Шлях до змін: надія на майбутнє

2019-09-10 07:13

29 серпня на запрошення апарату Верховної Ради України голова Чернігівської обласної ради Ігор Вдовенко взяв участь в урочистому засіданні та відкритті першої сесії українського парламенту 9-го скликання.

Наразі –  думки й нотатки очільника обласної влади з приводу поїздки.

До речі, 3 вересня розпочалася друга сесія ВР, яка триватиме до 24 січня наступного року.

– Ігорю Станіславовичу, які враження від участі в урочистому засіданні Верховної Ради України?

– Неодноразово, в силу своєї професійної діяльності, бував у стінах найвищого законодавчого органу на різноманітних заходах. Проте визнаю, що цей візит був особливим і певною мірою історичним. Перше, що вразило, – це безпрецедентні заходи безпеки, вжиті службою охорони. Для того, щоби потрапити до сесійної зали, треба було пройти декілька етапів ретельної перевірки. І це й не дивно, адже цього дня в парламенті було надзвичайно високе представництво: окрім новообраних депутатів за традицією участь у засіданні взяли нинішній президент України, колишні керівники держави, духовенство, представники, дипломатичного корпусу, офіційні іноземні делегації. Загалом, такої величезної кількості людей у кулуарах Верховної Ради я, мабуть, на власні очі ніколи не бачив. І це були далеко не всі бажаючі потрапити всередину.

Під стінами Верховної Ради кілька груп людей протестували: одні — проти незаконної забудови у Києві, інші – за надання внутрішнім переселенцям права обирати, ще одні – проти зближення України з Росією, найрадикальніші з фаєрами – проти повторного призначення Арсена Авакова міністром внутрішніх справ України. У довжелезну чергу вишикувалися й журналісти. І далеко не всі потрапили на засідання. 

Для представників органів місцевого самоврядування виділили місця на центральному балконі навпроти спікера та його заступників. Тож ми мали чудову змогу уважно спостерігати за всіма подіями, що відбувалися в сесійній залі.

– Яким, на вашу думку, був дебют новообраної Верховної Ради?

– Дуже насиченим подіями та прийнятими рішеннями, в тому числі й кадровими. За першим днем і першою ніччю роботи Верховної Ради нового скликання, думаю, уважно стежили не лише присутні в залі, а й більшість українців. Надто великі сподівання та надії на нових політиків покладає сьогодні українське суспільство.

І маю сказати, що результативно та видовищно стартувати депутати таки змогли, й за пару годин парламентській більшості вдалося повністю перезавантажити владу в країні.

Після складання присяги і досить тривалої, враховуючи кількість депутатів. процедури отримання депутатських посвідчень та карток для голосування, народні обранці активно взялися до роботи. Формування фракцій та обрання їх очільників, спікера й віце-спікерів, затвердження переліку, складу та керівництва усіх комітетів парламенту ІХ скликання, голосування за прем’єр-міністра України Олексія Гончарука, який, до речі, має зв’язки з Чернігівщиною, адже здобував освіту в Городні, – прийняттям цих рішень стартувала Верховна Рада 9-го скликання. Далі – затвердження складу нового Кабінету Міністрів, який уже встигли охрестити молодим, амбітним та професійним. І справді, новий уряд задекларував революційні зміни, рекордні терміни для вирішення нагальних проблем. Тож із нетерпінням чекатимемо втілення в життя задекларованих змін та новацій. Тим паче, що програму новоствореного Кабінету Міністрів обіцяють підготувати впродовж місяця.

Із промови, яку виголосив Олексій Гончарук у ВР, випливає, що уряд ставить собі дуже амбітну мету – економічне зростання не по 2-3%, а по 5-7% мінімум. При цьому кардинального перегляду монетарної стратегії та відмови від співпраці з МВФ не буде. Україна продовжить інтеграцію з ЄС, зокрема з його енергетичним ринком. Прем’єр зауважив: наразі так само важливо «почистити» податкову від корупції, навести лад із податковим адмініструванням.

За словами Олексія Гончарука, кадрові рішення теж будуть швидкими та рішучими. Також новий уряд відрізнятиметься від попереднього переформатуванням міністерств.

Відтепер не буде окремого Мінагрополітики, яке віддали у сферу управління Мінекономіки. Мінекології об’єднано з Міненергетики.  Мінветеранів і Міністерство з питань тимчасово окупованих територій стануть одним цілим. Така ж доля чекає на Мінкультури, Мінінформ і Мінмолодьспорт – тепер буде єдине Міністерство культури, молоді та спорту. З’явиться нове Міністерство цифрової трансформації.

Таким чином, новий Кабмін складатиметься з 15 міністерств замість 19. До нього входитимуть 17 міністрів  замість 25.
Не буду коментувати жодних кадрових рішень, бо доки людина не попрацює на посаді й не представить реальні результати своєї роботи, не вважаю правильним критикувати чи занадто хвалити когось. А отже, сподіваємося, що ми продовжуватимемо рухатися шляхом змін, хоча і з певними корективами, покликаними суттєво активізувати темпи економічного розвитку України. Принаймні хочеться в це вірити. 

– Прем’єр Олексій Гончарук – наш земляк. Можливо, приділить трішки уваги своїй рідній області…

– Звісно, приємно, що прем’єр-міністр  родом із Чернігівщини. Але серед прем’єрів він не перший наш земляк. І досі жоден із них по-особливому свою область не виділяв.  І я не чекав би манни небесної для області з цього призначення. Молодий амбітний Кабмін буде ще багато вчитися й набиратися досвіду. А нам в області треба самим напружуватися і працювати.

– Ви освітянин зі стажем, то як, на вашу, думку призначення нової міністерки?

– Справді, я дуже переживаю за подальший розвиток сфери освіти й те, яким шляхом далі реалізовуватимуться розпочаті реформи та ініціативи. Враховуючи те, що нова очільниця Міністерства освіти і науки України останні 5 років працювала в цьому відомстві й добре розуміється на всіх аспектах освітянської сфери та заявила, що нова українська школа й надалі буде пріоритетом для нинішнього уряду, думаю, визначений алгоритм трансформацій із певними корективами все-таки реалізовуватиметься новим керівництвом.

– Попри море роботи, наші депутати трохи й «розважалися»…

– Так, перше засідання не обійшлося і без дивних та кумедних подій. Зокрема, під час першого робочого дня Ради народні депутати випадково «засвітили» свої листування, робили безліч селфі в сесійній залі та біля Конституції…

– Але ж «справа» про депутатську недоторканність нарешті зрушила з місця…

– Після опівночі, переживши палкі дебати, народні депутати проголосували за постанову про попереднє схвалення закону про зняття недоторканності. Документ підтримали 363 депутати, хоча деякі фракції мали застереження про порушення процедури розгляду законопроєкту. Тепер свій висновок на законопроєкт має дати Конституційний суд. А потім, на наступній сесії, депутати повинні проголосувати за нього в цілому 300 голосами. Якщо це станеться, то «доторканними» народні обранці стануть уже з 1 січня наступного року. (Під час 1-го засідання ІІ сесії Верховна Рада 373 голосами підтримала у другому читанні і в цілому законопроєкт про скасування недоторканності народних депутатів).

– Напевно, раді були побачитися й поспілкуватися зі своїми колегами, запрошеними до ВР.

– Звичайно. Адже наприкінці вересня відбудеться розширене засідання правління Української асоціації районних та обласних рад стосовно другого етапу децентралізації на субрегіональному та регіональному рівнях. Планується виробити рекомендації та спільне бачення членів асоціації про наступне реформування місцевого самоврядування й територіальної організації влади, проведення чергових місцевих виборів 2020 року на новій територіальній основі громад і районів.

– Не проводили паралелі між роботою ВР та нашої обласної ради?

– Знаєте, коли спостерігав за подіями у Верховній Раді, мені особисто згадалось, як непросто, а часом напружено, тривало перше засідання Чернігівської обласної ради сьомого скликання. Та й узагалі, перебуваючи в парламентській сесійній залі, мимоволі порівнював і зіставляв діяльність народних обранців та обласних депутатів. Звичайно, кількісний склад, масштаби наслідків від прийнятих рішень та коло відповідальності у нас дуже різні, проте як у Верховній, так і в обласній раді – найважливіше та найважче шукати компроміс і налаштовувати на конструктив депутатів-представників різних партій, аби врешті-решт приймати важливі рішення, а не перетворювати сесійну залу на майданчик для політичних баталій, піару й популізму. Адже будьмо відвертими: хтось іде в депутати за покликом серця та з бажанням працювати й вирішувати актуальні питання для розвитку громади та всієї України, а хтось робить із депутатської діяльності піар-шоу та засіб для вирішення особистих питань і збагачення. Проте хочеться вірити, що нові українські парламентарі працюватимуть в інтересах українського народу й виправдають той величезний кредит довіри і надії на краще життя, які покладають люди на Верховну Раду 9-го скликання.

– Початок роботи нового парламенту майже збігся зі 100 днями президентства Володимира Зеленського. 

– Деякі експерти вважають, що результат дострокових парламентських виборів є найбільшим політичним успіхом Глави держави за цей період. Підсумкові 254 місця представників «Слуги народу» в парламенті стали неочікуваними навіть для самої політсили.

Володимир Зеленський — перший український президент, чия партія дефакто сформувала монобільшість у Верховній Раді. Та чи буде ця коаліція однієї партії ефективною і такою, що відповідає запитам та інтересам усього українського суспільства, питання наразі відкрите. Під прапорами «Слуги народу» до парламенту потрапили люди з різними переконаннями, без досвіду в політиці, управлінській діяльності, дехто навіть без вищої освіти. Проте якщо монобільшість використовуватиметься для лобіювання інтересів певних бізнес-груп, за­хмарний рейтинг партії почне дуже стрімко танути.

Але поживемо –  побачимо.

– Чого очікуєте від нової ВР та уряду?

– Як голова обласної ради від нового парламенту та уряду я очікую перш за все підкріплену реальними кроками та законодавчими ініціативами готовність завершити реформу місцевого самоврядування й територіальної організації влади (децентралізацію).

Найважливіше, що до розгляду у Верховній Раді практично готові зміни до Конституції в частині децентралізації. Експерти та представники місцевого самоврядування були залучені до підготовки й підтримують ці пропозиції. А в партії нової парламентської більшості вже заявляли про необхідність змін до Конституції, створення інституту префекту тощо. Отже, положення цього документа новообрані парламентарі, теоретично, можуть взяти до розгляду.

У запропонованій редакції конституційних змін зафіксовані вкрай важливі для реформи речі, серед яких — створення виконавчих органів районних та обласних рад і зміна функції обласних та районних державних адміністрацій на органи префектурного типу тощо.

Але конституційні зміни – процес непростий і довготривалий, а продовжувати реформу потрібно вже зараз, щоби до чергових місцевих виборів створити в усій Україні спроможне місцеве самоврядування на рівні громад та районів.
Це – тактичні кроки життя країни.

А головна стратегія нашого життя – аби збулися надії українців та щоб, як кажуть, прийшов європейський знаменник до нашого дробу.

Підготувала Людмила ПАРХОМЕНКО

Інші новини:


Запис онлайн чи жива черга?

Сьогодні ми розкажемо, які зміни у зв’язку з медичною реформою відбулися з 1 вересня 2019 року в комунальному некомерційному підприємстві «Дитяча поліклініка №1» Чернігівської міської ради. Докладніше про це розповіла заступник головного лікаря з медичної частини Наталія Крючко.

2019-09-16 10:08