Світлана Бицько – жінка,яка не звикла здаватися

2021-04-23 17:22

Добрянська територіальна громада, мабуть, одна із наймолодших на теренах Чернігівської області – створена в 2019 році, вона, тим не менш, стабільно розвивається, створює плани і, головне, втілює їх у життя. Зараз до її складу входить 21 населений пункт – 20 сіл і одне селище.

Як живе «загублена» в чернігівських лісах громада, про її проблеми та перспективи, про це – розмова із головою Добрянської ТГ Світланою Бицько.

Світлана народилася на Ріпкинщині, в с. Горностаївка. Закінчивши в 2007 році фізико-математичний факультет Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка, повернулася на Батьківщину. Працювала фахівцем із соціальної роботи Ріпкинського РЦСССДМ, контролером – касиром АТ «Ощадбанк» у Добрянці.

У 2015 році обрана депутатом Добрянської селищної ради, а потім і її секретарем. Так розпочався її трудовий шлях в органах місцевого самоврядування.

«Очі бояться, руки роблять»

У 2016 році склав повноваження новообраний голова ради. Тому Світлані довелося виконувати обов’язки голови Добрянської селищної ради, одночасно будучи секретарем ради і виконкому. Чи страшно було? Мабуть, так, каже Світлана, але вибору не було. Як у приказці: «Очі бояться, руки роблять».

Це був складний період – по громаді пронісся буревій, справжнє стихійне лихо! Все було завалено деревами, потрібно було їх прибирати, розчищати шляхи, видаляти багато інших аварійних дерев, оскільки люди були вже налякані… Але справилася, хоча було дуже складно. Настільки, що коли наприкінці 2016 року призначили позачергові вибори, вирішила не брати в них участь, взявши певний тайм-аут –уваги потребувала родина, в якій зростає двоє дітей. Був обраний новий голова громади, а Світлана залишилася працювати секретарем.

Каже, намагалася тричі переконати сусідні громади створити об’єднану територіальну громаду – безуспішно, жителі в реформу децентралізацію не вірили, а сільські ради, що були більш-менш самодостатні, не мали великого бажання щось змінювати. Коли ж децентралізація стала добігати кінця і прийшло розуміння, що можна просто залишитися за її бортом, почали хапатися за об’єднання, як за останню соломинку.

Тоді Добрянську громаду, пригадує Світлана, виключили із переліку перспективних громад, змінивши перспективний план – у ньому залишилися лише Ріпкинська та Любецька, яка на той час вже створила ОТГ.

Це спонукало добрянців вчергове, а сусідні ради в перший раз взятися за процес об’єднання. В 2019 році, нарешті, розпочалися активні громадські обговорення, прийняття рішення і клопотання про внесення змін до перспективного плану щодо повернення до нього Добрянської територіальної громади. Та час був втрачений – ті громади, котрі не зволікали, отримували так звані підйомні та кошти на соціально-економічний розвиток й активно розбудовувалися.

Тому Добрянській громаді, яка врешті таки об’єдналася наприкінці 2019 року, і Світлані Бицько, як її новій очільниці, обраній у грудні 2020 року, потрібно було надолужувати згаяний час.

Рік втрачених і знайдених можливостей

Для Добрянської громади 2020-й став роком втрачених можливостей у плані розбудови та перспективних напрямків розвитку. До того ж не встигли перейти на прямі міжбюджетні трансферти, із жалем говорить Світлана Бицько.

Тому вся робота із відновлення цих втрачених можливостей лягла на плечі нового керівництва громади – довелося приймати на баланс всі заклади освіти, культури, медицини, завершувати процеси реорганізації сільських рад, створювати відділи та управління, комунальний заклад «Центр надання соціальних послуг», приймати бюджет.

Але їм все вдалося. Лише за п’ять місяців команда, очолювана Світланою Бицько, забезпечила стабільність функціонування громади і виконання основних функцій, що були на неї покладені.

Як математику за фахом, Світлані хочеться скласти і проаналізувати всі шляхи залучення інвестицій у громаду – адже саме це є запорукою її стабільного розвитку і наповнення бюджету. Будь-який інвестор, впевнена Світлана Бицько, має розуміти правила гри. Для цього, як мінімум, треба провести інвентаризацію земель – це важливо для розміщення бізнесу, а також для розуміння розвитку аграрного сектору. Наразі вже ведуться переговори з різними організаціями, планується оголосити тендер на закупівлю послуги з інвентаризації земель Добрянської ТГ. Бажаючі відкрити підприємство на території ТГ вже є.
Серед джерел наповнення місцевої скарбнички – орендна плата за землю і податки з фізичних осіб – підприємців, які працюють на території громади, але зареєстровані за її межами. Тож із ними намагаються домовитися, щоб вони або перереєструвалися, або сплачували ПДФО за людей, які у них працюють, до бюджету Добрянської громади.

Це лише маленькі кроки, каже Світлана, до великого шляху із залучення коштів. Розглядають і вивчають найменшу можливість для розробки планомірної стратегії розвитку громади і карти її інвестиційної привабливості.

Не загубилися в лісах

Добрянська громада розташована в одному з найчарівніших куточків області – в оточенні лісів, із розташованими на її території відомими далеко за межами Чернігівщини Голубими озерами і… на самому державному кордоні із Білоруссю. Звичайно, це не могло не накласти певний відбиток на побут людей і розвиток населених пунктів – через громаду пролягає міжнародна траса, є залізничне сполучення. Тобто, є можливість логістичної розв’язки, а значить, і залучення інвесторів, які дуже потрібні молодій і перспективній громаді.

Утім, на допомогу розвитку економічних процесів може прийти і приходить «зелений» туризм. Великий розвиток він отримав на території одного зі старостинських округів – Олешнянського. Саме тут розташована перлина Чернігівщини – Голубі озера. Там буває велика кількість туристів, особливо влітку. Туристам намагаються створити якнайкращі умови для відпочинку, а в самій Олешні працюють кілька «зелених» садиб, де приймають відпочиваючих.

А ось лісгосп загубити можуть

Добрянський лісгосп, якому вже 90 років, – найпотужніше підприємство громади, і його планують реорганізувати. Це завдасть непоправного удару по всій громаді, впевнена і Світлана Бицько, й усі жителі Добрянської ТГ.

Лісгосп займає площу понад 41 тисячу гектарів, а за об’ємами лісозаготівлі та перероблювання він один із найбільших в області, посідає перше місце серед 12 лісгоспів Чернігівщини. Зараз на підприємстві працюють 240 працівників.

Маючи роботу і стабільну заробітну плату, вони сплачують податки, живуть у громаді. Щойно приймуть рішення про реорганізацію лісгоспу, буде запущена ланцюгова реакція, що боляче вдарить по всій громаді та її жителям, каже Світлана Бицько. Чому приймається таке рішення, зрозуміти важко. На численні звернення до різних інстанцій – починаючи від облдержадміністрації і закінчуючи президентом і Кабміном – відповідь практично однакова: реформа галузі лісового господарства обговорюється не один рік, її потрібно довести до логічного завершення і вона спрямована на покращення лісогосподарської діяльності.

Але ж будь-яка реформа має бути економічно обґрунтована, упевнена Світлана Бицько. І каже, що не розуміє, як ліквідацією потужного підприємства можна модернізувати та покращити роботу лісових господарств, адже мова йде про реорганізацію шляхом об’єднання юридичних осіб – провідний Добрянський хочуть приєднати до дещо відстаючого Городнянського лісгоспу. А реорганізація, разом із модернізацією та автоматизацію процесів переробки деревини, призведе, відповідно, до скорочення працівників і зникнення юридичної особи на території ради. Це взагалі може поставити під загрозу реформу децентралізації і спроможність громад, які вже утворилися.

Світлана наводить приклад: бюджет Добрянської громади – 45 мільйонів. Із них – майже 16 млн освітньої субвенції, близько 980 тисяч грн – базова дотація, все інше, а саме 28 млн, – це власні надходження. І ось 60% цих власних надходжень забезпечує Добрянський лісгосп. 7 млн грн із цих 60% – податок на доходи фізичних осіб. І більшість із цих коштів громада може втратити: середньомісячна зарплата в Добрянському лісгоспі – 18 тис. грн, у Городнянському – приблизно 12 тисяч.

Ліквідація лісгоспу тягне за собою ще й цілу низку соціальних питань. Підприємство забезпечує роботою населення громади молодого віку, яке проживає в громаді з сім’ями. Вони витрачають кошти у магазинах громади, які утримують місцеві підприємці. У молодих сім’ях народжуються діти, які йдуть до дошкільних і шкільних навчальних закладів… Це великий ланцюжок економічних і соціальних процесів, і якщо прибрати з нього бодай одну ланку, втрати можуть бути непоправними.

Але чи розуміють великі чиновники з Києва, яке вогнище напруги вони можуть створити власними руками? А поруч – кордон, на якому дуже-дуже неспокійно останнім часом.

Світлана каже, що не втомлюється говорити на нарадах різного рівня про важливість спокійної і стабільної обстановки на прикордонні. А однією з найважливіших складових цієї стабільності є працюючі прибуткові підприємства. Не буде їх, не буде й українського села, на стратегічному розвитку якого нещодавно акцентував президент. Саме сильні громади і сильне місцеве самоврядування є фундаментом сильної держави. Чому ж приймаються такі суперечливі із цією стратегією рішення, як реформа лісгоспів? Адже можна приєднати до сильних і потужних підприємств слабкі, це буде логічно і правильно.

Люди виходили на протести, намагаючись донести до влади свою думку. Але чиновники не чують. Чи не буде пізно?

 

Зроблено – чимало, а планів – ще більше

Але життя в громаді триває. За ті п’ять місяців, що її очолює Світлана Бицько, вдалося чимало зробити, і головне, згуртувати єдину команду. Разом приймають рішення, виходять на толоки, спільно саджають дерева, приводять до ладу дороги, наводять лад на території громади…

Днями відчинив двері для маленьких жителів громади дитячий дошкільний заклад. Донедавна в Добрянці було два дитсадка, один із яких – відомчий, лісгоспівський, і до речі, єдиний подібний в Україні. Але утримання його коштувало лісгоспу чималих коштів – близько мільйону гривень на рік. Тобто, до 100 тисяч на одну дитину, адже відвідувало його лише 12 вихованців.
Тому ще з 2019 року велися переговори з лісгоспом про передачу громаді повністю облаштованого приміщення відомчого закладу, щоб до нього міг переїхати дитсадок громади, котрий потребував для ремонту чималих коштів. Умовою, за якою дійшли згоди, стало збереження профілю діяльності та гарантія унеможливлення подальшого відчуження. Нещодавно заклад прийнято на баланс громади і він запрацював.

У Добрянській ТГ прийнято ряд соціальних програм: пільгового харчування дітей – 348 діток забезпечено гарячим харчуванням у всіх трьох закладах загальної середньої освіти; надання матеріальної допомоги – за нею можуть звернутися жителі громади за різних складних життєвих обставин; підтримки соціально незахищених верств населення; підтримки медицини тощо.
Сніжна зима загартувала характер і показала: громада потребує спеціальної техніки. На чергову сесію вже підготували питання про створення комунального підприємства, що забезпечуватиме побутовими послугами жителів громади – розчищення доріг, прибирання, вивезення сміття тощо. Під його створення планують придбати і спецтехніку з відповідним навісним обладнанням – кошти на це в бюджеті передбачені.

Голова громади з цього питання «в темі», видно, що вивчала його довго й прискіпливо, тож можна не сумніватися – вибір буде зроблений гідний.

Мрія ж у Світлани Бицько по-справжньому очільницька – розвивати свою громаду для залучення інвесторів. А для цього потрібно повністю привести до ладу інфраструктуру, відремонтувати адміністративне помешкання, завершити реконструкцію в Добрянській школі, зробити ремонти в Олешнянській та Новояриловицькій школах, збудувати дорогу до Добрянської амбулаторії – цей проєкт вже проходить експертизу, реконструювати парк культури і відпочинку в Добрянці…

Можна не сумніватися, Світлані Бицько та її згуртованій жіночій команді це обов’язково вдасться. Чому жіночій? Тому що…

…У раді – тільки дівчата

У Добрянській селищній раді панує матріархат. Більшість працюючих тут – дівчата, молоді, розумні, жадібні до роботи. Жіночий колектив, це рушійна сила, посміхається Світлана. І додає: чоловікам доводиться з цим миритися, хоча (просто за чоловічою природою) їхнє самолюбство інколи зачіпає, що керують жінки. Втім, вони бачать і розуміють: цілеспрямованості та наполегливості в них вистачає.

Ну а в родині Світлани до керівної роботи мами і дружини ставляться з розумінням. Робочий день у Світлани ніколи не закінчується о 17-й, майже не буває вихідних, а коли в руках телефон, то можна вважати, що робоче місце завжди із собою. Світлані можуть зателефонувати у будь-який час і вона завжди на зв’язку. Тож, дійсно, на сімейні турботи залишається небагато часу.

Але вона точно знає: чоловік завжди підставить їй плече. Адже розуміє: вона й надалі працюватиме вдень і вночі, бо має мрію – спроможна і розвинена громада, в якій створюються сім’ї, народжуються діти, відкриваються підприємства.
І хочеться побажати, щоб ця мрія Світлани Бицько обов’язково здійснилася, нехай для цього їй вистачає сил, наснаги і терпіння.

Алла ПРИМА

Інші новини:


Квіти, обійми і овації

Так зустрічали в Бахмачі чемпіона світу з греко-римської боротьби Імеда Худжадзе

2021-07-30 08:42