології». З історії також були перемоги на етапах МАН. Діти, яким подобається науково-дослідницька робота мають можливість себе реалізувати. 

Що стосується спортивних досягнень , то команди ліцею неодноразові переможці і призери Всеукраїнської спартакіади серед допризовної молоді, інших змагань та спартакіад. Кожного року проводимо Спартакіаду ліцею з 7 видів спорту, військово-спортивні свята. 

–Усе рухається вперед. Ви як керівник, яким бачите розвиток ліцею? Які плани в усіх напрямках?

– Нині для нас головне – створити безпечне освітнє середовище. І сучасне і комфортне, аби учні відчували себе в ліцеї , як удома, адже ліцей і справді для них – і другий дім, де вони перебувають 24 години на добу. Ми замінюємо технологічне обладнання їдальні, вдосконалюємо казармене приміщення, аби умови перебування там стали ще кращими. Хочемо технологічно забезпечити освітній процес. Для предмета Захисти України плануємо купити мультимедійний тир, щоб ліцеїсти виконували вправи зі стрільби з автомата, пістолета, кулемета.

– Яким ви бачите ліцей через 5 років? Через 10?

– Не буду заглядати у майбутнє так далеко, тим більше у сучасному житті технології змінюються кожні півроку. Колись у перші роки існування ліцею вихованці виконували мотиваційні польоти на авіаційному тренажері. Сподіваюся, що у найближчий час ми будемо мати різні інтерактивні тренажери – бойової машини піхоти чи літака. І це вже буде не гра, а віртуальне тренування. А найголовніше , щоб виконання бойових завдань – було теж віртуальним і на Україні панував мир і злагода.

– Чи навчатимуться в ліцеї дівчата? Адже зараз уже вони вступають навіть до військових училищ. І беруть участь у бойових діях на сході країни.

– Ми також про це мріємо. Будемо в цьому плані працювати.

Андрій Заносієнко, заступник начальника ліцею з виховної роботи:

– Чим займаються учні у позаурочний час?

– Ми плануємо свою роботу на рік. Готуємо ліцеїстів до ЗНО – це неодмінно. З першого дня займаємося військово-професійною орієнтацією. Форма одягу, військовий етикет – все виховує і спонукає стати майбутнім захисником. Головне питання – національно- патріотичне виховання. Ми проводимо й виховні години, й зустрічі з цікавими людьми – військовими.

Наразі готуємося до Дня учителя. Маємо можливість гарно привітати педагогів справжнім концертом. У нас є хор, вокальна студія, театральна студія «Натхнення». 

Також ми готуємо на 14 жовтня до Дня захисника України спортивне свято. А його визитівкою будуть флешмоби. На 6 грудня, день Збройних сил України, також буде велике свято. Є у нас і вечори відпочинку. У суботу щоразу – інформування, яке готують самі ліцеїсти, а також виховні години із класним керівником. Далі – екскурсії Черніговом. Особливо це цікаво першокурсникам, котрі приїхали на навчання з інших міст чи сіл Чернігівщини і не тільки. Крім того, позаурочна робота – гуртки, секції Беремо участь у показових виставках, спортивних змаганнях. Співпрацюємо з організацією «Спорт для всіх», обласним і міським комісаріатами, громадською організацією «Єдина родина Чернігівщини», якою керує Микола Шанський. На виставці «Блокпост пам’яті» наші учні були екскурсоводами. Ця наша співпраця – справжні уроки патріотизму.

Владислав Горбатенко, першокурсник ліцею:

– Мій батько Дмитро Горбатенко також закінчив наш ліцей з посиленою фізичною підготовкою. Він військовий, у званні майора. Батько розповідав, що перший рік у ліцеї було нелегко. От я і захотів відчути, як тут йому було. Тоді навчання тривало три роки. Батька ліцей навчив дисципліні, самопідготовці, відповідальності, вмінню планувати свій час і, власне, своє життя. Він, як мені розповідав, хотів стати льотчиком, але не вистачило балів. Така була мрія. Реально – став військовим, тобто захисником своєї країни. 

У ліцеї поки що не дуже важко. Трохи напружує мене, що мало вільного часу. А загалом усе гаразд. Годують смачно. В казармі тепло. Навчання не напружує - цікаве. особливо викладання біології. Не знаю, чи я буду військовим. Час покаже. А сьогодні у мене є бажання пов’язати своє життя з медициною. В ліцеї мене приваблює дисципліна, можливість повністю зайнятися навчанням, стати мужнім, витривалим. Виховати в собі силу волі. Адже дома після школи побіг би на вулицю. Уроки залишив би на потім. А тут самодисциплінуєшся, бачиш, як поруч із тобою твої ровесники планують і шліфують своє вже майбутнє життя. 

Спілкувалася Людмила ПАРХОМЕНКО

Інші новини:


Приголомшливий успіх чернігівських плавців на чемпіонаті світу

Чернігівські плавці з інвалідністю вибороли 2 золоті та 11 срібних нагород на 1-му Чемпіонаті світу з плавання на короткій воді серед спортсменів з порушеннями слуху. Змагання проходили з 13 по 21 листопада у місті Ґлівіце (Польща), повідомляє Новий Чернігів.

2021-11-29 08:31