АГРОНОМОМ СТАВ ВИПАДКОВО, А ПОЛЮБИВ ПРОФЕСІЮ НА ВСЕ ЖИТТЯ

2021-04-30 07:58

Владислав Тютюнник – заступник директора з виробництва на сільськогосподарському CТОВ «Інтер». Молодий, закоханий у професію і дуже вимогливий. Не тільки до інших, до себе також. Адже прагне, щоб на «Інтері» та й на його підприємствах, було все нове, передове, інноваційне, найкраще. 

На «Інтері» працює лише трохи більше року, до цього набував досвід у відомих агрохолдингах і компаніях – «Райз», «УАХ», «МХП», «Мрії», «Укрлендфармінг». Працюючи, жив у різних містах України – Тернополі, Львові, Броварах неподалік від Києва, і врешті, опинився в Ічні, що на Чернігівщині. У порівнянні зі столицею – глибинка. 

– Зовсім ні, – заперечує Владислав. – Для мене це – велике виробництво, що відкриває величезні можливості реалізувати себе. Тим більше, маю досвід роботи, як ви кажете, в глибинці – працював агрономом у Великій Рибиці, Миропіллі на Сумщині, та й загалом, багато жив і працював у селі. Тож відчуваю себе тут як удома.

І розповідає історію, як він став агрономом.

Його величність випадок

Народився Владислав у місті Ромни і навіть уявити не міг, що колись буде працювати в селі, і ким – агрономом! У 2000 році абітурієнти отримали можливість подавати документи на вступ до кількох вузів. Владислав закінчив із відзнакою Роменський політехнічний технікум за спеціальністю «Економіст із планування діяльності підприємства». 

Спочатку хотів вступити до Харківського університету МВС – для цього посилено вивчав профільні предмети і займався фізкультурою. Але дізнався, що є можливість подати документи на агрономію до Сумського національного аграрного університету, тим більше, що мав червоний диплом і можна було не складати іспити, а просто пройти співбесіду. 

На екзаменах до Харківського університету отримав усі четвірки, не добрав буквально одного балу, тож забрав документи і поїхав до Сум. Ось так він став агрономом, хоча у цій ролі себе не міг уявити ніколи. 

Вчився, і добре, але лише на третьому курсі відчув «смак» до професії – якраз почали вивчати більше профільних предметів, у тому числі й захист рослин, із якого, власне, й отримав спеціалізацію. Дуже завдячує своїм викладачам, які змогли дати ґрунтовні знання, прищепили тягу до землі і навчили любити агрономію.  

Кадрове питання

Пройшовши довгий шлях власного становлення, Владислав тепер може і навчає інших. За дозволом керівництва, взяв «під крило» п’ятеро студентів, які займаються в різних закладах сільськогосподарського спрямування і зголосилися випробувати свої сили та знання на роботі в полі.

Студентам, каже, тут створені гарні умови: нещодавно відкрився новий гуртожиток – у Гужівці, де вони безкоштовно живуть і харчуються, туди підведений швидкісний Інтернет. Владислав створив агрономічний чат, у якому він ставить завдання й отримує на них відповіді, тут можна обговорити проблеми, запитати, взяти участь у дискусіях – так готує зміну.

Чи є кадровий голод? Гарні спеціалісти завжди затребувані, але, каже Владислав, намагається не переманювати людей із інших підприємств, а прагне готувати сам. На жаль, освітні процесі дуже відірвані від практики, студенти більшість часу просиджують за партами, а практичної сторони не бачать. 

Якби можна було, розмірковує Владислав, посилено навчати молодь до березня, а потім відправляти на виробничу практику, то вже на ІІІ курсі це були б гарно підготовлені спеціалісти, затребувані виробництвом за хорошою ціною. Тож нестачу практичних знань він намагається надолужувати вже зі своїми вихованцями – вони багато працюють саме в полі, де хоч-не-хоч, а практичні навички отримуєш. 


У центральній диспетчерській. За пультом чергує диспетчер Вероніка Кулачок

Збирає найкращий досвід і втілює його у життя

За 17 років у професії Владислав намагається зібрати найкращий досвід, щоб утілювати його на практиці. Саме тут, в «Інтері», він отримав повний карт-бланш – для роботи створені умови, про які можна тільки мріяти. А якщо чогось не вистачає для втілення задумки – обладнання, техніки, спеціальних комп’ютерних програм – варто лише попросити, і все буде виконано в найкоротші терміни. 

Тобто є повне розуміння з боку власників компанії, а головне – готовність іти спільно до поставленої мети. Без декларування, а просто виконуючи роботу.

До агрономів сьогодні – великі вимоги: саме від них залежить, яким буде майбутній врожай, а планові показники ставляться дуже високі. Якісь не дуже далекоглядні керівники можуть поставити завдання – сій! Техніки у них не вистачає, тож треба розпочати раніше. Ось і сіють зерно в холодну землю, та ще й без урахування погодних умов і майбутніх можливих заморозків – посіви зійшли і пропали. Звідси – збитки. 

В ідеалі в нашому регіоні сівба має розпочинатися не раніше 20-х чисел квітня, це враховує практично всі ризики і дозволить збирати гарні врожаї. Саме такий підхід панує в СТОВ «Інтер» –власники довіряють фахівцеві й рахуються з його думкою, а він просто не може не виправдати їхню довіру.

На підприємстві постійно оновлюється технічний парк – минулого року купили шість важких тракторів 370-410 к.с. і два силосних комбайни «Джон Дір», а цього року – вже п’ять. Оновлюється парк причіпної техніки – з минулого року придбали сім культиваторів Case Tiger-mate, чотири бочки Кобзаренка для змішування засобів захисту рослин, п’ять сівалок Vaderstad, загалом їх мають уже шість – це найбільш швидкісні сівалки у світі. Ще мають чотири переобладнані сівалки Kinze, що дозволяють одночасно сіяти і додавати рідкі комплексні добрива, наносячи їх просто на насінину. Це інноваційна технологія з pop-up, запозичена з США. 

Всі дані з процесу сівби надаються онлайн до диспетчерської, і це дозволяє контролювати якість посіву сівалки, її швидкість, виконання карти завдань залежно від продуктивності ділянки поля, просто сидячі в офісі. 

Для додаткового контролю й отримання «живої» картинки зверху власники придбали дрони – їх уже п’ять на підприємстві. Кожний головний агроном отримує за їхньою допомогою додаткову інформацію з полів, яка надається до серверу диспетчерської і потрапляє до системи «Агроконтроль». У ній накопичуються всі дані щодо стану посівів, вегетації рослин, пересування техніки, історії полів, відеофіксації тощо. 

Незабаром запрацює ще і технологія Face ID, що контролюватиме режим роботи персоналу під час ремонтів та доступу на елеватор. 

Головне – результат!

Робочий день Владислава розпочинається о 7-й ранку незалежно від пори року. Взимку складає плани, з ранньої весни й до пізньої осені – в полях, у кабінеті майже не буває. Хіба що зайде до диспетчерської, аби подивитися дані. За день наїжджає десятки кілометрів, а за рік проїхав – понад 75 тисяч. Можна вважати, обігнув екватор.

Але, каже Владислав, не важливо, коли ти встаєш і лягаєш, скільки кілометрів наїздив . Головне – це результат. Він пишається, що де б не працював, він його отримував – гуртував команду, і навіть «сплячі» підприємства вдавалося розбудити і змусити працювати. 

Владислав вірний собі й на «Інтері» – минулого року були отримані показники, яких до цього не вдавалося досягнути. За підтримки власників підприємства створено потужну цілодобову диспетчерську службу, всю техніку обладнано GPS, встановлюються датчики використання пального, налагоджено оперативне звітування через систему «Агроконтроль» за різними модулями, впроваджено комп’ютерну програму, що дозволяє стежити за вегетацією рослин через супутниковий зв’язок, запроваджено вимірювання щільності ґрунту за допомогою спеціального приладу пенетрометру, відкрито центральний склад адресного зберігання запчастин до сільгосптехніки тощо.

Нещодавно підприємство купило давню мрію Владислава – сканер для оперативного аналізу кількості азоту. Каже, знайшов його на одному з американських сайтів, обговорив із власниками і, незважаючи на досить кусючу ціну, він ось уже вивчає інструкцію до сканера. Таким приладом може похвалитися далеко не кожне, навіть велике агропідприємство.

Владислав закоханий у професію, йому цікавий драйв агрономії, а раз так – результат буде. І він із цього щасливий! 

Алла ПРИМА
Фото авторки

 

Інші новини:


На Валу почали переносити гармати

У середу, 16 червня, в Чернігові на Валу почали переносити гармати углиб території Валу. Зі старих місць їх переносять тимчасово, на час капітального ремонту Гарматної алеї. Ремонт Гарматної алеї обійдеться у 67 мільйонів гривень, повідомляє Суспільне Чернігів.

2021-06-19 09:38