В’ячеслав Летута: «У Чернігова є шанс стати №1 в Україні»

2021-09-24 10:41

Наш сьогоднішній співрозмовник – успішний чернігівський підприємець, співзасновник компанії Platinum. Пан В’ячеслав – депутат Чернігівської міської ради, представник ПП «Рідний дім», член постійної комісії з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин.

Він один із тих, хто активно творить історію Чернігова саме зараз. Той, кого виборці добре знають в обличчя. Хто швидко реагує на прохання про допомогу, підтримує храми, але не хоче цього афішувати. Хто проводить конкурс для молоді «Бізнес на мільйон», аби запустити стартапи. Той, хто надихає своїм прикладом і про кого наші нащадки, можливо, згадуватимуть із пошаною.

Життєва дорога пана В’ячеслава не встелена лише трояндами. На ній багато-багато поту, праці, зусиль, є також помилки та розчарування. І водночас багато віри, любові, людяності, вдячності. Він погодився розказати про це нашим читачам з особливої нагоди – Дня міста, що так символічно збігається з великим православним святом – Різдвом Богородиці.

– Ми всі бачимо, як наш рідний Чернігів змінюється буквально на очах, – із гордістю та радістю говорить В’ячеслав Летута. – Оце нещодавно мені телефонували друзі з Німеччини й сказали, що хочуть приїхати до нас в гості. Я пишаюся, що безпосередньо залучений до розвитку міста і жодного разу не пошкодував, що я – член команди Чернігівського міського голови Владислава Атрошенка. Буквально днями були оприлюднені дані чергового дослідження, і Чернігів, якщо не помиляюся, входить до трійки лідерів серед обласних центрів за темпами розвитку і комфортністю проживання. Я знаю, які плани в нинішнього мера, тож упевнений, що за цю каденцію Чернігів має всі шанси стати №1.

– Цікаво, а ви сам, В’ячеславе Васильовичу, корінний чернігівець?

– Так! Ми з батьками жили біля готелю «Градецький», я навчався в школі №32. Зараз моя родина живе на Єськова, і я балотувався саме від цього мікрорайону. Це моя друга каденція, тож зараз як депутат я почуваюся набагато впевненіше. Щоправда, межі мого виборчого округу в 2020-му значно розширилися. П’ять років тому це був маленький виборчий округ, а зараз він охоплює територію від готелю «Україна» до ЗАЗу.

«Радію, що Господь привів мене до храму»

– Якщо переглянути ваші особисті сторінки в соціальних мережах, то можна зрозуміти, що для вас надзвичайно важлива віра в Бога. Вас із дитинства до цього привчали чи ви прийшли в храм вже усвідомлено?

– Так, я прихожанин Воскресенського храму в Чернігові. Це той, що біля Центрального ринку. Буваю там майже щонеділі, намагаюся не пропускати служби. Чому йду саме туди? Бо мене там колись охрестили, це доволі старовинний храм, і за часів радянської влади його не закривали, і він був єдиний діючий у нашому місті.

До віри в Бога я прийшов у дорослому віці, це сталося десь років 10 тому. Це не пов’язано з трагічними обставинами чи втратами, мені хотілося досягти певної мети, і я звернувся по допомогу. Я йду цим шляхом далі, до здійснення своїх мрій, і радію, що Господь привів мене до храму.

– Прихожани знають, що ви депутат, звертаються?

– Так, є такий момент. Дехто навіть спеціально приходить, аби зустріти мене й поспілкуватися. Хай молодь знає, що ходити до храму – це важливо, навіть необхідно. Зараз модно відвідувати спортивну залу, розвивати своє тіло, м’язи, а про душу мало хто замислюється. Переважна більшість приходить до храму у зрілому віці, на службі зараз зустрінемо в основному пенсіонерів. А мені хотілося б, аби було більше молоді. Адже тут не розказують, як пити чи палити, навпаки, дають настанови за збереження родини, здоровий спосіб життя. Нічого поганого не проповідують. Я хочу, аби молодь це розуміла. Вважаю себе успішною людиною і хочу бути прикладом. Прагну, аби молодь цікавилася не лише розвагами. Особисто я, коли виходжу з храму після служби, відчуваю таке піднесення!

– Тепер я зрозуміла, хто лобіював питання щодо об’їзної дороги навколо Воскресенського храму!

– Церковне подвір’я навмисно розділили дорогою ще за радянських часів, щоб машини їздили поруч із храмом, це заважало вірянам. Зрештою від постійного руху та вібрації споруди почали руйнуватися. Настоятель неодноразово звертався і добивався, аби подвір’я огородили й це неподобство припинили. Дякую меру, що він нас почув. Там біля церкви було й кладовище, де поховано чимало відомих і видатних чернігівців. Але через оту дорогу переважна більшість поховань, на жаль, зруйнована та втрачена.

«Якщо маю можливість допомогти, не відмовлю»

– Цікаво, ви допомагаєте лише цьому храму? 

– По можливості й іншим, але розповідати про це не маю бажання. Намагаюся не відмовляти. Якщо відмовлю, почуваюся не дуже добре. Я за розвиток спорту також, і спортсменів підтримую, коли потрібно нове обладнання, поїхати на змагання, придбати спортивне харчування. Без цього не досягнеш бажаних результатів. Торік мене обрали віце-президентом федерації боксу Чернігівської області. Але я й до цього допомагав, бо сам спортом колись займався – боксом, рукопашним боєм. Нині відвідую тренажерну залу тричі на тиждень. І тіло вже звикло, вимагає навантаження. Загалом я за гармонійний розвиток людини. Благодійність – одна з важливих складових духовного розвитку. Тож якщо маю можливість допомогти, не відмовлю. 

– Насправді, багатою людиною, на мій погляд, можна назвати того, хто є меценатом за покликом серця. А якщо говорити про податкові декларації, то вас, пане В’ячеславе, років 4-5 тому називали найбагатшим депутатом у Чернігівській міській раді. Чи згодні з таким висновком?

– Переконаний, що зараз у міській раді є люди набагато заможніші, просто вони не афішують свої статки. Особисто я за будь-якої нагоди нагадую своїм колегам: допомагайте іншим! Адже Господь Бог не просто так дав нам можливість заробляти. Розумію, що деякі бізнесмени іншої думки: є руки, ноги, хай заробляє! Я з цим не згоден. Щодо озвученої інформації, на той момент я брав фінансову допомогу на розвиток мого бізнесу, і це також пов’язали з моїми прибутками.

«Локдаун підштовхнув до змін»

– Чи велике у вас підприємство? Чи багато людей працює?

– Скільки людей наразі працює, я не можу сказати. Щодо компанії, то у нас є власне виробництво, є імпорт. Із 2009 року завозимо з Китаю сантехніку, освітлення, лампочки. В Китаї у нас є свої офіси, склади. В Чернігові – декілька магазинів «Сіріус».

У 2019 році почали експортувати власну продукцію. Це сантехніка, кухонні мийки зі штучного каменю, виготовлені за німецькою технологією. До того моменту, як ми відкрили це виробництво, це був дорогий сегмент, адже на ринку переважали німецькі бренди. Наші аналоги вдвічі дешевші, хоча використовуємо ту ж сировину, обладнання.

– Створити нове виробництво й почати експортувати – неабияке досягнення, вітаю вас! А як локдауни вплинули на ваш бізнес? 

– Ми почали експортувати з кінця 2019 року й згодом зайшли в карантин. Зізнаюся, було непросто, тому що напередодні закупили певне обладнання, сировину, набрали працівників. Під час локдауну жоден магазин ми не закрили, жодну людину не скоротили. Але були такі працівники, котрі самі вирішили з нами попрощатися, адже наша компанія була змушена піти на скорочення заробітної плати. Хоча продажів не було майже два місяці, мінімальну заробітну плату співробітникам ми виплачували. Хто не розумів ці обставини – звільнилися. Зараз дехто готовий повернутися, але чи вони потрібні? Ця ситуація дуже гарно показала, на кого можна розраховувати , а на кого – ні. 

– А що змінилося в компанії?

– Я й раніше розумів, що нам треба виходити в онлайн, але все відкладав, бо не доходили руки, адже в офлайн все складалося доволі добре. Карантин підштовхнув нас зробити крок уперед, зараз розвиваємо онлайн платформи, заходимо на інтернет-майданчики. До цього я не робив резервні фонди компанії, але криза показала, що це вкрай необхідно. Тож зараз ми щомісяця поповнюємо резервний фонд. 

– Дуже важливі рішення. Цікаво, а які цілі ставите перед собою в бізнесі? 

– Прагну створити національну мережу, хочу відкрити 50 філіалів у різних країнах, і ми вже почали реалізовувати цей задум.

«Обожнюю Чернігів і нашу країну»

– Нехай все складеться вдало! Давайте поговоримо про особисте, коли у вас з’являється вільний час, що зазвичай любите робити? 

– Проводити час зі своєю родиною. Це дружина і двоє синів. У будні я рано їду з дому і зазвичай повертаюся пізно, коли діти вже сплять. Тому дотримуюся правила: в суботу й неділю обов’язково спілкуватися з рідними. Ми відвідуємо храм, полюбляємо різні види відпочинку. А найбільше мені подобається просто гуляти нашим містом. 

Діти люблять міський парк культури, але там давно треба робити реконструкцію. Є візуалізація цього проєкту, відеоролик, потрібні чималі кошти, але за рахунок бюджету всього зробити неможливо. Потрібно залучати інвесторів. Якщо ми це зробимо, до нас їхатимуть туристи з усієї України. Варто налагодити зв’язки з Білоруссю. Це важливо для підприємців. Завдяки «торговим турам» багато хто жив і виживав. 

До слова, якщо говорити про розвиток Чернігова, мені дуже хочеться, аби молодь залишалася в місті, країні. Знову ж таки, на власному прикладі я хочу показати, що можна досягти успіху, що є перспективи!

Я ініціюю проєкти, мета яких – підтримати молодь, стартапи. Торік проводив конкурс «Бізнес на мільйон». Якщо у когось є ідеї, готові бізнес-плани – приходьте, презентуйте. Чому я це роблю? Бо в мене незаможні батьки, мама працювала прибиральницею, батько – газозварювальник. У мене були ідеї, бажання, сили й амбіції займатися власною справою, але було дуже складно знайти гроші, партнерів. Я ніколи не забуду, як ішов до своєї мети, і продовжую йти, тому готовий підтримати молодь! 

Я просто обожнюю Чернігів, нашу країну. Те, що час від часу до влади приходить недолуге керівництво – інше питання. Сьогодні воно є, а завтра нема. Але земля, річки, ліси залишаються, нам це треба берегти й розвивати.

Розмовляла Вікторія СИДОРОВА

Інші новини:


Запобігти страшній недузі

У  Всесвітній день боротьби з раком молочної залози варто вкотре привернути увагу суспільства до проблеми цього захворювання. Адже цей вид раку посідає перше місце в структурі онкологічної захворюваності у жінок. І в зоні ризику − кожна представниця прекрасної статі репродуктивного віку.

2021-10-25 11:53