До училища – з військовим оркестром

2019-09-05 16:40

По-особливому урочистим було свято з нагоди старту нового навчального року у Сновському вищому професійному училищі лісового господарства. До речі, це єдиний в області професійно-технічний заклад, що готує фахівців для лісового господарства, але не тільки для нього. 

Уперше майбутні лісівники, кухарі, столяри та муляри, озеленювачі – загалом майже півтисячі юнаків і дівчат – вирушили до Країни знань під акомпанемент 8-го навчального Чернігівського центру державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України (начальник оркестру – військовий диригент, полковник Микола Смаль).

Свято, що об’єднує покоління

На свято завітали почесні гості: директор обласного центру комплексної реабілітації та обслуговування учасників бойових дій, членів їхніх родин та сімей загиблих, член ради ветеранів АТО при Чернігівській міській раді, учасник АТО Андрій Требух; директор ДП «Сновськрайагроліс» Олександр Скороход; директор Городнянського держлісгоспу Сергій Аніщенко; представник будівельної галузі, директор філії «СлавутичБуд» Володимир Гордюк; представники сфери громадського харчування; військовий комісар Сновського територіального центру підполковник Ігор Бацюк. Гості прийшли з цінними подарунками. Традиційно на лінійці були присутні й ветерани – колишні викладачі, майстри, вихователі училища. 

– Сьогоднішній день об’єднує всі покоління, – зазначила у вітальному слові директорка навчального закладу Лариса Дубина. – Сьогодні хтось згадує свій перший дзвоник у школі, а хтось – училище, технікум. Сьогоднішній день відкриває для кожного двері у країну знань. Знання – це сила, це той неоціненний скарб, який дає людині дуже великі можливості. Це впевненість у власних силах, можливість реалізуватися в житті, досягти професійного успіху і значить – бути щасливими людьми. Хто створює всі блага в суспільстві? Це золоті робочі руки. Завдяки ним розквітає будь-яка держава. Натхнення вам! Будьте реалізованими, здоровими та щасливими! Нехай це буде тільки перша сходинка вашого професійного зростання. 

Під супровід живої музики військового оркестру хлопці-нинішні учні внесли прапор училища. Хвилиною мовчання всі присутні вшанували воїнів, які загинули на сході нашої країни. Серед них є й випускники училища. На їхню честь на вході до закладу встановлені меморіальні дошки. Квіти на пошану воїнам поклали найкращі студенти. До слова, навчаються тут не лише жителі Сновська, а й молодь із сусідніх районів: Корюківського, Менського, Новгород-Сіверського, Ріпкинського, Чернігівського й навіть Київської області.

Хвилюючим був і той момент, коли директорка закладу оголошувала прізвища найкращих працівників, педагогів та вихователів і вручала їм відзнаки. Зокрема, Подяку Міністерства освіти і науки України за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у підготовку кваліфікованих робітників отримала викладачка спецдисциплін Олена Сергієнко. Подяку від управління освіти і науки Чернігівської ОДА – практичний психолог Світлана Заборовська; Почесні грамоти від управління освіти і науки Чернігівської ОДА – майстер виробничого навчання Ольга Герасименко та викладачка англійської мови Катерина Олійник. 

«Поганих учнів не буває»

Нагороду від Чернігівської обласної ради з врученням нагрудного знака отримав цього дня і старший майстер училища Сергій Федорович Мойсіяш. Варто зазначити, що він працює в цьому навчальному закладі рівно 40 років. А півстоліття тому переступив поріг училища як учень. Тож це поважні дати! Підходжу до педагога, аби особисто привітати з цим особливим днем. 

– Сергію Федоровичу, з яким настроєм знову вирушаєте «в бій»?

– Хвилююся й радію. Свято було дуже зворушливим. Запам’ятається надовго. До нас приїхали на навчання переважно діти з села, вони мало що бачили в житті. А у нас тут умови навчання, проживання в гуртожитку – прекрасні, не у кожного вдома є такі. За 40 років моєї роботи у Сновському училищі випустив уже понад 800 учнів. Саме сьогодні збирається мій перший курс, з яким я почав працювати 40 років тому, чекаю дзвінків від колишніх учнів. Серед моїх учнів – наші майстри, які працюють сьогодні з молоддю, в тому числі – мій син. Багато хто працює в різних регіонах України, а один – директором столичного будівельного училища. У мене семеро онуків, і вони теж кажуть, що спочатку хочуть здобути робітничу спеціальність. Тож життя, вважаю, прожив недаремно.

– А чим, як вважаєте, цей навчальний рік буде особливим?

– На базі нашого училища створюється Центр з підготовки столярів-верстатників. Держава виділила на цей проект 1,7 мільйона гривень, зараз ведемо закупівлю обладнання за кордоном. Уже зроблений ремонт у майстерні. Це саме те, чого я прагнув усе життя: зробити професію столяра-верстатника престижною. В тому, що вона затребувана на ринку праці, у мене сумнівів нема. Багато уваги ми приділяємо саме практичним заняттям. Зрозуміло, що учні мають знати креслення, геометрію, але передусім – опанувати ази ремесла. Вони для цього і пришли. До того ж ця робота добре оплачується. Сподіваюся, нашим випускникам не треба буде їхати за кордон, вони реалізують себе на Батьківщині. 

Важливо також, що нарешті ми відкрили в гуртожитку ще один поверх, який був зачинений і не задіяний з 90-х років. Там усе нове: і душові, й санвузли. Наші учні самі робили меблі: ліжка, тумбочки, полиці.

– Цікаво, чим нинішні студенти відрізняються від тих, що прийшли 40 років тому?

– Нічим! Вони точно такі ж самі. Переконаний, що поганих студентів не буває. Бувають погані викладачі або майстри. Загалом, я вдячний долі, що обрав саме цей фах і працюю в цьому закладі. Вважаю, що він – один із найкращих в Україні.

Вероніка ПРИХОДЬКО

Інші новини:


Запис онлайн чи жива черга?

Сьогодні ми розкажемо, які зміни у зв’язку з медичною реформою відбулися з 1 вересня 2019 року в комунальному некомерційному підприємстві «Дитяча поліклініка №1» Чернігівської міської ради. Докладніше про це розповіла заступник головного лікаря з медичної частини Наталія Крючко.

2019-09-16 10:08