Перемога «Зимової сакури»: чернігівське оригамі

2021-06-02 05:52

Новорічні прикраси, іграшки, листівки, квіти, вінки, фігурки та навіть сукні… І все це - з паперу! Ніхто б і не міг собі уявити, що за допомогою мистецтва оригамі можна зробити справжні витвори мистецтва. А чернігівська студія «Зимова сакура».

Чернігівського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді вже вкотре довела: папір - це неймовірний за своїми властивостями матеріал. Але ще більш неймовірними виявилися вихованці гуртка.

Цьогоріч у Львові відбувся всеукраїнський фестиваль-конкурс сценічних і карнавальних паперових костюмів «Стильний папір». І дипломом I ступеня в старшій віковій категорії «За найефектніший сценічний костюм» була нагороджена Ангеліна Барабашкіна із «Зимової сакури». Родзинкою стала сукня «Королева шахів», яка викликала фурор не тільки своєю красою, а й технікою створення. Своїми враженнями Ангеліна вирішила поділитися з нами.

– Насправді було дуже мало часу, аби зробити сукню на конкурс, – два тижні. Хоча американці виготовляють такі сукні три місяці. Мені допомагала Наталія Федорівна Родіна, без неї я би не впоралася. Це велика підтримка. Дуже важливо, коли керівник студії так підтримує дітей. Оскільки я навчаюсь не в Чернігові, а приїжджаю на вихідні, то було вдвічі складно.

– Чому ідеєю для створення костюму ти обрала шахи?

– Мені сподобався образ головної героїні серіалу «Хід королеви». Звідти ми взяли ідею, натхнення і вирішили створити ось такий костюм. Саме на головному уборі виставлена фінальна партія в шахи, де героїня виграла.

– Як ти дізналася про центр творчості і чим він тебе привабив?

– Я про нього дізналася у другому класі, коли центр приїхав до нашої школи з виставкою всіх робіт. Мені більш за все сподобалося оригамі – тоді ще Наталія Федорівна показала, як робити метелика. І після уроків, коли за мною прийшла бабуся, я повела її до спортзали. Вона взяла контакти студії. А в Наталії Федорівни дуже оригінальний підхід до візитівок – вона написала контактні дані на паперовому журавлику! Коли я сюди прийшла, то одразу поринула в дуже творчу атмосферу. Педагог абсолютно кожній дитині приділяла увагу, вона все встигала, навіть коли було дуже багато дітей! Чесно, я дуже рада, що сюди прийшла і що тут залишилася, бо це – як маленька родина.

Керівниця студії Наталія Федорівна Родіна розповіла про «Зимову сакуру» в усіх її іпостасях.

– У нас відбувається багато різних конкурсів, виставок. А в гуртку ми дуже наполегливо й творчо працюємо, аби досягти мети. Учні мають знати форми, мову оригамі. Згодом робимо міжгурткові змагання – у нашому центрі є ще чотири такі гуртки. А потім уже переможці беруть участь в обласному конкурсі.

Так само викладачка пояснила, що на заняттях вони вивчають не тільки оригамі, але й культуру Японії.

– Модульне оригамі – це коли з маленьких модулей із паперу робляться якісь фігури. Ось тут «кадамацу» – японська ялинка. Ми на Новий рік ставимо ялинку, а японці роблять «кадамацу» – вазон, обв’язаний соломою і там стоїть сосна з трьома бамбуками. Зрізи бамбуку – це сходинки, якими спускається дух Нового року. У нас подарунки від Діда Мороза, а в них навпаки – дари роблять цьому духові… А ось обручники з паперу. Ми завжди проводимо паралелі між Україною та Японією. У нас обручники, а у них на весілля дарують журавликів, які зрослися між собою одним крилом. На свято дівчаток – «хінамацурі» – роблять ляльки. Важається, що коли водити ними по тілу, знімається негатив. Потім ляльки кладуть у кошики і пускають за водою. А у нас віночки пускають. Тобто настільки цікаві паралелі.

– Які навички тут отримують діти? Які є особливості навчання?

– Діти тут вчаться концентрації. Коли вони щось складають, у них, по-перше, працюють обидві півкулі мозку, по-друге, студійці не відволікаються. Це допомагає їм у навчанні, бо діти зосереджуються і тоді гарно слухають учителя. Також ми допомагаємо учням знаходити собі друзів. Бо дитина приносить у клас якусь фігурку й цим зацікавлює навіть дітей із обмеженими можливостями. А оригамі – захоплююче мистецтво, навчитися йому – це значить, знайти якийсь сенс у житті й розвиватись. Також це допомагає зв’язкам у світі, тому що оригамі – це єдина мова для всепланетного загалу. Знаки, які ми вивчаємо в нашому гурткові, позначаються однаково, і будь-який оригаміст із будь-якої країни світу може скласти ту чи іншу модель завдяки цій мові.

– Чим у своєму гуртку ви пишаєтеся найбільше?

– Дітьми. Я пишаюсь нашими талановитими діточками, тому що вони такі неординарні підходи знаходять на окреслені завдання! Дуже важливо з дітьми працювати разом. Вони додають якусь свою деталь – і виходить ексклюзив. Тобто оригінальне мистецтво.

Можна із впевненістю сказати, що батьки також задоволені тим, що їхні діти ходять до студії оригамі.

– Я справді не очікувала, що в моїх дітей є здібності до якоїсь ручної творчості, – каже Тетяна Сотникова, мама Максима та Маші. – Але у нас тут така вчителька, справжня чарівниця. Вона робить просто із нічого неможливе. Здатність до спілкування з малечею є також не в кожного. Без жодного примусу вчителька досягає таких успіхів, що діти перемагають у конкурсах. І ще одне, від чого я в захваті: у нас є, з чим піти в гості. Бабусі завжди з букетами паперових квітів, пташками, метеликами – усе прикрашено, і вони щасливі. Тобто діти роблять дуже теплі подарунки.

– Розкажіть про якийсь цікавий випадок, пов’язаний із оригамі.

– Ми їхали кудись, і мій син трохи нервував. І от він бере, відриває листочок із невеличкого блокнота, складає метелика і дарує другові. До речі, це як додатковий канал спілкування зі своїми однолітками і дорослими також.

– На вашу думку, заняття в студії допоможе вашій дитині у майбутньому?

– Я би сказала, це вже допомагає. Тому що дрібна моторика впливає на ті частини мозку, які відповідають за запам’ятовування та спілкування. Мій син вивчає у школі англійську, і я вражена обсягом інформації, яку він запам’ятовує. Я стільки не знаю, скільки знає він.

Для всіх, хто прийшов сюди колись, студія стала не просто хобі, а сенсом життя, родиною, яку вже не хочеться полишати. Теплі відносини так і простежуються у розмовах учнів та вчителів, що впевнено йшли до своєї мети.

Але все це може закінчитися буквально в одну мить. Будинок, у якому розміщена «Зимова сакура» та інші гуртки центру, наразі в аварійному стані. Його хочуть демонтувати, проте натомість досі не надають нового місця для гуртківців. Прикро, коли діти втратять можливість займатися улюбленою справою, яка приносить їм стільки щастя

Спілкувалася Юлія МОЛИБОГА

Інші новини:


Світло її душі

Цю тендітну всміхнену жінку хочеться слухати й слухати – правильна українська мова, співочий голос і… цікаві історії з життя. Втім, про себе вона говорить не дуже охоче, а ось про свою бабуню Наталю, дідуся Трохима, маму Саню і тата Михайла – залюбки. Й оживають у її розповідях історії давно минулих днів...

2021-09-20 12:14