Микола Дяченко: «З надією – в майбутнє»

2021-09-14 09:38

Голова Новобасанської ОТГ Микола Дяченко вважає, що громада має бути заможною, щоб життя людей було комфортним на малій Батьківщині, тому й переймається всім – від пересохлих колодязів до найменшої школи в громаді. Про все це – у нашому інтерв’ю. 

– Нова Басань – стародавня й красива назва. Трохи історії для наших читачів... 

– Історія нашого села цікава. Відоме воно з XV cтоліття як прикордонна фортеця Литовського князівства. Назва походить від староукраїнського слова – баса (красива), а тому нашим завданням є зробити все можливе, щоб і адміністративний центр, і вся громада відповідали історичній назві. Краса врятує світ (усміхається. – Авт.).

– Ваша ОТГ – з нових громад чи з перших?

– Новобасанська громада утворилася 15 лютого 2017 року. Тобто ми, можна сказати, одні з перших. Тоді до нашої громади увійшли Нова Басань, Білоцерківці, Новий Биків, Чистопілля, Старий Биків, Веприк. А 2020 року доєдналися Вороньки, Соколівка, Бірки, Красне, Рокитне, Мочалище й Новоселиця. На даний час у громаді – 6653 жителі. На її території надають освітні та медичні послуги п’ять шкіл, три дошкільні заклади, три лікарські амбулаторії, чотири ФАПи, діють дві станції швидкої допомоги та три пожежні частини. Все злагоджено функціонує та забезпечує надання якісних послуг.

– Миколо Івановичу, ви стали керувати громадою торік, перемігши на виборах. Прийшли працювати по-новому чи з урахуванням досвіду попереднього голови? І чим ви займалися до цього?

– Я був приватним підприємцем. Займався виготовленням виробів з деревини. У зв’язку з обранням на посаду голови підприємство довелося закрити. Підтримуючи тенденції держави, намагаюсь крокувати в ногу із часом та застосовувати в управлінні новітні методи, намагаюсь залучити до розбудови громади молодих кваліфікованих спеціалістів.

– Ви, балотуючись на цю посаду, мали свою програму та бажання продовжувати позитивні зміни в ОТГ. Розкажіть про ваші конкретні ідеї та кроки за майже рік роботи.

– Почну з того, що з 2010-го року по 2020-й, три каденції був депутатом сільської ради.

А для того, щоби пізнати роботу органу місцевого самоврядування з середини, майже рік працював спеціалістом в ОТГ. Це стало досвідом для розуміння роботи місцевого самоврядування, бачення стратегії розвитку громади, її економічного потенціалу. Тому робота на посаді голови ОТГ для мене була не зовсім уже й новою.

– У вас були конкуренти під час виборів?

– Звісно, були. Найближчого переміг із перевагою у 289 голосів. А стосовно передвиборчої програми – вона будувалася на нагальних проблемах жителів громади. Під час виборчої кампанії мною було проведено багато зустрічей із виборцями, для того щоб краще зрозуміти потреби та проблеми жителів кожного села нашої ОТГ. На їх вирішення спрямована стратегія розвитку громади, але для цього потрібен певний час. Певні корективи, на жаль, внесла й пандемія СОVID-19. 

Особисто для мене пріоритетом є діти: школярі та дошкільнята. Діти – наше майбутнє, генофонд України. І як ми їх виховаємо, які знання дамо, таким буде й завтрашній день. 

Завжди намагаюсь іти назустріч людям. Наприклад, коли постало питання з закладом освіти в Білоцерківцях, із нашого боку було докладено всіх зусиль для збереження освітнього закладу, хоча там сьогодні навчається 17 дітей. Разом із депутатським корпусом прийняли рішення про реорганізацію Білоцерківської школи у філію Новобасанського опорного закладу освіти. До речі, незважаючи на те, що дітей там мало, але школа ця відома. Із 25 учнів, які навчалися там минулого року, четверо – переможці різноманітних олімпіад, конкурсів обласного, всеукраїнського та міжнародного етапів, учні-переможці конкурсу Малої Академії наук, і в результаті є стипендіатами Новобасанської сільської ради. Загалом, Білоцерківська школа зайняла 41 місце по роботі з обдарованими дітьми – в рейтингу серед 70 шкіл України (з Чернігівщини – 7 шкіл). 

Скажу також, що окрім Соколівки та Веприка всі села громади мають свої школи. Із Соколівки дітей на навчання шкільним автобусом підвозимо до Пісок. Хоча це інша громада. Нашою громадою придбані нові шкільні автобуси, завдяки чому всі учні забезпечені підвозом.

Дбаємо і про комфортне навчальне середовище. У Новому Бикові розпочато ремонт з утеплення фасаду школи із застосуванням енергозберігаючих технологій, капітальний ремонт їдальні. У Вороньках також розпочато ремонт спортивної зали. 

Ще одним надзвичайно важливим питанням, зокрема під час пандемії, є медицина. У нас збережені всі амбулаторії та ФАПи. Співфінансуємо й Бобровицьку опорну лікарню.

До речі, якраз сьогодні на нараді обговорили стан і розвиток медицини в нашій громаді. Була проведена зустріч із генеральним директором КНП «Бобровицький ЦПМСД» Людмилою Левченко. Для зручності задекларованих пацієнтів-жителів Новобасанської громади було створено окрему телефонну лінію для виклику Новобасанської швидкої допомоги (тел. 063-188-01-18).

Також велику частину нашої роботи займає благоустрій, що загалом є головною темою всіх громад. Коли я проводив передвиборчу кампанію, то наголошував, що жоден населений пункт не буде обділеним і всі будуть у рівних умовах. Що у нас потрібно робити повсякчас, то це освітлення, вивіз сміття, ремонт доріг... Наразі ми закуповуємо для підсипки вулиць близько 1000 тонн щебню. 

– У вашій ОТГ є комунальне підприємство, техніка, аби займатися питаннями благоустрою на місці?

– Коли я став головою ОТГ, то реанімувати комунальне підприємство поставив для себе особистим завданням. До цього воно було практично на папері. Тому ми на сесії прийняли програму підтримки КП. Перерахували більше мільйона гривень на розвиток. Моє бачення села у сфері благоустрою – це насамперед ефективна робота комунального підприємства. То тільки на перший погляд здається: що проблемного може бути з вивозом сміття та косінням трави... Але тільки в Новій Басані – 9 кладовищ. Найбільшою проблемою є аварійні дерева. У комунальному підприємстві працює нова техніка, потрібну ще докуповуємо. 

– Сміття не сортуєте?

– Розглядали й це питання. Але впроваджуватимемо сортування поступово, адже люди ще достеменно не розуміють важливості цієї проблеми. У Новому Бикові проводили експеримент. Поставили баки і на кожному написали окремо: папір, скло, пластик, побутові відходи. Коли відкрили «паперовий», то в ньому лежали... очистки від картоплі. Тож ми просвітницьку роботу вестимемо наперед. Є в мене й думка зробити на майданчику за Новим Биковом базу для сортування сміття. Таке практикується в Європі. На смітті ж можна заробляти. Тобто це прибуткова частина. 

– Миколо Івановичу, який у вас бюджет громади? Як він наповнюється? І який відсоток становлять місцеві податки? Чи є бюджетоутворюючі підприємства?

– Левова частка місцевого поповнення бюджету – сільгоспвиробники. Найбільше – ТОВ «Наташа-Агро», СФГ «Вікторія», ТОВ «Земля і Воля», СВК «Памʼяті декабристів» та інші. За перше півріччя надійшло майже 32 мільйони гривень. Річний бюжет – більше 65 мільйонів гривень. Це гарний показник для громади.

– Що робите для того, аби молодь залишалася в громаді? Які є для цього напрацювання, ідеї, плани?

– Це складна проблема. Але плани є. Думаємо для опорної школи побудувати сучасну спортивну залу. Наступного року подаватимемо заявку до Фонду регіонального розвитку. Проєкт уже є. Але найбільша проблема – в Новій Басані немає будинку культури. Можемо похвалитися аматорським народним хором «Колорит» із 28 учасників. Хор відомий, але репетиції, на жаль, змушені проводити в сільській бібліотеці... 

Є також ідея – зробити універсальну спортивну залу, з виїзною сценою, стільцями, щоб можна було її використовувати й для масових заходів та студій у селах нашої громади.

– Чи є в громаді проблеми з водою? Колодязі не висихають?

– Так, це наша проблема. Колодязі без води. Річка міліє щороку більше. У Новій Басані є ставок. Там було три струмочки. Нині вода в ньому ще є, але джерела замулюються. Була прийнята програма по забезпеченню населення питною водою, що передбачає буріння свердловин у населених пунктах ОТГ. Шукаємо кошти на виконання програми.

– Миколо Івановичу, ви зовсім закрили своє деревообробне підприємство?

– Звичайно, підприємство закрите. Так вимагає закон. Але робота з деревиною – моє хобі! Після напруженого робочого тижня я можу зайти на підприємство і посумувати, пропустити заради задоволення одну-другу дошку на стругальному станку…

– Любите мандрувати у вихідний чи у відпустку?

– Так, під час відпустки необхідно мандрувати, інакше проведеш її на роботі, не встигнеш і озирнутися. 

– Пане Миколо, якими б ви трьома головними рисами себе охарактеризували?

– Я дотримуюсь такої думки, що про це краще нехай скажуть люди.
І ми спитали. І почули, що Микола Іванович усім прагне допомогти, хоче, аби все скрізь було добре, він толерантний та порядний.

– Наше традиційне запитання, Миколо Івановичу, – ваше життєве кредо?

– «Пам’ятай минуле, живи сьогоденням, дивись у майбутнє».

Спілкувалася ЛЮДМИЛА ПАРХОМЕНКО
Фото Алли ПРИМИ

Інші новини:


Жіноча команда Білоцерківців – їм усе до снаги!

Жінки – це керівна, спрямовуюча та відповідальна сила. А ще креативна, винахідлива, весела… Епітетів можна підібрати багато. І все це – про справжню жіночу команду, яка зустріла нас у Білоцерківцях: староста сільської ради Тамара Миколаївна Лук’яненко, діловод Тамара Михайлівна Сергієнко, бібліотекарка Ольга Михайлівна Олійник і соціальний робітник Ганна Павлівна Корнійченко.

2021-09-24 10:36