Незворотність. Зміни клімату можуть призвести до того, що Україна житиме в субтропіках

2021-07-17 17:32

Ще трохи, і Київ наблизиться до погодних умов столиці Австралії Канберри. Тобто нормальна температура влітку + 29° C, а взимку — до -5° C.

«Переїдуть» й інші українські міста: у Харкові буде, як у Бухаресті, а в Дніпрі — як сьогодні в Тбілісі. Судячи з погодних аномалій в Україні за останні кілька років, «переїзд» йде повним ходом, розповідає Фокус.

У 2019 дослідники Швейцарської вищої технічної школи Цюріха спрогнозували «переїзд» більшості міст у тепліші субтропічні краї. Передбачається, що через 30 років клімат мегаполісів буде відповідати такому, який наразі спостерігається приблизно на 1000 км на південь.

Зміни відбуваються вже десятиліттями

Погодні аномалії в Україні фіксують з початку 2000-х, але першим відчутним дзвіночком став березень 2013 року, коли в Києві випала рекордна кількість снігу, паралізувавши все місто. У 2019 вперше за 139 років спостережень груднева температура повітря в столиці перевищила 15° C. Червень того ж року виявився найспекотнішим за всю історію спостережень — + 30° С трималися два тижні в багатьох українських містах. У період із травня по вересень посуха вразила приблизно 50% посівів озимих. А далі на міста, зокрема Київ, опустився густий смог. У 2019-2020 роках метеорологічна зима майже минула Україну, зате весна позначилася заморозками до кінця травня. Влітку минулого року в Одеській області пронеслася піщана буря.

Сильний вітер повалив близько сотні дерев і завдав шкоди електричним мережам.

Весна нинішнього року стала незвично холодною як для України, так і для Європи. У кінці травня в Херсонській області пронісся ураган, а в останній день весни в Карпатах випав сніг. Вишенькою на торті стали сильні й тривалі дощі на півдні України в кінці червня — за кілька годин випадала місячна норма опадів. Адже в останні роки, особливо у 2020-му, цей регіон страждав від посухи. Разом із тим від Запорізької області через Дніпропетровщину, Полтавщину, Черкащину до Києва і Чернігівщини простягнулася пилова хмара. Майже тиждень українці буквально відчували, що дихають піском.

«Наслідком зміни клімату є збільшення кількості та інтенсивності стихійних лих, — говорить Ольга Гусакова, фахівець відділу клімату і транспорту ГО «Екодім». — Наприклад, пожежі, посухи, сильні грози і зливи, повені, пилові бурі, спека. У 2020 році з Державного бюджету України виділили 2,6 млрд грн на попередження та ліквідацію надзвичайних ситуацій. З кожним роком наслідки зміни клімату будуть тільки посилюватися, якщо всі країни світу не почнуть активних дій щодо скорочення викидів парникових газів. Паралельно важливо впроваджувати заходи з адаптації до зміни клімату, щоб бути готовими до стихійних лих і відчувати мінімальну шкоду від них».

Опустелювання близько

За словами Віри Балабух, завідувачки відділом прикладної метеорології і кліматології Українського гідрометеорологічного інституту, екстремальні температури спостерігатимуться все частіше.

«Температура є індикатором змін у кліматичній системі, — розповідає Віра Балабух. — Останні кілька десятиліть ми все частіше відзначаємо аномальні погодні умови. Але це не випадковість, а тенденція. Екстремальних температур стає все більше, і так буде продовжуватися».

Метеорологиня додає, що зміни відбуваються і в тривалості сезонів: зима стає коротшою, літо — довшим. Але зовсім без зими ми не залишимося.

«Україна розташована в помірних широтах, і як би там не було, на нас будуть впливати арктичні широти й арктичне повітря буде знижувати температуру. Але кліматичні зміни будуть. Наприклад, у Харкові температура повітря до кінця століття може стати такою, як наразі в Миколаївській області. Хоча це не означає, що зима зникне, просто вона буде мʼякшою», — пояснює Віра Балабух.

В умовах зміни клімату спостерігається зміщення природного фізико-географічного тону, а разом із тим відбувається переміщення видів рослин і тварин, характерних для свого регіону. Це загрожує втратою біорізноманіття.

«Нові рослини витісняють місцеву флору, завойовуючи нові ареали. Той же борщівник або амброзія стають монополістами на наших луках, дуже багато видів рослин зникають», — говорить метеорологиня.

До вже наявних ризиків додається опустелювання. Міністерство захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України опублікувало невтішні дані. Через кліматичні зміни Україна переходить у зону надвисоких температур катаклізмів. У найближчі 30-40 років країні загрожує опустелювання великих територій. Уже зараз 13 млн га сільськогосподарських угідь зазнають згубного впливу водної ерозії, понад 6 млн га земель систематично піддаються вітровій ерозії, до 20 млн га охоплені пиловими бурями.

Деградація земель та опустелювання — одні з найбільших загроз для сталого розвитку людства. Вони призводять до зміни клімату, втрати біорізноманіття, нестачі води, поширення бідності, голоду і масових міграцій населення.

 

Інші новини:


Годування груддю найкраще для здоров’я матері та дитини

Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування проводиться щорічно з 1 по 7 серпня за ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я.

2021-08-05 10:06