Жіноча команда Білоцерківців – їм усе до снаги!

2021-07-29 08:02

Жінки – це керівна, спрямовуюча та відповідальна сила. А ще креативна, винахідлива, весела… Епітетів можна підібрати багато. І все це – про справжню жіночу команду, яка зустріла нас у Білоцерківцях: староста сільської ради Тамара Миколаївна Лук’яненко, діловод Тамара Михайлівна Сергієнко, бібліотекарка Ольга Михайлівна Олійник і соціальний робітник Ганна Павлівна Корнійченко. 

Вони, а ще завідувачка ФАПом Людмила Олексіївна Галич (яка, на жаль, не змогла приєднатися до нашої розмови через зайнятість на роботі – дуже, як сказали дівчата, цінний спеціаліст, на якому все тримається) багато справ вирішують разом, колегіально, бо вони ще й подруги, які разом ідуть по життю, допомагаючи одна одній у різних життєвих ситуаціях. До свого жіночого строю прийняли єдиного чоловіка – завідувача сільського клубу, який допомагає втілювати задумки та ідеї, які, не втомлюючись, генерує команда. До слова, чимало приладдя для клубу закуплено за допомоги Олександра Миколайовича Шуплика, очільника ТОВ «Олександрівка-Агро 2016», що входить до групи компаній «Агрозем Холдинг».

Дві Тамари, майже за прислів’ям, це та пара, на якій тримається керуюче і представницьке життя Білоцерківців. Тамара Миколаївна Лук’яненко має дуже солідний досвід у місцевому самоврядуванні – в сільській раді працює з 1993 року. В 2009 році її обрали сільським головою, а нині Тамара Миколаївна – на посаді старости. Вона, насамперед, представляє інтереси жителів села, а до її обов’язків входить і комунікація між владою та громадою, і організація різних заходів, але головне, пані Тамара допомагає вирішувати проблеми громади та її жителів.

Тамара Михайлівна Сергієнко, яка має просто феноменальну пам’ять на цифри і не раз зуміла здивувати цим під час нашої розмови, працює в «конторі» вже 16 років – спочатку була секретарем, тепер на посаді діловода, і саме на ній найвідповідальніша частина – паперова: різні довідки, реєстраційна робота, спадщина тощо. Але, як каже Тамара Михайлівна, вона включається в усі процеси. На ній ще й облік військовозобов’язаних, звіти, щорічна інвентаризація… Отже, сумувати не доводиться. 

Ольга Михайлівна Олійник у цій жіночій команді – енергетична батарейка. Здавалося б, що спільного в бібліотечної тиші й гомінкого свята? Але саме в бібліотекарки пані Ольги народжуються креативні ідеї, котрі подруги залюбки реалізують у життя всієї громади. 

Про бібліотеку каже – там порожньо не буває, книги в селі читають і молодь, і люди похилого віку. Бабусі можуть і про любов книгу попросити. А що? Коханню підкорюється будь-який вік! 

Як хто сам не може дійти за книжкою, то Ольга Михайлівна залюбки возить їм сама. Каже, їй не важко, а людям – приємно, що до них ставляться з повагою і розумінням. 

Пані Ольга мріє, що колись у бібліотеці з’явиться Інтернет, і тоді вона зможе розгорнути свої задумки по повній! Затишшя було в бібліотеці лише під час локдауну. Але діти дуже звикли, що там завжди є чим цікавим заповнити час. Тому, щойно відбулося послаблення карантину, бібліотекарка зі своїми помічницями і помічниками відразу взялася за справу. І почали втілюватися в життя вигадані сценарії.

День вишиванки, до якого залучили ледь не все село. В імпровізованій експозиції, що розмістилася на сцені клубу, були і старовинні домашні вишивані скарби, і власноруч вишиті сучасні шедеври – сорочки, рушники, картини, серветки… Кілька днів на вишивку всі ходили милуватися, а коли прийшов час розібрати виставку, дружно попросили зробити щось подібне ще. Звісно, буде, каже Ольга Михайлівна, тільки ще цікавіше й креативніше! А може, і на створення краєзнавчого музею замахнуться, в якому точно буде що показати. 

1 червня білоцерківські дітлахи запам’ятають надовго, адже жоден із них не пішов зі свята без гостинця, а безліч конкурсів і розваг із ними проводив справжній клоун, на якого Ольга Михайлівна майстерно перетворилася за допомогою гриму і… простирадла, на яке нашили великі «клоунські» ґудзики.

День молоді на природі, куди Ольга Михайлівна запрошувала особисто, об’їхавши все село… Та хіба все перелічити!

Ганна Павлівна Корнійченко – соціальний робітник, їх у Білоцерківцях двоє, і саме на них покладено турботу про самотніх і знедолених. Зараз на піклуванні пані Ганни 9 людей – двоє чоловіків і семеро жінок. Вік у всіх різний, а найстарша – бабуся 1927 року народження. Загалом, за бабусею доглядає донька, яка й сама вже досить похилого віку, тож Ганна Павлівна завжди напоготові допомогти. Вона розбирається з комунальними платіжками, приносить воду, взимку – дрова, ходить до магазину… Тобто виконує багато побутових справ, які люди в силу віку чи якихось інших обставин виконати не можуть. 

Дівчата з жіночої команди теж долучаються до допомоги односельцям і з сумом пригадують, як 100-річний ювілей їхньої жительки Мотрони Михайлівни Гринь проігнорувало районне керівництво – всіх вітали, а про неї – забули. Було дуже образливо, але вони самі організували для бабусі справжнє свято, що стало для неї найціннішим подарунком на схилі життя – за кілька місяців Мотрона Михайлівна пішла в засвіти…

Ці енергійні жінки, здається, присутні всюди. Вони допомагають усім, і залучають до цього ще й своїх других половинок, які і косять, і ремонтують, і возять, і чистять. Звісно, коли в цьому є потреба. Адже найголовнішими помічниками у Білоцерківцях вважають місцевих підприємців, які входять до групи компаній «Агрозем Холдинг». Вони і трактори дають зорати городи, і дороги підсипають, а взимку розчищають, але головне – це ставлення до своїх пайовиків, яких і грошима не ображають, виплачують усе вчасно і до копійки, і навіть, за особливої потреби, наперед. А ще – там дуже відкриті до спілкування. Дуже разюча відмінність від ще однієї агрокомпанії, якій люди здавали в оренду свої паї. Коли закінчувався термін оренди, люди почали шукати нормального орендаря, почули про «Агрозем Холдинг», запросили на зустріч Миколу Миколайовича Рудьковського, який на той час керував компанією. Поспілкувавшись зрозуміли: цій компанії можна довіряти. І з тих пір жодного разу не пошкодували про свій вибір. І навіть якщо в подальшому захочуть продати свої паї (поки що про це не задумуються, адже ринок щойно почав працювати) – шукати довго не будуть, адже «Агрозем Холдинг» уже довів свою надійність і чесність до пайовиків. 

Алла ПРИМА
Фото авторки та надані респондентками

Інші новини:


День міста в Прилуках

18 вересня прилучани відзначили 78 річницю визволення міста від німецьких окупантів. Заходи традиційно відбулися у Сквері вічної слави, за участю місцевої влади, депутатів, учнівської спільноти та громадськості, повідомляється на сайті Прилуцької міської ради.

2021-09-24 13:00