Реабілітаційний центр «Міжнародної Антинаркотичної Асоціації» в Чернігові — допомагає долати залежність

2021-07-08 17:03

Із кожним роком покоління нарко- та алкозалежних стає молодшим. Адже в наш час не проблема недорого і безконтактно купити той чи інший психотроп. Завдяки Інтернету наркотики та алкоголь стали доступними для всіх. На початку може здаватися, що ти повністю контролюєш ситуацію і в будь-який момент здатний відмовитися від психотропів. Натомість чим глибше людину затягує, тим важче її врятувати. А, враховуючи властивості нових видів сучасних синтетичних психотропів, без допомоги спеціалістів одужати майже неможливо.

«Міжнародна Антинаркотична Асоціація» працює в цьому напрямку вже більше десяти років. Шість із них у Чернігові діє її філія, яка працює за принципами 12-крокової програми реабілітації. Про особливості залежності, лікування та роботу закладу розповів керівник реабілітаційного центру «Міжнародної Антинаркотичної Асоціації» в Чернігові Артем НОСУЛЯ і керівник терапевтичного процесу реабілітаційного центру Тарас ХОТЬКО.

На початку зустрічі Тарас Хотько розповів, що центр працює за принципом 12-крокової програми. Допомагають алко-, наркозалежним та лудоманам. Пацієнтам надають допомогу психолог, психотерапевт, лікар-нарколог, психіатр, консультанти з хімічної та нехімічної залежності. Всі працюють на волонтерських засадах. Реабілітанти перебувають у центрі добровільно, що позитивно впливає на процес одужання і певною мірою пришвидшує його. Тут проводиться індивідуальна, групова та підтримуюча терапія реабілітантів. Головна мета центру — не просто вилікувати залежного, а показати людині, що можна жити в радості все життя будучи тверезим. А ще знайти мотивацію бути тверезим завжди.

— Мінімальний курс реабілітації — місяць. Максимальний — рік. Програма розрахована на півроку закритого стаціонару та півроку адаптації до соціуму. Під час соціалізації ми слідкуємо за тим, як людина справляється зі своїми проблемами, як поводиться в соціумі. Щодня реабілітанти відвідують різні інформаційні заняття, займаються трудотерапією (роблять генеральне прибирання будинку), спортом, груповою психотерапією, виконанням письмових робіт, в яких аналізують своє минуле, причини залежності. В кінці дня кожен обов’язково робить самоаналіз і ділиться ним із іншими, щоб був зворотній зв’язок. Дуже допомагають реабілітантам казкотерапія, арттерапія, метафоричні карти, малювання.

— Розкажіть про умови перебування пацієнтів у вашому центрі, де вона залишається на півроку ізольованою від соціуму?

— В нашому реабілітаційному центрі є окремі кімнати для чоловіків та жінок, в яких мешкають по 4 людини. Є кухня, де вони самі готують сніданки, обіди та вечері; сучасна, гарно оснащена спортивна зала; окремі кімнати для інформаційних занять, групової та індивідуальної терапії. Періодично влаштовуємо груповий відпочинок, проводимо різноманітні цікаві заходи, перегляд фільмів, їздимо в баню. Не так давно ми дивилися Чемпіонат Європи з футболу, і всі разом уболівали за нашу збірну. Тут ми вчимо людину радіти різнобарвному життю без психотропів.

— Півроку ізоляції — це досить довго. Як потім відбувається процес соціалізації?

— Після того, як людина пройшла півроку реабілітації в закритому соціумі, вона поступово повертається до звичайного життя. Згідно з чітким розкладом реабілітанти два дні живуть у соціумі (в Чернігові), а два дні — в центрі. Приходять допомагати нам в якості волонтерів. Діляться з іншими залежними власним досвідом. При цьому вони обов’язково дотримуються правила трьох. Усюди ходять по троє і контролюють одне одного, щоб не зірватися і не спокуситися на дозу.

— Трапляються випадки, коли після реабілітації люди знову повертаються до вас?

— Так, такі випадки поодинокі, але вони, на жаль, є. Це тому, що людині не вистачає мотивації, сили волі. Десь вона переоцінила свої можливості, десь розслабилася або не схотіла пройти повний курс реабілітації. Якщо людина була залежною, то в подальшому їй усе життя доведеться тримати руку на пульсі. Раз і назавжди відмовитися від психотропів, щоб не зламатися знову. Будь-яка залежність хронічна. Вона нікуди не зникає. І найменша доза спиртного чи наркотиків може знову повернути до старого життя. Спочатку здаватиметься, що ти контролюєш ситуацію, але потім ти зриваєшся і йдеш у запій.

— Яка роль рідних — привести до центру залежного і довірити все фахівцям чи бути поруч із хворим?

— Це все суто індивідуально, але бажано бути поруч із залежним. У центрі діють групи підтримки та надання допомоги рідним реабілітантів (ми їх називаємо «созалежні»). Тут проводиться групова, індивідуальна та підтримуюча робота. Діють групи з арт-терапії. Це для того, щоб сім’ї розуміли, як правильно поводити себе з хворим після реабілітації, як будувати з ним стосунки. Бо якщо після центру людину постійно підозрювати чи дорікати їй минулим, то це лише дратуватиме, вона зірветься й почне пити знову.

— Що найважливіше для залежної людини, яка бажає одужати?

— Прийняти тверде рішення одужати і погодитися на допомогу рідних і фахівців.

— Скільки років вашому наймолодшому пацієнту?

— Сімнадцять. У такому юному віці до нас потрапляють переважно наркозалежні. На жаль, із кожним роком наркотики стають дедалі доступнішими. І вони на стільки згубні, що людина не усвідомлює того, що у неї з’явилася проблема вже після першої дози. Як показує практика, місяць-два вживання синтетичних наркотиків (спайсів, солей) може викликати незворотні процеси і тоді навіть із допомогою психіатра можна не повернутися в адекватний стан. Людина починає страждати від шизофренії вже навіть не вживаючи наркотик.

— Іноді в новинах можна почути про нелегальні реабілітаційні центри, де людей утримують на лікуванні примусово. Як рідним не потрапити на гачок до шахраїв?

— Будь-яке лікування повинно бути добровільним, а не примусовим. Реабілітаційний центр має бути відкритим до діалогу і співпрацювати з фахівцями. Інформація про заклад має бути доступною та відкритою. Зокрема, наш центр співпрацює з різними державними установами.

«Наркотичний квест» — загроза сучасності

Саме так можна назвати сучасні методи купівлі і продажу наркотиків. Дешевих і легкодоступних. Наркоторговці вже давно не передають товар покупцю особисто в руки. Вони просто ховають закладки в парках, будинках, зруйнованих будівлях, а потім надсилають фото, за якими можна знайти товар. Свої послуги відкрито пропонують на Інтернетсайтах, Telegram каналах або графіті по всьому місту. Але найстрашніше те, що сучасні синтетичні наркотики на відміну від природних мають більш пагубний вплив на мозок. У деяких випадках залежність від них виникає вже за два-три прийоми. Про особливості сучасної наркозалежності розповів лікар-психіатр Ігор Олегович, який допомагає нарко- та алкозалежним у випадках психологічних розладів на волонтерських засадах.

— Всі залежності схожі між собою. Вони пов’язані з центром задоволення, з гормонами щастя. Люди, які колись спробувала наркотик, вже не можуть радіти життю без нього. Для них наркотик — це еталон щастя. Після звикання потребують усе більшої і більшої дози. Після чого помирають через передозування. Але основна проблема сьогодення в тому, що сучасні види наркотиків настільки вражають нервову систему, що ти одразу стаєш залежним. Вони органічно знищують головний мозок. Із ними люди входять в особливий стан, з якого потім можуть більше ніколи не вийти. За допомогою фармакотерапії залежний може звільнитися від галюцинацій, але після закінчення прийому ліків видіння і голоси повертаються до нього навіть без вживання наркотиків. Сучасні наркотики можуть викликати психічні порушення на постійній основі. У цьому й небезпека цих психотропів. Коли у хворих з’являються галюцинації, параноя, ми спершу пробуємо допомогти їм амбулаторно. Але в разі необхідності важкохворих направляємо до медичного закладу, — каже лікар-психіатр.

Керівник реабілітаційного центру «Міжнародної Антинаркотичної Асоціації» в Чернігові Артем Носуля працює в цій сфері вже 10 років. За цей час бачив різних хворих, чув про різні випадки залежності і, здавалося б, усе відомо, зрозуміло і більше нема чому дивуватися. Але виявляється це не так.

— Ще роки три тому наші реабілітанти не потребували допомоги і консультації лікаря-психіатра. Але за короткий проміжок часу все змінилося і ми побачили всю пагубну дію і небезпеку сучасних синтетичних наркотиків. Щоразу дивуємося, коли такі наркозалежні потрапляють до нас. Взагалі в хімічній залежності є три стадії: первинна, середня і хронічна. У сучасних наркоманів є лише одна — початкова, на якій для них усе закінчується. До інших стадій вони просто не доходять. Або помирають, або на все життя залишаються шизофреніками. Ось чому так важливо вчасно розпочати лікування в реабілітаційному центрі з фахівцями і пройти повний курс із першого разу. Найстрашніше бачити залежними 13-14-літніх дітей. Їхнім батькам ми надаємо консультацію і допомогу в індивідуальному порядку.

— Я знаю, що ви неодноразово ініціювали акції по зафарбовуванню графіті з сайтами розповсюдження наркотиків.

— Так, ми за власні кошти купуємо фарбу, залучаємо небайдужу громадськість, правоохоронні органи. Багато хто йде нам на зустріч. Ми тісно співпрацюємо з управлінням по боротьбі з наркотиками, управлінням патрульної поліції, з усіма нашими департаментами. Всі розуміють, яка це біда. Але це, як Гідра. Одне графіті зафарбував — два нові з’явилися.

— Є якісь державні програми щодо лікування алко- та наркозалежних?

— Поки що нема, і ми над цим працюємо. До проблеми долучаються депутати на місцевому рівні, Чернігівська обласна рада та Чернігівська облдержадміністрація. В кожному регіоні України у нас є свої реабілітаційні центри — філіали «Міжнародної Антинаркотичної Асоціації». Тричі на рік ми влаштовуємо терапевтичні табори, куди з’їжджаються представники всіх філій і беруть участь у спортивному терапевтичному таборі. Туди приїздять відомі люди, зірки спорту та шоубізнесу. Ми дружимо з «95 кварталом», Володимир Зеленський піднімав дух і підтримував наших хлопців ще до того, як став президентом. До нас приїжджав Віталій Кличко, В’ячеслав Узелков, Ярослав Амосов та багато інших відомих людей. Деякі реабілітанти після одужання проходять курси психосоціальної реабілітації, навчання у школах консультантів із хімічної залежності та повертаються до нас волонтерами, щоб допомогти іншим хворим позбутися залежності. Наше завдання — не лише позбавити людину залежності, а мотивувати її жити тверезо.

Валентина НАУМЕНКО
Фото надані респондентами

Інші новини:


Годування груддю найкраще для здоров’я матері та дитини

Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування проводиться щорічно з 1 по 7 серпня за ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я.

2021-08-05 10:06