«Кава з депутатом»: Сергій Гривко про законотворчість, депутатську дисципліну та особисте

2021-06-18 14:50

У пресцентрі «Деснянська правда» відбулася чергова зустріч за філіжанкою запашної кави – з молодим і перспективним політиком, народним депутатом України Сергієм Гривком. До Верховної Ради він потрапив від партії «Слуга народу», входить до однойменної фракції. Член Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Анонсована заздалегідь «Кава з депутатом» зібрала чимало бажаючих поспілкуватися наживо і невимушено з народним обранцем, адже видалася слушна нагода отримати відповіді на запитання безпосередньо з вуст законотворця, який працює в парламенті. Тож не дивно, що покавувати прийшли і журналісти, і громадські активісти, і представники підприємців Чернігівщини, зокрема, голова Чернігівської профспілки підприємців «Єдність» Світлана Жимолостнова, яка входить також до однієї з експертних груп Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Президентові України.

А найперше запитання, що прозвучало, стосувалося дуже наболілого для багатьох – пенсійного віку.

– Пане Сергію, до вас запитання як до члена парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Депутати від партії «Слуга народу» ініціювали для виходу на пенсію подальше підвищення пенсійного віку українців – на 1 місяць на рік, законопроєкт уже зареєстрований. Людей, яким до пенсії наразі залишається 5-6 років, уже «покарали», коли був прийнятий закон Тігіпка. І знову ті ж самі граблі… Вважаєте це справедливим?

– Левова частка бюджету країни йде на забезпечення соціальних потреб українців. При цьому падає народжуваність, а молодь виїжджає за кордон; тих, хто працює, залишається все менше. Тож важко знайти джерела для поповнення бюджету Пенсійного фонду України, котрий є дефіцитним. Тобто потрібно йти на певні рішення, можливо, й непопулярні, але вони дають можливість трохи вирівняти економіку, отримати надходження до бюджету, щоби запрацювали громади. Загалом, ситуація в соціальній сфері дуже напружена, недарма Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль висловлював побоювання, що солідарна пенсійна система країни може просто не витримати. Тож цей законопроєкт, можливо, й несправедливий, але він реально може допомогти трохи виправити ситуацію.

– Чи це економічно обґрунтовано? Є якісь розрахунки, що доводять це?

– Швидше, це можливість отримати трохи часу для нашої економіки. Зараз розроблено чимало законопроєктів, що направлені на залучення інвестицій. Наприклад, про індустріальні парки. Є ряд президентських програм, які допомагають підтримати бізнес і підприємців. Віднедавна запрацював закон, що дозволяє трансплантацію органів в Україні. Все це – реальна можливість залучити в економіку країни додаткові кошти.

– Дефіцит коштів у Пенсійному фонді і, разом із тим, мінімальна пенсія в межах 2 тис. гривень. При цьому є люди, які отримують пенсії більше, ніж 100 тис. грн. Як забрати в тих, у кого великі гроші, й додати тим, у кого мізерні?

– Я це питання порушував від самого початку своєї каденції. Адже в мене самого мама – медсестра, а в медсестер також мінімальні пенсії. На даний момент це питання вирішити неможливо через ст. 22 Конституції України, в якій зазначено: «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. ... При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». Тобто потрібні зміни до Основного Закону України.

– Ви як народний депутат маєте на це повне право…

– Так, погоджуюся. І хочу зупинитися ще на одному моменті – це збільшення прожиткового мінімуму громадян, до якого прив’язані більшість виплат і допомог. Наразі він встановлений на рівні близько 2300 грн, тобто прожитковий мінімум сьогодні в 1,9-2,2 разу менший від того, який має бути в Україні. Група депутатів, я в тому числі, ініціювали його перегляд. І ось днями Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт, що змінює підхід до розрахунку прожиткового мінімуму. Насамперед, його мають відв’язати від зарплат, а розмір визначатимуть у відсотковому співвідношенні до середньомісячної зарплати в Україні за рік, що передує року формування державного бюджету на наступний рік, з урахуванням прогнозного рівня інфляції поточного року. Наприклад, поточного році відсоткове співвідношення розміру прожиткового мінімуму до середньомісячної заробітної плати має становити 40%. Зміняться підходи до встановлення розмірів посадових окладів, тепер вони залежатимуть не від прожиткового мінімуму, а від мінімального розміру посадового окладу для відповідних категорій працівників тощо. Все це має в подальшому концептуально вплинути і на зарплати, і на пенсії. Щоправда, для таких серйозних рішень ще потрібна й політична воля.

– Великий відсоток безробіття серед молоді і, водночас, збільшення пенсійного віку. Наскільки це поєднується між собою? Наскільки це доцільно, якщо молодь не може знайти собі роботи, а люди похилого віку мусять працювати?

– Це глобальне питання. Часто молодь просто не хоче йти на ті зарплати, що пропонуються. Тож, можливо, потрібно змінювати підходи в освіті, робити її більш професійно орієнтованою. Але головне – створити для молоді умови для самореалізації. Наприклад, бізнес може запропонувати програми кар’єрного розвитку, стажування і, згодом, працевлаштування молодих кадрів. Тобто підхід має бути комплексним.

– Чи розглядає влада можливість ухвалити закон про лобізм, який визначив би правові та організаційні засади лобістської діяльності в Україні?

– Рік тому був підготований відповідний законопроєкт, тоді відбувалося його жваве обговорення. Але на часі постало питання ринку землі, тож закон про лобізм дещо втратив на той момент актуальність. Але вважаю, що він потрібен, адже це переведе лобізм у цивілізовану, законодавчу, площину, забезпечивши над ним державний і громадський контроль. Наразі цей законопроєкт проходить певні узгодження.

– Ви – у ТОП-10 депутатів, які зареєстрували найбільше законопроєктів. Скільки ви підготували і скільки з них ухвалено?

– Особисто моїх законопроєктів – понад 35, ще декілька готував у співавторстві з колегами. Серед них і законопроєкт, що передбачає під час дії надзвичайної ситуації через коронавірус урізати максимальний розмір зарплати для окремих категорій осіб, він внесений до розгляду в порядок денний. Адже це нонсенс, коли людина отримує зарплату в сотні тисяч гривень у той час, як економіка ледь тримається. Зокрема, в законопроєкті йдеться про те, щоб на весь період дії надзвичайного стану і протягом дев’яти місяців після нього обмежити заробітну плату певних категорій громадян,аби за підсумком вона не перевищувала 12 мінімальних зарплат сумарно за місяць (72 тисячі гривень – максимум). Якщо законопроєкт ухвалять, під його дію потраплять народні депутати, прокурори, члени наглядових рад тощо. На жаль, деякі норми цього законопроєкту дещо суперечать нормам Конституції, наприклад, щодо рівності громадян перед законом. Поки що законопроєкт не розглядали, він отримує великий спротив. Хоча за Постановою Кабміну рівень зарплат деяких категорій працівників все ж був обмежений. А це – можливість через суд повернути недоотримані гроші.

Мій законопроєкт про допомогу дитині на майбутнє у вигляді одноразової державної допомоги в розмірі 50 000 грн, що стає банківським вкладом на її ім’я до досягнення нею 18 років, хоч і не був підтриманий, але цю ідею взяли на озброєння в Офісі простих рішень та результатів. Наразі готується законопроєкт про економічний паспорт українця, сподіваюся, в ньому ця ідея знайде своє втілення.

– А яку оцінку ви можете поставити собі як народному депутату?

– Вважаю, що оцінку моїй роботі мають ставити виборці. Може, десь і недопрацьовую, але це, швидше, через брак часу. Якби в добі було 48 годин, я встигав би набагато більше.

– У квітні ви потрапили до антирейтингу ВР, увійшовши до списку депутатів-прогульників. За даними регламентного комітету, у вас було 0% голосувань на пленарних засіданнях у квітні. Це була якась принципова позиція чи просто обставини так складалися?

– Звичайно, це не принципова позиція, а банальна ситуація – захворів на COVID-19, потрапив до лікарні із двосторонньою полісегментарною пневмонією. Таким чином, потрапив до статистики регламентного комітету Верховної Ради як депутат, котрий не голосував. А загалом я дисциплінований депутат – відвідую близько 95% засідань Ради.

– Запитання від Укрпошти. Ми вдячні, що Президент втрутився в ситуацію й українські пенсіонери отримали право вибору – отримувати пенсію через банківську картку або через Укрпошту. Але залишилося питання із соціальними виплатами. Наприклад, щоб забрати гроші на поховання, людина, яка живе на маленькому хуторі, має їхати за десятки кілометрів до райцентру в банк. Там потрібно пройти цілу банківську процедуру, й тільки тоді гроші переводять на картку. На сьогодні йде робота над тим, щоб Укрпошті надали можливість виконувати банківські функції. І тоді людям, навіть на найвіддаленішому хуторі, гроші доставляли просто додому, як це робиться з пенсіями. Адже потрібно розуміти, що діджиталізація в селі триває дуже мляво, подекуди не те що Інтернету, мобільного зв’язку немає…

– Питання, що ви озвучили, потрібно вивчати. Думаю, що до їхнього вирішення мають долучитися місцеві органи влади та самоврядування. А ось щодо діджитилізації, то 50 чернігівських громад пройшли відбір проєктів Мінцифри і тепер отримають якісний інтернет. На це з державного бюджету планують виділити 60 млн гривень. Чернігівщина – на першому місці в Україні за кількістю підтриманих проєктів, тож тисячі жителів області вперше отримають доступ до оптичного інтернету.

Після серйозних запитань знайшлося місце й особистим, причому деякі відчутно примусили ніяковіти нардепа. Жіночу аудиторію, яка переважала, звичайно, цікавило – чи має Сергій Гривко дівчину, адже його називають одним із найголовніших холостяків Верховної Ради.

За його словами, часу не вистачає навіть на роботу, а дівчині потрібно приділяти увагу. Тож серед головних рис її характеру неодмінно має бути терпіння.

Але журналісти, особливо журналістки, як відомо, мають свої джерела інформації. Тож мимохідь видали таємницю пана Сергія – мовляв, дівчина таки є. На це Сергій Гривко засміявся і попросив закрити питання – до кращих часів.

Поцікавилися в нього й домашніми улюбленцями – чи має? Наразі – ні, все той же брак часу. Однак до обрання нардепом, розповів пан Сергій, тримав удома чотирьох шиншил. Чим неабияк здивував, адже відомо, що ця тваринка – надзвичайно вибаглива і примхлива, за найменшого стресу може втратити своє розкішне хутро, що вважається одним із дорогоцінних у світі. Тож потребує створення для неї найоптимальніших вимог в утриманні. Напевно, Сергієві Гривку це вдавалося. Але після фактично переїзду до Києва з улюбленими пухнастиками довелося розпрощатися, і вони знайшли нові домівки у друзів Сергія.
Оскільки Сергій Гривко продемонстрував своє позитивне ставлення до чотирилапих, одразу отримав запрошення на візит до КП «Ветеринарно-стерилізаційний центр «Крок до тварин», із яким «Деснянська правда» має давні партнерські взаємини. Безумовно, народному депутатові там багато чого (і кого) покажуть, а він, напевно, зможе чимось допомогти центру.

Закінчилася зустріч традиційним фото на згадку.

Алла ПРИМА
Фото Мар‘яни ХАРДІ

 

Інші новини:


Голова Чернігівської ОДА і керівник Нацполіції перевірили посилений захист кордону з Білоруссю

Голова Національної поліції України Ігор Клименко 23 листопада перебував із робочою поїздкою на Чернігівщині — у пункті пропуску «Нові Яриловичі» через державний кордон України з Республікою Білорусь.

2021-11-26 15:30