Адаптація першокласників до школи: поради психолога

2019-09-09 06:21

Усіх батьків першокласників хвилює питання, як допомогти своїй дитині легко адаптуватися до школи. Адже від цього залежить не лише успішність навчальної діяльності, а й комфортність перебування у школі, здоров’я дитини, її позитивне ставлення до оточення.

Саме зараз відбувається криза 6-7 років, коли дитина стає на шлях завершальної сепарації. Адже якщо раніше сім’я для дитини була такою собі маленькою державою, де малюк навчався взаємодіяти, домовлятися, довіряти і всі події відбувалися в сім’ї та були пов’язані з сім’єю, то тепер батьки для дитини стають не центровою частиною її світу, а тилом, базою. Основною стає соціальна роль, і дитина сконцентрована на подіях поза сім’єю. І тут батькам важливо тримати свою певну авторитетність в очах дитини. Цікавтеся її життям, прислухайтеся до її думок, дискутуйте, давайте можливість вільно висловлювати свою думку. Таким чином дитина почуватиметься поруч із вами спокійно та впевнено. А це важливий фактор при адаптації.

Що стосується фізіологічних змін, то в цьому віці дозрівають найважливіші ділянки мозку, відповідальні за логічне мислення й довільну діяльність (тобто здатність робити те, що треба, а не те, що хочеться).  Мозок дитини значною мірою є структурно зрілим. Однак нервові елементи, а особливо їх зв’язки, продовжують формуватися ще протягом кількох років. Цим пояснюються мала стійкість уваги, стан тривоги, відволікання дітей під час навчальної діяльності, швидка стомлюваність нервової системи. Що й пояснює не завжди легку адаптацію діток до школи.

Цей процес триватиме успішно, якщо батьки знатимуть певні особливості розвитку дітей такого віку й дотримуватимуться рекомендацій. 

1. Продумати режим дня та суворо його дотримуватися. Це дозволить попередити дратівливість, збудливість і збереже працездатність дитини протягом дня.

2. Вимагайте від своєї дитини не більше, ніж від себе самого. Дитина, яка, наприклад, бачить своїх батьків за читанням, почне читати сама швидше, ніж дитина, чиї батьки часто сидять перед телевізором чи в гаджетах. 

3. Підтримувати бажання вчитись. Адже якщо дитина бачитиме щире зацікавлення, прагнення мами чи тата пізнавати щось нове, вивчати, досліджувати, то позитивного ефекту з найбільшою вірогідністю буде досягнуто. Не відмахуйтеся від дитячих запитань, а разом пізнавайте нове. Станьте джерелом чогось нового й цікавого – саме ви, а не планшет.

4. Не перенавантажуйте дитину додатковими гуртками під час адаптаційного періоду. Адаптація може тривати від місяця до півроку. Це досить тривалий процес, пов’язаний зі значним напруженням усіх систем дитячого організму. 

5. Говоріть позитивно про школу, вчителів та предмети. Вашій дитині досить того, що вона долає свої особисті упередження щодо школи.

6. Даруйте більше емоційного тепла та спільного проведення часу.

7. Якщо дивитися на адаптацію з точки зору типу темпераменту, то якщо ваша дитина флегматик, вона адаптується швидше, оскільки має сильний, урівноважений та інертний тип нервової системи. Флегматик має хорошу опірність до втоми, емоційно врівноважений і стабільний, але реакції, швидше, повільні, тому у нього практично не буває емоційних спалахів та необдуманих вчинків. Навчається легко, не має труднощів з адаптацією до навколишнього середовища.

Меланхоліки – слабкий та неврівноважений тип темпераменту. Важко адаптуються до навколишнього середовища, недовірливі, сповнені страхів, сумнівів, ухиляються від спілкування (за типом одинаки, відлюдники). Вразливі та ранимі. Дитину з таким типом темпераменту треба підтримувати, стимулювати, заохочувати й мотивувати до дії, допомагати у прийнятті рішень (але не вирішувати за неї!). При вихованні меланхоліка слід звертати особливу увагу на його чесноти й переваги та робити акцент навіть на найменших успіхах.

Сангвініки – це сильний, урівноважений і рухливий тип темпераменту. Сангвініки мають хорошу опірність до втоми та стійкість до труднощів, легко вчаться, продуктивні у своїй діяльності і швидко пристосовуються до навколишнього середовища.

Холерики – сильний, неврівноважений, рухливий тип темпераменту.

Холерикам властиві висока опірність до втоми і стресу, але в той же час нестача емоційної врівноваженості. Володіють дуже живим, енергійним характером. Різкі, запальні, але відхідливі. Вчаться посередньо, важко адаптуються до навколишнього середовища. При вихованні слід уникати використання насильства й застосування сили, оскільки це пробуджує в таких дітях агресію та породжує бунт. А при сильному ударі холерик навіть може дати здачі. В цьому випадку краще звернутися до його доброї волі та амбіцій.

Тому будьте уважні, обережні не вимагайте від дітей того, чого вони не можуть дати через фізіологічні особливості. 

8. Для профілактики емоційного напруження слід залучати дитину до різних видів діяльності. Корисним для емоційного розслаблення є застосування гумору, ігор, релаксації. З метою ліквідації негативних емоцій потрібно спрямовувати їх у творче русло: мистецтво, поезію, літературу, музику чи заняття танцями.

9. Якщо вашій дитині важко налагоджувати контакти з іншими, то ви можете запросити когось із однокласників до вас додому, щоби діти швидше здружились, або дозволити після школи трішки погратися разом. Коли ваша дитина зможе налагодити контакт хоча би з одним однокласником, то адаптація до інших відбудеться краще та швидше. 

10.  Дуже важлива підтримка в сім’ї. Головне – дати зрозуміти дитині, що вона лише всього навчається. А коли ти навчаєшся, то можеш робити помилки. І це нормально. Робіть акцент на тому, що у дитини виходить добре.

11. У дітей до кінця вересня запал згасає, вони починають скаржитись на  втому. І це не дивно, оскільки на шестирічних малюків звалюється лавина завдань, що вимагають від них розумового та фізичного напруження.

Подаруйте дитині додаткові вихідні. І тоді їй не доведеться вигадувати причини або хвороби, за якими можна буде не ходити до школи. Будьте гнучкими, спостерігайте за самопочуттям та відчуттями дитини. Якщо малюкові важко, він утомився, дозвольте йому туди іноді не піти. Однак будьте пильними і вмійте відрізняти звичайні маніпуляції. 

Хочу застосувати таку метафору, що дитина – це будиночок і в ньому загораються ті віконця, котрі ми називаємо. Якщо ви говорите, що малюк лінивий, нечупара, незграба, то дитина фіксується на тому, що вона така, й починає справді в це вірити. Але коли ми кажемо: «У тебе все вийде, ти ще всього вчишся», то дитина сприймає себе цілісно, як здорову особистість, котра може робити помилки. 

Підтримуйте свою дитину, завжди будьте на її боці, прислухайтеся до потреб. І тоді шкільні часи дитина згадуватиме з позитивом та буде сформованою особистістю, яка захоче навчатися далі й реалізовувати себе в житті.

І пам’ятайте: гарні стосунки з дітьми важливіші за гарні оцінки. 

Тетяна Бібік – щаслива мама та кохана дружина.
Освіта: магістр психології (практичний психолог).
Вид основної діяльності, робота: експерт у питанні дитячо-батьківських  та сімейних відносин.
Ведуча психологічної гри «Історія хвороби моєї дитини».
Педагог раннього розвитку.
Автор проекту «Мамські посиденьки».
Хобі: малювання.
https://www.facebook.com/TetianaBibik
Інстаграм: tetiana.bibik
Тел. (063) 98-66-633

Інші новини:


Запис онлайн чи жива черга?

Сьогодні ми розкажемо, які зміни у зв’язку з медичною реформою відбулися з 1 вересня 2019 року в комунальному некомерційному підприємстві «Дитяча поліклініка №1» Чернігівської міської ради. Докладніше про це розповіла заступник головного лікаря з медичної частини Наталія Крючко.

2019-09-16 10:08