«Я розглядаю землю не з точки зору: купити і згодом щось там збудувати. А з точки зору вирощування на ній врожаїв і розвитку аграрної галузі»

2021-05-28 05:43

Валерій Куліч, власник групи аграрних компаній СТОВ «Інтер», дав коментар Суспільному.Чернігів стосовно ринку землі, котрий через 35 днів настане в Україні.

• Ми орендуємо близько 28 тис. га землі. Це частково – Ічнянщина та Ніжинщина. У нас понад 6 тисяч пайовиків – це найбільша частина оренди. Плюс небагато земель запасу та орендовані землі в ОТГ.

Платимо пайовикам по-різному, залежно від якості землі. В Ічнянському районі, наприклад, загалом – 15 тисяч гривень за пай. Торік ми заплатили 67 мільйонів гривень виключно пайовикам. Цьогоріч, орієнтовно, – буде 90 мільйонів.

• Що стосується закону про ринок землі, який прийнято, то особисто я вважаю його недолугим. На превеликий жаль, ніхто розуміє кінцевої моделі ринку. Також ніхто не розуміє, що ми врешті-решт отримаємо. Та й ринком його язик не повертається назвати. Швидше – базаром. Також говорять про першочергове право орендаря придбати землю. У мене орендарі – підприємства. Це юридичні особи, котрі до 2024 року не мають права купувати землю. Якщо ж фізична особа захоче купити паї, які я орендую, то відтак не розумію, як я як орендар можу взяти участь у купівлі цієї землі вже через понад місяць? І першочергово? На це законодавець відповіді не дає.

• Друге – у нас інтенсивно розвивається тваринницька галузь. Маємо понад 1400 голів дійного стада. Зазначу, небагато нині є таких сільгосппідприємств, у яких лишилося тваринництво. І на сьогодніший день це, власне, збиткова діяльність. Ми тримаємо корів більше задля патріотизму на рідній землі, ніж бізнесу. Бо ніхто не гарантує, що під тваринництво я матиму землю для вирощування кормів для худоби. Тому теоретично – якщо не зможу купити землю, то треба буде знищити тваринництво. Чи ж будуть гарантії? Відповіді ніхто досі не дає.

• Ми відпрацьовуємо й ось таке питання. Тих осіб, які захочуть здавати нам викуплену землю в оренду, ми фінансуватимемо, надаватимемо кредитні умови. Але досі ж не знаємо достеменно, як триватиме процес купівлі землі. Одні кажуть – лише за безготівковим рахунком, з того ж депозиту. Але, наприклад, ви хочете продати свій пай, а я хочу купити. Проте чіткої фінансової моделі, економічної, юридично-правової не виписано. Спитайте про це в будь-якого нотаріуса, і він вам не відповість, як це має відбуватися юридично. Ми поспішаємо зробити старт. Давайте зачекаємо принаймні півроку чи кілька місяців. Адже 15 років ринок у повітрі висить, то чому ж не зробити врешті чітку модель? Тут треба сім разів відміряти й тільки раз відрізати. Бо сьогодні земля – єдине національне багатство, яке в Україні лишилося. Наприклад, я б залишив право купувати землю лише для ОТГ та держави. Звісно, святе право людини – продати землю. Але нехай би вона продавала громаді чи державі.

• Далі. 90 мільйонів гривень ми заплатимо пайовикам. А це здебільшого пайовики-спадкоємці, які живуть у містах. І села цих грошей не бачать. А 90 мільйонів би зайшли в громаду, тоді вона би могла серйозно, наприклад, покращити той же благоустрій.
Загалом, повторюся, якби людина хотіла придбати землю і здати її в оренду, то я би ту людину прокредитував під гарантії оренди, аби обробляти ту землю. Бо у нас близько 800 людей працює в господарстві, а мені треба їм гарантувати гідну заробітну плату й робочі місця.

• Ще одне велике питання. Держава не обмежує коло покупців, як за кордоном. Тобто, у нас не питатимуть, чи є в покупця досвід обробітку землі, чим він її оброблятиме. Або якщо рік рілля не засіяна, то держава мала би право забрати землю у власність. Адже їй важливо, аби земля не гуляла, а оброблялась і створювалися робочі місця. А на ній вирощувалася продукція. Бажано – експортно орієнтована.

• Нині я бачу, що при тому механізмі, який запроваджкється, може прийти до нас на ринок спекулятивний капітал. Відповідно, знайдуться люди, які купуватимуть землю про всяк випадок: «хай буде», як у нас робиться із квартирами: раптом завтра дорожчатимуть. Нині наші президент, прем’єр кажуть, що через кілька років земля справді дорожчатиме. А з чого? Хто робив розрахунок? Наприклад, я у вас узяв в оренду 100 га. Ви відтак будете хотіти орендну плату – хоча би 10% річних. Тобто, на вкладений капітал отримати дохід. Якщо гектар коштує до 2 тисяч доларів, то треба вам заплатити до 200 доларів оренди з гектара. Сьогодні, скажіть, багато фермерів заробляють 200 доларів з гектара? Так це ще ми не беремо до уваги податків. Бо якщо ви стаєте власником землі, держава, наприклад, планує 100-150 доларів з гектара податків отримати. На жаль, у нас ніхто не рахує, чи в таких умовах фермер здатний виростити прибутковий урожай. А ще ж – плюс засоби виробництва, плюс насіння і польові роботи. Тобто, ніхто не рахує економічної моделі. Даруйте, можливо, хтось збирається наркотики вирощувати й надприбутки отримувати?

• Кажете, люди готові за 11 тисяч доларів продати землю? На мій погляд, це нереально. У Європі земля дорожча, ніж у нас? Але в Європі фермери отримують дотацію до 1000 євро на гектар. Тобто, нічого не робивши, за 10 років можна дотацією отримати суму, яку ця земля коштує.

• Я ж розглядаю землю не з точки зору: купити і згодом щось збудувати, а з точки зору обробітку землі й вирощування зернових культур. При таких нереальних цінах на землю – 10 тисяч доларів за гектар – ми не готові конкурувати. Тим більше, ринок розігрітий і за відсутності нормальної інформованості – маємо повне непорозуміння. Задумайтеся, у багатьох є дачі, городи. 10 соток наприклад. Виростите на них продукції на 1000 доларів? За скільки років?

• Я готовий платити 1500-2000 доларів за гектар. Сьогодні це об’єктивна ціна. Але тут теж багато факторів. Я не знаю, яким буде рівень податку на гектар. Адже держава змінює нормативно-грошову оцінку землі, від якої буде нараховуватися податкова база.

Отже – важливо для виробництва мати економічну модель. І до 2024 року я не можу чекати. І мій колектив також. Бо весь цей час маю нараховувати стабільну заробітну плату і відповідати за 800 людей, котрі працюють на моїх підприємствах.

Підготувала Людмила ПАРХОМЕНКО

Інші новини:


Світло її душі

Цю тендітну всміхнену жінку хочеться слухати й слухати – правильна українська мова, співочий голос і… цікаві історії з життя. Втім, про себе вона говорить не дуже охоче, а ось про свою бабуню Наталю, дідуся Трохима, маму Саню і тата Михайла – залюбки. Й оживають у її розповідях історії давно минулих днів...

2021-09-20 12:14